Проєкція.UA

🇺🇦 Корпорації повинні заново навчитися бути геополітичними акторами✍️ Автори: Colin Reed та Lewis Sage-Passant🗓 7 квітня 2026🌍 Джерело: RUSI (Royal United Services Institute)Покоління керівників, яке виросло після Холодної війни, не має інституційної пам’яті про посилення розбіжностей між найбільшими економіками світу. Історія пропонує дорожню карту.---Починаючи з глобальної пандемії, прискорюючись після вторгнення в Україну 2022 року та посилюючись під час нещодавнього конфлікту на Близькому Сході, геополітика стала головною турботою для бізнесу. Згідно з Глобальним опитуванням McKinsey про економічні умови, керівники бізнесу визначали геополітичну нестабільність як основний ризик для зростання в кожному квартальному опитуванні з березня 2022 року — причому 59% респондентів вказали на неї в останньому випуску, випередивши зміни в торговельній політиці, інфляцію та внутрішні політичні конфлікти. Ці занепокоєння стали відчутними в останні тижні, оскільки центри обробки даних, вузли комерційного авіатранзиту, офісні будівлі, об'єкти виробництва енергії, порти та розкішні готелі постраждали від дронів і ракет. Проте ця підвищена обізнаність не переросла в інституційну компетентність. Аналіз західних нефінансових фірм показує, що в семи з дев'яти основних галузей транснаціональні корпорації зараз відстають від своїх орієнтованих на внутрішній ринок конкурентів за рівнем прибутковості — і в шести з цих дев'яти розрив збільшився після пандемії. Корпорації навчилися турбуватися про геополітику; вони не навчилися в ній орієнтуватися.Розрив між визнанням і спроможністю став особливо гострим для глобальних транснаціональних корпорацій, оскільки фірми прагнуть зменшити ризики не лише від розбіжностей між США та Китаєм, а й дедалі частіше від розколів між США та ЄС. Тарифи «Дня визволення» 2025 року, санкції США через Закон ЄС про цифрові послуги та спроба Вашингтона отримати Гренландію докорінно переконфігурували комерційні відносини, які десятиліттями слугували основоположним припущенням західної бізнес-стратегії. Корпоративне керівництво бореться з цим викликом, оскільки вищий менеджмент здебільшого складається з осіб, які будували свою кар'єру в надзвичайний період, коли геополітика рідко втручалася в комерцію. Та ера закінчилася, проте багато фірм залишаються інституційно непідготовленими, оскільки вони втратили «геополітичні м'язи», необхідні для реагування.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Іранський імператив✍️ Автор: Amos Yadlin та Avner Golov🗓 2 квітня 2026🌍 Джерело: Foreign AffairsЯк Америка та Ізраїль можуть сформувати новий Близький Схід---На початку 2024 року Ісламська Республіка Іран була на коні. Вона була домінуючим зовнішнім актором у чотирьох державах Близького Сходу: Іраку, Лівані, Сирії та Ємені. Її ракети та озброєні проксі-сили залякували та примушували арабські країни. Ізраїль, головний ворог Тегерана, постраждав від нападу ХАМАС у жовтні 2023 року і вів війну на сім фронтів проти іранських проксі. Ядерна програма Ісламської Республіки невпинно наближалася до створення зброї, оскільки іранські офіційні особи збагачували уран до 60 відсотків і розширювали виробництво балістичних ракет. Раптом давні заклики режиму «смерть Ізраїлю» та «смерть Америці», здавалося, набули набагато більшого значення. Іран, здавалося, був близький до завершення свого п'ятидесятирічного прагнення стати наймогутнішою країною мусульманського світу.Потім, у квітні 2024 року, Ізраїль завдав удару по будівлі зустрічей сил «Кудс», розташованій поруч із комплексом посольства Ірану. Цей об'єкт слугував оперативним штабом бригадного генерала Мохаммада Рези Захеді, командувача операціями Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) у Сирії та Лівані, який відповідав за координацію терористичної діяльності під керівництвом Ірану проти Ізраїлю. Іран, у свою чергу, безпосередньо атакував Ізраїль. І в наступні місяці швидко стало зрозуміло, що колишня впевненість Тегерана була недоречною: режим виявився набагато вразливішим, ніж здавалося. Ізраїль, разом із Францією, Великою Британією та Сполученими Штатами, перехопив майже всі іранські дрони та ракети. Потім Ізраїль знищив системи протиповітряної оборони Ірану. Ізраїльські сили завдали серйозного удару по «Хезболлі» — найбільш вихваленому проксі Ірану — вбивши її багаторічного лідера та знищивши значну частину її озброєння. У червні 2025 року Ізраїль завдав військового удару по ядерних об'єктах та підприємствах із виробництва балістичних ракет Ірану. Спільно з Вашингтоном він розбомбив і поховав більшу частину іранського збагаченого урану. А в лютому цього року Сполучені Штати та Ізраїль знову вступили у війну з Іраном, серйозно пошкодивши ще більше його військової та безпекової інфраструктури, завдавши ударів по галузях оборонного виробництва режиму та ліквідувавши високопоставлених осіб на найвищому рівні, включаючи колишнього верховного лідера Алі Хаменеї та його головного заступника Алі Ларіжані.Але незважаючи на ці успіхи, не всі в Сполучених Штатах задоволені. Насправді багато американських аналітиків вважають, що конфлікт розтратив ресурси США у спробі змінити режим в Ірані, яка майже напевно буде безуспішною. Дехто також вважає, що війна відбулася за вказівкою ізраїльтян, і що конфлікт підірвав репутацію Сполучених Штатів та виснажив їхні боєприпаси задля послаблення країни, яка є загрозою переважно для Хайфи, Єрусалима та Тель-Авіва.Але ці заперечення є хибними. Це ніколи не був «конфлікт за вибором». Іран оголосив війну Сполученим Штатам (яких він називає «Великим Сатаною») щойно виникла Ісламська Республіка, коли прихильники режиму штурмували посольство США і понад рік утримували в заручниках 66 дипломатів. Відтоді Тегеран прямо чи опосередковано вбив тисячі американських військовослужбовців. Навіть у своєму ослабленому стані режим все ще загрожував інтересам Вашингтона. Критики цієї нещодавньої війни також ігнорують її успіх. Значно послабивши радикальний режим Ірану, конфлікт дав більш прагматичним чиновникам можливість захопити контроль, водночас посиливши впевненість та значущість внутрішніх опозиційних сил. Він прискорив створення широкого антиіранського союзу, до якого входять Ізраїль, Сполучені Штати, ключові арабські держави — включаючи Бахрейн, Кувейт, Саудівську Аравію та Об'єднані Арабські Емірати — і деякі європейські країни. Іншими словами, він заклав фундамент для кращого Близького Сходу.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Ваш путівник по виборах до Національних зборів Угорщини✍️ Автори: Експерти Atlantic Council🗓 6 квітня 2026🌍 Джерело: Atlantic Council---12 квітня угорці йдуть на виборчі дільниці, щоб обрати наступний склад Національних зборів під час того, що стає найбільш конкурентними національними виборами в країні за понад десять років. Поява опозиційної постаті Петера Мадяра в цій кампанії створює найзначніший виклик для прем’єр-міністра Віктора Орбана та його партії «Фідес» відтоді, як Орбан обійняв посаду у 2010 році. Електоральна поразка Орбана може змінити внутрішньополітичну траєкторію Угорщини та відносини країни з рештою Європи.Напередодні виборів Центр Європи при Atlantic Council висвітлює центральні питання та динаміку кампанії, провідних політичних гравців, а також те, що результати можуть означати для підходу Угорщини до Європейського Союзу (ЄС), війни росії в Україні та ширших євроатлантичних відносин.Яким є виборчий процес?Національні збори Угорщини складаються зі 199 членів, які обираються за змішаною мажоритарною системою (mixed-member majoritarian system), за якої виборці заповнюють два бюлетені: в одному бюлетені виборці обирають 106 членів за мажоритарною системою відносної більшості (first-past-the-post) в одномандатних округах. Другий бюлетень подається за решту 93 місця, які розподіляються між партіями за пропорційною системою із закритими списками на національному рівні.Хоча система містить пропорційний компонент, вона не повністю компенсує результати змагань у виборчих округах. Загальні показники за партійними списками розраховуються не лише на основі голосів за списки, а й на основі «надлишкових» голосів, підрахованих у окружних змаганнях. Сюди входять голоси як за кандидатів, що програли, так і надлишкові голоси, подані за кандидатів-переможців. Цей механізм обмежує загальну пропорційність результату і має тенденцію давати перевагу найбільшій партії, «Фідес», яка перебуває при владі з 2010 року.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Пульс подій: Чи є завданням НАТО підтримувати війну за вибором Трампа?✍️ Автор: Rym Momtaz, ed.🗓 26 березня 2026🌍 Джерело: Carnegie Endowment for International Peace (Strategic Europe)Дональд Трамп зажадав, щоб європейські союзники відправили кораблі до Ормузької протоки, поки триває його війна за вибором в Ірані. Він постійно лає НАТО, тоді як генеральний секретар альянсу рішуче підтримав його.---Оана Лунгеску Заслужена наукова співробітниця Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI)Генеральний секретар НАТО Марк Рютте йде по тонкій линві, щоб зберегти єдність альянсу, що і є його роботою. Він публічно щедро розсипає похвали на адресу президента США Дональда Трампа, водночас за лаштунками веде телефонні переговори, щоб знайти шлях до деескалації (off-ramp), який би відображав колективні інтереси НАТО. Таким був його підхід до суперечок щодо витрат на оборону, України, Гренландії, а тепер і Ормузької протоки.Рютте брав участь у спільній заяві двадцяти двох союзників по НАТО та інших партнерів, яка закликає до негайних дій для припинення ударів Ірану в Затоці та відкриття Ормузької протоки. Він заявив, що військові планувальники працюють над оцінкою того, що саме потрібно, де і коли, для досягнення цієї мети. Але навряд чи це стане місією всього альянсу, оскільки багато союзників вважають, що конфлікт «не має нічого спільного з НАТО».Водночас союзники не можуть просто стояти осторонь. Забезпечення свободи судноплавства відповідає їхнім інтересам, як і недопущення того, щоб росія використовувала високі ціни на нафту для поповнення своїх військових скринь. НАТО послідовно засуджує ядерну та балістичну ракетну програми Ірану та його дестабілізуючу роль у регіоні. А система протибалістичної оборони альянсу була вперше використана в березні, успішно перехопивши три іранські ракети, що прямували в бік Туреччини.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Третя Ісламська Республіка✍️ Автор: Suzanne Maloney🗓 1 квітня 2026🌍 Джерело: Foreign AffairsНепередбачені наслідки війни — для Ірану, Близького Сходу та світового порядку---У лютому 2026 року на зібранні з нагоди річниці революції, що започаткувала Ісламську Республіку в Ірані, верховний лідер країни аятола Алі Хаменеї виступив у рефлексивному тоні. Він зауважив, що це був «дивний рік», натякаючи на ізраїльські та американські атаки на ядерну програму Ірану вісім місяців тому, і запропонував розлогое виправдання безпрецедентного насильства, застосованого силовиками режиму для придушення масових протестів, що спалахнули наприкінці грудня. Він описав заворушення як спробу державного перевороту, організовану Ізраїлем та Сполученими Штатами, і похвалився, що вона була «роздавлена ногами іранської нації».Як і очікувалося, Хаменеї потім звернувся до Сполучених Штатів, головного супротивника режиму і частого об'єкта його інвектив. Він зневажливо відгукнувся про «імперію США, що руйнується» та погрози президента Дональда Трампа щодо військових дій проти Ірану, наполягаючи на тому, що «самі американці, які постійно погрожують війною... знають, що у них немає сил для такої справи». Він додав, що «президент США сказав, що протягом 47 років Сполучені Штати не могли ліквідувати Ісламську Республіку... Це зізнання правдиве. Я кажу: "Ви теж не зможете зробити таку річ"».Це виявилися одні з останніх публічних заяв Хаменеї. Через одинадцять днів Сполучені Штати та Ізраїль завдали координованих авіаударів по Ірану, в результаті яких він загинув разом із членами своєї сім’ї та кількома високопоставленими військовими і політичними лідерами. Це був перший залп у війні, яка методично деградувала військово-морські сили, військово-повітряні сили та програму балістичних ракет Ірану, а також його ширшу інфраструктуру безпеки та оборонно-промислову базу. «Коли ми закінчимо, переберіть на себе свій уряд», — сказав Трамп іранському народу у своєму зверненні, оголошуючи про початок кампанії. «Він буде вашим».Але поки тисячі американських та ізраїльських ударів громили країну, лідерам Ірану вдалося перегрупуватися, призначивши наступником Хаменеї його ще більш радикального сина Моджтабу. Тегеран негайно почав завдавати ударів у відповідь ракетами та дронами по американських військових базах, а також по економічній та енергетичній інфраструктурі сусідів Ірану. Міністр оборони США Піт Гегсет висміяв відповідь Ірану як «невибіркове націлювання, безрозсудне розмахування руками». Але стратегія Тегерана незабаром стала зрозумілою: його атаки фактично закрили Ормузьку протоку — стратегічний водний шлях, через який проходить п’ята частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу.Виклик Ісламської Республіки та її географічна «мертва хватка» на горлі світової економіки різко посилили та розширили кризу. Для Ісламської Республіки протока є найкращим страховим полісом. Тегеран не може захистити ні своїх лідерів, ні свою територію від супротивників, але він може накласти нестерпні витрати на своїх сусідів і на світову економіку. Як прогнозував сам Хаменеї, цей важіль впливу є рятівним колом: ні Вашингтон, ні решта світу не можуть витримати тривалого скорочення поставок нафти. А через те, що закриття протоки обмежило також постачання добрив, гелію та інших ключових товарів, наслідки навіть короткочасного перебою будуть відчуватися в столицях по всьому світу протягом наступних місяців. Для лідерів Ірану економічний тиск є ефективним способом захисту режиму. У міру інтенсифікації конфлікту Тегеран скористався можливістю змінити післявоєнний стратегічний баланс на свою користь з метою забезпечення того, щоб режим вийшов із цієї кризи сильнішим як внутрішньо, так і зовні.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Іран: ілюзія сухопутної війни✍️ Автор: Mick Ryan🗓 31 березня 2026🌍 Джерело: The InterpreterРозгортання сухопутних військ без визначених політичних цілей призводить до поразки.---Америка зважує можливість розгортання сухопутних сил на іранській території — крок, який різко ескалує війну та несе ризик втягування у тривалий конфлікт. Хоча цей конфлікт не є Іраком, Афганістаном, В'єтнамом чи будь-якою іншою з попередніх воєн, історія слугує дороговказом щодо застосування сухопутних військ. Вони можуть бути надзвичайно вирішальними, коли використовуються масштабно, для правильної місії та з чіткою політичною метою. Але без цих складових сухопутні операції можуть призвести до тактичної катастрофи, загибелі солдатів і морських піхотинців, а також до загальної політичної поразки у війні.Усі стратегії починаються з діагнозу проблеми, яку потрібно вирішити. Будь-який розгляд операцій сухопутних сил в Ірані — і в будь-якій війні — має починатися з наступного запитання: «Яку проблему вирішать сухопутні війська?»Політичних цілей застосування сухопутних сил є кілька. По-перше, американський президент хотітиме, щоб Іран побачив війська США на землі як глибоку заяву про волю США. Він хотітиме, щоб вони знали, що він не здається і не йде з війни. По-друге, Трамп використовуватиме сухопутні сили як заяву про зобов'язання перед регіональними союзниками: Америка вас не покидає. І нарешті, залучення сухопутних сил матиме на меті вирішити поточну політичну дилему для Трампа: як швидко привести іранців за стіл дипломатичних переговорів, які зможуть закінчити війну.Якими можуть бути військові цілі Америки? Убезпечення іранського збагаченого ядерного матеріалу буде високим пріоритетом — місія, яку сухопутні сили як Америки, так і Ізраїлю репетирували роками, хоча репетиції не гарантують успіху або операцій без втрат.Іншим пріоритетом буде повторне відкриття Ормузької протоки. Обмеження судноплавства не лише чинить глибокий вплив на глобальну економіку, але й використовується Іраном як символ американської слабкості в його когнітивній війні (cognitive warfare). Місія США також може полягати в захопленні наземних об'єктів — включаючи нафтопереробні заводи, бази, острови — що дасть Америці додатковий важіль у дипломатичних переговорах. Більшість цих операцій найкраще було б описати як рейди, і вони могли б тривати від кількох годин до кількох днів. Можливо.На війні ворог також має право голосу. Якими можуть бути політичні цілі Ірану щодо власного застосування сухопутних сил?---📖 Читати повний перекладЧитати повний переклад

🇺🇦 Чому фінансові зусилля США щодо збереження Ормузької протоки відкритою зазнали невдачі✍️ Автор: (Valery Bonakhau🗓 2 квітня 2026🌍 Джерело: RUSI (Royal United Services Institute)Уряд США намагався надати страхування від політичних ризиків та гарантії судноплавним і енергетичним компаніям, що працюють у Затоці, намагаючись зберегти Ормузьку протоку відкритою. Ось історія того, чому ця схема не спрацювала.---23 березня 2026 року президент США Дональд Трамп оголосив про п'ятиденну паузу в ударах по іранській енергетичній інфраструктурі. За його власними словами, це сталося завдяки «дуже хорошим і продуктивним розмовам» з Тегераном. Іран заперечив факт будь-яких переговорів. Що саме змусило прийняти це рішення — офіційні звіти обох сторін не пояснюють.Уявіть собі лідера, який запускає фінансову програму для збору страхових премій з судновласників по всьому світу, потім відкриває Ормузьку протоку і оголошує про перемогу. На жаль, програма не спрацювала. Центральний банк не відповів на виклик. Конгрес США заблокував фінансування. Військові радники вказали на інший театр воєнних дій, що потребує уваги.У березні 2026 року Трамп опинився сам-на-сам із чотирма одночасними невдачами та крайнім терміном, який він сам собі встановив, не маючи жодного інструменту, щоб виграти більше часу.Це була фінансова арифметика.На початку березня, у відповідь на іранські погрози закрити Ормузьку протоку, адміністрація США запустила незвичний інструмент, який не мав прецедентів у сучасній американській практиці. Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC), агентство, чиїм звичайним мандатом є фінансування розвитку за кордоном і яке не працює в зонах активних конфліктів, запропонувало страхувати комерційні судна від військових ризиків у Затоці. Chubb, найбільша у світі публічна страхова компанія, взяла на себе оперативну роль: прийом заявок, видачу полісів та управління претензіями. Логіка була простою. Приватні страховики пішли з зони конфлікту. Держава заповнить цю нішу. Кораблі будуть рухатися. Торгівля відновиться. А США зберуть значні доходи від конфлікту, в якому вони вже брали участь, враховуючи, що премії за військові ризики зросли в рази порівняно з рівнем мирного часу.Бізнес-модель не встояла. Протягом трьох тижнів березня 2026 року програма розширювалася через усі стадії: від базового страхування корпусу судна до повного страхування відповідальності, включаючи екологічні збитки від розливу палива. Покриття було доступне. Але капітани суден не бажали вести свої екіпажі в зону активних бойових дій, незалежно від того, що покривав поліс.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Тур Зеленського регіоном Затоки став майстер-класом дипломатії воєнного часу✍️ Автор: Peter Dickinson🗓 31 березня 2026🌍 Джерело: Atlantic Council (UkraineAlert)---Оскільки війна в Ірані зосереджує міжнародну увагу на Близькому Сході, президент України Володимир Зеленський наприкінці березня здійснив стрімке турне регіоном Затоки, яке продемонструвало зростаючий військовий авторитет та геополітичний вплив України під час війни.Робочий візит українського лідера включав зупинки на високому рівні в Саудівській Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратах та Катарі. З моменту спалаху бойових дій на Близькому Сході майже місяць тому всі три держави Затоки шукали допомоги України для захисту від іранських безпілотників. Київ спочатку відповів відправкою низки груп перехоплення дронів для посилення регіональної протиповітряної оборони. Нещодавня поїздка Зеленського мала на меті розвинути ці партнерства, що лише зароджуються.Перші результати є перспективними. Під час візиту до регіону Зеленський підписав низку того, що він назвав «історичними» безпековими угодами зі своїми колегами з країн Затоки. Хоча деталі не розголошуються, вважається, що ці угоди передбачають обмін Україною своїм досвідом боротьби з безпілотниками та технологічними напрацюваннями в обмін на такі вигоди, як фінансова підтримка, надійне енергопостачання та стратегічні інвестиції. Також вважається, що існує значний взаємний інтерес у розвитку довгострокового партнерства в оборонному та технологічному секторах.Легко зрозуміти, чому країни Затоки так тепло зустріли Зеленського. Протягом останнього місяця стало очевидним, що існуючі мережі протиповітряної оборони погано пристосовані до нових викликів, пов'язаних із великою кількістю іранських ударних безпілотників. Хоча складні системи ППО, такі як американські Patriot, здатні збивати дрони, висока вартість і обмежена доступність ракет-перехоплювачів роблять такі системи непрактичними як довгострокове рішення.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Іранський конфлікт стає проксі-війною між росією та Україною✍️ Автор: Max Boot🗓 30 березня 2026🌍 Джерело: CFR (Council on Foreign Relations)І росія, і Україна намагаються використати американо-ізраїльську війну проти Ірану на свою користь. Оскільки росія отримує прибуток від війни, підтримуючи Іран, а Україна озброює країни Затоки, Близький Схід став новим фронтом у війні між Києвом і москвою.---Стало звичним, що великі конфлікти перетворюються на проксі-війни, коли зовнішні сили втручаються, щоб допомогти своїм друзям і зашкодити ворогам. Радянський Союз, наприклад, постачав Північну Корею та Північний В'єтнам у війнах проти Сполучених Штатів. Сполучені Штати відплатили тим самим, постачаючи афганських моджахедів протягом 1980-х років у їхній війні проти Червоної армії.Війна в Ірані не є винятком. І росія, і Україна намагаються використати близькосхідний конфлікт, який протиставляє Ізраїль і Сполучені Штати Ірану, на свою користь.росія має давній союз з Іраном, тому природно, що російський президент путін допомагає Ісламській Республіці, за повідомленнями, надаючи їй супутникові знімки та дрони. Президент України Володимир Зеленський написав у соціальних мережах, що, за даними української розвідки, російські супутники «зробили знімки», серед інших об'єктів, спільної військової бази США та Великої Британії на острові Дієго-Гарсія в Індійському океані, Міжнародного аеропорту Кувейту, авіабази принца Султана в Саудівській Аравії та авіабази Аль-Удейд у Катарі — найбільшого військового об'єкта США на Близькому Сході. Якщо заява Зеленського точна, то напевно не випадково, що Іран націлився на багато з цих самих об'єктів.Іранська атака 27 березня на авіабазу принца Султана пошкодила кілька літаків США на землі. Цінний літак управління та контролю E-3 Sentry AWACS був знищений на злітній смузі. Інші іранські удари вразили щонайменше десять радарів раннього попередження, які використовуються Сполученими Штатами та країнами Перської затоки для захисту від іранських атак дронів і ракет. Іранські атаки були настільки масштабними, що, за даними New York Times, «багато з тринадцяти військових баз у регіоні, що використовуються американськими військами, практично непридатні для життя».---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Десять уроків першого місяця війни в Ірані✍️ Автори: Експерти Atlantic Council🗓 27 березня 2026🌍 Джерело: Atlantic Council (Dispatches)---Іранський режимЧерез місяць після початку війни в Ірані іранський режим побитий, виснажений і (можливо, ірраціонально) сповнений оптимізму щодо свого майбутнього. Апарат режиму витримав обезголовлення свого керівництва та понад 15 000 ударів по своїх об'єктах та інфраструктурі. Водночас режим здійснив заздалегідь сплановану та ефективну відповідь, яка завдала значних збитків союзникам США в Затоці та енергетичній інфраструктурі. Фактичний контроль над Ормузькою протокою з боку Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) став його найпотужнішою зброєю, завдавши значного болю світовій економіці, що принесло режиму односторонні поступки з боку Сполучених Штатів для зняття напруги на фінансових ринках.Внутрішньо режим виглядає стабільним. Ісламська Республіка виявилася набагато більшою, ніж будь-яка окрема особа. До цього часу не було жодного значного внутрішнього повстання. Найбільш примітно те, що не було жодних випадків дезертирства серед політичної та безпекової еліт. Найрадикальніші голоси всередині системи отримали додаткові повноваження. Усі ці чинники змусили багатьох представників режиму повірити, що вони виграють війну, незважаючи на ситуацію на полі бою.Проте попереду на режим чекають значні виклики, які виходять за межі війни. Стає дедалі ясніше, що після відмови від переговорів зі Сполученими Штатами Іран не має чіткого плану щодо того, що буде далі. Повідомлена пропозиція США була далеко не життєздатною, але відмова від неї підвищує ймовірність вторгнення наземних військ США на іранську територію. Складна ситуація, схоже, готова стати набагато гіршою.Припускаючи, що іранський режим виживе у війні, він все одно зіткнеться з довгостроковою екзистенційною кризою. Режим не може забезпечити економічні чи політичні можливості, яких прагне його населення. Щоб залишитися при владі, Ірану потрібно буде або послідовно та систематично придушувати інакомислення, або внести значні зміни в основні ідеології Ісламської Республіки. Такі зміни здаються малоймовірними в короткостроковій перспективі. Таким чином, виживання в цій війні лише відкладе наступну кризу.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади