Старий Лев

Книга ще не вийшла, а я вже її хочу😐Побачила у ВСЛ цікавинку, яка привернула мою увагу — «Посеред ночі». Це психологічний трилер про загадку минулого, яку так і не розкрили, але тепер, коли пройшло багато років, ми отримуємо шанс зрозуміти, що ж трапилось насправді. Я і моє бажання почитати новий трилер ⬆️⬆️⬆️Ну а тут анотація, щоб довго не шукали⤵️Літо 1994 року, США, штат Нью-Джерсі. На задньому подвір’ї будинку, що стоїть на одному з найпрестижніших провулків усієї країни, двоє десятирічних друзів лишаються ночувати в наметі — це їхня традиція. Однак одного ранку тут прокинувся лише один хлопчик, Ітан, а другий, Біллі, безслідно зник.У цьому районі мешкають виключно заможні та успішні науковці, інженери, банкіри, що мають усе, чого хочуть. Невже це хтось із них прокрався вночі на подвір’я, розрізав намет і викрав беззахисного хлопчика? Але навіщо?Навіть через тридцять років справа не розкрита. За збігом обставин, улітку 2024 року в батьківський дім повертається Ітан. Невже йому нарешті вдасться розгадати найжахливішу загадку рідного району?

Кишеньковий довідник з патріархату - Майя ОппенгаймМоя оцінка: ★★★★☆Це короткий, легко написаний, добре структурований та дуже фактологічно-статистичний довідник, який показує, як саме патріархальні структури впливають на життя жінок і чому тієї «рівності», про яку всі говорять, насправді немає.Тут розкриваються такі теми як:🌺аборти та стигматизація місячних;🌺домашнє насильство;🌺екстремальна мізогінія;🌺токсична маскулінність;🌺гендерний розрив в оплаті праці, сфері здоровʼя, системі кримінального правосуддя та в сексуальному задоволенні;🌺розлад харчової поведінки та тиск на образ тіла;🌺сексуальне насильство, сексуальні домагання та звинувачення жертви;🌺насильство «заради честі»;🌺кіберсексуальні злочини;🌺секс-робота та багато іншого. Скоріше за все, десь ближче до кінця (приблизно на розділі про грумінг та спільноти, в яких поширюють відверті фото й відео жінок, зокрема колишніх партнерок) вам стане недобре, але зі статистикою не посперечаєшся🥲Якщо ви вже прочитали не одну книжку про патріархат, фемінізм та права жінок, то скоріше за все, під час читання у васвиникатиме думка «так, я вже це знаю», але:▫️ по-перше, цей довідник допомагає структурувати і лаконічно скласти в систему все, що ви дізнались раніше;▫️а по-друге, як на мене, це ідеальна книжка для тих, хто лише починає цікавитись дослідженням системної нерівності — вона допоможе влитися в феміністичний нонфікшн, і ви зможете розібратись з основними поняттями, ознайомитись зі статистикою та головними досягненнями в кожній сфері. Це дуже зручний та зрозумілий довідник, і хоч за рахунок того, що авторка висвітлює велику кількість тем, тут не буде максимально глибокого розбору кожного блоку, але книжка дає базову інформацію, а також показує, як все повʼязане між собою. Наполегливо раджу💫Видавництво: 🌟ВСЛ#кишеньковий_довідник_з_патріархату_майя_оппенгайм#відгуки_chornobrova_karooka

У пані Катерини Корнієнко (підписуйтесь на її канал «Пиши як чуєш»!) сьогодні був стрім з Миколаївською міською бібліотекою, тож несу вам трохи нотаток: Що, окрім фентезі, ви знайдете в Дивокровцях: Багато школи, питання порозуміння з батьками, пошук «своїх», дружба, стосунки, історія дорослішання По сюжету дивокровці могли зʼявлятись по всьому світу, тож пані Катерина впевнена, що, наприклад, наші нічниці в Британії були б банші. Перелестники — це лепрекони. Про продовження «Дивокровців»: Я насправді мала бути десь в середині другого рукопису, але випадково написала іншу книгу. Але продовження планується. Головний герой буде хлопчик, всі персонажі стануть трохи старше (15-16 років), в цілому події будуть відбуватись десь в період осінь 2025 - червень 2026 Трохи про «Грибних справ підмайстру» Дуже український текст, хоча події в повністю вигаданому світі Основна фішка магії: чаклун(к)и використовують голки, бо магія тут у вигляді ниток. Про долю: У кожної людини доля виткана на тіні, але це не завжди слова, це можуть бути мапи, ноти і саме в цьому складність, ніхто не може розшифрувати що означають символи на тіні героїні. Не можна противитись долі, бо спроби були і це привело до масштабних проблем. Про козі фентезі: (яке я дуже чекаю!):Дачний кооператив, в якому всі вміють чаклувати. І воно відбувається у світі «Дивокровців»! У планах на колись є космоопера! 🤪Книжкові поради від пані Катерини: ✨Шехан Карунатілака «Сім місяців Маалі Алмейди»✨Меґґі ОʼФаррелл«Шлюбний портрет»✨Ейко Кадано «Відьмина служба доставки»✨Марі Бреннан «Природнича історія драконів» ✨Рустам Гаджієв «Останнє слово. Світ мов, що зникають»✨Олівія Ленґ «Сад супроти часу» ✨ Кароліна Сулей «Особисті речі. Розповіді про одяг у концтаборах і таборах смерті» ✨А. С. Баєтт «Книга для дітей» ✨Ксенія Шпак «Скриня Ґриммів»✨Ще я не розчула назву, але щось Светонія, можливо «Життєзаписи цезарів»На цьому у мене все, замовляйте «Дивокровців», та чекаємо старт продажів «Грибних справ підмайстри». 🐉 Книжкова Драконка

«Ми колись жили тут» Маркус КліверУ своєму відгуку на гудрідз Ярослава Стріха дуже влучно формулює основний сюжет і оцей горорний гачок книги:найкоротше справді страшне горорне оповідання в інтернетах: «Уяви, що ти вчиш уроки у своїй кімнаті, аж тут мама гукає тебе з кухні. Ти рушаєш в напрямку кухні, але з маминої кімнати в цей час долинає її наляканий голос: не ходи туди, я теж це чула, це не я».  За сюжетом пара зумерок купує занедбаний будинок десь у глушині для реставрації і перепродажу (привіт, серіальна адаптація «Привидів Дому на Пагорбі»). Про цей момент навіть у самій книзі є жарт, що те, що у зумерів є гроші на будинок видається вже як щось надприродне. Одна з дівчат, Єва, явно має тривожний розлад, також досвід панічних атак, вона багато тривожиться, думає, катастрофізує. Її партнерка Чарлі натомість дуже прямолінійна, щира, пробивна. І ось одного дня надвечір у дверях будинку зʼявляється родина: батьки і троє дітей. Батько Томас розповідає, що провів дитинство у цьому домі і перед переїздом на захід хотів би зробити швидку екскурсію родині, 15 хвилин. Трошки незручно, хочеться відмовити, а не впускати незнайомців у свій простір, але Єва погоджується, хоч і тривожиться. Ну, власне, тут і закручується.Мені сподобалось, що більшість історії виглядає доволі природньо й правдоподібно. Так, родина Томаса релігійна, але досить звичайна, так, їх машини не видно на підʼїзній доріжці, але вона ж он там, за рогом, так, вони обіцяли всього 15 хв, але затримаються цілком виправдано. І це створює постійне фонове тривожне відчуття, таку підозру, яку довгий час розвіює абсолютне буденне пояснення. Як я писала вище, тривожна, трошки параноїдальна, клаустрофобна історія. Тут починаєш сумніватися у всьому, перестаєш довіряти собі, своїй памʼяті та навіть зору, світ, який тебе газлайтить, а ти поволі піддаєшся цьому.Мені сподобалось, тому що мені було страшнувато, цікаво, читалось швидко. Так, є моменти (якщо подумати і багатенько), які не отримали пояснення чи розвитку. Є відкритий фінал. Але книга мене розважила, розтривожила, тож я не прискіпуюсь. До речі, це один з тих виняткових моментів, коли я можу уявити її на якомусь книжковому клубі, тут є простір для теорій та гіпотез. Тому трошки полоскотати нерви декілька вечорів – дуже навіть може бути. Українською буквально ось вийшла у Видавництва Старого лева. Тепер хочеться щось таке страшненьке подивитися, все не дійду ніяк до Something Very Bad Is Going to Happen на нетфліксі.

"Хороші передчуття" - книга для військового від військового.Я продовжую дарувати різні книги військовим, яких консультую. Дуже тішусь, що можу дарувати книги вже українських військових. Бо ніхто так не Я бачу це постійно на групових зустрічах. Ніхто не підтримає і не зрозуміє військового так, як інший військовий, коли він усвідомлює "О, і ти теж це проходив". Це один з ключових принципів групової терапії. Автор книги — письменник, Богдан Коломійчук. З початку повномасштабного російського вторгнення перебував в лавах ЗСУ, старший сержант медичної служби. Не так давно демобілізувався.— про проблеми з комунікацією в державі— про демобілізацію і її відсутність— про смерть побратимів— про свій шляхПро те, що військовий відчуває абсурдність свого буття, як Сизиф в есеї Камю, який штовхає камінь вгору, але розуміння абсурдності дає підстави цінувати прожитий час. Мені дуже подобається те, що Видавництво Старого Лева видають книги від військових.Я продовжую дарувати книги хлопцям-військовим.Він повертається, в армії вже виробив новий образ життя і мислення. А в цивільному світі все складно і непросто.Також у мене є прохання — якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного і пальне на дорогу до хлопців - то ось постійна банкаПосилання на банку тут:🔗https://send.monobank.ua/jar/5kBhUV5bPpТакож є PayPal: [email protected]Буду знов закуповувати нові книги. Хочу трохи більше тепер інших купити, то нові донати потрібні. Навіть 100 гривень будуть вчасними. І дякую вам за активну підтримку моєї роботи з хлопцями.@bagnenkoPsy

Захоплива янг-едалт історія VS моторошний горор?🦉 Книга з совою на обкладинці, що може бути прекрасніше? Ну ви ж не забувайте, хто тут амбасадорка сов. 🌟 «Дикочари» — Гокон МаркусТринадцятирічна Ембла Дикейд живе у сучасному Осло й навіть не здогадується, що дивовижі — зовсім поруч.Вона завжди відчувала себе інакшою, і одного дня її здогади справджуються: Ембла відкриває у собі дикочари та дізнається про існування тварин із таємничими силами, здатних перетворюватися на людей.Ворони, лосі, лисиці й сови ведуть невидиму боротьбу за владу над природою, і дівчина раптово опиняється у самому вирі цих подій. Чи може бути так, що Ембла — одна з них? І як тепер зміниться її життя? Подейкують, що це один з найкращих горор-романів останніх п’яти років за версією Goodreads. Вгадайте, в кого вже завищені очікування? 🤩🌟 «Ми колись жили тут» — Маркус КліверМолода пара, Єва та Чарлі, заробляє на життя ремонтом та перепродажем старих будинків. Дівчата не можуть повірити власному щастю: атмосферний будинок у горах дістався їм за дуже вигідною ціною.Одного дня на порозі з’являється родина — тато, мама й троє дітей. Чоловік каже, що виріс у цьому домі, і просить показати оселю своїм рідним. Та щойно незнайомці переступають поріг, усе змінюється. У будинку починають відбуватися дивні, тривожні речі.Єва відчайдушно хоче, щоб непрохані гості пішли й більше не поверталися. Але родина ніби не розуміє, що їм тут не раді, — чи, можливо, просто не може піти.А потім зникає Чарлі. І реальність починає вислизати Єві з-під контролю. Вона відчуває: з цим будинком і його колишніми мешканцями щось не так. Їй загрожує небезпека... Та чи зможе Єва врятувати себе — чи все це лише підступна гра її власного розуму? ВСЛ заохочують мою книжкову залежність — скоро буде не дві полиці, а цілий стелаж їх книг 🦝

Іюнь Лі стала лавреаткою Пулітцерівської премії за книгу Things in Nature Merely Grow, на яку ми придбали права 📚🤍Це один з найсильніших сучасних мемуарів про втрату, прийняття і життя, яке триває. «Немає хорошого способу сказати це», — пише Іюнь Лі на початку цієї книжки.«Немає хорошого способу викласти ці факти, які мають бути озвучені… Ми з чоловіком мали двох дітей і втратили обох: Вінсента у 2017 році, у шістнадцять років, і Джеймса у 2024-му, у дев’ятнадцять. Обидва обрали самогубство, і обидва померли недалеко від дому».Немає доброго способу сказати це — бо слова завжди не дотягують. Миті достатньо, щоб смерть стала фактом, «єдиною точкою на часовій лінії». І, опинившись у цій точці, Лі звертається до мислення, до раціональності, до пошуку слів, які могли б бодай якось утримати місце для Джеймса. Вона робить те, що ще можливо: «речі, які працюють» — не лише письмо, а й садівництво, читання Камю і Вітґенштайна, навчання гри на фортепіано, і життя, у якому думка триває поруч зі смертю.Це книжка для Джеймса, але не книжка про горювання чи жалобу. Як пише Лі: «Дієслово, яке не помирає, — це “бути”. Вінсент був і є і завжди буде Вінсентом. Джеймс був і є і завжди буде Джеймсом. Ми були і є і завжди будемо їхніми батьками. Немає тепер і тоді, немає тепер і потім; є лише тепер і тепер і тепер і тепер». А поки книга в роботі, можна ближче познайомитися з текстами авторки через іншу її історію — «Книга гуски» ✨

«У Марго фінансові проблеми» - Руфі ТорнЛегка в читанні, але підіймає такі важкі теми.✨ Завагітнівши від свого викладача, Марго стикається зі всіма можливими проблемами, в тому числі і з фінансовими труднощами. Наслухавшись батькових історій, вона вирішує спробувати OnlyFans, як платформу для заробітку «легких» коштів.⚪️Авторка чудово розкриває стосунки з батьками, які дуже далекі від ідеальних, прогалини в системі опіки та наскільки важко брати на себе відповідальність за складні життєві рішення. А також розкриває тему розвитку OnlyFans, як повноцінну легальну роботу, яка хоч і суперечить суспільним нормам, але попит, виявляється-то, шалений. 🤍Книга дуже феміністична. Головна героїня, незважаючи на свій вік та обрану професію, постає доволі розумною та самодостатньою особистістю, яка заради себе і майбутнього своєї дитини ладна звернути систему.Я не перестаю захоплюватися настільки життєствердним історіям, неймовірним жінкам, які рухають світ, а обговорення книги принесло масу задоволення 📓#Owlsbookwhispers

на сайті ВСЛ в анонсах вже з'явилася нова книжка Катерини Корнієнко "Грибних справ підмайстра" 😉я читала "Дивокровців" (і не тільки), а про цю майже нічого не знаю окрім того, що мені і вам воно треба 😉буде за 600 грн, без передзамовлення, тому треба чекати на реліз🤩У світі, де на тіні кожної людини вишита доля, яку судилося прожити, Явдоха свою прочитати не здатна. Ніхто не здатен. Але в очікуванні того, що її життя нарешті почнеться по-справжньому, вона раз на рік їздить до столиці, де можна зустріти мандрівників звідусіль. Ану ж хтось зрозуміє, що значать символи на її тіні: чи це мова далеких земель, чи мапа, що веде кудись, а може, химерно записані ноти?У дорозі в чумацькій валці Явдоха знайомиться з молодою магинею, яка завжди ховається від сонця, бачить страшного Абисьманського Звіра, який наводив страх на людей, але тепер його нарешті спіймали. Явдоха везе у замкненій скрині жупан лісового майстра, який випадково встигла приміряти, але вона ще не знає, що це поклало початок таким подіям, які назавжди змінять і її життя, і весь світ. 🌟🌟

Марафон експрес-відгуків, випуск №1Емоційному тексту — емоційний відгук «Гемінґвей нічого не знає»Артур Дронь(вступ. буде дуже здалеку)Сьогодні я була на лікувальному масажі, та десь на середині сеансу виявилось, що мій лікар пережив окупацію в Херсоні (це вартувало б окремої серії дописів). Розповідь припала якраз на момент, коли він розминав мені задубілу спайку, було боляче. Це був один з тих випадків, коли історія про пережитий ад була не якимось віддаленим текстом з книги чи новин, а стала чимось набагато ближчим.Так ось. Попри те, що історія Дроня якраз має форму тексту, вона магічним чином справила на мене дуже схожі враження, немов ми з автором сидимо поряд, та я слухаю його історію, його голос: щирий, відвертий, емоційний(про що книга)Це збірка коротких текстів молодого військового, який під різними ракурсами торкається теми нашої війни. Тут зафіксовано реальні трагічні історії людей, тут є роздуми про Бога (автор — релігійна людина, але елегантно не навʼязує своєї віри), тут є про ситуацію навколо фронту відносно натюрмортів з їжею, тут є спілкування з журналістом, у якого все не так однозначно, тут є Шевченко і ко в рюкзаку.А ще тут є розчарування в Ремарках, Гемінґвеях, Юнґерах, Воннеґутах, Гешаках і питання: «За яку тоді літературу нам вхопитися у цій війні за існування?»(плюси)• нова щирість.Попри те, що автор іноді доволі іронічний у своїх висловлюваннях, одночасно відчувається щирість та відвертість.• худ. прийоми.Попри те, що викладений текст є практично нонфікшном, Дронь цікаво грає з формою, наприклад, тут є центральна трагічна історія, яка повторюється декілька разів із уточненням певних деталей.• книга-пігулка.Це хороша книга для того, щоб єднати українців, вона може бути точкою для спільного переживання болю(мінуси)Знаєте, якось важко критикувати текст, де людина описує власний травматичний досвід, тому скажу в загальних рисах:• місцями не вистачило напівтонів.• все ж таки не відгукнулися розчарування автора щодо Гемів та Воннеґутів (проте у Дроня з Гемом були ну дуже близькі стосунки, що навіть свою зброю він назвав Ернестом, тому тут однозначно є ще й дещо особисте!)(як і кому читати)Мені здається, що я була останньою людиною в Україні, яка ще не прочитала цю книгу)) тому краще розкажіть, як книга вам🤍