Логотип телеграм спільноти - ББС Небесна Кара 54 ОМБр
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: bbcnk54@gmail.com
Логотип телеграм спільноти - STERNENKO
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Логотип телеграм спільноти - Bitcoin, інвестування, гроші - Лінивий CRYPTO інвестор
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Логотип телеграм спільноти - Сергій Притула
Посилання на канал: https://t.me/serhiyprytula Мій фейсбук - https://www.facebook.com/serhiyprytula/ Інстаграм - https://www.instagram.com/siriy_ua/ Youtube - https://www.youtube.com/prytula БАЗА МОНО - https://base.monobank.ua/89gMbvnkrTu7sR

Статистика telegram каналу - @pavlo_klimkin

Логотип телеграм спільноти - Павло Клімкін 2021-05-06

Павло Клімкін

Кількість підписників:
2478
Фото:
17 
Відео:
Посилання:
Категорія:
Новини та ЗМІ
Опис:
Міністр закордонних справ (2014-2019)

Кількість підписників

День: +1
Тиждень: -3
Місяць: +23
Всього:
2 478

Середній перегляд на повідомлення

День: +1300
Тиждень: +1514
ERR: 118.22%
ERR (24): 52.46%
Середній за 30 днів:
2 929

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно підтверджена
2024-07-03
Офіційно не підтверджена
2024-07-02
Офіційно підтверджена
2024-06-20
Офіційно не підтверджена
2024-06-19
Офіційно підтверджена
2024-03-12
Офіційно не підтверджена
2024-03-11
Офіційно підтверджена
2024-03-07
Офіційно не підтверджена
2024-03-05
Офіційно підтверджена
2024-02-26
Офіційно не підтверджена
2024-02-25
Офіційно підтверджена
2024-02-22
Офіційно не підтверджена
2024-02-18
Офіційно підтверджена
2023-11-27
Офіційно не підтверджена
2023-11-26
Офіційно підтверджена
2023-11-24
Офіційно не підтверджена
2023-11-23
Офіційно підтверджена
2023-10-25
Офіційно не підтверджена
2023-10-24
Офіційно підтверджена
2023-10-07
Офіційно не підтверджена
2023-10-05
Офіційно підтверджена
2023-10-03
Офіційно не підтверджена
2023-09-30
Офіційно підтверджена
2023-09-29
Офіційно не підтверджена
2023-09-28
Офіційно підтверджена
2023-08-01
Офіційно не підтверджена
2023-07-31
Офіційно підтверджена
2023-07-27
Офіційно не підтверджена
2023-07-26
Офіційно підтверджена
2023-04-09
Офіційно не підтверджена
2023-04-08

Стіна канала Павло Клімкін - @pavlo_klimkin

Байден заявив, що балотуватиметься знову. Всі можливі політологи терміново розібрали його шанси "на кісточки" - від значного віку до невисоких рейтингів. Для нас це паралельно. Путін спробує "дотягнути" до американських виборів у сподіванні домовитися з наступним президентом. В Кремлі "розіб"ються", щоб отримати для себе більш комфортного кандидата. В ідеалі - Трампа.
З Байденом домовлятися буде надзвичайно складно, він вклав дуже багато в Україну і наш успіх. Але водночас йому буде критично важливо його показати - не процес, а саме результат. Той, що сподобається американцям і не буде приводом для критики - до початку активної фази кампанії. В будь-якому зі сценаріїв вплив американських виборів, хочемо ми цього чи не хочемо, на перебіг нашої війни з РФ буде визначальним і зворотній відлік починається. А за перебігом кампанії в Україні слідкуватимуть, як за своїми виборами. Ну майже).

1100
23-04-26 05:23

Китайці з'їхали з «ляпа», якого припустився їхній посол у Франції. Той самий, який сказав, що юридичний статус держав, що утворилися на місці СРСР, не визначений. Із сайту посольства текст інтерв"ю швидко зняли, а речник МЗС Китаю сказала, що має сказати. Не знаю, чи "відірвуть" голову послу - це вже проблема Пекіна). Але обмовка навряд є зовсім випадковою. Китай не визнав і не буде визнавати окупацію будь-якої частини України. Не бачу жодної причини, чому Китай на це може піти це проти його інтересів.
Однак постановка питання стосується і Росії. Путін стає все більш токсичним партнером для Сі. Заява про розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі за 4 дні після візиту Сі до Москви, схожа на хамство. Китай не хоче колапсу Росії, йому не потрібна її дестабілізація. І Путін для багатьох у незахідному світі - гарантія такої "стабільності". Але Китай вміє чекати і що працює сьогодні, те не працює завтра. Ми маємо стати частиною Заходу, і це найкраща гарантія нашого майбутнього. В безпеці можуть почуватися тільки ті, хто остаточно пішов з "пострадянського" простору або є самодостатнім. Всі інші - під питанням. Росія - більше, ніж інші.

1300
23-04-24 17:36

Минулого тижня російська держдума прийняла закон про "електронні повістки". І він не тільки і не стільки про мобілізацію: її в РФ можуть провести і без цього. Тепер в базах даних буде все, включаючи посвідчення водія або дані про власність та податки. Дістати зможуть кожного і миттєво. В РФ запроваджується цифрова диктатура, своєрідний "цифровий ГУЛАГ". Звичайний теж працює, як показує вирок у 25 років російському опозиційному діячу Кара-Мурзі. Але розвиток цифрових технологій дає Путіну можливості, про які Оруелл навіть не міг і мріяти. Кремль давно та із заздрістю дивиться на Китай, де працює система "соціального рейтингу", тобто спостереження за кожним та оцінка кожного. Але в Кремлі хочуть більшого.
Вони заборонили Твіттер, Ютюб, ФБ та інші платформи, тепер запроваджують електронні повістки, наступним буде запровадження "цифрового рубля". Що теж зрозуміло, адже корупція тільки для "своїх". Висновок: нам протистоїть не тільки фізична та ідеологічна, але й тепер і цифрова диктатура. Режим 21 століття. Але це робить його і більш вразливим, адже для багатьох можливості "пропетляти" радикально зменшуються. В Росії завжди жорсткість законів нівелювалася необов"язковістю їхнього виконання. Тепер це буде складніше, адже багато хто почне шукати для себе вихід і його можна їм підказати і навіть запропонувати. Російське населення у своїй абсолютній більшості не прагнутиме свободи, але врятувати себе захоче чимало

1600
23-04-19 12:13

Пропозиція бразильського президента Лули щодо "посередництва групи нейтральних країн" схожа на мінне поле, тільки дипломатичне. По-перше, вона підтримує російську логіку, що це начебто війна між РФ та Заходом, а значить Кремль має в ній свої "легитимні" безпекові інтереси. У незахідному світі існує глибоко вкорінена антипатія до Заходу взагалі і до США зокрема. Наразі там відчувають шанс позбавитися "опіки" США і Заходу та дуже побоюються застосування до себе санкцій - фінансових або інших, в разі небажання дотримуватися визнаних міжнародних принципів. "Міжнародна понятійність" їх влаштовує.
По-друге, для незахідного світу вигідно завершити бойові дії на будь-яких компромісних умовах, як стосовно сьогодення, так і стосовно майбутнього. Незахідний світ розуміє світ у логіці "розміну", яка фундаментально відрізняється від нашої "Добро - зло, зрада - перемога". І по-третє, якщо цей процес почнеться, він житиме "своїм життям", він швидко стане не про нас, про Україну, а про відносини Захід - неЗахід, про перезавантаження світової архітектури, гроші тощо. Ми там швидко втратимося, стане лише одним елементом "торгу". Що, звісно, пасуватиме РФ, адже Лавров не просто так швидко "стрибнув" до Бразилії одразу після візиту бразильського президента до Пекіну. Він знає, про що там говорити.
Все це аж ніяк не означає, що говорити з китайцями або бразильцями не потрібно. Навпаки. Але не створювати якихось "посередницьких груп" з незрозумілим мандатом і своїми інтересами, які матимуть свій порядок денний, принципово відмінний від нашого.

1200
23-04-18 07:03

Поважаю людей, які здатні і хочуть вийти за рамки сьогоднішнього моменту. Особливо під час війни, коли "тут і зараз" є найважливішим. Робити вибір сьогодні має означати, як він вплине на нас у майбутньому, яке ми поки що не уявляємо. Тим більше, що навколо нас все більше автократичного стратегування, Китай або РФ це два дуже різних приклади. Така сама культура має бути притаманною демократичним країнам - через призму усвідомленого вибору. Без якого немає демократії та її цінностей, які для нас є і мають ще більше стати частиною нашого життя, адже ми стаємо частиною Західного світу - формально і неформально.
Бажаю керівнику Опори пані Ользі Айвазовській успіху у тому, щоб показати роль усвідомленого демократичного вибору. Сподіваюся, що теж зробив свій маленький внесок.
https://www.oporaua.org/article/vybory/24666-pavlo-klimkin-ia-u-zhodni-garantiyi-krim-chlenstva-v-nato-ne-viriu-ia-viriu-v-ukrayinu-iak-chastinu-zakhodu

768
23-04-17 10:05

В Пекіні підряд два дуже різних, але в чомусь парадоксально схожих візити. Спочатку Макрон, а тепер президент Бразилії Лула, який мав бути раніше, але затримався через запалення легень. Між Францією та Бразилією начебто небагато спільного, але вони хочуть і прагнуть бути особливими: французи у західному світі, а бразильці у незахідному. Особливими в сенсі незалежної позиції або дуже часто просто бажанні її показати. Але також у бажанні Франції підтримувати свої, особливі відносини із грацями незахідного світу і так само для Бразилії - західного.
Ці візити показують, що Пекіну вдається підтримувати динаміку та інтгригу навколо себе. Китайці не поспішатимуть, вони завжди зважують кожен крок багато разів. Макрон схоже щиро вірить, що йому вдасться вплинути на їхню позицію і особисто на Сі через персональну харизму і контакти. Це навряд - Китай це система. А от Сі схоже вдалося вплинути на позицію Макрона, він заговорив про важливість "виваженої" позиції стосовно Тайваню, що має відрізнятися як від американської, так і від китайської. Далі Макрон знову почав говорити про "європейську стратегічну автономію", що звісно бальзам для китайських вух, адже в Пекіні зовсім не хочуть мати своїм суперником колективний Захід, Сполучених Штатів їм і так більш, ніж достатньо.
Колись Макрон сказав, що в НАТО "смерть мозоку", це широко розійшлося. Наша війна з РФ наочно всім показала, що без США і НАТО ніяк, тому "смерть мозоку", як на мене, це про "європейську автономію". Пацієнта, звісно, можна спробувати оживити, але точно не за рахунок трансатлантичної солідарності. В цій війні Захід показав, що може робити квантові стрибки, але тільки коли він єдиний в своїй стратегії та волі. Візит Макрона в Китай явно не став зміцненням цієї солідарності, він став демонстрацією французької особливості. Ніхто, звісно, не критикуваме Макрона за просування французьких інтересів так, як він їх розуміє, для нас теж Україна понад усе, але нам своє робити і нам потрібен саме колективний Захід - це наш шанс на перемогу.
Про бразильців напишу пізніше, там багато цікавих нюансів, але Макрон мене зачепив, особливо своїми словами, ми напевно не пріоритет для китайської дипломатії. Як на мене, одна з цілей його візиту мала б бути зробити нас пріоритетом, звісно в широкому сенсі. Знову таки: парадоксально, але в Лули може вийти краще).

1600
23-04-10 13:39

Я фінам дещо заздрю. Звісно, по-доброму. Вони на членство в НАТО заслужили, їхня війна 1939 року стала частиною ДНК нації, як і наша стає і буде у майбутньому. Значення вступу Фінляндії, а згодом і Швеції неймовірно ширше цієї символічної історії. Росія отримує новий кордон з НАТО, а скандинавські країни вже домовилися керувати всіма бойовими літакми, а їх більше 250, як єдиним угрупуванням. Балтійське море фактично стає НАТівським. Більше того, баланс безпеки в Артиці вже для Росії майже неможливий - я впевнений, що Путін намагається переконати Сі допомогти його знову відбудувати - сама Росія на це вже нездатна, навіть за умов додаткових людських та воєнних ресурсів.
Але разом із "білою" заздрістю до фінів мене дуже турбує дискусія набираюча силу дискусія на Заході, що начебто Україна має зайняти місце Фінляндії. Звісно, не букально, а в сенсі "фінляндизації" - тобто на кшталт "рух до ЄС - так, а рух до НАТО - хай почекає "кращих" часів". Адже рішення про рух до НАТО означатиме "прямий воєнний конфлікт з Кремлем, а це червона лінія". Виставляти червоні лінії стосовно Кремля - це завжди слабкість, яку він майже на тваринному рівні відчуває. Але значна частина Заходу хоче перемогти РФ через стратегію "тисячі порізів" і така логіка для декого на Заході до цієї стратегії пасує.
Як і, на жаль, аргумент про силу наших збройних сил, оскільки з"являється стратегічна та тактична спокуса використосвувати їх та Україну в цілому для стримування російського режиму. Тому незалежно від часових рамок членства в НАТО нам на період до вступу потрібні гарантії, які Фінляндія та Швеція отримали від ядерних держав НАТО на час вступу. Тільки така безпекова конструкція буде безпеково стабільною, ніяка інша. Шлях Фінляндії потрібно повторити, але без "фінляндизації".

1500
23-04-06 09:54

Макрону критично потрібен успіх на фоні протестів французів проти пенсійної реформи. Успіх у сфері внутрішньої політики поки не проглядається, тому без зовнішньої ніяк. Сьогоднішіній візит Макрона в Пекін це для нього шанс. Для нас теж, але також і низка ризиків. Макрон їде не один - він запросив президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйен. Мета зрозуміла - Макрон хоче говорити від імені Європи. Китай це більш, ніж влаштовує - йому не подобається колективний Захід і те, що наша війна з РФ власне його вперше за багато років зміцнила. Китай впевнений, що змагання зі США розгортається, але зовсім не хоче, щоб це було змагання з колективним Заходом. Чим менше солідарності всередині Заходу, тим для Китаю краще.
Власне, як і для Путіна. А для нас - з точністю до навпаки. Вести із Сі розмови про геополітику, звісно, можна і навіть потрібно. Розуміючи, що Китай розуміє мову балансу сили і ніяку іншу. На фоні поїздки президента Тайваню в США і зустрічі зі спікером Конгресу з прогнозовано роздратованою реакцією Китаю у Макрона є вибір: грати "окрему європейську" карту або "західну". Від торгівлі до безпеки, адже Австралія вибрала американські атомні підводні човни замість французьких і з цього почалася співпраця США, Австралії та Великобританії навколо стримування Китаю, щонайменше формально. Тому спокуса зіграти "європейську" карту є. Говорити із Сі годинами як з Путіним не вдасться. І це теж добре 🙂

1600
23-04-04 06:58

Останню версію концепції зовнішньої політики РФ точно не можна назвати новою. Там все те саме. Але її точно можна назвати догматичною - стовпом путінської ідеології. Її головна ідея - робимо, що хочемо і як хочемо. По тексту є пасажі про дотримання міжнародного права, а потім: РФ буде співпрацювати зі своїми союзниками незалежно від їхнього міжнародного визнання. Претензії на "державу-цивілізацію", що має тисячолітню історію державності і є основою "спільноти руського миру" також всім набридли. Хоча кумедно, що Лукашенко також вчора під час свого виступу став співати пісню про "руськість" Білорусі через її історію і що начебто російськість належить не тільки Росії.
Цікаво інше. В концепції Росія названа євразійською та євро-тихоокеанською державою. А Китай та Індію Росія хоче мати стратегічними партнерами. Це означає, що бачення Путіна полягає в євразійському баченні ролі Росії. Тим більше, що в концепції не забули згадати його улюблену думку про боротьбу за "традиційні цінності".
Відповідно, наша (не тільки наша українська, але й західна) задача полягає в тому, створити в російських еліт конфлікт щодо "орієнтації" Росії. Там завжди існувала дискусія між "західниками" та іншими, тепер Путін штовхає цей баланс в сторону Євразії. Багато росіян не відчувають себе європейцями, але навряд бачать себе як придаток Китаю і його колонію. Ми маємо їм показати, що вони прямують саме туди і дуже швидко. І звісно непогано мати чітке бачення, чим "руськість" як частина європейської - нашої цивілізації - відрізняється від євразійської "російськості". Адже наш східний кордон є межею між Європою та Євразією і не тільки географічною

1400
23-04-01 06:50

Для тих, хто досі думав, що російсько- українсько війна це "війна Путіна", історія в Тульській області стала навіть не холодним, а не льодяним душем. Дівчинка 13 років робить малюнок, на якому написано "ні війні". Нічого більше. Вчителька доносить директору, директор у поліцію. Батька, який є єдиним для неї членом родини, арештовують і звинувачують в дискредитації російської армії та засуджують на 2 роки, дівчинку хочуть віддати в прихисток. Батько біжить, але його схопили у Мінську в результаті спільної операції білорусі та РФ.
Ця історія - дзеркало життя сьогоднішньої Росії. Доноси там стали такими ж рутинними, як за Сталіна.
Люди не відчувають, що стають моральними виродками - це їхня нормальність. Вони позбавлені емпатії та співчуття, а для чого вони їм? Репресивна машина працює на повну. Цю історію, як й інші такі самі, слід розповідати як нашим друзям, так і тим, хто намагається "пропетляти". Вони досі часто кажуть, що не сприймають "колективне покарання" - в юридичному сенсі можливо це і правильно. Але російське населення не просте хворе на жорсткокість та відсутність емпатії - це його звичайний стан. І виключення з цього правила тільки його підтверджують. Люди, які є матеріалом та засобом, з цим згодні, більш того, для них це ОК, вони не уявляють собі іншого життя, а точніше сказати існування. І врешті-решт це ще один доказ, що поки що інших опцій, крім перезавантаження РФ або її стратегічного стримування, у цивілізованого світу немає.

1400
23-03-30 10:53