Ми пам’ятаємо тебе, Антоне Стрельчуку…
У березні 2022 року ти залишився в Ірпені й разом із волонтерською командою ІБЦ допомагав усюди, де була потрібна підтримка: їхав за кимось, переводив людей через міст, привозив продукти чи ліки, переносив і впорядковував. Ти ніколи не відмовляв — робив усе спокійно, бо саме такою була твоя вдача.

Ми пам’ятаємо тебе після деокупації Ірпеня. Ти продовжував робити те саме — і ще більше: допомагав літнім ірпінцям затягнути вікна плівкою, залатати діру в стіні, підтримував добрим словом і справою.

Ми пам’ятаємо вересень 2022 року. Ти був не просто трохи релігійним — ти любив Господа Ісуса. Разом з іншими своїм свідомим хрещенням ти прилюдно засвідчив щиру віру, яку було видно в твоєму житті.

Ми пам’ятаємо тебе надійним помічником і вірним консьєржем у Ірпінській біблійній церкві. Кожен, хто переступав церковний поріг, міг сказати те, про що так багато написали в церковному чаті: «Завжди дуже усміхнений, привітний та щирий. Так приємно було бачити його усмішку, коли заходиш до церкви…»

Ми пам’ятаємо тебе старанним працівником-будівельником, відмінним майстром, який якісно виконував свою роботу.

Ми пам’ятаємо, як у середині грудня 2025 року ти вирушив на військову службу — захищати нас із вами. Це була твоя передостання місія. 22 вересня 2026 року під час бою на Харківщині ти загинув…

Ми вдячні Богові за твоє життя і свідчення, за твоє відкрите серце, тепло й жертовність. Розділяємо невимовний біль твоєї мами й молимося, щоб Господь зміцнив її та потішив Своєю батьківською потіхою.

Сумуємо, але не так, як ті, хто не має надії. Бо ми віримо словам Христа: «Я є воскресіння і життя; хто вірить у Мене, — хоч і помре, буде жити.» (Євангелія від Івана 11:25).

Ми пам’ятаємо тебе Антоне Стрельчук — світла пам’ять по тобі, друже. До зустрічі у вічності, дорогий брате.

Прощальне богослужіння відбудеться 30 вересня, об 11:00 в Ірпінській Біблійній Церкві.