Статистика telegram каналу - @petrarchy
2024-07-14
PETRARCHY ✙
Кількість підписників:
9009
Фото:
822
Відео:
248
Посилання:
222
Категорія:
Політика
Опис:
▪️Канал з аналітикою та новинами на актуальні військові та політичні події від держслужбовця міжнародної сфери (інформація на каналі є оціночним судженням автора) ▪️Питання: @PETRARCHY_bot 💙 Підтримати донатом: @be_a_patron ▪️Чат: @petrarchyChat
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Поки що змін не зафіксовано
Історія змін назви
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни типу аккаунта
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни статуса
Офіційно не підтверджена
2024-07-14
Стіна канала PETRARCHY ✙ - @petrarchy
Аналітика втрат техніки за серпень 2024 року (візуально підтверджена знищена, пошкоджена, покинута техніка) на основі щоденних зведень @AndrewPerpetua
Танки:
Ru – 157
Ua – 85
1.8/1❌
БМП, БМД:
Ru – 149
Ua – 98
1.5/1❌
БТР, MRAP, БРДМ, ББМ:
Ru – 176
Ua – 220
0.8/1❌
Всього бронетехніка:
Ru – 482
Ua – 403
1.2/1❌
РСЗВ:
Ru – 22
Ua – 6
3.6/1✅
Самохідні артилерійські установки:
Ru – 45
Ua – 26
1.7/1❌
Причіпна артилерія:
Ru – 136
Ua – 54
2.4/1
Всього артилерія:
Ru – 203
Ua – 86
2.3/1
Зенітно-ракетні комплекси:
Ru – 10
Ua – 5
2/1
Зенітні установки:
Ru – 5
Ua – 4
1.2/1❌
Радари, РЛС, комплекси РЕБ/РЕР:
Ru – 12
Ua – 29
0.4/1❌
Інженерна техніка:
Ru – 22
Ua – 11
2/1
Вантажівки:
Ru – 272
Ua – 32
8.5/1✅
Легкові неброньовані засоби пересування:
Ru – 672
Ua – 396
1.7/1❌
Човни:
Ru – 5
Ua – 26
1/0.2❌
Неможливо визначити:
Ru – 40
Ua – 35
1.1/1
Авіація:
Ru – 11
Ua – 2
5.5/1✅
▪️По місяцях:
Серпень 2024 – 1734:1029; 1,68/1
Липень 2024 – 1759:722; 2,43/1
Червень 2024 – 1611:598; 2,70/1
Травень 2024 – 1560:631; 2,47/1
Квітень 2024 – 1737:505; 3,44/1
Березень 2024 – 1531:470; 3,26/1
Лютий 2024 – 1234:467; 2,64/1
Січень 2024 – 1077:372; 2,89/1
Грудень 2023 – 862:334; 2,58/1
▪️Загальні тенденції:
Маємо суттєві зміни тенденцій в порівнянні з липнем та червнем, насамперед втрати у серпні залежали від тиску противника на Покровському напрямку та початку Курської операції.
Вперше в цьому році втрати противника в бронетехніці вищі за наші лише на 20% (щоб виснажувати противника, а самим зберігати боєздатність нам потрібен асиметричний градієнт втрат, де противник втрачатиме втричі більше одиниць техніки. При нинішніх тенденціях у нас техніки недостатньо, щоб довго витримувати такі темпи виснаження), але така ціна нашого поточного успіху на Курщині. Щодо доцільності говорити рано з огляду на незавершеність цієї операції та туман війни.
Російська сторона втратила значну частину свого технічного потенціалу, а тому бачимо розконсервацію мотлоху 50-х років та тенденцію на тотальну мангалізацію і сараєзацію техніки, на збільшення використання замангаленого цивільного транспорту, мотоциклів та гольфкарів для підвозу особового складу для здійснення штурму позицій ЗСУ.
Україна продовжує використовувати MRAP-и, ББМ-и, БТР-и для підвезення військових та штурму позицій противника (позитив в тому, що потенціал ще є і не штурмуємо противника на пікапах), а цивільна техніка використовується як засіб логістики з огляду на дефіцит вантажівок, а також для евакуації та інших задач. Щодо артилерії, то ми знищуємо велику кількість старих розконсервованих буксируваних гаубиць, які мають менший радіус дії, а тому часто підставляються під наші FPV та контбатарейний вогонь. Перевага в артилерії дуже зараз залежить від розвитку дешевої та масової протидії розвідним БПЛА противника за допомогою FPV, що допоможе зменшити наші втрати при збережені поточного рівня виснаження артилерії противника.
Стандартно втрачаємо багато РЛС, окрім цього Україна втратила 26 човнів, що пов'язано з періодичними операціями, зокрема на Кінбурнській косі.
▪️Висновок:
Загальні втрати техніки в серпні свідчать про продовження активних бойових дій з обох сторін, але й на те, що Україна з різних причин змушена ризикувати та проводити наступальні операції, щоб покращити свої позиції в сенсах як військових, так і переговорно-політичних.
@PETRARCHY
Танки:
Ru – 157
Ua – 85
1.8/1
БМП, БМД:
Ru – 149
Ua – 98
1.5/1
БТР, MRAP, БРДМ, ББМ:
Ru – 176
Ua – 220
0.8/1
Всього бронетехніка:
Ru – 482
Ua – 403
1.2/1
РСЗВ:
Ru – 22
Ua – 6
3.6/1
Самохідні артилерійські установки:
Ru – 45
Ua – 26
1.7/1
Причіпна артилерія:
Ru – 136
Ua – 54
2.4/1
Всього артилерія:
Ru – 203
Ua – 86
2.3/1
Зенітно-ракетні комплекси:
Ru – 10
Ua – 5
2/1
Зенітні установки:
Ru – 5
Ua – 4
1.2/1
Радари, РЛС, комплекси РЕБ/РЕР:
Ru – 12
Ua – 29
0.4/1
Інженерна техніка:
Ru – 22
Ua – 11
2/1
Вантажівки:
Ru – 272
Ua – 32
8.5/1
Легкові неброньовані засоби пересування:
Ru – 672
Ua – 396
1.7/1
Човни:
Ru – 5
Ua – 26
1/0.2
Неможливо визначити:
Ru – 40
Ua – 35
1.1/1
Авіація:
Ru – 11
Ua – 2
5.5/1
▪️По місяцях:
Серпень 2024 – 1734:1029; 1,68/1
Липень 2024 – 1759:722; 2,43/1
Червень 2024 – 1611:598; 2,70/1
Травень 2024 – 1560:631; 2,47/1
Квітень 2024 – 1737:505; 3,44/1
Березень 2024 – 1531:470; 3,26/1
Лютий 2024 – 1234:467; 2,64/1
Січень 2024 – 1077:372; 2,89/1
Грудень 2023 – 862:334; 2,58/1
▪️Загальні тенденції:
Маємо суттєві зміни тенденцій в порівнянні з липнем та червнем, насамперед втрати у серпні залежали від тиску противника на Покровському напрямку та початку Курської операції.
Вперше в цьому році втрати противника в бронетехніці вищі за наші лише на 20% (щоб виснажувати противника, а самим зберігати боєздатність нам потрібен асиметричний градієнт втрат, де противник втрачатиме втричі більше одиниць техніки. При нинішніх тенденціях у нас техніки недостатньо, щоб довго витримувати такі темпи виснаження), але така ціна нашого поточного успіху на Курщині. Щодо доцільності говорити рано з огляду на незавершеність цієї операції та туман війни.
Російська сторона втратила значну частину свого технічного потенціалу, а тому бачимо розконсервацію мотлоху 50-х років та тенденцію на тотальну мангалізацію і сараєзацію техніки, на збільшення використання замангаленого цивільного транспорту, мотоциклів та гольфкарів для підвозу особового складу для здійснення штурму позицій ЗСУ.
Україна продовжує використовувати MRAP-и, ББМ-и, БТР-и для підвезення військових та штурму позицій противника (позитив в тому, що потенціал ще є і не штурмуємо противника на пікапах), а цивільна техніка використовується як засіб логістики з огляду на дефіцит вантажівок, а також для евакуації та інших задач. Щодо артилерії, то ми знищуємо велику кількість старих розконсервованих буксируваних гаубиць, які мають менший радіус дії, а тому часто підставляються під наші FPV та контбатарейний вогонь. Перевага в артилерії дуже зараз залежить від розвитку дешевої та масової протидії розвідним БПЛА противника за допомогою FPV, що допоможе зменшити наші втрати при збережені поточного рівня виснаження артилерії противника.
Стандартно втрачаємо багато РЛС, окрім цього Україна втратила 26 човнів, що пов'язано з періодичними операціями, зокрема на Кінбурнській косі.
▪️Висновок:
Загальні втрати техніки в серпні свідчать про продовження активних бойових дій з обох сторін, але й на те, що Україна з різних причин змушена ризикувати та проводити наступальні операції, щоб покращити свої позиції в сенсах як військових, так і переговорно-політичних.
@PETRARCHY
8600
24-09-09 15:39
Покровський напрямок
Російські війська активно просуваються на фронті між Вугледаром та Нью-Йорком, сконцентрувавши тут від 35 до 40% своїх сил.
Українські сили, вимушені відступити з укріпленої Новогродівки (до війни населення складало 14 тисяч). Противник зайняв місто лише за 4 доби.
Тепер фронт рухатиметься до наступних визначних для цього напрямку населених пунктів (довоєнне населення):
Селидове: 6 км до лінії фронту, населення 20,000.
Українськ: 2,8 км, населення 11,000.
Мирноград: 3,8 км, населення 47,000.
Гірник: 6,5 км, населення 10,000.
Покровськ: 9 км, населення 60,000.
🗺 Динаміка просування противника на Покровському напрямі
Росіяни поступово, але впевнено, розширюють свої територіальні захоплення:
▪️Березень:
глибина просування — 3,3 км;
захоплено 17 км².
▪️Квітень:
глибина просування — 8,2 км;
захоплено 63 км² (прорив у Очеретиному)
▪️Травень:
глибина просування — 3,5 км;
захоплено 61 км² (на іншому напрямку розпочалась російська наступальна операція у Харківській області).
▪️Червень:
глибина просування — 3,5 км; захоплено 50 км² (тактичні важливі успіхи противника біля нп Торецьк, а біля Очеретиного розширювалось вклинення).
▪️Липень:
глибина просування — 8,3 км;
захоплено 96 км² території (противник прорвався у Нью-Йорк).
▪️Серпень:
глибина просування — понад 10 км;
захоплено 188 км² (початок української операції в Курській області, РФ не перекидає сили з Покровського напрямку)
Прорив в Очеретиному може стати історично значущим, адже саме він відкрив шлях до поточних успіхів російської армії на Донбасі.
Якщо наступні підготовлені позиції довкола Покровська буде втрачено за короткий проміжок часу без виснаження потенціалу противника в техніці та живій силі, то тоді це буде вже: прорахунки української сторони + низка тактичних успіхів ЗС РФ ціною великих втрат та фокусування зусиль = стратегічна поразка в Донецькій області.
У цьому випадку починатимемо кампанію 2025 року з поганих оборонних ліній від Покровська на захід, які банально не встигнуть підготувати, якщо Покровськ буде швидко втрачено. Далі наступ Росії на агломерацію Краматорськ-Слов'янськ із намаганнями брати в кліщі з півдня, а також від Покровська противник буде чинити тиск у напрямку Запоріжжя-Павлоград-Дніпро, де не буде достатньої кількості опорних пунктів та оборонних ліній.
@PETRARCHY
Російські війська активно просуваються на фронті між Вугледаром та Нью-Йорком, сконцентрувавши тут від 35 до 40% своїх сил.
Українські сили, вимушені відступити з укріпленої Новогродівки (до війни населення складало 14 тисяч). Противник зайняв місто лише за 4 доби.
Тепер фронт рухатиметься до наступних визначних для цього напрямку населених пунктів (довоєнне населення):
Селидове: 6 км до лінії фронту, населення 20,000.
Українськ: 2,8 км, населення 11,000.
Мирноград: 3,8 км, населення 47,000.
Гірник: 6,5 км, населення 10,000.
Покровськ: 9 км, населення 60,000.
Росіяни поступово, але впевнено, розширюють свої територіальні захоплення:
▪️Березень:
глибина просування — 3,3 км;
захоплено 17 км².
▪️Квітень:
глибина просування — 8,2 км;
захоплено 63 км² (прорив у Очеретиному)
▪️Травень:
глибина просування — 3,5 км;
захоплено 61 км² (на іншому напрямку розпочалась російська наступальна операція у Харківській області).
▪️Червень:
глибина просування — 3,5 км; захоплено 50 км² (тактичні важливі успіхи противника біля нп Торецьк, а біля Очеретиного розширювалось вклинення).
▪️Липень:
глибина просування — 8,3 км;
захоплено 96 км² території (противник прорвався у Нью-Йорк).
▪️Серпень:
глибина просування — понад 10 км;
захоплено 188 км² (початок української операції в Курській області, РФ не перекидає сили з Покровського напрямку)
Прорив в Очеретиному може стати історично значущим, адже саме він відкрив шлях до поточних успіхів російської армії на Донбасі.
Якщо наступні підготовлені позиції довкола Покровська буде втрачено за короткий проміжок часу без виснаження потенціалу противника в техніці та живій силі, то тоді це буде вже: прорахунки української сторони + низка тактичних успіхів ЗС РФ ціною великих втрат та фокусування зусиль = стратегічна поразка в Донецькій області.
У цьому випадку починатимемо кампанію 2025 року з поганих оборонних ліній від Покровська на захід, які банально не встигнуть підготувати, якщо Покровськ буде швидко втрачено. Далі наступ Росії на агломерацію Краматорськ-Слов'янськ із намаганнями брати в кліщі з півдня, а також від Покровська противник буде чинити тиск у напрямку Запоріжжя-Павлоград-Дніпро, де не буде достатньої кількості опорних пунктів та оборонних ліній.
@PETRARCHY
23200
24-08-27 14:43
В відео є відповіді на так запитання:
10200
24-08-20 05:28
Військовослужбовці 810 бригади морської піхоти всрф обезголовили бійця ЗСУ у Курській обл.
https://x.com/Petr__Markov/status/1823744767865376772?t=oFMbonTEuWaz-e8fFPBpKQ&s=35
6900
24-08-14 15:35
Україні потрібна свобода дій у війні
Коли в мережі починають розганяти зраду через втрати кількох бронетранспортерів в Курській області, я розумію, що нам дійсно було завдано важкого удару, бо для нас десяток БТРів це гарне посилення для будь якої бригади, а їх втрата під Курськом означає неможливість посилити якийсь відтинок на східному напрямку.
Водночас, це зовсім не причина для зрадства вестернів та нашого.
Ми всі пам'ятаємо контрнаступ 2023 року: розбиті колони "Бредлі", "Леопардів", і всі ті втрати, яких ми зазнали тоді. За період літо-осінь 2023 ми звільнили орієнтовно 250 кв км та втратили сотні одиниць техніки.
Курська операція 2024 року, яка триває тиждень вже принесла більший результат – 700 кв км контрольованої території та ще сотні км в сірій зоні, втративши орієнтовно 50 од. техніки, певну частину з якої вже встигли евакуювати для ремонту. Ми бачимо, що навіть з обмеженими ресурсами, ми досягаємо значно більших результатів, якщо ми діємо не відповідно до порад та червоних ліній.
Можливо, ми б і могли далі сприймати думку Заходу, як еталон військової ідеї, але тут з'являється серйозна проблема – обсяги постачань у 2024 році порівняно з 2023 та 2022 зменшились.
Тому нам потрібна нова стратегія, новий підхід, і ми знайшли вихід у вигляді Курської операції.
Але що відбувається в інформаційному просторі?
Коли росіяни атакують Харків, то це розглядається як успішний маневр для відволікання наших резервів. Але коли ми робимо щось подібне, це називається "помилкою", і всі кричать, що потрібно було зосередитися на іншому напрямку, як-от Покровськ.
Але це ще не кінець, адже відомо, що за цієї важкої ситуації деякі країни ставлять нам умови, погрожують скороченням постачань, якщо ми зробимо «щось». Вони змушують нас воювати однією рукою, в яку вкладають зброю, в той час як іншу фактично зв'язують. Ці ж люди намагаються диктувати нам, де і як ми повинні використовувати наші обмежені ресурси, які завдяки їм у нас і є, але їхня впевненість у достатності наявного для реалізації наступальної операції або стратегічної оборони, яка поставить росію у безвихідь – це марення та неправильна оцінка потенціалів сторін.
Далі вже в медійному середовищі бачиш, як «експерти» продовжують вже на публічному рівні нас навчати, як воювати, як вербувати ветеранів та відставників для авіації, які ракети потрібні, як нам використовувати те, що нам вже надали. І все це виглядає так, ніби вони щойно відкрили Америку. Але реальність така, що ми вже давно просимо ці речі на офіційному рівні.
Але потім, коли ситуація стає дійсно критичною, ті ж самі країни починають роздумувати, чи варто нам щось надати. І ось тут починається справжній абсурд. У медіа з'являються заяви, що Україна недостатньо активно просила ту чи іншу допомогу.
Як можна ефективно воювати, коли партнери через медіа періодично намагаються перекласти на нас провину за свої ж нерішучі дії?
Вони змушують нас грати за їхніми правилами, а потім звинувачують у тому, що ми не можемо перемагати в таких умовах, а тому війна не має рішення і давайте сідати за стіл переговорів.
Нам потрібна свобода дій, щоб досягти бажаного миру на адекватних умовах, який в інтересах і наших партнерів. І Курська операція — це один з наших виходів.
@PETRARCHY
Коли в мережі починають розганяти зраду через втрати кількох бронетранспортерів в Курській області, я розумію, що нам дійсно було завдано важкого удару, бо для нас десяток БТРів це гарне посилення для будь якої бригади, а їх втрата під Курськом означає неможливість посилити якийсь відтинок на східному напрямку.
Водночас, це зовсім не причина для зрадства вестернів та нашого.
Ми всі пам'ятаємо контрнаступ 2023 року: розбиті колони "Бредлі", "Леопардів", і всі ті втрати, яких ми зазнали тоді. За період літо-осінь 2023 ми звільнили орієнтовно 250 кв км та втратили сотні одиниць техніки.
Курська операція 2024 року, яка триває тиждень вже принесла більший результат – 700 кв км контрольованої території та ще сотні км в сірій зоні, втративши орієнтовно 50 од. техніки, певну частину з якої вже встигли евакуювати для ремонту. Ми бачимо, що навіть з обмеженими ресурсами, ми досягаємо значно більших результатів, якщо ми діємо не відповідно до порад та червоних ліній.
Можливо, ми б і могли далі сприймати думку Заходу, як еталон військової ідеї, але тут з'являється серйозна проблема – обсяги постачань у 2024 році порівняно з 2023 та 2022 зменшились.
Тому нам потрібна нова стратегія, новий підхід, і ми знайшли вихід у вигляді Курської операції.
Але що відбувається в інформаційному просторі?
Коли росіяни атакують Харків, то це розглядається як успішний маневр для відволікання наших резервів. Але коли ми робимо щось подібне, це називається "помилкою", і всі кричать, що потрібно було зосередитися на іншому напрямку, як-от Покровськ.
Але це ще не кінець, адже відомо, що за цієї важкої ситуації деякі країни ставлять нам умови, погрожують скороченням постачань, якщо ми зробимо «щось». Вони змушують нас воювати однією рукою, в яку вкладають зброю, в той час як іншу фактично зв'язують. Ці ж люди намагаються диктувати нам, де і як ми повинні використовувати наші обмежені ресурси, які завдяки їм у нас і є, але їхня впевненість у достатності наявного для реалізації наступальної операції або стратегічної оборони, яка поставить росію у безвихідь – це марення та неправильна оцінка потенціалів сторін.
Далі вже в медійному середовищі бачиш, як «експерти» продовжують вже на публічному рівні нас навчати, як воювати, як вербувати ветеранів та відставників для авіації, які ракети потрібні, як нам використовувати те, що нам вже надали. І все це виглядає так, ніби вони щойно відкрили Америку. Але реальність така, що ми вже давно просимо ці речі на офіційному рівні.
Але потім, коли ситуація стає дійсно критичною, ті ж самі країни починають роздумувати, чи варто нам щось надати. І ось тут починається справжній абсурд. У медіа з'являються заяви, що Україна недостатньо активно просила ту чи іншу допомогу.
Як можна ефективно воювати, коли партнери через медіа періодично намагаються перекласти на нас провину за свої ж нерішучі дії?
Вони змушують нас грати за їхніми правилами, а потім звинувачують у тому, що ми не можемо перемагати в таких умовах, а тому війна не має рішення і давайте сідати за стіл переговорів.
Нам потрібна свобода дій, щоб досягти бажаного миру на адекватних умовах, який в інтересах і наших партнерів. І Курська операція — це один з наших виходів.
@PETRARCHY
10200
24-08-13 13:02
Як гадаєте, а експортний варіант цієї (чого?) буде представлено на форумі "Армія-2024"?
6700
24-08-12 11:27
Вже уявляю як приходять вони до Золкіна і він запитує: як і де потрапили в полон? Ви вважаєте себе оккупантом?
😂😂😂😂
😂😂😂😂
10300
24-08-07 15:43
Аналітика втрат техніки за липень 2024 року (візуально підтверджена знищена, пошкоджена, покинута техніка) на основі щоденних зведень @AndrewPerpetua
Танки:
Ru – 235
Ua - 53
4.4/1✅
БМП, БМД:
Ru – 209
Ua – 69
3/1✅
БТР, MRAP, БРДМ, ББМ:
Ru – 159
Ua – 89
1.8/1❌
Всього бронетехніка:
Ru – 603
Ua – 211
2.9/1✅
РСЗВ:
Ru – 10
Ua – 5
2/1
Самохідні артилерійські установки:
Ru – 38
Ua – 25
1.5/1❌
Причіпна артилерія:
Ru – 150
Ua – 64
2.3/1
Всього артилерія:
Ru – 198
Ua – 94
2.1/1
Зенітно-ракетні комплекси:
Ru – 13
Ua – 5
2.6/1
Зенітні установки:
Ru – 6
Ua – 6
1/1
Радари, РЛС, комплекси РЕБ/РЕР:
Ru – 11
Ua – 16
0.7/1
Інженерна техніка:
Ru – 9
Ua – 9
1/1
Вантажівки:
Ru – 209
Ua – 36
5.8/1✅
Легкові неброньовані засоби пересування:
Ru – 614
Ua – 287
2.1/1
Човни:
Ru – 21
Ua – 28
0.7/1❌
Неможливо визначити:
Ru – 69
Ua – 27
2.5/1
Авіація:
Ru 6
Ua 3
2/1
▪️По місяцях:
Липень 2024 – 1759:722; 2,43/1
Червень 2024 – 1611:598; 2,70/1
Травень 2024 – 1560:631; 2,47/1
Квітень 2024 – 1737:505; 3,44/1
Березень 2024 – 1531:470; 3,26/1
Лютий 2024 – 1234:467; 2,64/1
Січень 2024 – 1077:372; 2,89/1
Грудень 2023 – 862:334; 2,58/1
▪Співвідношення втрат техніки
Загальні втрати техніки у липні 2024 року складають 1759 одиниць для Росії та 722 одиниці для України, що дає співвідношення 2,43 до 1.
▪Поточні тенденції
Загальна ситуація на фронті свідчить про високий рівень втрат техніки з обох сторін, проте Україна продовжує утримувати позитивне співвідношення втрат у більшості категорій, але загальна кількість втрат збільшується, що не може не непокоїти.
Зменшення втрат бронетранспортерів та збільшення втрат цивільної техніки для обох сторін вказують на дефіцит бронетехніки та використання цивільного транспорту для перевезення особового складу та вантажів. Особливо це стосується України, яка активно використовує західні MRAP, тоді як Росія покладається на більш дешеві та доступні КамАЗи, Урали та інші цивільні транспортні засоби.
Погіршення ситуації з втратами самохідних артилерійських установок для України (38 у Росії проти 25 в Україні, співвідношення 1,5 до 1) вказує на необхідність вжиття заходів зі збільшення захищеності цієї техніки від виявлення.
Шалені втрати вантажівок у Росії (209 проти 36 в Україні, співвідношення 5,8 до 1) підкреслюють вразливість російських логістичних ланцюгів. Це також може вказувати на проблеми з постачанням та підтримкою на фронті.
Збільшення втрат українських БМП Bradley свідчить про те, що їхня кількість дозволяє не економити цю техніку. Більшість втрачених БМП пошкоджені та підлягають ремонту.
Окрім цього, в цьому місяці відбулись перші задокументовані втрати радянської 130-мм гармати М-46 розробки кінця 1940-х років та 152-мм гаубиці Д-1 зразка 1943 року. Використання застарілих зразків озброєння вказує на спроби Росії подолати проблему виснаження сучасних артилерійських засобів. Більше старої артилерії = ближче треба розташовувати до ЛБЗ = більше втрат артилерії, якої Росія втратила 150 од.
@PETRARCHY
Танки:
Ru – 235
Ua - 53
4.4/1
БМП, БМД:
Ru – 209
Ua – 69
3/1
БТР, MRAP, БРДМ, ББМ:
Ru – 159
Ua – 89
1.8/1
Всього бронетехніка:
Ru – 603
Ua – 211
2.9/1
РСЗВ:
Ru – 10
Ua – 5
2/1
Самохідні артилерійські установки:
Ru – 38
Ua – 25
1.5/1
Причіпна артилерія:
Ru – 150
Ua – 64
2.3/1
Всього артилерія:
Ru – 198
Ua – 94
2.1/1
Зенітно-ракетні комплекси:
Ru – 13
Ua – 5
2.6/1
Зенітні установки:
Ru – 6
Ua – 6
1/1
Радари, РЛС, комплекси РЕБ/РЕР:
Ru – 11
Ua – 16
0.7/1
Інженерна техніка:
Ru – 9
Ua – 9
1/1
Вантажівки:
Ru – 209
Ua – 36
5.8/1✅
Легкові неброньовані засоби пересування:
Ru – 614
Ua – 287
2.1/1
Човни:
Ru – 21
Ua – 28
0.7/1
Неможливо визначити:
Ru – 69
Ua – 27
2.5/1
Авіація:
Ru 6
Ua 3
2/1
▪️По місяцях:
Липень 2024 – 1759:722; 2,43/1
Червень 2024 – 1611:598; 2,70/1
Травень 2024 – 1560:631; 2,47/1
Квітень 2024 – 1737:505; 3,44/1
Березень 2024 – 1531:470; 3,26/1
Лютий 2024 – 1234:467; 2,64/1
Січень 2024 – 1077:372; 2,89/1
Грудень 2023 – 862:334; 2,58/1
▪Співвідношення втрат техніки
Загальні втрати техніки у липні 2024 року складають 1759 одиниць для Росії та 722 одиниці для України, що дає співвідношення 2,43 до 1.
▪Поточні тенденції
Загальна ситуація на фронті свідчить про високий рівень втрат техніки з обох сторін, проте Україна продовжує утримувати позитивне співвідношення втрат у більшості категорій, але загальна кількість втрат збільшується, що не може не непокоїти.
Зменшення втрат бронетранспортерів та збільшення втрат цивільної техніки для обох сторін вказують на дефіцит бронетехніки та використання цивільного транспорту для перевезення особового складу та вантажів. Особливо це стосується України, яка активно використовує західні MRAP, тоді як Росія покладається на більш дешеві та доступні КамАЗи, Урали та інші цивільні транспортні засоби.
Погіршення ситуації з втратами самохідних артилерійських установок для України (38 у Росії проти 25 в Україні, співвідношення 1,5 до 1) вказує на необхідність вжиття заходів зі збільшення захищеності цієї техніки від виявлення.
Шалені втрати вантажівок у Росії (209 проти 36 в Україні, співвідношення 5,8 до 1) підкреслюють вразливість російських логістичних ланцюгів. Це також може вказувати на проблеми з постачанням та підтримкою на фронті.
Збільшення втрат українських БМП Bradley свідчить про те, що їхня кількість дозволяє не економити цю техніку. Більшість втрачених БМП пошкоджені та підлягають ремонту.
Окрім цього, в цьому місяці відбулись перші задокументовані втрати радянської 130-мм гармати М-46 розробки кінця 1940-х років та 152-мм гаубиці Д-1 зразка 1943 року. Використання застарілих зразків озброєння вказує на спроби Росії подолати проблему виснаження сучасних артилерійських засобів. Більше старої артилерії = ближче треба розташовувати до ЛБЗ = більше втрат артилерії, якої Росія втратила 150 од.
@PETRARCHY
6100
24-08-06 11:23
Що не так з акціями #FreeAzov
Щотижня я бачу під стінами КМДА акції на підтримку звільнення азовців. Активісти виступають під стінами українських інституцій, вимагаючи дій з боку української влади. Однак, будь-яка дія, окрім емоційної вимоги справедливого, має містити у собі раціональне.
Чи має наш уряд важелі впливу на Росію? Ні. Наші можливості обмежені і залежать від міжнародних партнерів і світового суспільства.
Кількість українських полонених у Росії значно перевищує кількість російських у нас, що дозволяє Росії не думати про своїх та займати принципову позицію щодо обміну азовців, які своїми діями зайняли важливе місце в героїчному епосі новітньої історії України. Ми ж, на відміну від Росії, маємо вести обміни, бо наше суспільство цінує життя кожного громадянина і прагне врятувати своїх з полону. Росія використовує полонених як важіль тиску. Україна героїзувала азовців, тоді як противник їх демонізував. У результаті поступка Росії у цьому питанні має величезну ціну, яку Україна в нинішній військово-політичній ситуації не може заплатити.
На що ми можемо розраховувати? На обмін, що залежить виключно від «доброї» волі Росії, якої можна досягти лише завдяки тиску міжнародної спільноти.
Якщо відкрити останні випуски The Guardian, NYT або Die Zeit, новин про недільну акцію під КМДА там не знайдеться.
Чому? Тому що акції в Києві привертають увагу в Києві. Акції за кордоном привертають увагу за кордоном. А ще в країні-агресорі, де кожна нова табличка «Free Azov Defenders» підвищує цінність кожного українського військовополоненого. Така собі пряма залежність: чим більше ми говоримо про свої мрії, тим далі від нас їх «відсувають».
Тому для звільнення азовців необхідно, щоб світова спільнота звернула увагу на них. Наші акції та звернення мають проходити не в Україні, а в столицях інших держав: Варшаві, Токіо, Пекіні, Лондоні, Берліні, Нью-Йорку, Парижі, Будапешті, Римі, Анкарі...
Акції повинні розповідати про смерті в полоні, про ставлення, про умови, в яких утримуються наші полонені, викликаючи співчуття та розуміння. Це має створити суспільний запит до політиків по всьому світу, щоб вони почали діяти. Адже заклики від України на державному рівні часто вислуховуються, але не мають реальної сили без підтримки міжнародної громадськості. Суспільний тиск може змусити світових лідерів активно працювати над звільненням наших героїв, зробивши для Росії збитковим подальше утримування азовців.
@PETRARCHY
Щотижня я бачу під стінами КМДА акції на підтримку звільнення азовців. Активісти виступають під стінами українських інституцій, вимагаючи дій з боку української влади. Однак, будь-яка дія, окрім емоційної вимоги справедливого, має містити у собі раціональне.
Чи має наш уряд важелі впливу на Росію? Ні. Наші можливості обмежені і залежать від міжнародних партнерів і світового суспільства.
Кількість українських полонених у Росії значно перевищує кількість російських у нас, що дозволяє Росії не думати про своїх та займати принципову позицію щодо обміну азовців, які своїми діями зайняли важливе місце в героїчному епосі новітньої історії України. Ми ж, на відміну від Росії, маємо вести обміни, бо наше суспільство цінує життя кожного громадянина і прагне врятувати своїх з полону. Росія використовує полонених як важіль тиску. Україна героїзувала азовців, тоді як противник їх демонізував. У результаті поступка Росії у цьому питанні має величезну ціну, яку Україна в нинішній військово-політичній ситуації не може заплатити.
На що ми можемо розраховувати? На обмін, що залежить виключно від «доброї» волі Росії, якої можна досягти лише завдяки тиску міжнародної спільноти.
Якщо відкрити останні випуски The Guardian, NYT або Die Zeit, новин про недільну акцію під КМДА там не знайдеться.
Чому? Тому що акції в Києві привертають увагу в Києві. Акції за кордоном привертають увагу за кордоном. А ще в країні-агресорі, де кожна нова табличка «Free Azov Defenders» підвищує цінність кожного українського військовополоненого. Така собі пряма залежність: чим більше ми говоримо про свої мрії, тим далі від нас їх «відсувають».
Тому для звільнення азовців необхідно, щоб світова спільнота звернула увагу на них. Наші акції та звернення мають проходити не в Україні, а в столицях інших держав: Варшаві, Токіо, Пекіні, Лондоні, Берліні, Нью-Йорку, Парижі, Будапешті, Римі, Анкарі...
Акції повинні розповідати про смерті в полоні, про ставлення, про умови, в яких утримуються наші полонені, викликаючи співчуття та розуміння. Це має створити суспільний запит до політиків по всьому світу, щоб вони почали діяти. Адже заклики від України на державному рівні часто вислуховуються, але не мають реальної сили без підтримки міжнародної громадськості. Суспільний тиск може змусити світових лідерів активно працювати над звільненням наших героїв, зробивши для Росії збитковим подальше утримування азовців.
@PETRARCHY
6900
24-08-04 11:19
Моя візуалізація виплат для добровольців армії РФ (нагадую, що треба підписатись на твітер)
Нинішні добровольці можуть сміятись над тими, хто пішов на фронт за 1000$ в кінці минулого року, але найбільша веселуха почнеться тоді, коли аукціон на якійсь сумі закінчиться, бо потік добровольців стане занадто слабким, і тих, хто чекав більших грошей, буде просто мобілізовано за безкоштовно, бо родіна зовьот на м'ясо.
@PETRARCHY
7000
24-07-29 19:04