Логотип телеграм спільноти - Bitcoin, інвестування, гроші - Лінивий CRYPTO інвестор
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Логотип телеграм спільноти - Сергій Притула
Посилання на канал: https://t.me/serhiyprytula Мій фейсбук - https://www.facebook.com/serhiyprytula/ Інстаграм - https://www.instagram.com/siriy_ua/ Youtube - https://www.youtube.com/prytula БАЗА МОНО - https://base.monobank.ua/89gMbvnkrTu7sR
Логотип телеграм спільноти - STERNENKO
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Логотип телеграм спільноти - ББС Небесна Кара 54 ОМБр
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]

Статистика telegram каналу - @rozpovid

Логотип телеграм спільноти - Розповідь пошепки: поезія, казки 2021-10-16

Розповідь пошепки: поезія, казки

Кількість підписників:
188
Фото:
89 
Відео:
 
Посилання:
115 
Категорія:
Блоги
Опис:
Вірші, фентезі, міські легенди, історії, що я чую їх. Всі тексти належать одному автору - Юлії Баткіліній

Кількість підписників

День: 0
Тиждень: 0
Місяць: -2
Всього:
188

Середній перегляд на повідомлення

День: +461
Тиждень: +299
ERR: 111.35%
ERR (24): 245.21%
Середній за 30 днів:
209

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25

Стіна канала Розповідь пошепки: поезія, казки - @rozpovid

Щастя миті одної простеньке.Наливаєш холодного чаю. Акуратно, і склянка не тенькне.Як мені перестати кричати?Як мені перестати кричати?Як мені перестати кричати?Я не плачу і навіть не гуглю“як повіки під ранок склепити”.Кожень день наростає, мов гуркіт,а тоді ударяє у спину.Я пливу, як гаряче повітря,як невчасне недовге цвітіння,Пізнє сонце висмикує вістряіз моєї слабенької тіні.Варіантів тепер небагато:це прикмета і місця, і часу.Я танцюю. А в голову гатить:Як мені перестати кричати?Як мені перестати кричати?Як мені перестати кричати?Як мені перестати?

349
24-06-27 13:26

«Нічого, над нами сьогодні не падало», -- Каже моя подруга. І поправляє окуляри.«Над нами теж».Я сідаю дивитися серіал.Якнайтупіший.Вона кохала його, він її не кохав,Обоє вони вдягалися як притрушені.Я відписуюся від усіх новин.Проте з усіх кутків до мене шепочуть голоси,Тихі-тихі,Ледь чутні.Іноді вони нагадують гуркіт у ринві.Іноді – крапання з крану.Іноді – як ллється вода з чайника.Кажуть: «Ми зібрали дощову воду,Ми набрали велику ванну,Ми полагодили басейн,Ми носили чашками,Ми носили каструлями,Та в кібуці Беері немаєДітей,Щоб скупати їх».Моя подруга далеко, вона поправляє окуляри.Жива.

271
23-10-31 19:20

«Стоїмо біля входу, медичних сестер посунувши,Із ножами у чорних лапах, у нас вимоги.Народи його, жінко, ми зробимо з нього сумочку,Народи його, жінко, а ми його зжеремо.Приведіть своїх діточок, діточок,Бо інакше це порушення прав вовчка,Бо голодний сидить під ліжком у вас вовчок,І чекає.Що ти лінуєшся, понаприходять ніжніТа народжувати просто, чуєш, дурепо.А ми під дих тобі копняка, а під горло ніж йому,Так і бабки родили у полі, либонь не репнули.Приведіть мені своїх діточок, діточок,А то це знущання над культурою бабая.Бо бабай голодний, а інші приводили, і нічого,І ще поруч стояли».І коли ти прокидаєшся серед ночі від липкого жаху,гарно знати, що в тебе ніж, і ще багато чого.Щоб спитали, чого ти зла, чого ти психуєш,Ну так же гарно сиділи, нащо за го…

59
23-10-10 13:45

Це вересень -- тихо стоїть на порозі, не в змозі освідчитись першим.Його пальці тремтять, Його шкіра бліда.Кав’ярня на розі порожня, водаВідключена знов у кварталі.Стоїть. Говорити не в стані.Цей вересень. Тихо тамує свій біль.І айстри його кольоровіЖоржини не кольору крові,А жовті, коралові, білі…І кожну він душу живу забере,Та це ще помітити треба.Це – вересень.Листя і небо.

46
23-09-28 07:44

**Світ тече, наче лава, яскраво горить, як ватра,За горами встають міста, а іще - руїни.Входять грози у степ вагомо і вайлувато,Що, свої не усі насправді були своїми?Що, болить, розумахо, твій неспокійний розум?Замість серця оте зосталося – припікає…Всі готуються до облоги і до морозу,І до темряви, і до привидів на порозі,До відсутності слова доброго і лікарень.Світ не скоро запахне дощами і чебрецями,А обійми не будуть радісні і колишні.Той навіки уже не виконав обіцянок,Ті повернуться, ненадовго і неутішні.Незагоєні.Не спокійні.Невиліковні.Вайлувата гроза.Тривога.Червона повня.

36
23-09-25 20:08

Мені здається, що я - старий цвинтар. В якому мертві і портрети мертвих на білій емалі, на чорному граніті,Живі, усміхнені.Мертві в глибину, в глибину, на поверхні мертві.Цвинтар, де щодня ховають когосьв однострої.Він так любив читати, покладіть із ним книжку.Він так любив музику, покладіть йому сопілку.Я так його кохаю,Покладіть мене з ним.Вирощував квіти, викладав фізику,Ненавидів жовтий колір,Мріяв злітати на Марс,Поїхати в Антарктиду і сфоткатись,Одружитися в липні,Побудувати дімЗ виноградом на всю південну стіну, з муралом на всю північну.Я навіть не всіх їх знала,Але я не певна, що цвинтарі мусять аж так добреЗнайомитися з тими, хто ліг у землю.Небо, птахи,Прапори нескінченні,Подзьобана дощем стара огорожа.Решта начебто не входить у список.Я просто не знаю, як подужати бути цвинтарем,Коли я просто людина,І навіть їх зналаНе всіх.

45
23-09-16 14:42

А вітер піднявся і витерКожну літеру з написаних, кожне незбите дихання,Кохати тебе – це прокидатися до будильника,До дзвінка, до поганих новин.І в порожнечі сірого передсвітанку,В гіркоту калиновуКазати собі, що здалося.Кохати тебе – це як відрізати волосся,А воно відростає,А воно відростаєЗнову.І колись, коли час відчикрижить останнє пасмо,І холод піде по шиї,Я думаю, буде так: дещо лишилося,Коли всесвіт розпався.Дещо у ньому лишилося.Можливо, відлуння старої пісні,Можливо, спогад, який вічно летить у всесвіті.А ми ж обирали готелі і лаялися на сервіс,А ми ж були дуже нудні і прісні,Тільки колись сиділи на карематі за супермаркетом,Погризані комарями, із ліхтарямиІ полювали на білі серпневі зорі.Так і лишиться щось прекрасне, що ніколи не догоряє.Неілюзорне.

53
23-09-14 09:46

А ми вже тут зібралися. Хто хоче слухати віршів, заходьте Topic: На зв'язкуTime: Sep 12, 2023 07:39 PM Europe/TallinnJoin Zoom Meetinghttps://us05web.zoom.us/j/84494783932...Meeting ID: 844 9478 3932Passcode: 2XYh9B

28
23-09-12 17:01

Оксана Забужко про «Перехід» Юлії Баткіліної:«Є в баткілінській метафорі «переходу» смак справжнього епосу, відгомін народних казок, де герой влізає коневі в одне вухо убогим невільником, а вилізає в друге – князенком у золотому жупані: всі її персонажі переходять не просто з російської на українську, а – до іншої версії себе, якщо не конче соціально благополучнішої, то однозначно – справжнішої, вільнішої, в кожного на свій лад: перехід на українську виявляється свого роду психотерапією власного "защемленого" життя. І ось це той аспект деколонізації, якого досі українська література не знала – ні в класиків «Розстріляного Відродження», ні навіть у культурно ближчих до нас «шістдесятників». Такі книжки треба читати. Про них треба сперечатись. На них треба покликатися в політичних дискусіях. Для цього на ТБ в культурних націй існують книжкові ток-шоу, і ще багато всяких майданчиків, яких у нас катма…Але це вже інша історія.»Повністю текст Оксани Забужко читайте на сторінці письменниці у фейсбуці.

31
23-09-04 17:23

Тут немає безпечних міст, і нема чужих.Світ у ночі на дні на пузі, мов кит, лежить,Дирижабль загородження, в тіні вчорашніх війн,Перекличка, тире і крапка, - вона? І він?Озиваються ті, хто ніч переплив і впав.І тривога іде навпомацки, мов сліпа.Смерть залишить руїни, піде, важка, мов сель.Заспівають птахи, і рушать авто,І все.

194
23-07-06 10:46