Пасторський щоденник

В Києві знову день жалоби. Напередодні російські ракети забрали життя 23 людей — 16 у столиці, ще семеро загиблих у Вишневому… Знову біль, який важко вмістити в слова.Це час глибокої скорботи й безмовної молитви. Разом із тими, хто втратив найдорожчих, ми плачемо й мовчимо, сумуємо й кричимо перед Богом. Коли власних слів бракує, ми звертаємося до тих, що народилися з такої самої глибини болю:«Згадай же, Господи, про моє лихо та мої нещастя — про той полин і гіркоту. Постійні думки про це шматують у мені мою душу. Але я нагадую своєму серцю минуле, і від того оживає в мені надія. З Господньої милості ми все ж не загинули, тому що Його милосердя не вичерпується» Плач Єремії 3:19–22.Разом із пророком ми сьогодні свідомо повертаємося до минулого — не для того, щоб застрягти в болі, а щоб побачити: навіть у найтемніші часи Господь діяв і не залишав Свого народу. Саме тому нам так потрібна Його сила в нашій слабкості, відвага для життя й служіння посеред страху, витривалість і стійкість у дні безнадії.🙏🏻 Молімося сьогодні особливо ревно: Господи, будь близько до кожної родини, яка сьогодні оплакує своїх. Обійми тих, чиє серце розірване. Зцілюй поранених тілом і душею. Дай сили тим, хто тримає інших на руках. І не дай нам зневіритися, навіть коли біль здається нестерпним. Амінь.

Під час чергової масованої російської атаки на Київ знову зазнали пошкоджень два молитовні будинки церков ЄХБ.🔹У Дарницькій церкві вибуховою хвилею вдруге від початку повномасштабної війни пошкоджено вікна, стелю, внутрішні приміщення, територію та обладнання. Дякуємо Богові, що на момент удару в будівлі не було людей і ніхто не постраждав. Водночас у сусідніх житлових будинках є загиблі та поранені.🔹Молитовний будинок церкви «Вознесіння», що розташований у Бортничах Дарницького району м. Києва, також вдруге зазнав пошкоджень унаслідок атаки. Руйнування вкотре нагадують, що війна не оминає й місця, де люди збираються для молитви, поклоніння та служіння ближнім.🙏🏼 Закликаємо молитися за громади, які постраждали, за родини загиблих і поранених, а також за якнайшвидше відновлення пошкоджених молитовних будинків.Якщо ви маєте бажання підтримати відновлення однієї з постраждалих церков, це можна зробити за реквізитами, наведеними нижче👇▶️ ДАРНИЦЬКА ЦЕРКВА М. КИЄВА ▶️ UA68 305299 00000 26002045031938РО РГ ЄХБ ЦЕРКВА ВОЗНЕСIННЯ М. КИЄВАДякуємо кожному за молитви, підтримку та небайдужість.

«Серце мудрих — у домі жалоби, а серце нерозумних — у домі веселощів.» Еклезіаста 7:4У Києві — день жалоби.Станом на вечір відомо вже про 27 загиблих унаслідок російського удару по Києву. Ця цифра, на жаль, може зрости. Понад сотня людей поранені, пошкоджено 23 заклади освіти, у лише в одному жилому домі знищено 64 квартири. Ворог цілеспрямовано веде війну проти мирного життя столиці — і не лише столиці.Ми знаємо, чому це відбувається. Демонічна одержимість гордістю російської влади робить цю війну нескінченною.Що нам робити?Захищатися і плакати.Захищати свою країну, всіляко підтримувати наших захисників. Захищати власний розум від паралізуючого страху й безнадії. Доки Господь дозволяє нам жити — ми маємо стояти й боронитися.І плакати. Плакати через безглузді смерті людей, яких убивають найпотужнішими смертоносними ракетами. Плакати через виродків, які називали себе братами, сьогодні прагнуть нашого винищення.Але плакати молитвою — звертаючи до Господа свій біль, відчай, горе й виснаження.Бо серце мудрих — там, де жалоба. Там, де смуток. Особливо в такий час, як тепер. Лише нерозумний намагатиметься не зважати на трагедію, буде ховатися від неї, закриватися від чужого болю, приглушуючи його всіма можливими видами дурману й розваги.Бо мудрість не тікає від болю. Вона проходить крізь нього разом із Богом.

«А вже якщо Бог дав людині багатство та маєтки, то Він також дозволяє ними користуватись, розпоряджаючись своєю часткою, і радіти своєю працею, але усвідомлюючи, що все це – Божий дар. Адже така людина не матиме часу багато думати про короткочасність свого життя, тому що Бог захоплює її думки задоволенням у своєму серці.» Екклезіаста 5:18-19У тебе є стабільний дохід, дах над головою, що одягти і що їсти? Ти багатший за два мільярди населення Землі. Тож поміркуймо про добро і маєтки, якими ми маємо «користуватись, розпоряджаючись своєю часткою, і радіти своєю працею, але усвідомлюючи, що все це – Божий дар» (Екклезіаста 5:18).Автор нагадує, що все, чим ми користуємося, є тією часткою, яку Бог довірив нам на час земного життя. При цьому ми не є абсолютними власниками свого майна, а лише Божими управителями!До розпорядництва, у світлі всієї біблійної науки про управління Божими ресурсами, належить старанна праця, посвячене служіння людям своїми дарами та мудре використання ресурсів: часу, сили і коштів. Як вірні розпорядники, ми добровільно віддаємо Господу те, що Він визначив для служіння Йому: підтримуємо свою помісну церкву (духовну родину), допомагаємо нужденним і беремо участь у проєктах Божого Царства. А в час війти всіляко підтримуємо й допомагаємо військовим у їхніх різних потребах.Варто пам’ятати: чим більше Бог довіряє людині, тим більшою стає її відповідальність бути добрим управителем цих благ. І головне — Божим даром є не лише самі матеріальні цінності, а й наше здоров'я, здібності, можливість працювати та надприродна здатність отримувати щиру радість від плодів своєї праці.Дуже влучно автор описує переваги, які має віруюча людина з таким правильним богослов’ям грошей:«Адже така людина не матиме часу багато думати про короткочасність свого життя, тому що Бог захоплює її думки задоволенням у своєму серці» (Екклезіаста 5:19).Перше. Людина не живе постійними тривогами через швидкоплинність життя — Бог наповнює її серце внутрішнім задоволенням завдяки прийнятому покликанню натхненно працювати й відповідально розпоряджатися заробленим.Друге. Вона вміє по-справжньому насолоджуватися Божими дарами — сім'єю, працею, відпочинком і щоденними дрібницями, приймаючи все це як милість Господа.Третє. Таке ставлення до життя допомагає людині пройти свій шлях мудро та залишити після себе добрий слід побожного життя, результативної роботи та звершених проєктів для вічності.

«У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим, а потрібне – одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!» Луки 10:41-42Знаю цю історію, перечитав знову декілька разів. Щось в ній є таке, що дуже привертає мене і не відпускає. Мабуть це те, що «потрібне одне» — вибрати «кращу частку. Воно геніально просте і неймовірно недоступне. Кожен може виділити час з Богом, але тримати його вірно день за днем впродовж тривалішого часу дуже не просто. Мені знайоме ото «клопочешся багато чим» — воно затягує, мучить і втягує людину так, що без нього не мислимий щодень. І я розумію незамінність сісти і слухати, але за цей час треба боротись і воювати. Міркую, що мабуть того так багато суєти, що так мало тиші....Хочу, як Марія, посеред суєти дня і тижня, доброї роботи для Ісуса і Його людей дарувати собі розкіш бути близенько до Нього, нікуди не спішити, ні на що не відволікатися, Його слухати і відповідати. Розумію що потребую «кращу частку» навіть більше, ніж її хочу. Бо шлях Марти мені ближчий. Але шлях Марії має краще теперішнє і майбутнє.

«З того часу, як Я вивів Мій народ, Ізраїль, з Єгипту, Я не обрав з-посеред усіх Ізраїльських племен жодного міста, аби там був збудований Храм, в якому пробувало би Моє Ім’я. Але обрав Я Давида...» 1 Царів 8:16Уже в Старому Завіті видно, що Бог більше зацікавлений у людях, яких Він обирає, ніж у місцях, які Він освячує. Спочатку Він обирає Давида, а потім храм. Це готує нас до Нового Завіту, де остаточним храмом стає Христос (Ів. 2:19–21), а через єдність із Христом — і Його народ. Новозаповітна реальність така, що храм — це не географічна локація, не спеціальне святе місце унікального розташування. Храм — це людина, яка належить Богу, залежить від Бога і усім своїм єством і справами поклоняється Богу.Ця божественна перспектива згодом буде ясно зформульована Ісусом: «Але надходить час, — і вже тепер він є, — коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо Отець шукає Собі таких поклонників.» Ів. 4:23. Тобто храм — це людина, у якій Бог живе і зібрання (собор), коли відроджені збираються разом. Локацію храму визначає перебування відродженого тут і зараз. ... Бути храмом і жити й працювати як святе місце виявилось для християн не підйомною справою... і ми вирішили, що легше розділити сакральне і буденне... нам легше з цегли збудувати храм/собор, щоб туди забігати, і щоб свою метушню по поганськи відділити від від невпинного поклоніння роботою, стосунками… а нам треба привчати себе до щоденної буденної літургії, якою є саме звичайне життя у свідомості перед Богом... бо храм — це все ж таки ти і я, це — ми... це 24/7…

ІРПІНСЬКА БІБЛІЙНА СЕМІНАРІЯ ОГОЛОШУЄ НАБІР СТУДЕНТІВ НА 2026–2027 НАВЧАЛЬНИЙ РІК🔹Бог кличе кожного з нас до слідування за Ісусом і посвяченого служіння. Якщо у твоєму серці є бажання глибше пізнати Господа, зростати в покликанні та бути корисним для Церкви й людей навколо, запрошуємо тебе стати частиною спільноти Ірпінської Біблійної Семінарії.🔸Ми раді вітати кожного, хто прагне якісно підготуватися до служіння та духовного зростання. Навчання в семінарії допоможе тобі:• глибше пізнати Бога та Його Слово;• зміцнитися у вірі та християнському характері;• навчитися мислити місійно та бачити потреби людей;• розкрити свої дари й покликання;• отримати практичні навички та міцну богословську основу для служіння;• мудро відповідати на виклики сучасності та служити людям у різних сферах життя.👨🏻‍🎓Ми віримо, що богословська освіта — це не лише про знання, а й про формування серця, яке любить Бога, Церкву та людей.🤝Обери освітню програму, яка тебе зацікавила, ознайомся з умовами вступу на нашому сайті за посиланнями👇🔹Магістр • Магістр біблійної душеопіки🔸Бакалавр• Бакалавр пасторського служіння• Бакалавр жіночого служіння• Бакалавр дитячого служіння• Бакалавр служіння церкві і суспільству🔹Сертифікат• Пасторське керівництво• Дияконське служіння• Розвиток малих груп• Церковний звукооператор• Проповіднецьке служіння• Перекладач жестової мови• Служіння глухих• Дитяче служіння🕘 Вступна кампанія триватиме до 31 серпня 2026 року.Чекаємо на тебе в родині Ірпінської Біблійної Семінарії! 🙌📖✨

4 червня в Ірпінській біблійній семінарії стартував Інститут церковного керівництва та адміністрування4–6 червня 2026 року в приміщенні Ірпінської біблійнійної семінарії та Центрі християнського життя України відбувся стартовий модуль програми «Інститут церковного керівництва та адміністрування», яку спільно започаткували ВСЦ ЄХБ та ІБС. 🔹До навчання долучилися близько 50 пасторів із 18 областей України. Серед учасників — голови обласних обʼєднань та їхні заступники, обласні керівники молоді. Стартовий модуль був присвячений темі дияконського служіння у церквах ВСЦ ЄХБ. Упродовж трьох днів учасники розглядали біблійно-богословські основи (В. Антонюк, М. Романюк), історичний розвиток цього служіння від ранньої Церкви до сучасності (С. В. Санніков), досвід братства ЄХБ та його переосмислення на прикладі церков різного розміру (В. Недзельський, П. Токарчук, М. Романюк, О. Мелянчук). 🔸Окрему увагу приділили практичним питанням: сучасному профілю дияконського служіння в українських церквах, основним викликам і системним перешкодам, розмежуванню відповідальності між пресвітерами й дияконами, а також ролі дияконії в умовах війни та благовісті. Завершився модуль спільною роботою над проєктом положення про служіння диякона та підготовкою дорожньої карти для навчання та розвитку дияконів.Головна мета Інституту церковного керівництва й адміністрування — підготовка зрілих і відповідальних служителів, які вміють поєднувати біблійне вчення з практичними навичками керівництва. Програма розрахована на 4 роки й складається з 12 модулів. Кожен модуль триває 3 дні та поєднує навчання, аналіз практичних ситуацій, роботу в групах, рефлексію і подальше застосування матеріалу в обласному і регіональному служінні. До викладання на програмі залучаються служителів ВСЦ ЄХБ, викладачі ІБС та інших українських семінарій, а також запрошені фахівці з України, США та Європи. 🙏Просимо молитися за учасників програми, щоб цей час став для них не лише навчанням, а й періодом особистого зростання та зміцнення в служінні.

ВИПУСК ІБС 2026Традиційно, в останню суботу травня, Ірпінська біблійна семінарія відсвяткувала особливу подію — випуск студентів. 🔹Цей день має особливіше значення усвідомлюючи що семінарія святкує 35-річний ювілей.👨🏻‍🎓Цього року дипломи отримали: магістри програми «Біблійна душеопіка», бакалаври програм «Пасторське служіння» та «Християнська освіта». 🔸Також завершили навчання студенти восьми сертифікатних програм: пасторське керівництво, проповідницьке й дияконське служіння, лідерство малих груп, звукооператорське та дитяче служіння, перекладачі жестової мови і велика група глухих студентів. ⛪️Деякі з цих програм було започатковано саме цього навчального року — як відповідь на потреби церков.За кожним дипломом і сертифікатом — своя історія. 🔹Хтось навчався один рік, хтось 5-7 років, хтось проходив інтенсив за кілька місяців. Усі поєднували навчання зі служінням і працею, долали випробування війни: блекаути, обстріли, втрати домівок, переїзди. Так під час роботи над дипломом неподалік дому нашої випускниці Наталі стався приліт: вибуховою хвилею вибило вікна й зникло світло. Та вона взяла ноутбук і пішла в приміщення Дому молитви, щоб продовжити писати. Сьогодні Наталя отримала диплом з відзнакою — це свідчення посвяти Богові та обраній справі.🙏Ми вдячні Господу за кожного випускника — за діючих і майбутніх служителів, душеопікунів, лідерів і вчителів, які у складний час готові бути поруч із людьми в їхніх болях і пошуках.🔸Щиро вітаємо всіх випускників! Нехай здобуті знання стануть надійним інструментом у служінні, а Господь благословить кожного там, куди Він поведе далі.

Вознесіння: Бог фіналізує історію, не диктатори Вже добу Україна здригається від ворожих російських ударів. У багатьох містах навколо нас — вирви і пожежі, понівечені долі й доми, недоспані ночі під виття «шахедів» та вибухи ракет. Ворог кидає в наш бік усе, що має, намагаючись посіяти розпач.Саме посеред цього мороку хочу згадати про Вознесіння. Ця подія — не про «відхід» Ісуса і не про Його «відпустку» від земних справ. Це момент Його установлення як Царя всесвіту та початок Його особливого служіння для нас.«Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню… але в саме небо, щоб з’явитись тепер перед Божим лицем за нас…» Євреям 9:24 У час, коли ворожа зброя може обірвати життя будь-кого в будь-яку мить, усвідомлення того, що ми маємо Заступника на небесах, стає життєво необхідним. Вознесений Ісус — це наш небесний Адвокат. Дух Святий веде нас дорогою освячення тут, на землі, Господь Ісус клопочеться за нас перед Отцем.На тлі цинічних заяв російських очільників а заодно і військових злочинців нам критично важливо нагадувати собі: не диктатори визначають розвиток і фінал людської історії. Реальна влада належить не тим, хто тисне на «червоні кнопки», а Тому, Кого Бог посадив праворуч Себе«...вище від будь-якого начальства, авторитету, сили, володарювання» Ефесян 1:20-21 Вознесіння — це також гарантія Його повернення. Це надія, яка докорінно змінює наше ставлення до страждань. Ми не просто «перечікуємо» війну — ми живемо певною надією на зустріч із Тим, Хто витре кожну сльозу. Тож поки ми тут, Вознесіння визначає нашу місію — ідучи до Отця, Господь залишив нам не страх, а доручення: бути Його свідками. Силою Духа Святого ми маємо нести звістку про Його любов і перемогу навіть там, де, здавалося б, панує лише смерть.«...ви отримаєте силу й будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї, у Самарії та аж до краю землі» Дії 1:8 Хворобливі амбіції тиранів розіб’ються об Його престол. Ми ж тримаймося Заступника. Він царює. Він повернеться. Він із нами.Зі святом Вознесіння, християни!