РАНКОВИЙ КУЛИК

ПОВОЄННА АРХІТЕКТУРА ПІВДЕННОГО КАВКАЗУ1. Південний Кавказ як майданчик конструювання нової політичної реальності.Південний Кавказ сьогодні перестає бути периферійним «замороженим» простором і перетворюється на активного суб’єкта глобальної політики. У регіоні конструюється якісно нова політична реальність, де старі правила гри, нав’язані зовнішніми центрами сили, втрачають чинність. Місцеві актори — Азербайджан, Вірменія, Грузія, а також Туреччина — беруть ініціативу у власні руки, будуючи порядок, заснований на балансі національних інтересів, а не на орієнтаціях на позарегіональних глобальних гравців. Це означає перехід від реактивного існування до проактивного творення майбутнього, де військова сила, економіка та дипломатія працюють як єдиний механізм.2. Повоєнний мир: новий безпековий ландшафт регіону. За базовий сценарій ми беремо завершення бойових дій в Україні та Ірані та розгортання невоєнного протистояння. Нестабільний холодний але мир. Регіон характеризуватиметься дефіцитом безпекових інституцій, але водночас — профіцитом військової сили, а подекуди й відвертою мілітаризацією. Кожна країна регіону перетворюватиметься на «сталевого дикобраза» — занадто колючу ціль для прямого нападу, але водночас надто вразливу для повноцінної довіри. У цих умовах відбувається відхід від регламентацій та міжнародного права як головних регуляторів — на перший план виходять узгодження інтересів та формування нових балансів сили. Війна в Карабасі завершилася не реваншем однієї зі сторін у класичному розумінні, а виходом регіону в нову якість: виваженість гравців, усвідомлення небезпеки «перегнути палку» та небажання пускати глобальних гравців до себе на подвір’я.3. Унікальні обставини для регіональної інтеграції: усвідомлена співпраця протилежностей. Парадокс постконфліктного Південного Кавказу полягає в тому, що саме війна та спільна травма створили унікальні умови для регіональної інтеграції. Виникає феномен «усвідомленої співпраці протилежностей»: країни, які ще вчора були ворогами, змушені відкласти суперечності, що висіли над ними з глибини століть (етнічні, територіальні, релігійні). Це прагматичний вибір на користь виживання та розвитку: нові логістичні ланцюги, спільні енергетичні проєкти та транскордонні транспортні коридори стають важливішими за історичні образи. Така інтеграція не будується на любові чи довірі — вона будується на усвідомленні взаємної вигоди та неможливості існувати ізольовано.більше читати тут #Кавказ #Грузія #Вірменія #Азербайджан #Туреччина #транспортнікоридори #енергетикаhttps://politcom.org.ua/повоєнна-архітектура-південного-кав

МАНІФЕСТ ТЕХНООЛІГАРХІЇ. «ТЕХНОЛОГІЧНА РЕСПУБЛІКА: ТВЕРДА СИЛА, М’ЯКА ВІРА ТА МАЙБУТНЄ ЗАХОДУ»Співзасновник і генеральний директор Palantir Technologies Александер Карп і керівник корпоративних питань Palantir Ніколас Заміска закликають Силіконову долину переорієнтуватися на співпрацю з урядом, мобілізуючи державно-приватне партнерство, яке використовує програмне забезпечення, особливо штучний інтелект, для захисту західної демократії. Натхненні моделлю Мангеттенського проєкту, вони стверджують, що без надійної співпраці Захід ризикує поступитися перевагою суперникам, насамперед Китаю. Книга звеличує проєкти в стилі DARPA як моральний імператив і стратегічну необхідність для самозбереження.Книга Александра Карпа та Ніколаса Заміски «Технологічна республіка: тверда сила, м’яка віра та майбутнє Заходу» (The Technological Republic: Hard Power, Soft Belief, and the Future of the West), стала публічним маніфестом після публікації резюме компанією Palantir у квітні 2026 року .22 тези з книги Александра Карпа та Ніколаса Заміски «Технологічна республіка: тверда сила, м’яка віра та майбутнє Заходу» (The Technological Republic: Hard Power, Soft Belief, and the Future of the West), що стали публічним маніфестом після публікації резюме компанією Palantir у квітні 2026 року читати тут https://politcom.org.ua/маніфест-техноолігархії-технологі

ВЕЧІРНІЙ КУЛИК20.04.2026 https://www.youtube.com/watch?v=-MkMzntvYFE разом з Олександра Решмеділова у новому випуску програми «Діалог» говорили про:Чи отримають українці реальне право на збройний самозахист після теракту в Києві? Чому мільярди гривень на підтримку переселенців (ВПО) зникають у корупційних схемах, поки військові винаймають житло за власні кошти? Хто такий український «глибинний народ» і чому до 7 мільйонів громадян свідомо уникають будь-яких контактів з державою, не платять податки та ігнорують реєстри? Чи здатна самоорганізація (ОСББ, рухи ФОПів) зупинити бюрократичне свавілля та фіскальний тиск під час війни? Якою має бути наша дипломатія та внутрішня стійкість з огляду на можливе повернення «трампізму» у США?00:00 Стрілянина в Києві: чи дадуть українцям легальне право на зброю?01:42 Імітація чи реальність: чи готове МВС до чесної розмови про самозахист?02:48 В'язниця за порятунок власного життя: чому суди карають жертв нападів?06:01 Крах довіри до поліції та «красива картинка» реформи 2015 року11:24 Бронь для «своїх» та корупція: що насправді ховається в системі МВС?15:03 Податковий зашморг: хто душить ФОПів і до чого тут вимоги МВФ?21:02 «Глибинний народ»: чому 7 мільйонів українців пішли у цифрове підпілля?24:30 Прірва недовіри: як тотальний контроль радикалізує суспільство29:37 Куди зникли 315 мільярдів на ВПО? Гірка правда про соціальну політику33:40 Війна з системою: як ОСББ та прості люди відбивають атаки чиновників35:29 Драконівський Трудовий кодекс: тихий наступ на права українців37:14 Дипломатія поступок: що насправді вимагає від України Вашингтон?41:46 Фактор Трампа: чи стане Україна розмінною монетою після виборів у США?46:57 Єдиний вихід: як не допустити диктатури та зберегти внутрішній фронт

«ХИЖАЦЬКИЙ ГЕГЕМОН»: ЯК ТРАМП ВИКОРИСТОВУЄ АМЕРИКАНСЬКУ МОГУТНІСТЬавтор – Стівен М. ВОЛТ — професор міжнародних відносин у Гарвардській школі Кеннеді. Ця стаття є скороченою версією його есе у Foreign Affairs (березень/квітень 2026).*З того часу, як Дональд Трамп вперше став президентом США у 2017 році, коментатори шукали адекватний ярлик для опису його підходу до міжнародних відносин. Пишучи на цих сторінках, політолог Баррі Поузен припустив у 2018 році, що велика стратегія Трампа — це «неліберальна гегемонія», а аналітик Орен Касс минулої осені стверджував, що її визначальною сутністю є вимога «взаємності». Трампа називали реалістом, націоналістом, старорежимним меркантилістом, імперіалістом та ізоляціоністом. Кожен із цих термінів уловлює певні аспекти його підходу, але велику стратегію його другого президентського терміну, мабуть, найкраще можна описати як «хижацька гегемонія» (predatory hegemony). Її центральна мета — використовувати привілейоване становище Вашингтона, щоб вимагати поступок, данини та демонстрацій покори як від союзників, так і від супротивників, переслідуючи короткострокові вигоди у світі, який він вважає суто нульовим.https://politcom.org.ua/хижацький-гегемон-як-трамп-викорис

Справа Орбана живе далі. Болгарія сьогодні обирала парламент і, очікувано, маємо тріумф фактично проросійської партії екс-президента Радева і повний провал ліберальних проєвропейських сил. Екзіт-пол компанії Alpha Research:Прогресивна Болгарія (Румен Радев) - 37,5%ГЕРБ-СДС (Бойко Борисов) - 16,2%Продовжуємо зміни - Демократична Болгарія (Кирило Петков) - 14,3%Рух за права і свободи (Делян Пеєвскі) - 8,4%Відродження (Костадін Костадінов) - 4,9%Болгарська соціалістична партія (Корнелія Нінова) - 4,1%Екзіт-пол агенції "Міра":Прогресивна Болгарія - 38,7%ГЕРБ-СДС - 14,8%Продовжуємо зміни - Демократична Болгарія - 13,1%Рух за права і свободи - 9,2%Відродження - 5,3%БСП - 4%Коаліція поки вимальовується доволі умовно, але, очевидно, що першу спробу її створити буде надано лідеру "Прогресивної Болгарії" Радеву, який будував кампанію на недопущенні війни та критиці допомоги України. Найбільш антиукраїнською партією все ж таки є "ВІдродження", але вона навряд чи увійде до коаліції. Радев буде пробувати створити її із "Рухом за права і свободи" та соціалістами.

ЗАЇПАЛИ До кінця 2027 року Україна має ухвалити законодавчі зміни (соросята пишуть що це вимога ЄС), які запровадять обов’язковий технічний контроль для всіх транспортних засобів, у тому числі для легковиків, які зараз такого контролю не проходять. До речі, йдеться не лише про стаціонарний техогляд у визначений період, а й про можливість контролювати стан автомобіля прямо під час його експлуатації. Тобто автомобіль можуть зупинити, перевірити і за результатами вирішити, чи може він далі брати участь у русі. В Україні такого механізму поки немає ❌ Для запуску такого контролю потрібні мобільні технічні комплекси, обладнання та навчені служби, які реально зможуть виконувати ці перевірки на практиці. Тобто реформа техогляду – це ще й нова інфраструктура контролю. Отже, найближчі півтора–два роки українські водії ще не раз почують про нові законопроєкти, формати перевірок, вимоги до стану автомобіля і, звісно ж, про вартість усієї процедури. Останнє, найімовірніше, й стане головною темою для суперечок. Схоже є тема піднатиснути на нардепів щоб таку єресь заблокувати від початку

УКРАЇНА ШРЕДИНГЕРАтекст - Катерина ГладкевичЗ одного боку нам потрібна візія і стратегія, тому що без них ми не впораємося. З іншого – ми аж ніяк не можемо демонструвати таке ні ворогам, ні друзям – донорам, бо знищать/задушать в обіймах. З одного боку ми сумуємо, що через розбірки великих гравців Україна відійшла на задній план, з іншого – буде дуже добре, якщо наші реальні дії помітять якомога пізніше. З одного боку втрати (економічні в даному контексті) – болючі, з іншого – зате не потрібно думати, як деактивувати і екологічно захоронити об’єкти, які забезпечують значну частину громадян. Я можу продовжувати про один і другий бік. Але підвожу до того, що нам потрібна не просто стратегія. Нам потрібен метод стратегування, який врахує все сказане вище, забезпечить не просто реалізацію ідей, а і максимальну швидкість масштабування, а також – пропозицію цінності для інших акторів, які можуть побачити в нас загрозу своїм інтересам. Україна не може здійснити технологічний ривок, не викликавши опору. Але вона також не може вижити без нього.І треба бути готовими до того, що в разі успіху ми станемо ні, не Ізраїлем. А Меганезією Розова. )читати тут - https://politcom.org.ua/україна-шредингера

Богдана БАБИЧ пише: Зараз в суспільстві обговорюють важливу тему. Третя штурмова опублікувала відео про своїх бійців. Це зачепило травми Наді, яка не могла стерпіти, що її гвалтівників героїзують.Чи кидає саме ця родинна трагедія тінь на всю бригаду? На мою думку - ні. Чи мало керівництво повестись інакше - так. До них претензія не в тому, що в їхніх рядах можуть бути гвалтівники, а в їхній нездоровій реакції на цю ситуацію. Бо видаляти -відео й витирати коментарі - це знецінювати біль дівчини й сигналізувати іншим, що насилля можна й треба покривати. І ось це намагання замовчати, замість сприяння в розслідуванні, справді кидає тінь на Третю штурмову. Бо одразу виникають думки, що вони можуть приховувати й інші злочини, які трапляються вже на фронті. Така реакція руйнує довіру. А її треба берегти. Тож, правильні дії в таких ситуаціях - це відкрита комунікація. Їх не просять проводити власне розслідування. Бо це не їхня робота. Але приховувати злочини - означає сприяти появі нових. Непокаранне зло множиться. Армія - це частина суспільства. Й добре, що українці реагують на такі злочини адекватно, не намагаються їх замовчувати й змиритись з ними, як з нормою. Це говорить про здоров'я суспільства. Журналісти роблять свою роботу. Вони мають доносити суспільно важливу інформацію. А вона такою є. Чи дівчина мала й далі мовчати або покінчити життя самогубством аби не псувати красиву легенду?

ЕНДРЮ ТАННЕР: ВІЙНИ В УКРАЇНІ ТА ІРАНІ. СПОСТЕРІГАЮЧИ ЗА КРАХОМ ІМПЕРСЬКИХ СИСТЕМ У РЕАЛЬНОМУ ЧАСІавтор – Ендрю ТАННЕРЯкщо люди, які захищають країну від геноцидного вторгнення імперії, не є за визначенням хорошими хлопцями, то їх не існує в цьому житті. Тут Україна також відрізняється від Ізраїлю тим, що ізраїльтяни не стикаються ні з чим, що хоч віддалено нагадує справжню імперію. ХАМАС, можливо, хотів би знищити Ізраїль, але не може і ніколи не міг. КВІР – це в найкращому разі дрібна імперія з нескінченно меншою силою, ніж Ізраїль. Навіть якби він мав ядерну зброю, це б нічого не змінило.Очевидно, що уряд Ірану є повністю недемократичним, тому механізм, який заважає Хаменеї-молодшому здатися, навіть якби він хотів, не такий самий, як той, що змушує Україну продовжувати боротьбу. КВІР – це більше бренд, ніж організація; коли Хаменеї-старший помер, кожен підкомандир КВІР став воєначальником, дії всіх не були єдиними, хоча й розумно координованими, тому знадобилася ціла доба, щоб перемир’я минулого тижня набуло чинності.Що підтримує їхню координацію? Суворе розуміння конфлікту як виконання пророцтва. США завжди мали прийти за Іраном, і питання тепер полягає лише в тому, як сильно вдарити по американцях, щоб вони більше ніколи цього не робили. Якби Путін завтра скинув ядерну бомбу на Київ, саме так би й відбувалося з українськими збройними силами та розвідкою.Коли рій потривожено, якщо ви не можете його знищити – що практично неможливо в людському світі, навіть із використанням ядерної зброї – у вас є два варіанти: тікати або заспокоїти його. Останнє вимагає поступок, які Путін і Трамп виключили у своїх відповідних ситуаціях.І так вони прирікають себе. Вони продовжують втягуватися глибше в безвиграшні битви, тому що відступ завдав би їхньому его травм, несумісних із життям, яке є також їхнім брендом.Крах не завжди буває швидким… поки не стає ним. Протягом тривалого часу єдиним видимим показником є поширення тріщин. І масштаб кожного епізоду краху варіюється, як і те, наскільки новий режим відрізняється від попереднього, коли він формується. Це робить дуже важким із упевненістю знати, що він відбувається в реальному часі.https://politcom.org.ua/ендрю-таннер-війни-в-україні-та-ірані

📱 «Вуха російських спецслужб»: перед виборами в Угорщині активізували сотні антиукраїнських TikTok-акаунтівПро це заявив завідувач Навчально-наукової лабораторії протидії дезінформації КНЕУ Віталій Кулик під час круглого столу Центру стратегічних комунікацій «Випробування Угорщиною: підсумки виборів та фактор України». Окремо, за словами Кулика, фіксувалася ще одна кампанія – вже з протилежним вектором.💬 «В Україні створили близько 100 акаунтів, які транслювали антиугорський порядок денний: карти, погрози “окупації Угорщини”, відверто фейковий контент», – сказав він.Ці матеріали, за його словами, активно перекладалися і поширювалися в угорському інформаційному просторі.Він вважає, що така схема відповідає типовим моделям інформаційних операцій російських спецслужб.💬 «Очевидно, що вуха цього всього стирчать з боку російських спецслужб. Так вони працювали в Молдові, Румунії і під час інформаційних операцій проти України», – підсумував експерт. 👉 Медіа Орбана системно «качали» тему «несправедливої мобілізації» в Україні перед виборами. Дослідження Центру і Texty ✅ Підписатись на Spravdi у Telegram