Обранці духів ✙

«Війна двох шаманів»: неоімперська Росія та Саха (Якутія)Томаш КамуселлаМатеріал на UAModerna аналізує показовий кейс використання шаманізму в сучасному політичному та ідеологічному контексті Росії. У центрі уваги — протистояння між якутським шаманом Олександром Габишевим і російською державною владою, яке автор інтерпретує як зіткнення локальної корінної традиції з неоімперським дискурсом.Похід Габишева до Москви у 2019 році, задекларований як ритуал «вигнання демона з Кремля», розглядається не як релігійна екзотика, а як форма символічного політичного протесту. Реакція держави — затримання, кримінальне переслідування та застосування каральної психіатрії — демонструє механізми, за допомогою яких альтернативні світоглядні системи маркуються як небезпечні або патологічні.Окрему увагу автор приділяє спробам російської влади інструменталізувати так званий «офіційний» шаманізм, формуючи лояльні до центру версії традиційної духовності. У цій оптиці шаманізм постає не стільки як релігія, скільки як поле боротьби за контроль над символічним простором і легітимними формами ідентичності корінних народів.Текст вписує кейс Саха (Якутії) у ширший контекст неоімперської політики Росії щодо корінних народів, культури та релігії, показуючи, як духовні практики перетворюються на інструмент політичного конфлікту.🔗 https://uamoderna.com/history/war-of-two-shamans-neoimperial-russia-vs-sakha-yakutia/

У саамській космології шаман під час ритуалу кота перебуває в центрі світу. Святий кут (boasso) і димовий отвір позначають точку перетину трьох космічних рівнів уздовж міфічного Світового Дерева i, віссю якого є Полярна зоря.Через цей центр і вздовж світової осі люди й боги підтримують зв’язок, а шаман виступає посередником між ними. Недарма Полярну зірку саами називали Weralden tjuold або Māilmi tšuolda — «вісь світу»Вздовж тієї ж осі міститься й «отвір духу», через який шаман може спускатися до світу мертвих. За віруваннями саамів, померлі живуть під озерами з подвійним дном, що називаються Saivo.Проникаючи туди, шаман набуває образу риби — saivoquolle або passevārequolle, адже в саамській традиції потойбічний світ пов’язаний не лише з озерами. Адже в саамській релігійній традиції існує ще один вимір потойбіччя — у священних горах (passevāre — «свята гора»)Juha Pentikäinen: “The Shamanic Drum as Cognitive Map.” In Mythology and Cosmic Order, Studia Fennica32. Helsinki: Finnish Literature Society, 1987.

Лекція. Як стати Богом? Рецепти античних філософівЗустріч відбудеться 20 грудня 2025 року о 16:00Місце: офлайн у приміщенні Печери Платона та онлайн у Zoom.Тривалість: до 2 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова: українська.В період різдвяних свят ви точно чули рядок з колядки «Христос родився, Бог воплотився». Бог стає людиною, а чим стає людина? Важко знайти питання, яке не поставало б ще в древній Греції, тож і цей випадок не виключення. Знайомтесь: три філософи Античності — три рецепти обожнення! Сократ - бог критичного мислення, Епікур - бог спокою, Діоген - бог свободи. Ці троє дають три рецепти — різкі, іронічні, часом непристойно чесні, без містики і медитацій, лише три божественні рольові моделі, які підходять під наші складні часи.Дія І. Бог критичного мислення СократЙого звинуватили (необґрунтовано) у безбожництві і засудили до смерті, він ставив під сумнів авторитети і найбільшу ставку робив на самокритичність. Чим йому відплатили послідовники? Кініки, стоїки і платоніки оголосили його моральним абсолютом, авторитетом і мудрецем, богоподібною людиною і навіть божественною сутністю. Хочеш стати богом? Забий на це, потомки потім зроблять з тебе бога самі! Краще опануй засади критичного мислення і навчися не брехати собі.Дія ІІ. Бог спокою ЕпікурЯкось він написав цілком буденного листа мамі: як живеться, над чим працює, що вирішив тепер бути богом. Отак от, а хто ж йому заборонить! Після цього у нього з’явилась ціла купка послідовників і послідовниць, а згодом і власний садочок, майже райський. Так чому ж він бог? Бо живе блаженне життя: досить скромне, в оточенні друзів і без політичних амбіцій. Рецепт — стан душі без страху, хочеш теж так?Дія ІІІ. Бог свободи ДіогенПосунути імператора, аби не затуляв сонце - це ж стати вищим за імператора? Чи це вже сталий стан вищості? Виявляється, можна бути богом відносно всіх інших, але є ціна: абсолютна свобода від всіх та усього. Звучить звабливо, та не кожному ця діжка до снаги.Саме час помислити своє життя трохи філософськи, трохи саркастично, а десь із гумором. Діоген шукав людину, а ця лекція шукає слухачів!Лекторка:Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса ШевченкаПосилання на реєстрацію:https://secure.wayforpay.com/payment/sefe498bf17fb

З'явилася згадка на тему перекладу й видання творів Джонатана З. Сміта, хочу поділитися тим, над чим давно думаю. Він — один із найважливіших теоретиків сучасного релігієзнавства, але в українському контексті практично не представлений. Тому я колись склав орієнтовний список текстів, які, на мою думку, варто було б видати окремою збіркою.Ось короткий набір есе, що складають методологічну базу його праць:1️⃣ Introduction: Imagining Religion2️⃣ In Comparison a Magic Dwells3️⃣ A Matter of Class4️⃣ The Bare Facts of Ritual5️⃣ Ritual: A Mode of Paying Attention6️⃣ The Topography of the Sacred7️⃣ The Locative Vision8️⃣ Map Is Not Territory9️⃣ Religion, Religions, Religious (цей текст уже перекладено українською)Ці роботи є найбільш цитованими та впливовими у religious studies — саме вони висвітлюють його концепцію ритуалу, сакрального простору, класифікації та порівняльного релігієзнавства.Якщо хтось знає про існуючі переклади, або має аргументовані пропозиції: що варто додати, а що — прибрати чи замінити, буду радий обговорити. Можемо разом подумати над тим, як найкраще сформувати таку антологію.

​Call for Papers - Ritual Acts in Archaic and Classical Greek Poetry University of Crete, March 27-28, 2026 Organizing Committee: Prof. Lucia Athanassaki, Prof. Athena Kavoulaki, Katerina Doulgeraki (PhD cand.), Ioannis Karakirisidis (PhD cand.), Vassilis Karandinakis (PhD cand.)We are pleased to announce our forthcoming conference Ritual Acts in Archaic and Classical Greek Poetry, addressed to doctoral students and postdoctoral researchers within five years from receipt of their PhD working on subjects related to ritual. The conference will take place in Rethymnon, Crete, on 3 / 27 & 28, 2026. Rituals represent a dynamic and multifaceted field of research, bringing together a variety of interdisciplinary approaches, including anthropology, history, religious studies, psychology, philosophy, linguistics, and gender studies. In ancient Greek society, rituals, such as sacrifices, processions, banquets and symposia, theoriai, rites of passages, performative utterances, were deeply intertwined with nearly every aspect of life, as reflected in the poetry (epic, lyric, and drama) of the Archaic and Classical periods. We welcome proposals exploring the representation of ritual practices and acts in the poetic texts of the Archaic and Classical times. Possible topics of contributions include, but are not limited to:– Rituals as a medium for social interaction among different agents within or beyond the polis.– The role of rituals in the context of interpersonal relations.– The role of rituals in shaping both individual and collective identities of the performers themselves and the audience.– The political impact of inscribed rituals.– The role of women in ritual activities.– The role of mortals and immortals in mythical narratives and in the performance of rituals.– The pragmatics and / or gestural aspects of ritual performances.– Ecocritical aspects of ritual behavior and activities.– Ritual and Theatricality.– ‘Inverted’ rituals, violation of ritual order, or conflation of ritual processes.Confirmed keynote speakers: Prof. Andromache Karanika (University of California, Irvine) Prof. Renaud Gagné (University of Cambridge) Prof. Vassiliki Panoussi (William & Mary) Proposals for 20-minute presentations in English, to be followed by 10-minute discussion, should be submitted to the Selection Committee –Katerina Doulgeraki, Ioannis Karakirisidis, Vassilis Karandinakis ([email protected]) in the form of an abstract (max. 300 words, *.pdf file), with a brief bibliography, by 31 August 2025. Applicants will be informed about their participation by 31 October 2025.

Трохи несподівано й дуже приємно, що хтось користується нашими напрацюваннями.Цього року у Мультиверсумі. Філософському альманасі (2025, вип. 1(181), т. 1, с. 200–211) вийшла стаття О. І. Пономаренка «Межі свідомого в анімізмі», де схвально згадується наша книга «Новий анімізм: хрестоматія».Втім, дещо незрозумілим для мене залишилося критичне зауваження щодо статті «Християнський анімізм як теоретичний конструкт і релігійна практика». Якщо правильно зрозумів, йдеться про брак уваги до особистісного виміру анімістичної взаємодії. Тут, певно, автор має на увазі неофеноменологічний підхід (як, скажімо, у Ваарденбурга).Це слушне зауваження. Адже основна мета моєї статті полягала передусім у теоретичному окресленні поняття «християнського анімізму» як аналітичного інструмента, з акцентом на міждисциплінарну співвіднесеність із богослов’ям, філософією релігії та новою анімістичною парадигмою в антропології.Досвід віруючого чи практика свідомо залишалися поза фокусом — але це справді перспективний напрям подальших досліджень. Особливо якщо звертатися до таких питань:- як саме християнин усвідомлює свою участь в анімістичній практиці;- чи рефлексує він цю взаємодію як духовний або релігійний досвід;- який сенс має така взаємодія для самої особи — а не лише як об’єкт зовнішнього опису;- і що взагалі відбувається «за кадром» цього переживання — чи усвідомлює віруючий «християнин-аніміст», що чинить щось «анімізоване»?Над цим ще варто думати. 🧐 Однак, таке дослідження потребує роботи в "полі", що поки, на жаль, неможливо здійснити. А хтось знає анімістичні християнські церкви в Україні?

🕊️ Gloria Olivae та Petrus Romanus: останні образи пророцтва МалахіяУ 1595 році світ побачило таємниче "Пророцтво святого Малахія", що приписується ірландському 🇮🇪 архієпископу XII століття. Текст містить 112 латинських девізів, що символічно описують усіх Пап Римських від Целестина II (1143) до останнього — Petrus Romanus.Останні два образи цього списку привертають особливу увагу:🔸 “Gloria Olivae” — “Слава Оливи” 🫒Цей девіз традиційно ототожнюють із Бенедиктом XVI (Йозефом Ратцингером). Він узяв ім’я Бенедикт — на честь святого Бенедикта Нурсійського, засновника ордену бенедиктинців.Однією з гілок цього ордену є Оліветани — ченці з Оливкової гори, чия духовна символіка безпосередньо пов’язана з образом миру, зцілення й есхатології.У 1993–2005 роках Ратцингер носив титул кардинала Веллетрі-Сеньї — міста, герб якого містить три оливкові дерева.Він також очолював Конгрегацію доктрини віри (колишню Святу інквізицію), гербом якої є хрест і оливкова гілка.Ці символи оливи — не випадкові. Вони накладаються на девіз і створюють відчуття передфінального знаку (Конспірологи потирають лапки).🔸 “Petrus Romanus” — “Петро Римлянин”“In persecutione extrema S.R.E. sedebit Petrus Romanus, qui pascet oves in multis tribulationibus: quibus transactis civitas septicollis diruetur, & Iudex tremendus iudicabit populum suum. Finis.”“112 Петро Римлянин, котрий буде пасти овець серед безлічі мук; по завершені чого місто семи пагорбів буде знищене, і Суддя страшний буде судити народ свій. Кінець.”З приходом Франциска (Jorge Mario Bergoglio) у 2013 році багато хто побачив у ньому втілення цього останнього пророцтва:Він перший Папа-єзуїт, представник духовного ордену, що завжди був на межі аскези й політики.Він син італійського 🇮🇹емігранта до Аргентини 🇦🇷, тобто — символічно — «римлянин».Пастир у добу війни, пандемій, кризи віри, глобальних страждань.Він не взяв ім’я Петро — і це, за деякими тлумаченнями, могло бути навмисною спробою зняти символічне навантаження.📅 Сьогодні, після смерті Папи Франциска, це пророцтво знову звучить, як мінімум цікаво.А що буде далі, бо опублікований документ "Пророцтва" завершився — вже не пророцтво, а питання до історії. Можливо десь у таємних бібліотеках Ватикану віднайдуть продовження або нове пророцтво ще одного святого 🙂

​🌴 Острів Ротума — легенда на півночі Фіджі 🇫🇯Це найпівнічніший острів країни, але він зовсім не схожий на решту Фіджі: ні мовно, ні культурно, ні навіть генетично. А ще в 1987–88 рр. Ротума навіть проголосила незалежність під час другого перевороту на Фіджі 🇫🇯📍 Острів крихітний — можна обійти пішки. Тут говорять ротуманською — мовою, яку не можуть точно віднести ані до полінезійських, ані до меланезійських. Місце — на перехресті цивілізацій.👑 У доєвропейські часи Ротума мала унікальну політичну систему: замість одного вождя — троє правителів.• Мау — головний за ритуали та церемоніали. Вся релігія — його зона.• Сау — духовний лідер і “ставленик Бога”. Обирається на 6 місяців для служіння божеству Таґроа Сіріа. Сау могла бути жінкою — тоді це саугані.• Факпуре — світський керівник, обирався серед вождів (нанаджа) через кава-церемонію — пиття слабоалкогольного настою з листя кава 🌿. Він керував островом і затверджував обрання сау.Ієрархія виглядала так:Факпуре / Сау / Мау → Нанаджа → Старійшини → Благородні → Селяни.✨ Усе це — справжня полінезійська політична рідкість. І так, про мову, незалежність і ритуали з кава — ще поговоримо!

💙Ведмідь в традиції Комі💙Ведмідь займає особливий статус в світобаченні народу Комі. Це насправді логічно, тому що ведмідь - найбільша тварина в лісі, тому його боялись і поважали. Крім того, вважалось, що ведмідь має велику схожість з людиною. Ведмідь є тотемом і захисником комі-пермяків, його зображення є навіть на їх прапорі. На зображеннях пермського звіриного стилю можна побачити чітку асоціацію ведмедя зі світом мертвих, він виступає якби охоронцем входу в потойбіччя. Особливо чорний ведмідь асоціювався зі смертю.Крім того, в образі ведмедям по деяким повір'ям міг появлятися хазяїн лісу Вöрса. У комі-зирян є легенда про те, що ведмідь Ош - це син Єна - бога верхнього світу. Але легенд про походження ведмедя у різних комі насправді є багато.Крім того, є легенда про богатиря якого звали Кудым-Ош, що перекладається як ведмідь з гирла річки Ку. З полюванням на ведмедя було пов'язано багато особливих ритуалів, наприклад, в деяких повір'ях вважалось, що якщо з'їсти серце першого убитого ведмедя, отримаєш його силу.Я можу розказати про це все більше, якщо цікаво.🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟

Відкриваємо перше обіцяне передзамовлення!«Хризантема і меч: патерни японської культури» — дослідження американської антропологині Рут Бенедикт (1887-1948), яка на замовлення уряду США вивчала культуру, традиції та ідеологію мілітаристської Японії під час Другої світової війни. Дослідниця заглибилась у світосприйняття й побут японців, щоб знайти відповіді на питання, які хвилювали Старий і Новий світ. Чому японським дітям вкладали ноги у вигляді ієрогліфів під час сну, і як це формувало соціальні ролі чоловіків і жінок у дорослому житті? Чому японці так легко прийняли американську окупацію після поразки у війні, в якій їхня жорстокість вражала Захід? Як вони насправді ставилися до Імператора, роль якого могла здаватися церемоніальною?Про все це йдеться у дослідженні, яке мало дати змогу зрозуміти Японію у війні, але воно виконало значно ширше завдання — зрозуміти Японію.Книга «Хризантема і меч» вперше виходить українською. Перекладач — Богдан Передрій, дизайнерка обкладинки — Тетяна Панова. 400 сторінок, кремовий папір, тверда обкладинка.Ціна за передзамовленням — 400 гривень ❤️Замовити можна на сайті