Подвиг однієї людиниДалеко в горах, на скелястім поклоні,Знаходилось тихе маленьке село,Де мешкали люди, в глухому районі…І лікаря в тому селі не було.Жила там сім'я, що ростила дитину,В убогій хатині й потребах простих.І в літню погожу спекотливу днину,Якось занедужала донька у них.До лікаря в місто, в дорогу далеку,Запрягши стареньку конячку у віз,Минаючи скелі високі і спеку,Турботливий батько дитину повіз.Вела за горою в пологому схиліЄдина дорога десь миль тридцяти…Поки́ чоловік подолав оті милі,Дитину живою не встиг довезти.Скорботний період в родині настав,Не знала сім'я, як біду пережити.І рішення батько незвичне прийняв,В жадобі він подвиг задумав вчинити.Щоб в місто добратись могли напрямкиЙого односельці із рідних земель,Для світлої пам'яті тої донькиВін в скелі надумав зробити тунель.Минув не один за роботою рік,Коли він побачив нарешті кінець.Своїми руками старий чоловік,Дорогу зробив у горі навпростець.Від тої події, із тої пори,Жителі того гірського села,Ходили до міста в підніжжі гори,А дальня дорога ота заросла.У всякої дії є різні причини,Які спонукають до різних робітІ кожен учинок простої людини,Може змінити навколишній світ.Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі