Реально, користуватися конкордансом в Граку — одна з найліпших набутих навичок останнім часом. Повна інструкція є тут, але я використовую інструмент суто для двох цілей:1) щоб перевірити, чи вживається якесь словосполучення (просто тут в пошуку)2) згадувати слова, які вилетіли з голови в певному словосполученні (треба обрати, щоб Query type був CQL)Для цього користуюсь переважно трьома атрибутами:🪷lemma — це слово і всі його змінні форми; наприклад, [lemma="голова"] включає в себе слова "голову", "головою", "голові" і так далі🪷 word — це фіксована форма слова, наприклад [word="головою"] ("головою" не може бути в ролі леми)🪷 tag — грубо кажучи, частина мови; наприклад, [tag="adj.*"] або [tag="pron.*"] або [tag="verb.*"] або [tag="noun.*"]а між атрибутами із значеннями ще ставиться отака {1} штука, це означає, що відстань між словами — 1, якщо нам треба знайти не наступне слово, а через 1, тоді, відповідно, ставимо в дужках 2.Наприклад: що ми робимо з подихом? [tag="verb.*"]{1}[word="подих"] = отримаємо речення зі словами "затамувати", "затримати" і так даліСловом, супер зручна штука, обожнюю!Якщо треба якісь ще приклади чи є питання суто по цих кейсах — питайте)
🫳«Залишену» ми обговорювали майже 5 годин, і в кінці я сказала, що не очікувала такого довгого обговорення, а дівчата сказали: «ти шо, нас не знаєш, чи шо?». 🍃 Звісно, ми мали привілей, бо нам на клубі дівчата можуть влаштувати лекції з біохімії і психології, тому у нас може бути своє бачення сюжету й розгадки. ✋ Від себе додам, що я очікувала від «Залишеної» гостросюжетного трилеру в сеттингу зони відчуження (як то й подавали), але особисто я вважаю книжку радше чимось ближче до детектива з елементами трилеру й фолк горору. 🌿Атмосфера Полісся тут справді передана прекрасно: густий ліс, якого спокійно можна вважати окремим персонажем, місцева говірка, крихітний хутір, який поступово повертає собі природа — жителі, які повернулися після відселення, один за одним старіють і помирають, а в хащах зостаються кістяки хат. 🪵Головна героїня Оля шукала підробіток, а знайшла труп у колоді, і мимохіть вплутується у вир місцевих забобонів і загадок. Узагалі ми обговорювали, хто ж тут насправді головний герой, бо Оля доволі інертна — сюжет рухає нею, а без цього чи була б історія? Хтозна, але другорядні персонажі точно прописані яскраво й правдоподібно. 🌿Окремо варто зауважити авторський стиль — ще з першої сторінки розумієш, що Оксана Ковальчук вміє писати описи, які неможливо не уявляти до найменшої деталі. Можливо, подекуди це здавалося зайвим, але любов до атмосфери Полісся дуже відчутна в кожному слові, і тут описи тільки підсилювали картину. 🩻Мені особисто не дуже вистачило чи то містики, чи то горору, але сам вайб того селища, людей в ньому і лісу я відчула на повну, і сторінки горталися дуже швидко. Був ще й імерсивний досвід — зелений зріз лишав сліди на руках, і здавалося, що сам ліс проростає з книжки. Обкладинка теж розкішна й варта окремої похвали. 🪵Загальну оцінку клубу ви бачите, налякати декого книжка змогла (та я все-таки відчула морозець на шкірі хіба від моторошних сільських байок про лесову людину), а моя особиста оцінка — ⭐️3.5. Після клубу (і класних генетичних теорій — так, Айна, я на тебе дивлюся) на ґудрідз зі ще більшою впевненістю заокруглюю оцінку до 4 і досі вважаю, що вона варта уваги, просто з правильною подачею.А чи ви встигли вже прочитати «Залишену»? Як вам?#omc_reviews #omc_thriller #omc_bookclub
📌Перекладачі, assemble once again — 15 квітня стартує новий курс літературного перекладу від Літосвіти!📎Якщо ви читаєте мене давно, то вже знаєте, що я проходила від Літосвіти не один курс з перекладу, а цілих три. А якщо ви вже були на курсах, раджу звернути увагу на цей, бо цього разу в програмі є ще й розмови з перекладачами 👀Що будуть розбирати на курсі:🌟як почати перекладати книжки🌟контрастивна граматика й лексикологія: як обрати гарні відповідники в перекладі й надати йому природного звучання🌟стилістика й соціолінгвістика🌟переклад великої прози 🌟редагування перекладу🌟creative writing для перекладачівІ багато іншого!🥰На курсах Літосвіти я найбільше цінувала не лише набуті знання, а й відчуття спільноти й підтримки. Переклад — професія самотня й виокремлена від колег, але саме на курсі я вперше отримала шанс почути про досвід інших і зрозуміла, що я в цьому не одна. 📌І не можу не згадати чудових лекторів, яких встигла так полюбити на курсах — Катерина й Анатолій Пітики, Ярослава Стріха, Богдан Стасюк, Галина Курило й багато інших. 📍Маю для вас приємний бонус: за моїм промокодом отримуєте знижку 10% на курс! ➡️ Промокод: one more chapter➡️ Термін дії: до 15 квітня включно. Не пропустіть шанс потрапити на курс, бо це справді найкраща (і поки що єдина) моя рекомендація класних курсів для перекладачів. 📎Реєстрація за посиланням.#omc_ad
💢ЩОС вчора викотили цілу купу класних передзамовлень, але, сподіваюся, мене пробачать, якщо я кричатиму найбільше про одне — «Інциденти в нас удома» нарешті на передзамовленні!!!Так довго чекала, коли нарешті зможу сипати на вас постами про цю книжку 🤭✨Фан фект: це вперше на моєму досвіді я запропонувала книжку видавництву, і на неї придбали права! Ми обговорювали горори, які я могла б узяти в роботу, і я запропонувала Малермана, якого читала за кілька місяців до того і залишилася з дуже класними враженнями. А скоро я вже триматиму «Інциденти» в руках у моєму перекладі, ви можете це уявити?Безмежне дякую пані Світлані за те, що вихопила на них права 🥹✨Ще один фан фект: коли я ще тільки читала цю книжку, то вже знайшла там один перекладацький каламбур, над яким просто для розваги ламала голову, і все думала, весело буде комусь перекладати. Хто ж знав 😂Ні на що не натякаю, але купа людей називали цю книжку найстрашнішим прочитаним горором, але й окрім страху там є чому вас здивувати. ➡️ Передзамовляйте книжку тут.
Мені вже їде третя частина "Полоненого принца", а це означає, що настав той прекрасний день — ми збираємо на Ак'єлос ми можемо робити онлайн клуб по трилогії!Минулого року я провела клуб по першій частині, але тоді не стало сил організовувати різні клуби для тих, хто прочитав все, і тих, хто читає українською, поки трилогія виходить. Але тепер я збираю всіх месників 👀Якщо хочете на клуб, прочитайте спершу кілька важливих моментів:✨орієнтовна дата клубу: початок червня. Точну дату узгодимо пізніше.✨формат: онлайн, через гугл міт.✨кількість учасників я не обмежуватиму: якщо набереться більше 10 людей, я робитиму окремі групи, щоб всі бажаючі могли долучитися, і щоб у групах не було забагато людей. Дати на окремі групи так само узгодимо.✨для запису потрібно буде зробити благодійний внесок у розмірі мінімум 200 грн на збір брата письменниці Аліни Дихман, яким я ділилася вище. Внесок потрібно буде зробити одразу при записі. ✨я створю окремий чат, де ми зможемо всі ділитися враженнями про книжку.Якщо ви вже були в мене на клубі, чи не були, чи читали Полоненого принца, чи не читали жодної книжки, записуйтеся — ця трилогія навіки в моєму серці, і якщо ви любите історії з вигадливими політичними інтригами й складними персонажами, вона точно вам зайде.Для запису поставте + у коментарі ⬇️⬇️⬇️
Вчора виставила у тікток кілька прикольчиків з перекладу «Нареченої», які ви, мабуть, і так знаєте, але лайк ваш заберу 👀➡️ Присвята до «Нареченої» нагадав мені, що іноді перекладацькі виклики починаються із першої ж сторінки. Автори люблять ховати у присвяту всякі внутрішні прикольчики чи каламбури, а ти піди розберися, чи то назва якоїсь бесіди друзів, чи ти поза контекстом якогось дуже популярного мему.📍А в «Інцидентах в нас удома» я довго ламала голову над присвятою. Контекст: у книжці якась незрозуміла паранормальна сутність привʼязується до маленької дівчинки, а та називає її Іншою матусею. Дорослі вірять, що ця матуся вигадана. Сама присвята:🌟For Finnegan and ElliottFor, when children, seeing things🌟❓Якщо з першою частиною все ясно, то з другою було важче. Це автор також звертається до Фінеґана й Еліота за те, що їм в дитинстві всяке ввижалося, чи це загалом присвячено всім тим, хто у дитинстві бачив всяку фігню?📍Ще заковика в тому, що сполучник for на початку речення є формальним способом сказати «бо». До прикладу: For when we are miserable, we tend to turn to our closest. He felt uneasy for he knew he has been caught.〰️Можна зауважити, що після for у присвяті стоїть кома, але нею мусить виділятися зворот when (we are) children. Тому тут було два варіанти:Для Фінеґана й ЕліотаБо в дитинстві вам всяке ввижаєтьсяДля Фінеґана й ЕліотаБо в дитинстві нам всяке ввижається⏺Щоб не приписувати Фінеґану й Еліоту зайвих страхів, я вирішила погуглити інтервʼю з автором — а раптом він десь згадує про них. ⏺Виявилося, що на написання книжки Малермана надихнув син його брата, який перед сном казав на добраніч іншій матусі. Я порилася в інстаграмі автора й пошукала тих самих Фінеґана й Еліота, бо раптом то і є той самий брат і його син? Але сказати однозначно було важко (якийсь Еліот Малерман таки був, але чи є в нього син, неясно). ✅ Утім, якщо звернутися до граматичного боку, то друге речення все-таки звучить логічніше саме через оце when children. Тому ми вирішили зупинитися на узагальненому варіанті💌 Звісно, у дуже важливих випадках можна написати автору або його команді й уточнити. Проте тут після довгих роздумів другий варіант здавався набагато логічнішим (і все ж таки це не надто впливає на сприйняття), тому вирішили так. До речі, схожі приколи починаються потім у подяках — а це чоловіче чи жіноче імʼя? А тут якийсь жарт? Але якось крутимося 🥺#omc_translation
📎У Суспільне Медіа вийшло цікавезне інтервʼю з Андрієм Маслюхом, перекладачем книжки «Завіт води» — такої довгоочікуваної новинки Артбукс. ⏺Раджу прочитати всю статтю, але виписала кілька класних цитат:Переклад книжок — це ж безнастанні мандри у часі й просторі. Сьогодні ти, приміром, у Сполучених Штатах епохи Громадянської війни між Північчю і Півднем, завтра — в Сараєві 1914-го, післязавтра — в елліністичному світі понад два тисячоліття тому. Тут не занудьгуєш.
⏺Коли у пана Андрія запитали, які його улюблені переклади, ця цитата мене дуже потішила:Ну й, мабуть, "Лінкольн у бардо" Джорджа Сондерса: з огляду на вельми неординарну форму ця книжка справді ні на що не схожа. Читав колись, що це "смерть для перекладача". Я вижив.
⏺«Завіт води» — це масштабна сімейна історія трьох поколінь християнської родини в Кералі на майже 800 сторінок: вона розгортається від початку ХХ століття аж до 1970-х і починається з весілля дванадцятирічної дівчинки, яка згодом стане матріархинею великої родини. ⏺Можна тільки уявити, як складно працювати над таким текстом, і пан Андрій розповідав про перекладацькі виклики й роботу з ними. Мене особливо зацікавило, як він вирішив питання із вимовою імен і власних назв:Передача власних назв, імен — то був теж ще той виклик. Якраз тоді, коли я працював над цим перекладом, львівська поетка Юля Мусаковська поїхала в Кералу на літературний фестиваль, то я переслав їй список імен, які мене цікавили, а вона попросила когось із місцевих начитати їх на диктофон. Це направду допомогло.
⏺І серед порад для початківців у перекладі є просто незамінна істина:У відповідь на це запитання я незмінно раджу насамперед одне: читати, що більше — то краще. Як на мене, це чи не єдиний спосіб розвивати своє мовне чуття, без якого у перекладачі ліпше не потикатися.
Мені дуже подобається, що зараз все частіше роблять інтервʼю з перекладачами, і хочеться бачити такого ще більше 😍Не забудьте прочитати всю статтю, вона того варта.#omc_translation
Вітаю всіх, хто недавно долучився до каналу 👀Перекладачі, не дивуйтеся — я просуваю нашу перекладацьку теку в тіктоці, то звідси такий двіж 🤭Розкажу трішки про себе й цей канал.📎Мене звати Саша, мені 27, живу в Рівному. Працюю перекладачкою в неприбутковій юридичній організації, що спеціалізується в різних видах міжнародного права, а в Україні допомагає розслідувати й переслідувати російські воєнні злочини. Паралельно перекладаю книжки в основному з Віватом і Ще одну сторінку. 📎Вчепилася своїми перекладацькими руками в Алі Гейзелвуд і не відпускаю її, тому всі її книжки після "Гіпотези" і "Кохання в мозку" вже виходили у моєму скромному перекладі. Окрім цього перекладала також першу частину "Беладони" Адалін Ґрейс і "Залізну квітку" Лорі Форест, а скоро на підході мій переклад горору від Джоша Малермана, тому готуйтеся — я продаватиму вам його мов власну книжку.📌у мене є гайд перекладацькими постами, де ви можете почитати всі інформативні пости про переклад📌за хештегом #omc_translation все-все про переклад — від анонсів до прикольчиків📌я веду горорно-трилерний книжковий клуб one more scare, тому якщо це ваші жанри, пильнуйте за анонсами. Маємо ще одне місце на обговорення "Залишеної" Оксани Ковальчук у квітні 👀📌пишу я не лише про переклад, а й все довколакнижкове, тому у закріпленій навігації можна зрозуміти мою систему➡️ Час від часу відповідаю на анонімні запитання про переклад і не тільки. Поставити запитання можна за посиланням, а всі відповіді зберігаю під хештегом #omc_qa💞 А ще до 19:00 сьогодні встигаєте взяти участь в нашому з Натою розіграші новинки Алі Гейзелвуд у моєму перекладі. Читайте умови в пості 🫶
📚 Дивлюся на підсумки інших у блогах, згадую, як сама могла читати по 5-7-10 книжок за місяць, і вже давно думаю — а що сталося?‼️Величезний дисклеймер: мені важливі не цифри, а те, що вони означали, а саме завзяття до читання. У березні я не перекладала, тому до часу тут не причепишся, але, думаю, я набрала на себе багато різних штук, яких ще рік тому не було. Відповідно, із клубами, перекладами і блогом останнім часом читати виходить менше. 🐸Але я зробила для себе ще один висновок: мені треба менше навʼязувати собі обовʼязкового чтива. Я веду два клуби і ще ходжу час від часу на клуби для подружок, що вже означає дві-три обов’язкові книжки на місяць. Разом зі всіма іншими обов’язками я не дуже хочу перетворювати й читання на нього, тому найближчі місяці хочу трішки пригальмувати з клубами, якщо ця книжка не була стовідсотково у моєму списку. За кадром в мене ще «House of Leaves», яку я читала більшу частину березня, але дочитаю тільки цього тижня. 🌟 «Наші дружини на дні морському»: стався повний метч. 🌟 «Памʼять під назвою імперія» символічно дочитала вчора вночі, щоб була свіжа перед клубом Ганки. Мені сподобалася світобудова, політичний устрій і сюжет, але в емоційному плані книжка доволі суха. 🌟«Боги мого краю дуже люблять кров»: писала тут висновки з клубу. Найкращу книжку березня хочу обрати потім, бо «House of Leaves» майже вся була прочитана в березні, тому хочу дочитати її і тоді зробити висновок. Отака я чітерка 🤭
📌Трапилося в тіктоці відео про книжку Shygirl авторки Mia Ballard, про яку кажуть, що вона була написана ШІ або здебільшого за допомогою ШІ. Сама авторка начебто казала, що тільки редагувала книжку за його допомогою. ⏺Авторка відео посилається в основному на два аргументи: ШІ сильно покладається на метафори й порівняння (на скріні видно, скільки разів на сторінку вони вживалися), і часто плутає або губить деталі через обмежену памʼять. І якщо з другим я погоджуюся — у тексті є підозрілі розбіжності — то перше мене особливо зацікавило. ⏺Річ у тім, що я бачила такий стиль у авторів, які стовідсотково не писали текст через ШІ — тоді його або не було, або ним не користувалися такою мірою, як зараз. Багато хто в коментарях зауважив, що такий стиль часто можна зустріти у не дуже добре написаних фанфіках (які теж явно писалися до ШІ). Тому тут питання — таке перенасичення порівняннями вказують на ШІ чи все-таки просто погано написаний текст?⏺Я попросила чат скласти коротеньку історію, і там справді були порівняння, але не так багато, як у цій книжці. Навіть коли я попросила додати туди описів, то їх було не так багато. Набагато більше було абзаців по одному реченню, які ніби мають створювати напругу, але виглядають недолуго. ⏺Проблема тут, як на мене, в іншому. Зараз частенько буває, що нам у тіктоці вискакує якесь відео, і ми не в першу секунду розуміємо, що то ШІ — треба придивитися і пошукати якихось ознак. І я думаю, що з книжками скоро буде схоже. Люди вже кидаються на обкладинки книжок і кажуть, що це ШІ, а потім виявляться, що ні (я мовчу навіть про оці приколи з довгим тире). І від цього стає дуже сумно. ⏺Можливо, я зі своїм ставленням до ШІ скидаюся на старого діда, який кричить на телевізор, але не буду розписувати свою думку повністю, бо зараз хочу зосередитися саме на креативній індустрії. Цікаво, що з одного боку його використання жахливо засуджують, і це вселяє надію, а потім я виходжу з бульбашки й бачу популярність всього цього AI slop, оці дурнуваті серіали в тіктоці, які вискакують в рекламі, а тепер це ще й пролазить у сферу книжок. ⏺І найбільше бентежить те, що вже неможливо відрізнити написане людиною від написаного ШІ, бо аргументи є в обидва боки. А з тим, як бізнеси починають орієнтуватися не на якість, а на швидкість, невдовзі ринок може заполонити добряча кількість отакого нашвидкуруч прогнаного через ШІ контенту. ⏺Утім, я маю надію, що це якось регулюватиметься, але якщо діти зараз споживають тонни того AI slop, то хто сказав, що такі книжки не знайдуть свою нішу?➡️І наостанок вкину ще такий аргумент: блогерка Book Leo робила відео про оці серіали в тіктоці, і воно загалом дуже цікаве, тож раджу глянути. Але там був важливий момент: один з власників компанії, яка знімає такі серіали, сказав, що він радо користувався б ШІ для написання сценаріїв, якби той писав щось толкове. Тобто зараз їм досі потрібні люди (адже ці серіали знімають за історіями, які публікуються онлайн), але хтозна, що буде потім? Тому я не кажу, що ця авторка точно написала книжку через ШІ, але мене вже бентежить той факт, що ми взагалі підіймаємо таку дискусію.
TGLIST.COM.UA
