Саакян 🇺🇦

Винесу з коментарів, бо це вже відверто задовбало: знецінення в нас давно стало національним видом спорту. Навіть «срач» може посунутися з п’єдесталу.1. «Сумісність 2–3 типів літаків — це жах для техніків»Так, справді, «зоопарк» техніки — це складно. Але:подивіться на грецьку армію — все працює, і нічого не розвалилося 😉йдеться про платформи країн НАТО, де бортові системи, «свій-чужий», озброєння та стандарти дозволяють інтеграцію (Греція знову не дасть збрехати);ми просто не маємо розкоші крутити носом. Бо інакше не мали би зоопарку танків, САУ, артилерії, БТРів тощо. Жили би на одних «Арчерах», «Богданах» та «Леопардах» — а реальність інша.2. «А де ж Гріпени? Це ж замість одного нічого — інше, яке приїде ніколи»Нам потрібно +-500 літаків, щоб закрити потреби. Жоден виробник фізично не може дати такі обсяги миттєво. Це 2–3 виробники і горизонт у 10 років.По Гріпенах — близько 130 одиниць домовлено.Рафалів — ще 100.Ф-16 (різних блоків) буде приблизно 100+ протягом років.І навіть це — мінімальний поріг.3. «За які гроші? В нас на інше немає грошей, а це просто піар»Так, це десятки мільярдів. І так, в нас цих грошей немає і не буде найближчі роки — це факт.Але контракти підписують не тому, що їх оплатить Україна. Їх оплатять:- російськими замороженими коштами;- спільним європейським фінансуванням.Франція хоче, щоб європейські гроші пішли на французький ВПК, бо танки будуть німецькі, артилерія — змішана, а літаки в ЄС повністю виробляють тільки Франція і майже повністю Швеція.Тому умовні бельгійські чи австрійські гроші, вкладені у спільний фонд, підуть не в США, а в європейський ВПК. І щоб це сталося — контракт має бути вже.Тільки у Франції, якщо не помиляюся, заарештовано російських грошей та активів на близько 19 млрд євро. І вони точно воліють, щоб ці мільярди пішли їхнім заводам, а не комусь іншому.А ми цим користуємося — бо інакше ці 19 млрд просто лежали би мертвим тягарем. А так французький ВПК буде щодня проїдати політикам мозок, аби отримати ці кошти й рухати виробництво.А ми отримаємо літаки, які критично потрібні.І останнє, вже не аналітика, а заклик.Колись я чув ті самі аргументи і про натівські танки, і про ATACMS, і про іншу зброю, яку «ніколи не дадуть» та «воно не треба».А тепер усе це вже на фронті.Уявіть, якби люди, які рік за роком вибивали рішення, попри спротив, скепсис і хейт, сказали собі:«Та хай воно все *** конем. Одні кажуть, що це зоопарк, інші — що ніколи не приїде, треті — що не потрібно. Піду займуся чимось іншим. Все одно ніхто не скаже “дякую”, а по дорозі тільки будуть знецінювати і для росіян стаєш пріоритетною ціллю ти і твоя родина..».Де би ми були зараз?Чи бачили ви хоча б одну публічну подяку конкретним людям, які це тягнули?Чи хоч раз хтось запитав: «А хто це зробив можливим?»Ні. Бо коли успіх стається, всі вважають, що так і мало бути. Вони роблять усе це тихо і під прицілом ворога і вони точно знають:подяки не буде, підтримки не буде, зате армія критиків — буде завжди. І своїх, і чужих. Зі звичним рефреном “А я ж казав/ла”.P.S. Я не хотів би бачити публічно прізвища всіх цих людей - це подарунок росіянам. Вони й так знають про багатьох із них. Але я й не бачу принаймні розуміння, що ці люди є. Майте на увазі це, коли писатимете чергове "знецінення"

Друзі, дякую вам за підтримку і довіру, але йти у владу найближчим часом не планую, бо це не питання поганих замінити хорошими. В коментарях пишуть про те, кого варто було би підтримувати й що підтримують мене. Мені приємно, але це не про мене.Якби, наприклад, я пішов у владу зараз чи раніше, то мав би 3 варіанти - скурвитись, стати міським божевільним (маргіналом) або бути героїчно похованим революціонером. Бо зараз, як і вчора, умов для зміни системи ще немає. Але вони з'являться в горизонті наступних 4-8 років. Ось тоді, чи то мені, чи то іншим, ваша допомога і підтримка дуже знадобиться. Головне не люди (хоча роль особистості важлива) але ідеї. Вони ключове, а ті, хто може їх втілити - це дуже важливий, але інструмент.Я двічі відмовлявся від гарантованого депутатства. Мав змогу стати наймолодшим нардепом в історії України (а може й не тільки 😅), але це був би максимум чим запам'ятався би - наймолодший, бо умови ще не склалися тоді. Це було би ганебно для мене.Не суть поміняти одних на інших. Пробували, не працює. Важливо не інших, а інакших. З іншими підходами.

Радію, що в суспільстві гостро проявляється відраза до популізму. Засмучуюсь і хочу помилятися, та думаю, що це тільки в ФБ-бульбашці так. А там, - не у пласкому світі, а за вікном, де значна частина населення живе в рижимі виживання, все може бути інакше. Це обурення у нашій ехо-камері, а що в інших-сусідніх ми дізнаємося згодом, коли рішення почнуть імплементовувати і проявиться, що навіть квитки в УЗ можуть бути приводом для срачу не між владою та суспільством, а всередині самого суспільства.Популізм тим і поганий, що підходить до вирішення питань з позиції "арифметичної більшості", а не спільного блага, рівноваги, безпеки, інклюзивності рішень... Протиставляє велику суспільну стінку на противагу і за рахунок іншої - маленької. За правом більшості.Тому обурення в фб - це не загроза таким рішенням, а їх підкріплення і легітимація. Що з цим робити - взламувати порядок денний і робити альтернативи, інклюзивніші та поглинаючі ці штучні водорозділи на "математиків та пасажирів".Пропоную ідею - можливість задонатити ці 3000 км для військових. Хочу мати альтернативу - відмовитись від них і перерахувати еквівалент цих грошей Фонду чи підрозділу, якому довіряю.Кому необхідно - скористаються, а кому ні - перерахують на потреби сил оборони. І важливе доповнення: так зможемо дізнатися грошовий еквівалент цієї ініціативи, на який вже хтось точно поклав око😉

Вчора на стрімі запитали , чому я вважаю провальним візит Дмитрієва до СШАОсь підбірка цитат і оцінок із американських медіа про "кремлівський PR", що "обернувся проти Москви"Дмитрієв намагався продати у Вашингтоні картинку «стійкої російської економіки». Насправді ж поїздка стала демонстрацією слабкості Кремля.“U.S. officials publicly dismissed Dmitriev’s tour as a desperate PR mission, saying the Kremlin is scrambling as oil sanctions wipe billions off Russia’s energy giants.” — BloombergМіністр фінансів США Скотт Бессент публічно назвав Дмитрієва «російським пропагандистом», який приїхав не домовлятися, а виправдовуватись.“Russia will feel the pain immediately.” — Treasury Secretary Scott BessentУ Reuters прямо пишуть: Дмитрієв прибув просити послаблень санкцій, лобіюючи «бізнес-дил» для Кремля, але натомість отримав холодну реакцію. У NPR цю поїздку описали як «індикатор страху Москви» після удару по російській нафті.“They’ve sent their special envoy to meet with Trump’s team — that shows the degree of concern in Moscow.” — NPR RadioАмериканські медіа називають цю поїздку «PR-місією, що провалилася». Кремль спробував виглядати впевненим, але виглядав переляканим.“The Kremlin dispatched Dmitriev on a PR mission across the U.S. in a bid to ease tensions, but the effort backfired as U.S. officials mocked his talking points.” — The Washington PostДля США це був не дипломатичний діалог, а спроба Москви «продати» стабільність, якої не існує. Результат — публічне приниження і підтвердження, що санкційний тиск працює.Дмитрієв приїхав у Вашингтон демонструвати силу — і показав слабкість. Ідея поганого поліцейського Лаврова і хорошого Дмитрієва - не вразила. Америка побачила панікера і пропагандиста, який повернувся в росію ні з чим.

Ключові тези вчорашнього стріму:Світ побачив чергову промову Трампа на Генасамблеї ООН. Його виступ був вальяжний, але змістовно нагадував сповідь у психіатра: купа фейків, взаємні звинувачення, жодних конструктивних рішень. Це ще раз підкреслює кризу інституцій глобального управління — ООН перетворюється на найдорожче ток-шоу планети. Реальні рішення ухвалюються не на трибуні, а в кулуарах.Одним із таких рішень стала зустріч Зеленського та Трампа. Трамп заявив, що Україна здатна відновити кордони 1991 року за підтримки ЄС і НАТО, а країни Альянсу повинні збивати російські літаки, які вторгаються у їхній повітряний простір. Зеленський, своєю чергою, наголосив на успіхах ЗСУ — понад 360 кв. км звільнено та близько тисячі окупантів взято в полон. Це були одні з найбільш змістовних переговорів за останній час, і вони демонструють поступове зміщення риторики Трампа від флірту з Москвою до визнання реальності війни. Він самоусуваєть від переговорів, чим перестав бути частиною проблеми для України та Європи, але не готовий ставати частиною рішення.Росія ж тим часом намагається компенсувати провали фронту серією провокацій проти країн НАТО. Від дронів у Польщі до інцидентів у Балтійському морі — все це тактика «тисячі порізів», що виснажує європейські суспільства та тестує стійкість Заходу. Проблема в тому, що НАТО реагує в парадигмі ХХ століття — стримування без реальних покарань. А Росія розуміє тільки ціну: якщо її провокації будуть коштувати дорого, вони зійдуть нанівець.Додатковий вимір — геополітичний. Україна веде діалог не лише з Вашингтоном і Брюсселем, а й здивувала зустріччу з Президентом Казахстану. Зустріч із Такаєвим стала сигналом: Київ готовий до співпраці з тими, хто визнає суверенітет і територіальну цілісність України, навіть якщо вони змушені балансувати у складних регіональних умовах. Через Казахстан може пролягти і непрямий канал до Китаю.Загалом нинішній дипломатичний тур Зеленського виглядає як успішний. Україна повертається додому з результатами, а Росія — із новими проблемами. Але головний виклик лишається: чи зможе Захід перейти від декларацій до болючих для Кремля кроків, які зроблять російські провокації невигідними? Це іспит, перш за все, для Європи

Христина Зеленюк:Російські дрони у Польщі - що ми не помітили 👇Дуже “цікаво” розгортається дискусія на Заході. І, водночас, не дуже приємно як для нас, так і для Польщі. А це - ототожнення удару Ізраїлю по столиці Катару з атакою російських дронів по Польщі. Знаю, це звучить дуже дивно. Але в правій і лівій західній тусовках це обговорюють саме так - у звʼязці. Мовляв, Трамп толерує дії Нетаньягу, адже удар по Досі - це “напад на територію незалежної держави, де розташовані важливі американські бази”. Так само і в Польщі, яку атакували російські дрони, дислокуються близько 10 тис. американських військ. І все це розкручується під соусом: “Не можна більше довіряти США”. Не можу сказати, що на це немає вагомих підстав. Чого лише варте останнє інтервʼю Джей Ді Венса і рішення США зняти санкції з “Белавіа”. Але в українському інформаційному просторі я бачила лише коментарі Роман Безсмертний який звертав увагу на удар Ізраїля по столиці Катару та атаку російських дронів по Польщі. В коментах один із ефірів, який це доводить, подивіться ⬇️

Було багато нарад з урядовцями, з представниками правоохоронних органів. Дуже детально говорили. СБУ, НАБУ, САП, МВС, НАЗК, ДБР, Генеральний прокурор України – мені важливо було, щоб кожен дав свої аргументи. Важливо, що вони сказали й одне одному те, що давно накопичувалось. Дуже ціную домовленість про командну роботу та про заходи, які можуть реально дати відчуття невідворотності покарання, а отже, справедливості в Україні.Ми домовилися, що керівники інституцій разом запропонують план дій, план конкретних кроків, які можуть зміцнити силу права в Україні. Звісно, усі почули те, що кажуть люди цими днями – в соціальних мережах, один одному, на вулицях. Це все недаремно. Проаналізували всі занепокоєння, всі аспекти того, що варто змінити і що має бути активізовано. Я запропоную Верховній Раді України законопроєкт, який буде відповіддю, який забезпечить силу системі правопорядку. І не буде жодного російського впливу чи втручання в діяльність органів правопорядку, і – дуже важливо – всі норми для незалежності антикорупційних інституцій будуть. І дуже очікую від самої нашої групи керівників правоохоронних та антикорупційних органів, від Генерального прокурора України пропозицій тих норм, які мають спрацювати. Це буде президентський законопроєкт, і ми реалізуємо це в рамках нашої стратегії трансформації держави.Сьогодні ж я підписав указ про скорочення бюрократичних процедур і проведення негайного аудиту державних видатків. Очікую від уряду протягом місяця результатів, щоб направити максимум державних ресурсів на оборону України. І також готуємо відчутні кроки щодо дерегуляції, щоб дати більше свободи людям. Ми все це точно зробимо, і я дякую всім, хто підтримує.І залишиться найголовніше – не втратити єдність країни, закінчити війну, зупинити це російське зло та забезпечити Україні достойний мир, і саме так, як усі ми це бачимо – повноправною частиною Європи. Ми зробимо це. Слава Україні!

Вечірня (за київським часом) база від Трампа:▪️Путін на перший погляд здається привітним, але все, що ми від нього чуємо, — порожні слова, які нічого не значать▪️Я розглядаю санкції (законопроект Ліндсі Грема - ред.) проти Росії. Дуже серйозно ▪️Путін несе багато марення про Україну — Трамп▪️Путін жбурляє в нас купу лайна▪️Я не збирається публічно говорити про свої майбутні дії щодо Росії, оскільки хочу влаштувати "маленький сюрприз".▪️Путін не хороша людина, він погана людина. Він убив багато людей▪️Путін погано поводиться з людьми. Тому ми відправляємо якусь зброю в Україну. Я це схвалив▪️Врегулювання війни між Росією та Україною виявилося завданням складнішим, ніж я очікував▪️Війна, напевно, могла тривати три-чотири дні, але США дали Україні неймовірне обладнання та українці були дуже хоробрими▪️Я продовжу надсилати листи торговим партнерам з повідомленням про нові мита. Їх виплачуватимуть з 1 серпня 2025 року.▪️Я більше не планую відкладати набрання чинності торговх мит, які зараз намічено на 1 серпня.▪️Будь-хто, хто загрожуватиме долару, заплатить ціну. БРІКС намагаються знищити долар

Ось це - вірний крок, одразу набрати, підтримати. Далі треба швидко конвертовувати їх конфлікт у контракти, домовленості, ініціативи. На кожну відмінену російську виставку, виставу, форум й т.д. має зараз приїхати українська, на кожен контракт...Чому? Бо за місяць/ці вони знову нормалізують двухсторонку (так у них завжди), тому сьогоднішні теплі до нас й гучні до росії слова й вчинки вивітряться, а от контракти та досягнуті зрушення залишаться. 👉 Президент Володимир Зеленський у вівторок повідомив про телефонну розмову з азербайджанським візаві Ільхамом Алієвим - Зеленський у Х, повідомляє "Європейська правда".Під час розмови Зеленський подякував президенту Азербайджану за підтримку України, її територіальної цілісності та народу."Також висловив чітку підтримку з боку України в ситуації, коли Росія знущається з громадян Азербайджану та погрожує Азербайджанській Республіці", – наголосив президент.Він також висловив співчуття Азербайджану від імені України у зв’язку з убивством на території Росії азербайджанських громадян."Впевнений, що будуть з’ясовані всі факти. І потрібна справедливість. У нас із президентом Алієвим однакове бачення: життя та гідність кожної людини мають бути захищені", – додав Зеленський.

Продовження:...США повинні очолити вільний світМій дідусь, який виріс у Шарлотті, штат Мічиган, з гордістю служив нашій нації як солдат у Другій світовій війні, тоді як моя бабуся утримувала їхню єдину дитину, здаючи кімнати в їхньому будинку в Лансінгу. Мої бабуся і дідусь не бачилися три роки, а мама не знала свого тата, коли він приїжджав додому, але вони розуміли, що треба робити правильно.Америка, яку я люблю, та, якій служили наші бабусі та дідусі, ніколи не стоятиме осторонь і не дозволить таким жахіттям статися.Або перестати допомагати друзям. Або удобрити агресора.Ми повинні міцно триматися того, ким ми є ― справедливого, щедрого і працьовитого народу, благословенного демократичним і підзвітним урядом, найбільшою вільною ринковою економікою в світі і найпотужнішою армією в історії людства. Ми повинні проявляти лідерство в умовах агресії, а не слабкість чи співучасть. Коли Америка не очолює вільний світ, під загрозою стоїть наш власний успіх як нації.Це та Америка, яку я люблю і пишаюся тим, що служу щодня.Можливо, я більше не буду американським дипломатом, але я ніколи не перестану вірити в необхідність американського лідерства, щоб забезпечити наше власне майбутнє і запропонувати маяк надії і можливостей для кожного мічиганця, кожного американця і багатьох інших у всьому світі.