📚 Дивлюся на підсумки інших у блогах, згадую, як сама могла читати по 5-7-10 книжок за місяць, і вже давно думаю — а що сталося?‼️Величезний дисклеймер: мені важливі не цифри, а те, що вони означали, а саме завзяття до читання. У березні я не перекладала, тому до часу тут не причепишся, але, думаю, я набрала на себе багато різних штук, яких ще рік тому не було. Відповідно, із клубами, перекладами і блогом останнім часом читати виходить менше. 🐸Але я зробила для себе ще один висновок: мені треба менше навʼязувати собі обовʼязкового чтива. Я веду два клуби і ще ходжу час від часу на клуби для подружок, що вже означає дві-три обов’язкові книжки на місяць. Разом зі всіма іншими обов’язками я не дуже хочу перетворювати й читання на нього, тому найближчі місяці хочу трішки пригальмувати з клубами, якщо ця книжка не була стовідсотково у моєму списку. За кадром в мене ще «House of Leaves», яку я читала більшу частину березня, але дочитаю тільки цього тижня. 🌟 «Наші дружини на дні морському»: стався повний метч. 🌟 «Памʼять під назвою імперія» символічно дочитала вчора вночі, щоб була свіжа перед клубом Ганки. Мені сподобалася світобудова, політичний устрій і сюжет, але в емоційному плані книжка доволі суха. 🌟«Боги мого краю дуже люблять кров»: писала тут висновки з клубу. Найкращу книжку березня хочу обрати потім, бо «House of Leaves» майже вся була прочитана в березні, тому хочу дочитати її і тоді зробити висновок. Отака я чітерка 🤭