Кидають у воду, обмазують тіло жиром або фарбою, голять, розбивають сирі яйця над головою, і змушують пити дивну суміш з пива, яєць, чилі та ще якогось зла. Потім зв’язують, водять по палубі під барабани, а на завершення влаштовують бенкет і дають сертифікат.Ні, це не вечірки на «Щекавиці». Це — корабельні традиції різних часів для тих, хто вперше перетинає екватор. Але нам так не буде.
🔺По-перше, в коморі немає костюма Нептуна, а яйця й на Великдень знадобляться.
🔺По-друге, ДемСокира ще не перетнула екватор збору.З 2,5 мільйонів на такмед вже є 1 210 000 грн. Ще трохи — і цей уявний рубіж залишиться позаду.А далі — фінішна пряма: закупівля турнікетів, оклюзійок, бандажів, підсумків і ще купи речей, які рятують життя та здоров’я на фронті.
⚓️ Тож підкиньте донатів, щоб цей корабель не зупинився від штилю:
🏦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/9HBS8PKmM2
💳 Номер банки — 5375411218134117
🏦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
💳 Карта — 5169335100475223
🌐 PayPal —
[email protected](Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family»)
🪓Підписатися на регулярний донат — https://bit.ly/33x63od
Кожного разу, коли в медіа прошмигує якась новина про особливості російської реальності, знаходиться один-два персонажа, що встромлять свого носа з фразою "Ой, можно подумати, в нас краще".Окей. Ось вам новина з Барнаула. Спробуйте уявити це будь-де в сучасній Україні. Хай в найзанедбанішому райцентрі."Поход 47-летней Татьяны из Барнаула в барнаульскую поликлинику № 7 привел к потере части пальца. Ее госпитализировали в отделение травмы кисти больницы № 1. Об этом сообщает «КП-Барнаул».Татьяна обратилась в поликлинику с жалобами на боль в спине. Прием на рентген ей назначили на 15:30. Она направилась к кабинету, но когда переступила порог двери, одна из сотрудниц резко захлопнула тяжелую дверь.От удара Татьяне отрезало часть большого пальца на правой руке. Сначала она не почувствовала боли, возможно, из-за шока. Врач и другие сотрудники оказали первую помощь, обмотали палец салфетками. Муж Татьяны, который наблюдал за происходящим, покинул помещение.«При этом сотрудница рентген-кабинета, хлопнувшая дверью, с испуганным лицом говорила: «Что, нельзя было быстрее шевелиться, даже старые люди быстрее ходят», — возмущалась Татьяна.Позже Татьяна выяснила, что отрубленный фрагмент пальца выбросили в мусор.«Я говорила доктору, может оставить и пришить его, но он назвал мою просьбу глупостями. После этого я настояла, чтобы мне сделали все-таки рентген спины, потому что попасть в поликлинику очень сложно. У женщины, которая делала рентген, тряслись руки, но она не извинилась даже за ЧП с дверью. После этого нас с мужем выпроводили в коридор, дали бумажку с адресом больницы № 1 и захлопнули дверь на ключ», — рассказывает пострадавшая.Татьяна с мужем вызвали такси и отправились в городскую больницу №1, где ожидал хирург. Во время операции, проходившей в присутствии студентов, хирургу удалось сохранить палец, хотя он стал короче и лишился ногтя.«Я человек не скандальный, но то, что эта женщина, из-за спешки которой случилось ЧП, не только не извинилась, но даже упрекнула меня в нерасторопности, конечно, покоробило. Мне посоветовали обратиться к юристу», — заявила пациентка.
Знання деяких сталих принципів дозволяє передбачати майбутнє, але сильно заважає зберігати нерви.Є в історія такий ефект, який я для себе зву "ефектом персидського двору".Деякі організації, а особливо авторитарні держави, влаштовані так, що якщо тобі (не) пощастило опинитися на престолі - шансів не з'їхати з глузду майже нема. Спричинено це тим, що придворні плетуть навколо тебе кокон соціальних зв'язків, за межі якого не виглянеш, і в цьому коконі годують тебе солодким нектаром з піддакувань і запевнень, що ти в мами найкращий і взагалі тебе небо світу послало.Таке часто бувало в античній Персії, дуже часто - в середньовічному Китаї, рідше в Римській імперії. Візантія (за кількома виключеннями) рятувало те, що імператорів традиція зобов'язувала час від часу перетинатися з ширнармасами якщо не в церкві, то на іподромі, а на іподромі і зафукати могли. А от там, де володарю про підданих хіба міністри розповідали, там було ой. Там правитель розмашистими кроками йшов в абсолютно випадковому напрямку, не рахуючись із жертвами та трагедіями.Так само в Кремлі, до речі. Часто було - і саме зараз є. Путін же ж навіть інтернетом не користується, йому папірці приносять. І здогадайтесь, скільки довкола нього людей, які наважаться (чи вважатимуть за потрібне) сказати йому "Володимиру Володимировичу, ви не зовсім праві".Так от, в такому коконі їдуть дахом навіть найстійкіші. Бо людина потребує соціального опору. Людина потребує альтернативних думок, суперечок, незгоди. Без них в людини починається комплекс Бога на всю котушку. Навіть той же Путін зразка середини 1990-х і зразка середини 2020-х - це дві хоч і погані, але дуже різні людини. І друга дуже, дуже ошизіла.А тепер уявіть, що хтось на високу посади вже таким ошизілим зайшов. І почав вити цей кокон довкола себе сам, ламаючі все довкола, зробивши навіть не лояльність, а грубу компліментарність головним критерієм збереження біля важелів влади. Аж до того, що всі жінки поряд стали однаково фарбуватися, офіційні медіа начали припускатися властивих лідерові стилістичних помилок, а десятки вищих посадовців почали, червоніючи, брехати в очі мільйонним аудиторіям, повторюючи під ніс "я роблю це, щоб зберегти для себе можливість також робити щось хороше".А в сценарії, коли велика дитина на чолі великої країни, несеться, як сліпий лось палаючим лісом, не розламати державу і все довкола може хіба за рахунок прямого Божого втручання.Добре, що я переконаний християнин і можу на це покладати надію.
Я не дивуюсь, коли зараз накиди розпочинають опозиційні до всього, окрім власної кар'єри, політики. Чи українські трампісти, в яких зрештою від ідеологічного шпагату настав розрив ідеологічної промежності.Дивують мені ті люди, які зараз починають те, що я назвав би інтелігентським постаналізом. "Що треба було зробити, щоб купа гопників, яка оточила людину на темній вулиці, не перейшла би до агресії?".Можливо, треба було завчити якісь правильні відповіді на питання "по понятіям"? Можливо, слід було тримати якийсь вираз обличчя? Можливо, слід було заздалегідь дізнатися імена місцевих авторитетів та збрехати, що ти їх знаєш?Ні.Не було варіанту, в якому агресії вдалося б уникнути.Єдиним варіантом, в якому Україну не зробили б винною, була б капітуляція. Я просто нагадаю, що гроші на допомогу в цьому році в бюджет Пентагона взагалі не закладали.Перед нами розіграли виставу. Вступну провокацію - буквально "атвєть за шмот" - розпочав не Трамп, і навіть не Венс, а журналіст, за сумісництвом - чоловік упоротої Марджорі Тейлор Грін.Потім вже пішли провокації від Венса. Уникнути їх було неможливо з тих простих причин, що слова Венса взагалі не були пов'язані з відповідями Зеленського, він шпарив по завченому. І він брехав. Тупо брехав. "Ви возите західних політиків в пропагандистські прес-тури", "ви хоч раз подякували за допомогу?". Раптове звинувачення у "неповазі до Овального кабінету" пролунало взагалі тоді, коли Зеленський говорив про важкість перемовин з Путіним під час знищення українських міст. Просто у Венса було завдання це сказати - не важливо, в який момент бесіди, і без зв'язку з тим, що в той момент говорив співбесідник.А там же включився Трамп.Це все було зрежисовано - погано, відрепетовано - погано, і втілено - жалюгідно.Якби президент України не приїхав, вони б провели те ж саме заочно.Він приїхав, вони провели це перед камерами, і змусили світ - навіть американців, навіть деяких своїх прихильників - дещо здивуватись, скажімо так. Аж до блювоти.Не шукайте нашої помилки в чужій провокації. Особливо в невдалій.
Є категорія людей, яким я по-людські співчуваю.Бо бачили люди ці світ в незвичних двох кольорах - білому та рожевому з райдужним відливом. Білим кольором були Консерватори та Традиціоналісти, люди справжні, суворі, а рожевим - всі інші людишки, особливо "ліваки та ліберали".І от здавалося цим панам та пані, що були США під контролем рожевих - а тому мільйон організацій по всьому світу брали у Юсейда трильйони грошенят і організовували на них ЛГБТ-тренінги. І ще знімали кіно про чорношкірих Шекспірів, толерували російський балет та просували різновсіляку екологічну інклюзію.Ну й нічого, що вважали. Бо ж не те щоб ця думка не мала під собою підстав. Було й таке, і мало подеколи гротескні форми.- Але нічого! - думали ці достойники - нічого! Чу, підіймається з американської землі свій цар, і не буде в світі сили, що не покорилась б йому! І прийдуть до влади справжні та суворі, і зачахнуть рожеві з веселковим відливом. І буде Юсейд давати гроші правильним людям на пропаганду традиційної родини. І зніматимуть таке кіно, як колись з молодим Шварценегером, і загудуть знов бензинові мотори по безкрайніх хайвеях, і розтрусять Росію, як дідо Рейган совок, і буде все, як реклама Gilette за нашого дитинства - чесно, красиво та тестостероново.А ось ця думка підстав під собою вже не мала.Що ж. Розставання з ілюзіями болісне, але необхідне.
У наших вузів є проблема. Вона, втім, є і в наших шкіл, але в іншому форматі.Наші навчальні заклади дуже часто стають місцями, де невдахи тамують власні комплекси, знущаючись з тих, хто від них залежить.Соціальні. Поведінкові. Сексуальні.Випадки, коли в наших вузах працюють люди, які є справді успішними як науковці чи практики, не такі й часті. Набагато частіше там тусять люди, які не мають статусу поза власно викладацькою сферою. Помножте на невелику зарплатню (при великих можливостях для корупції) - і матимемо добре сформований гадюшник, де знущання зі студентів є єдиним способом відчути власну вищість та значущість. Якщо викладач добре себе поставив в цьому гадюшнику, він не відповідає ні за що, поки зовсім сильно не погорить.Як наслідок, під час мого першого навчання в київському Інституті журналістики до кількох викладачів хотілося запросити психіатра з санітарами, до кількох - ще не існуюче тоді НАБУ, а ще до кількох нарколога. Під час другого навчання на філософському в Чернівецькому універі такий, на щастя, був лише один, і проблеми там скоріш носили віковий характер. На нещастя, він таки став причиною, з якої я не отримав червоного диплому при середньому балі 4,9.Оця влада і безвідповідальність, оце існування в якості закритої касти - ключове, що дозволяє все лайно в наших універах. І лапання студенток (та й студентів), і “поляни” з древлянами, і знущання, і хабарі, і просто суто побутове хамство, і “нарізання” в програми десятків непотрібних предметів замість трьох потрібних, бо ж Василь Серафімович хоче викладати авторську дисципліну історії феноменології керамічного виробництва на Чернигівщині в контексті ноосферного осягнення українського топосу.І щоб це побороти - треба просто вскрити цю систему повністю.P.S. Час від часу нагадую, що найчеснішою освітою в моєму житті була богословська. Просто тому, що вона корпоративна, і там викладач відчуває не тільки етичну, а й дуже практичну відповідальність за результат.
Окей, зараз буде довгочит про ШІ та його продукти.Ні, я не спеціаліст зі ШІ. Ні, я не художник (хоча як текстовик, знаходжусь з того ж боку “загрожених”). Зате я трішки вчив філософію свідомості.Є такий відомий мисленевий експеримент, як “китайська кімната”.Припустимо, дядька, що не знає китайської мови, посадили в кімнату і дали йому багатотомну інструкцію. Час від часу під двері кімнати підсовують записки китайською. Він користується інструкцією та, згідно алгоритму “отримав таке - пиши таке” пише відповідь та підсовує під двері.Виникає феномен: дядько спілкується з кимось китайською, але китайської не знає, і навіть не має уявлення, про що там діалог. Зате для його респондента діалог виглядає змістовним. Питання: чи відбувається справжній діалог, чи його симуляція? Чи розуміє система “людина-кімната” китайську мову, чи лише удає?Багато філософів тут списи поламало. На щастя, відповідь на це питання нам зараз не потрібна. Бо для кінцевого споживача результат, який є машина, є відповіддю китайською мовою. Можна сперечатися з тим, чи розмовляє кімната. Не можна сперечатися з тим, що споживач розмовляє з нею. І в цьому діалозі отримує змістовні відповіді.Отже, в його суб’єктивній реальності цей діалог рівноцінний діалогу з носієм китайської мови. Можливо, в ньому він знайде потрібні йому відповіді. Можливо, навіть кращі за ті, що розповів би справжній китаєць. Не всі китайці однаково корисні.Є прибічники теорій свідомості, які стверджують, що апарат, здатний повністю відтворити людину в усіх її взаємодіях, рівний людині в тому числі й в правах. Я так не вважаю жодним чином, я ще той біошовініст. Але не можна заперечувати, що апарат, що не має самосвідомості, може створювати той самий кінцевий продукт, що й жива людина з нею.Ну може. Ми це вже бачимо. Так, щодо тих же графічних нейронок є аргументи, що вони просто “акумулюють зразки” - але людський мозок теж акумулює та обробляє само емпіричний досвід, просто інакше, через більш багатошарові узагальнення. Ваші знання про перспективу та теорію кольору, чи про стилістику тексту - це теж набуті знання. В ваших текстах та малюнках тисячі елементів, які ви в когось вкрали, причому скоріш за все несвідомо. Просто побачивши картину чи прочитавши текст, просто додавши в пам'ять "отак робити треба". До речі, це часто видно по ваших малюнках та текстах. Так, ви пропустили через себе, через емоційну складову. Але навчити машину відтворювати емоції - попри поширений стереотип, не дуже й складно. Відчувати нє. А відтворювати - тю.Тому мають певну рацію ті, хто говорить, що бездушна машина не творить мистецтво. Але вона створює мистецький продукт, який, в свою чергу, може стати для когось нічим не гіршим за творення рук людських. Бо так, вже невдовзі робот зможе написати симфонію. І якщо ви не зможете відрізнити цю симфонію від написаної людиною, як ви зможете чесно сказати, яка з них краща чи більш якісна? Отакий китайський феномен.
Добре, скажу прямо.90% актуальних військових проблем 2025 року, що у 2022 були відсутні або присутні в значно меншій пропорції, мають одну й ту саму причину.Втрати?Немає вчасного поповнення?Немає чітких термінів мобілізації?Підрозділи роздирають, щоб затикати дири на різних ділянках? Недостатньо довга підготовка?Мало кваліфікованих інструкторів?Мало досвідчених сержантів?Переводять з БПЛАшників та ППО в піхоту?Все це - різні боки однієї проблеми. Нестачі особового складу.В 2022 році нестачі особового складу не було, бо люди пішли в армію.В 2025 році нестача особового складу є, бо всі, хто хотів, вже в армії, а інші не йдуть.І будемо чесні, не йдуть вони туди не тому, що їх хтось недостатньо мотивує. Так само дитинка плює кашу не тому, що мама погана. Просто вони самі не хочуть недостатньо мотивуватися. І прикладають зусилля. І шукають виправдань. Хто шукає, той знайде. Навіть ті, що головою розуміють, які насправді ставки, все одно рішення приймають спинним мозком та інстинктами. Вони потужні.І ні, я не кажу, що народ не той. Народ найкращий. Народ ошизенний. Я не вірю в те, що будь-який європейський народ знайшов би в собі такий відсоток людей, готових піти захищати свою країну.Просто те, що цей відсоток дуже високий відносно інших, не значить, що він достатній.І тепер мені дуже-дуже боляче дивитись, як все те, що здобувалося волею та силою найкращої частини народу, зараз під загрозою тому, що ця найкраща частина просто стерлася, а всі інші роблять вигляд, що то не їхня справа. Дуже боляче знати, що три роки тому на нас дивилися, як на героїв, а зараз - в найкращому випадку як на жертв.Після всього того, що пройшла країна за десять років, після тих усіх нереальних, неочікуваних, неоглядних чудес, які ми з вами самі зробили, більш за все боюсь почути фразу з Перших визвольних змагань - "програли, бо більшості було байдуже".Вибачте за емоційність.
Якщо ви з нами давно, то вже звикли до звинувачень у тому, що ДемСокира «тисне». На суди, міністерства, силовиків та інші відомства. Такі ось ми противні люди. І знову ж таки, якщо ви з нами давно – то вам подобається бути частиною цього тиску :)Тож, користуючись нагодою, просимо вас піднатиснути ще трохи та підтримати петицію з вимогою до Кабміну внести на розгляд РНБО пропозиції про застосування персональних санкцій щодо ексзаступника голови адміністрації Януковича Андрія Портнова.Петиція громадських активістів та журналістів вже набрала 22 тисячі голосів, треба – 25 000.Уряд США наклав на Портнова санкції ще у 2021 році, обґрунтувавши рішення отриманим через корупцію та хабарництво впливом ексчиновника на судову та правоохоронну систему України.Чому в Україні за майже три роки повномасштабного вторгнення рф Портнова досі немає у санкційних списках – питання відкрите та дивне. Хоча свій вплив на суди та правоохоронну систему він зберігає. А це – прямі загрози національним інтересам держави та вагома підстава для застосування санкцій Радою нацбезпеки та оборони.Посилання на петицію, яку, до речі, представники Портнова вже намагалися видалити з сайту Кабміна:https://petition.kmu.gov.ua/petitions/7617Підписуйте, поширюйте. Дотискайте!
Не пам'ятаю вже, коли ми вперше пройшли у виборний антикорупційний орган. Здається це було ргк набу в 2018м.Страшний був небувалий вайн. Обіцяли суди, скандали, відміни перевибори.Не допомогло.І так далі кожен рік. Портнов нам судами грозився, вони там якихось своїх диких дебілів надіслали з телевізора, апасова та діордіцу. Олена Лукаш писала страшні прокляття і точно вже обіцяла суди перевибори питки казні.І так кожен раз.Кожен раз ми йдемо. Кожен раз ми проходимо. Кожен раз я пишу hemos pasado, тому що кожен раз hemos pasado.Цього разу все те ж саме. І знову нам кажуть що будуть суди питки казні перевибори.Але факт такий, що знову ми просто набрали більше всіх голосів. І всім очевидно, що за нас голосували просто всі взагалі.Питки і казні це звичайно прекрасно.Але hemos pasado, з чим я всіх і вітаю. Цей результат - результат усієї попередньої роботи усіх наших команд в усіх відповідних антикорупційних органах. Просто дуже багато років без пройобів гарантують довіру, що наступні роки також будуть без пройобів і наступного разу ми також пройдемо. Вітаю кожного члена наших попередніх складів наших численних РГК. Це ваша перемога. Вітаю кожного, хто за нашу команду проголосував цього разу. Це ваша перемога. Вітаю всіх, хто сьогодні пройшов і буде працювати наступні два роки. Все це перемога.Всіх, кому це не подобається - п'ять років п'ю ваші сльози і це все смачніше.
TGLIST.COM.UA
