Запекла книгожерка

Чим більше я думаю про цю книгу у ретроспективі, тим більше вона мені подобається.Але наші із нею стосунки були дуже складними.🥱Спочатку було надто повільно і нудно.😍 Десь рівно посерединці був момент, коли я закохалась в історію до нестями.🥱 Тоді знов стало повільно і нудно, я ледь могла втримати концентрацію.💣А у фіналі, вже на останніх 50 сторінках, стався катарсис❤️‍🔥Історія нарешті склалася, і це просто пожежа - це так майстерно, нетривіально, шикарно і… ну, я навіть не можу до кінця сформулювати, наскільки це вражаюче, але воно було абсолютно варте того, щоб домучити її до фіналу.І чим більше я повертаюсь до книги думками, тим сильнішим стає мій захват.📖 «Чорні водяні лілії»✍️ Мішель БюссіЯ не писатиму про сюжет абсолютно нічого, бо щоб я не написала, воно вам нічого не дасть - це чистий імпресіонізм.Завʼязка чи окремі події самі по собі абсолютно нічого не значать для сюжету, доки все не складеться у єдину картину - як окремі мазки фарби на холсті нічого не значать, доки не побачиш фінальний результат.Але це дуже сильна і глибока драма, шокуючий трилер і трохи детектив - саме у такому порядку.Дуже дивний і дуже дивно написаний. Дуже специфічний стиль і подача.І автор настільки шикарно і вишукано маніпулює читачем, розкидаючи гачки, що я готова закластися, що цей пазл ви не розвʼяжете, доки не прийде час зібрати експозицію.Купа мистецтва. Більше за все - Моне, бо події відбуваються у містечку, де він жив і помер, але і інших художників вистачає.Купа гарнющих метафор і образів, але знов таки - під час читання вони часом напружували і втомлювали, хоч я і обожнюю згадки і відсилки до мистецтва у книгах.Але коли історія завершиться, коли все стане на свої місця - от тільки тоді можна у повні мірі оцінити весь кайф і значущість цього.Чесно, я б навряд дочитала цю книгу, якби не клуб - і багато що втратила б, бо вона ну дуже особлива.Той рідкісний випадок, коли дійсно варто пересилити себе і дійти до розвʼязки, бо якщо здатись завчасно і просто прогорнути до фіналу, того ефекту точно не буде.Видавництво Vivat

«Далі: я поверну собі своє життя, обіцяю»Запрошуємо на відкриття фотовиставки та вечір пам’яті Максима «Далі» КривцоваМаксим Кривцов — учасник Революції гідності, доброволець, учасник АТО/ООС, воював у складі ДУК «ПС», згодом пройшов відбір і доєднався до НГУ. На початку повномаштабного вторгнення бойовий шлях Далі продовжився у Силах спеціальних операцій ЗСУ. Максим - автор збірки «Вірші з бійниці», фотограф, дитячий наставник у таборі «Строкаті єноти».7 січня 2024 року Максим загинув на Харківщині.Наш обов’язок як громадян зберегти памʼять про світлу відважну людину, чудового поета, талановитого фотографа, людину, яка віддала своє життя за Україну. «Далі: Я поверну собі своє життя, обіцяю» – це щирі, ніжні, теплі спогади рідних і друзів Максима, які дозволяють торкнутися його душі. Це вірші і фото Максима, завдяки яким можемо побачити світ його очима. Це бойовий шлях Максима – воїна, захисника, якому вдячні за кожен прожитий день. Ми вшановуємо пам’ять Далі через його світлини та поезію. На заході звучатимуть його вірші та пісні, демонструватимуться фото та відео.Також, на заході ви зможете придбати мерч, який Максим затвердив за життя та листівки з його забраженням, які створили українські митці після загибелі Далі. Усі зібрані кошти будуть передані Фонду імені Максима Кривцова, метою якого є збереження пам’яті про Далі та підтримкою військової/ветеранської літератури. 🗓 25 липня о 18:30📍книгарня Vivat, вул. Велика Васильківська, 101Вхід вільний#реклама

Чотири оповідання Кінга, які можна дуже умовно повʼязати тим, що там фігурують технології.Ну це якщо є сильне бажання якось їх повʼязати😅, бо насправді чіткої спільної лінії нема, це просто чотири окремі твори.Містичні, але не надто страшні. Втім доволі сильні і зачіпають цікаві теми.📖 «Телефон містера Герріґена» розмиває грань між добром і злом.Моральні дилеми у центрі. Нагнітання могло б бути більше, але все завершується надто рано, як на мене😅📖 «Життя Чака» розповідає історію навиворіт, і воно просто геніальне. І як на Кінга, надзвичайно світле, хоч і безнадійне🙃Дуже вразило, хоча трохи сильніше зачепило власне🖇📖 «Якщо кров тече», з дуже моцною метафорою в основі. І трохи відсилок до Спартака Субботи😅От тільки читати його краще після трилогії про Годжеса і Аутсайдера, чого я не зробила вчасно, але після такої захопливої історії точно зроблю❤️‍🔥І нарешті 📖 «Щур», яке ідеально вписалось саме на завершення.Повільне горіння, елементи з казок, тянуча темна атмосфера і знов моцна моральна дилема💘На завершення ідеальне тому, що має дуже тривалий післясмак і змушує прокручувати сценарії в голові.——Дуже сильна збірка. Три з чотирьох оповідань шикарні, одне доволі хороше, хоч і трохи слабше за решту, тож загалом враження чудові. Хоча таки довгі романи Кінга продовжують утримувати першість серед моїх симпатій😁Видавництво КСД