Логотип телеграм спільноти - Сергій Притула
Посилання на канал: https://t.me/serhiyprytula Мій фейсбук - https://www.facebook.com/serhiyprytula/ Інстаграм - https://www.instagram.com/siriy_ua/ Youtube - https://www.youtube.com/prytula БАЗА МОНО - https://base.monobank.ua/89gMbvnkrTu7sR
Логотип телеграм спільноти - STERNENKO
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Логотип телеграм спільноти - Bitcoin, інвестування, гроші - Лінивий CRYPTO інвестор
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Логотип телеграм спільноти - ББС Небесна Кара 54 ОМБр
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: bbcnk54@gmail.com

Статистика telegram каналу - @pavlo_klimkin

Логотип телеграм спільноти - Павло Клімкін 2021-05-06

Павло Клімкін

Кількість підписників:
2478
Фото:
17 
Відео:
Посилання:
Категорія:
Новини та ЗМІ
Опис:
Міністр закордонних справ (2014-2019)

Кількість підписників

День: +1
Тиждень: -3
Місяць: +23
Всього:
2 478

Середній перегляд на повідомлення

День: +1300
Тиждень: +1514
ERR: 118.22%
ERR (24): 52.46%
Середній за 30 днів:
2 929

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно підтверджена
2024-07-03
Офіційно не підтверджена
2024-07-02
Офіційно підтверджена
2024-06-20
Офіційно не підтверджена
2024-06-19
Офіційно підтверджена
2024-03-12
Офіційно не підтверджена
2024-03-11
Офіційно підтверджена
2024-03-07
Офіційно не підтверджена
2024-03-05
Офіційно підтверджена
2024-02-26
Офіційно не підтверджена
2024-02-25
Офіційно підтверджена
2024-02-22
Офіційно не підтверджена
2024-02-18
Офіційно підтверджена
2023-11-27
Офіційно не підтверджена
2023-11-26
Офіційно підтверджена
2023-11-24
Офіційно не підтверджена
2023-11-23
Офіційно підтверджена
2023-10-25
Офіційно не підтверджена
2023-10-24
Офіційно підтверджена
2023-10-07
Офіційно не підтверджена
2023-10-05
Офіційно підтверджена
2023-10-03
Офіційно не підтверджена
2023-09-30
Офіційно підтверджена
2023-09-29
Офіційно не підтверджена
2023-09-28
Офіційно підтверджена
2023-08-01
Офіційно не підтверджена
2023-07-31
Офіційно підтверджена
2023-07-27
Офіційно не підтверджена
2023-07-26
Офіційно підтверджена
2023-04-09
Офіційно не підтверджена
2023-04-08

Стіна канала Павло Клімкін - @pavlo_klimkin

Арешт Гіркіна в РФ за "екстремізм" виглядає дещо маразматично. Але не в сьогоднішній РФ. По-перше, Кремль свідомо може спробувати зробити з нього фігуру, навколо якої можна об'єднати "ультранаціоналістів". Зовнішньо бунтарську, а насправді контрольовану. Це навряд пасує всім кремлівським кланам, але деяким цілком. По-друге, це може бути бажання
зачистити це поле від харизматичних фігур після бунту Пригожина.
І третє - це може бути спробою завдати удар по тим, хто стоїть за
Гіркіним - він точно без системної допомоги не може писати і говорити все, що він встигає, і очевидно, що його підтримують: як інформаційно, так і фінансово. Друга і третя версії цілком ймовірні і не суперечать
одна іншій, щодо першої - скоро подивимося. Головний висновок у тому, що частина понятійних домовленостей, що існували в РФ, схоже більше не працюють і ми це побачимо ще не один раз.

1500
23-07-22 13:51

Зернова домовленість важлива для Путіна. Більш того, вона йому потрібна. Це можливість торгуватися із Заходом та Туреччиною щодо
питань, які до агросфери не належать. І взагалі можливість торгуватися. А от будь-яка працююча конструкція без Росії для Путіна
виглядає як жах, адже це покаже, що в Чорному морі його помножили на нуль і геополітичний вплив РФ в частині Чорного моря прагне до нуля. Це вже не просто про слабкість, це про геополітичний занепад у критичному для РФ регіоні. Тому Кремль завдаватиме ударів, щоб
запобігти зерновому чи іншому експорту без його згоди. Зростання загроз призведе до зростання страхових премій та компенсацій, це добре розуміють у Москві. Путін дуже хотів би "продати" продовження зернової домовленості Ердогану. В нього є, про що з ним говорити. Він також розуміє, що китайцям припинення зовсім не подобається. Тому він намагатиметься домовитися.
Крім того, він вміє читати геополітику - Захід багато разів засудив припинення, але реальних дій немає, а значить, як думає Путін, Захід не має волі діяти жорстко та/або хоче домовитися. Адже Захід розумів, що Путін не продовжить зернову конструкцію, оскільки він хоче показати себе не слабаком всередині РФ і отримати хоч щось в сенсі послаблення санкцій - вони діють повільно, але їх дія почала кусатися. Тому відповідь на його дії мала б бути готовою заздалегідь, але її немає і це створює для Путіна простір для геополітичного маневру - зацікавлених у продовженні багато. Але Кремль
перейшов, можливо, сам не до кінця це розуміючи, нову важливу лінію, тепер це його війна проти всіх, адже страждає весь світ і Кремль цього свідомий. "Хай всім буде гірше"- тепер це один з принципів російської війни - хтось зрозуміє це сам, іншим ми маємо пояснити.

1200
23-07-20 05:12

Всі вже розібрали "по кісточках" результати саміту НАТО у Вільнюсі. Звісно, стосовно нас - України. Є ще одна тема, яка матиме визначальний вплив на нас - розблокування приєднання Швеції. Само собою через посилення північного флангу НАТО. Але ще більше через гру Президента Туреччини Ердогана. Очевидно, що йдеться не просто про розблокування поставок американцями F-16 для Туреччини. У майбутньому наявність цих літаків в нас і Туреччини із здатністю їх модернізації зроблять контроль НАТО над Чорним морем значно більш ефективним. Але Ердоган не випадково почав говорити про поновлення переговорів з Євросоюзом про вступ - як своєрідну компенсацію на згоду на членство Швеції в НАТО..
ЄС не може собі уявити приєднання Туреччини - великої мусульманської країни. Щонайменше сьогодні. Ердоган це добре знає і хоче отримати особливе, у буквальному сенсі "привілейоване"ставлення з боку ЄС і стати унікальною країною, що є "своєю" і для Заходу і для неЗаходу.. Так само, як він наразі намагається стати унікальним посередником між Заходом та путінським режимом. Ми маємо не просто звикнути до Туреччини, яка і прагматично і стратегічно не буде однозначно вибирати між РФ та Заходом або наприклад Китаєм та Заходом. Ми маємо навчитися це використовувати, коли це для нас вигідно, і впливати, коли це підсилює РФ. І навіть більше - тиск Туреччини на ЄС викличе нову хвилю дискусій, чим є і чим не є Європа. І цю дискусію ми обов"язково маємо використати для прискорення нашого вступу в ЄС. Бути одночасно авангардом і фронтиром Європи складно і небезпечно, але Європа в цьому зацікавлена. Цей шанс не можна змарнувати.

1300
23-07-15 06:10

Якщо перекладати генсека НАТО Єнсу Столтенберга з дипломатичної на нормальну мову, то головний результат саміту для України відбиває баланс всередині Альянсу. Для нас буде окремий план, він не повторюватиме План дій щодо членства, буде менш формалізований і бюрократизований. Тобто більш політичний. І це очевидно, адже наше членство в першу чергу не про питання досягнення стандартів НАТО, а про докорінну зміну геополітики. Вперше за багато і багато років країна, що не вважалася частиною Заходу, нею стане, та й ще така, що досі вважається в РФ "неправильною Росією", а українці відповідно "неправильними росіянами".
Тобто статус-кво після Другої світової і після падіння Берлінського муру обидва змінюються. Політичний характер цього нового плану, який ще потрібно створити, це великий плюс порівняно з ПДЧ, але й великий ризик. Адже його тривалість та оцінка виконання залежатиме не тільки від наших зусиль, а й від геополітичних розкладів та їхньої оцінки нашими союзниками. До них звісно належатимуть оцінки загрози з боку російського режиму, але й міркування, що і як з ним взагалі у майбутньому робити. Ну і з досягненням критеріїв членства маємо бути "відмінниками", адже знайдеться хтось, хто скаже, що ми ще "не доросли" до НАТО. Результат саміту, звісно, не той, якого б нам хотілося, несподіванок поки немає. Але цей результат дозволяє нам працювати над рухом вперед, а не ходити по колу. І це плюс. До того ж Альянс не показав слабкості стосовно РФ, а продовжує грати в "кішки-мишки". І коготки Заходу все ближчі до мишки. Стратегія "тисячі порізів" продовжується. На більше лідерства і солідарності в Заходу поки не вистачає. Саміт у Вільнюсі не став проривом і не став геть зовсім провалом. Так його в історії і запам"ятають.

2100
23-07-11 11:16

Висилка грузинського посла - цілком логічний крок. У Саакашвілі в Україні є свої фанати і свої недоброзичливці, але він громадянин України і ми маємо його захищати. Принцип "ми своїх не кидаємо" має працювати для всіх, на те він і принцип. Немає нічого важливішого за людське життя, але з Грузією в нас є значно ширший контекст. Наприклад, санкції до грузинської авіакомпанії, яка тепер літає в РФ на регулярній основі. Тобто крім недружніх дій до громадянина України маємо недружні дії стосовно нас, причому Грузія під час війни не просто уникає санкцій, вона пожвавлює відносини в ключових сферах з РФ. Більше того, в Грузію іде потік російських грошей і є підстави вважати, що через неї намагаються обійти санкції - від автівок до нафтопродуктів. Все це ставить для Грузії одне, але фундаментальне питання - частиною чого вона є або точніше прагне стати: Заходу чи "і нашим, і вашим". Я завжди дуже хотів побачити грузинський прапор поряд з нашим перед штаб-квартирами ЄС та НАТО у Брюсселі. В мене є велика симпатія до грузинського народу, але сьогоднішня Грузія на це не заслуговує. Вона навіть не декларує інші, відмінні від наших цінності - вона їх не має. І це дуже сумно. Колись Грузія неодмінно потребуватиме друзів і союзників і озирнувшись їх не знайде - не знаю, чи буде це трагедією для сьогоднішнього грузинського керівництва, а для Грузії 100%.

1700
23-07-04 14:21

Вчорашні виступи Путіна та Пригожина створюють відчуття шизофренії. Перший продовжує говорити про "зраду", про те, що путч все одно "був би придушений, а вагнерівців використали", другий про "ефективність Вагнера" та "марш справедливості". Кожен про своє, якими б не були понятійні домовленості, причому Пригожин почав говорити першим. В російській пропаганді все має бути однозначно, а тут росіяни можуть поставити перед собою питання, а хто власне патріоти і хто зрадники і саме так починаються всі внутрішні конфлікти. Більше того, очевидно, що і російські клани мають різне бачення Росії, як і свого місця в ній і готові за нього боротися. Єдиний шанс для Путіна зараз це знову максимально підняти ставки і показати свої "силу та лідерство", і він це зробить. Водночас питання, що очевидне зараз для всіх - якщо Путін пішов на компроміс з Вагнером, то чому він не може піти компроміс в питанні свого балотування на президентських виборах наступного року і не "передати" владу? І якщо так, то перед виборами чи після?
Це відкриває ящик пандори для нових стратегічних дискусій, адже наші союзники хочуть позбутися Путіна, але контрольованим шляхом, а хаос в РФ, яка має ядерну зброю, їх жахає. Ці дискусії матимуть прямий вплив і на питання, що є критичними для нас - гарантії безпеки, членство в НАТО і багато інших. Так само, як і можливість розміщення підрозділів НАТО на нашій території і більше того - застосування їх на території РФ в разі анархії або колапсу і відповідно загрози втрати контролю над ядерною зброєю. Якщо російські клани починають боротьбу за майбутнє, то найкращі гарантії їх безпеки - це мати ядерну зброю та інформацію. З другим в них і так все добре, адже це країна спецслужб, а ядерна зброя може стати чинником у наступних торгах. Аналіз ризиків та можливостей можна продовжувати майже нескінченно, але очевидно, що пригожинський путч багато що змінить у стратегічних розкладах.

1700
23-06-27 11:31

Останні події в Росії навколо Пригожина це "африканізація" РФ. Для багатьох, хто не цікавиться зовнішньою чи взагалі політикою, чим фундаментально це відрізняється від недавніх подій в Судані? Звісно, з поправкою на те, що Росія має найбільший у світі ядерний арсенал. Зараз буде робитися корекція стратегії щодо Росії - не тільки на Заході, але й в Китаї та інших країнах. Виклик Пригожина - це, звісно, виклик системі російської автократії, свідчення, що баланси всередині не працюють. Але це і виклик особисто Путіну - причому не банальний ляпас, а удару завдано під дих. Адже це ставить під питання не тільки авторитет Путіна, а й його легітимність, як стовпа цього режиму, як того, хто гарантує його стабільність і всі понятійні домовленості.
Тепер це все під питанням - не тільки для російських еліт, а й для середнього класу, який поки що є в Росії. Очевидно, що Пригожин грає не особисто, його "грають" і доволі майстерно. Але те, що Путін це допустив, розглядатиметься всередині Росії як "Акела схибив". І в Китаї або Індії так само. І навіть в Ірані. Я не очікую, що Пригожину вдасться розіграти свою карту зараз і відповіддю стане закручування гайок. Але тоді на Росію очікує варіант Північної Кореї, на що багато хто в РФ явно не готовий. Більше того, боїться за себе і свої активи. На фоні "ядерної риторики" в Росії останнім часом щодо прийнятності першого ядерного удару події в РФ набувають зловісних обертів. Для нас дуже важливо, щоб Захід і неЗахід спільно зрозуміли, що така Росія не може бути частиною світу, оскільки є загрозою для себе і всіх інших. Ані стабільних внутрішніх балансів, ані прийнятних для світу цивілізаційних цінностей там немає. Якщо статус-кво всередині Росії під питанням, то й статус-кво Росії також має бути під питанням. Варіант зовнішнього керованого управління тепер не має сдаватися таким вже фантастичним. Адже повторення подій сторічної давнини "в ядерному виконанні" ніхто не хоче.

1500
23-06-24 08:53

Вчорашні заяви Путіна про ядерну зброю зрежисовані і заздалегідь підготовлені. Вони мають дві аудиторії. По-перше, російське населення. Путін ще раз хотів нагадати росіянам, що вони мають пишатися найбільшим у світі арсеналом ядерної зброї, адже чимось іншим пишатися вже не залишилося. І, звісно, заспокоїти, що він цю зброю не збирається використовувати.
По-друге, основна аудиторія - це Захід. І тут Путін має три цілі. Перша - продовжувати лякати частину західних політиків і, особливо, західне суспільство. Намагаючись в тому числі вбити клин між ними, розраховуючи, що підтримка суспільств у постачанні нам зброї зменшиться. Саме на це розраховані заяви про можливість ударів по західних аеродромах, де начебто базуватимуться F-16. В реальності це означатиме ядерний удар по НАТО і суперечить навіть російським доктринам застосування ядерної зброї. Але розрахунок Путіна простий - а хто це взагалі зрозуміє. Друга мета - якнайдорожче "продати" початок розмов зі США щодо обмежень і контролю за ядерною зброєю. Путін призупинив договоір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, але Росія дотримується передбачених у ньому обмежень, хоча обміну інформацією та інспекціями між США та РФ немає. Договір завершується у 2026 році і радник Байдена з нацбезпеки Джек Салліван нещодавно запропонував розпочати розмову на тему, що далі. Путін розуміє, що ця тема цікавить й американців, й світ і буде продавати її максимально дорого.
Звісно, при цьому граючи у допомогу китайцям в цій сфері. Саме з цим пов"язана заява Путіна, що РФ не збирається скорочувати ядерну зброю. І третя - показати, що Росія збільшує свій контроль над Білоруссю і тепер має ще "висунутий в напрямку Європи" додатковий арсенал.
В цілому та сама пісня: "домовляйтеся зі мною, оскільки в мене найбільше ядерної зброї і так буде і надалі". Американці розуміють виклики, пов'язані з контролем над стратегічною зброєю, але також добре розуміють слабкі сторони Росії, адже витримати гонку озброєнь під санкціями РФ не зможе. СРСР загнувся і без санкцій. А от пояснювати західним суспільствам, що більше зброї для нас не означає більше ядерної загрози для них стає викликом для нас і наших союзників. Страх серйозна зброя, проти нас цю зброю Кремль втратив, а не допустити падіння військової підтримки через залякування РФ стає все більш важливим.

1600
23-06-17 09:22

Сьогодні важливий день для дискусій стосовно моделі безпеки для України. У Парижі зустрічаються лідери Франції, Німеччини та Польщі, а генсек НАТО зустрічається у Вашингтоні з Президентом США. Якраз рік тому далеко не всі готові були сприйняти ідею нашого кандидатського статусу в Євросоюзі. Тоді перемогло розуміння, що ЄС, який нездатний протягнути руку Україні, нікому у 21 столітті не потрібний, а публічна демонстрація його слабкості Євросоюз просто добила б. Він занепадав би повільно і довго, або навіть, як хочуть у Кремлі, сколапсував би. Ті, хто тоді сумнівалися, зрозуміли, що вони опиняються на звалищі історії і саме такі слова, за моїми даними, і були використані в одній з дискусій.
Тепер ми підходимо до такого ж моменту, але для всього Заходу. Очевидно, що значна частина його відчуває, що залишити сіру безпекову зону означатиме перманентну війну. Вузол необхідно розрубати, питання лише, яким шляхом і стосовно нього консенсус на Заході поки що відсутній.
Путіну дуже подобається порівняння з Петром першим, йому, як і Китаю, дуже хотілося б мати справу не з колективним Заходом, а з його частинами. Наразі Росія повертається, точніше ми разом із Заходом її повертаємо до допетрівських часів. Це буде зроблено, але за умов нового Західного консенсусу про цілі 21 століття. Ми будемо важливою, хоча і не єдиною частиною цього консенсусу. Відкласти питання України "на потім" має означати для всіх так само опинитися на смітнику історії, адже за відсутності будь-якої довіри фігури на шахівниці можуть бути або свої або чужі, все інше зіпсує гру. Тому хочеться, щоб новий генсек НАТО, кандидатуру якого намагаються зараз погодити, залишився в пам"яті як "генсек розширення Альянсу". І саме для цього її або його потрібно обирати.

1900
23-06-12 16:39

Емоційне цунамі навколо руйнування РФ Каховської ГЕС не має затінити для нас довгострокові наслідки. Страждання людей і тварин, екологічна катастрофа домінують у наших емоціях. Але вплив на продовольчу безпеку у світі теж буде вагомим. Відсутність зрошення та весь комплекс проблем впливатиме на світові ціни, а Кремль це на повну використовуватиме, особливо у незахідному світі. Росія робитиме все, щоб виштовхнути нас з позиції ключового гравця на ринку аграрної продукції. Руйнування греблі в цьому сенсі для РФ це довгострокова інвестиція. Наступного тижня, коли група африканських лідерів відвідає Україну та РФ, ми говоритимемо про наш суверенітет та цінності, а Росія спекулюватиме на цінах на зерно. Та й для африканців зерно та добрива це питання номер один.
РФ отримала ще один привід "качати" вигідні для себе умови "зернової домовленості" - через пом'якшення санкцій на свій експорт. І бажаючих підтримати її буде, на жаль, більш, ніж достатньо - під соусом "гуманітарної турботи про тих, хто не може дозволити собі купити хліб". Дискусії будуть дуже непростими, адже відштовхнути незахідний світ ми не хочемо і не можемо. Заходу і нам потрібна спільна стратегія, як не дати РФ розігрувати "продовольчу" зброю як свій козир. Гранична ціна на нафту та нафтопродукти, експортовані з Росії, стала запізнілим, але достатньо ефективним важелем впливу на РФ. Логіка ринків зерна та добрив інша, але потрібно, щоб санкції\ щодо аграрної сфери РФ залишалися. Якщо критично потрібно, то можна обговорювати тимчасові виключення для окремих країн, але ні в якому разі не відміняти, навіть тимчасово, оскільки запровадити їх знову буде політично суперскладно, а злочинець замість покарання отримає ще й нагороду. І, звісно, РФ має нам потім компенсувати також втрачені чи недоотримані врожаї, а не тільки пряму шкоду. Це звісно справа майбутнього, але починати про це говорити слід саме зараз.

2000
23-06-09 15:01