НІНА ЮЖАНІНА

ℹ️Які результати обговорення урядових проектів👇 15110 – продовження 5% військового зборуВлада каже "Нам потрібні кошти в бюджет, в тому числі для відновлення економіки після завершення воєнного стану", а військовий збір є надійним та значним джерелом.Але сьогодні військовий збір зараховується до загального фонду бюджету, з якого фінансуються і видатки з резервного фонду (кешбек, дороги тощо).Кошти від сплати військового збору повинні йти виключно на фінансування видатків Збройних Сил України.Тому без спрямування до спеціального фонду бюджету коштів від продовження на 3 роки сплати військового збору за ставкою 5% для найманих осіб та 1% від доходів ФОП – прийняття проекту є не можливим. 15111 – оподаткування доходів громадян через цифрові платформиДоходи від продажу товарів (в тому числі власних вживаних) та послуг через цифрові платформи влада планує запровадити з 1 січня 2027 року, бо теж треба гроші в бюджет.Пропонують складну систему – щоб щось продати людина має відкрити спеціальний рахунок у банку, надати дозвіл на розкриття банківської таємниці, зареєструвати його в податковій, пройти складну реєстрацію на платформі, а при перевищенні порогу неоподатковуваних операцій (2000 євро в рік) ще й самостійно подати податкову декларацію та сплатити податок.Мінфін навіть не цікавить, як ставляться громадяни до запровадження оподаткування доходів від продажу власних вживаних речей, і чи взагалі це можна назвати доходами, коли людина їх продає значно дешевше, ніж витратила на їх придбання.Місяць тому аналогічний проект вже був відхиленийВРУ. І якщо запропонований механізм не буде змінений – шансів прийняти проект немає. 15112 – запровадження ПДВ для посилок до 150 євроКОЛАПС – це те, що відбудеться при запровадженні запропонованого урядом механізму оподаткування посилок, яких протягом року в Україну надходить понад 75 мільйонів штук.Мінфін за 2 роки роботи над проектом так і не дослухався до зауважень від поштових операторів.Проект необхідно повністю переписувати (обіцяють до засідання комітету в понеділок).Взагалі поки не відомо, що буде із пільгами з ПДВ для товарів, що переміщуються у посилках та використовуються для дронів, РЕБів тощо.⚡️І тепер дайте мені відповідь на питання: чия відповідальність буде в разі відхилення проєктів в залі ВР🤔

Розпочалась робоча група щодо трьох податкових законопроєктів: 15110, 15111, 15112.І одразу — “правила гри” від голови комітету:— швидко— без політики— “прийняття неминуче”— без “зайвих” обговореньБільше того — вже озвучено план:❗️у понеділок — комітет❗️у вівторок — голосування(і не виключено — одразу в цілому)Знову та ж риторика:“терміново”,“всі все розуміють”,“без політики”.А по суті — спроба провести рішення через парламент у режимі“ швидкого принтера”🤷‍♀️Добре, що навіть у межах робочої групи цей темп одразу був поставлений під сумнів — і не опозицією.Питання прозвучали. Відповіді — як завжди:— це “структурний маяк”— дедлайн — кінець березня— “все давно обговорюється”— “ви ж мали знати”І класичне: чому зареєстрували проєкти так пізно — без відповіді.Моя позиція проста.❗️Без повноцінного представлення цих законопроєктів:— по суті— по наслідках— по змінахжодного голосування бути не може.Фракції і групи повинні розуміти з яких економічних міркувань Уряд пропонує саме такі податкові зміни. Бо за цей час вже зібрано:— зауваження— пропозиції— конкретні зміниІ їх потрібно обговорювати, а не ігнорувати.І ще одне. 👉Сьогодні влада одночасно:— говорить про нестачу коштів— і при цьому дозволяє собі популістичні витрати та розкидання мільярдів❗️Бо виглядає це НЕ як необхідність. А як чергова спроба протиснути складні рішення без обговорення, ігноруючи суспільну думку.І саме це — найбільша проблема.

‼️Скільки разів я звертала увагу — передусім народних депутатів, які голосували за бюджет-2026:❗️саме цим документом було закладено можливість свавільного використання коштів і фактичного порушення норм Бюджетного кодексу.Сьогодні маємо закономірний результат.За даними Мінфіну, станом на 18 березня нерозподілений залишок резервного фонду становив 24,63 млрд грн із передбачених 49,42 млрд грн.Після 18 березняуряд використав ще 13,57 млрд грн.❗️Тобто фактично — за три місяці витрачено більшу частину річного ресурсу фонду (вірніше -3/4), який мав бути фінансовою “подушкою” держави на випадок надзвичайних ситуацій.І це не поодинокі рішення. Ми вже бачимо системне використання резервного фонду НЕ за призначенням:👉 2,1 млрд грн — на програму “Кешбек”👉 3 млрд грн — на поточний ремонт доріг державного значення👉 кошти на підтримку окремих державних підприємств (зокрема, Укрзалізниці)👉 фінансування планів стійкості❗️І тут ключове:ані ремонт доріг,ані підготовка до зими,ані підтримка державних компанійНЕ Є НЕПЕРЕДБАЧУВАНИМИ ВИТРАТАМИ Це базові функції держави, які мають:— плануватись заздалегідь— фінансуватись у межах профільних бюджетних програм, яких достатньо напланували. Натомість резервний фонд використовується як універсальний “гаманець” уряду.І саме тому ми зараз маємо ситуацію, коли:❗️ресурс, який мав забезпечувати стійкість держави у кризових ситуаціях, фактично вичерпується за лічені місяці.І це вже не питання дефіциту коштів. Це питання якості бюджетної політики і відповідальності за прийняті рішення.Здається, що такі порушення мали б оперативно зупинятися уповноваженими органами — але вони мовчать або відсутні як явище🤔

👉Уряд порушує процедури і не хоче чути суспільство.ℹ️Сьогодні, 30 березня, уряд схвалив пакет уже з трьох законопроєктів замість одного, проєкт якого був оприлюднений лише 19.03.2026.При цьому сам Мінфін у пояснювальній записці посилається на вимоги постанови КМУ №996 від 03.11.2010, яка прямо передбачає:строк консультацій з громадськістю — не менше 15 календарних днів.Фактично ж маємо — 11 днів.І паралельно нам пропонують повірити у формулювання:«проведено численні обговорення», «враховано пропозиції бізнесу та експертів».❗️За 11 днів?Немає жодної впевненості, що всі зацікавлені сторони:— були почуті— встигли подати позиції— отримали відповідь на свої зауваженняБільше того, замість одного документа — одразу три:▪️ оподаткування цифрових платформ▪️ військовий збір▪️ міжнародні посилкиТобто три складні і чутливі теми — без належного обговорення, в тому числі в податковому комітеті.ПДВ для ФОП наразі винесено за дужки. Але чи надовго?❗️Ключове питання:чи змінилося хоч щось у цих проєктах після “численних консультацій”?Бо і по цих трьох напрямах були системні зауваження:— і щодо справедливості оподаткування— і щодо адміністрування— і щодо впливу на бізнес та громадянІ ще одне, не менш важливе:❓чи варто готувати альтернативні законопроєкти, якщо влада системно ігнорує саму логіку діалогу?Бо поки що виглядає так:▪️рішення ухвалюються швидко,▪️обговорення — формальні,▪️відповідальність — розмита. А це вже не про податкову політику. Це про якість державного управління.То ж чекаємо старт нових звинувачень/непорозумінь/а можливо і провалених в залі ініціатив🤷‍♀️

Рівень сплати податків ФОП — платниками єдиного податку 3-ї групи значно вищий, ніж у підприємств на загальній системі оподаткування.І це не оцінка.Це — дані самої ДПС ( у відповідь на моє депутатське звернення і дані так званого “клубу білого бізнесу”).ℹ️Подивімося на конкретні цифри (у % до обороту):• виробництво хліба:— загальна система: 3,53% ПДВ + 0,5% податок на прибуток— ФОП 3 група: 11,84%• переробка молока:— 1,14% + 0,53%— 9,03%• виробництво взуття:— 4,51% + 0,61%— 10,09%• роздрібна торгівля продуктами:— 3,23% + 0,37%— 5,33%• роздрібна торгівля текстилем:— 3,02% + 0,12%— 6,73%• ремонт автомобілів:— 3,46% + 0,86%— 7,96%• дошкільна освіта:— 3,67% + 0,49%— 11,75%• перукарні:— 3,71% + 0,32%— 8,03%❗️Тобто:малий бізнес вже сьогодні платить більше — у відсотках до обороту — ніж середній і великий бізнес на загальній системі.🤬І що пропонує влада?👉 запровадити ПДВ для ФОП👉 ускладнити адмініструванняБез відповіді на базове питання:навіщо підвищувати податки тим, хто вже платить більше?І це дуже важливе питання☝️Вибачте, але цифри прямо свідчать:— або на загальній системі є масштабна мінімізація податків,— або держава не бачить реального фінансового результату бізнесу,— або і те, і інше одночасно.Але замість того, щоб:👉 боротися з ухиленням,👉 аналізувати реальне податкове навантаження,влада обирає найпростіше: тиснути на тих, хто і так платить.І це вже не про податкову політику. Це про відсутність економічної логіки, достатнього аналізу/чи не бажання дивитись правді у вічі.

ℹ️294 тисячі ФОП — платників єдиного податку 2-ї та 3-ї груп, які у 2025 році отримали дохід понад 4 млн грн, можуть стати платниками ПДВ.Таку ідею сьогодні просуває влада.І важливо розуміти: це не про окремі «схеми» чи вузькі сегменти.Це — про підприємців майже в усіх сферах економіки.За даними ДПС (у відповідь на моє депутатське звернення), серед них:▪️122 375 — роздрібна торгівля▪️49 671 — оптова торгівля▪️21 842 — готелі та харчування▪️17 409 — переробна промисловість▪️15 865 — ІТ▪️13 487 — право, бухоблік, реклама, дизайн▪️10 549 — ремонт транспорту та запчастини▪️9 951 — транспорт і логістикаЦе — сотні тисяч людей, які:✔️ самі створили собі роботу✔️ створюють робочі місця для інших✔️ платять податки до державного і місцевих бюджетів ✔️ наповнюють Пенсійний фондІ це те, про що не говорить жоден міністр. Жоден не володіє інфо ні про конкретні види діяльності, НІ, тим паче, ПРО СПЛАЧЕНІ ПОДАТКИ І ВНЕСКИ цими сотнями тисяч мікро підприємців❗👀Натомість, що ми чуємо від влади.«Потрібно встановити справедливість. ФОП, середній і великий бізнес мають працювати в рівних умовах».Тобто під виглядом «справедливості» пропонується:🔻 ускладнити ведення бізнесу для сотень тисяч підприємців🔻 втягнути їх у складну систему адміністрування ПДВ🔻 створити додаткові ризики і витратиІ все це — для тих, хто і так працює «в білу» і тримає економіку на місцях.Звісно, це не про справедливість, це про нерозуміння ролі малого бізнесу.❗️Очевидно ж - замість розвитку отримаємо згортання підприємництва.

Зараз розпочнеться година запитань до уряду. Сьогодні тема : ЕКОНОМІКА.⚡️Та вже є відповідь, куди рухається вся ця “економічна політика”.ℹ️Україна потребує $52 млрд зовнішнього фінансування у 2026 році.Це офіційна позиція Мінфіну за підсумками засідання Української платформи донорів за участі країн G7, ЄС та міжнародних фінансових організацій.Тобто фактично:📌кожен другий гривневий ресурс держави — це зовнішні кошти.На цьому фоні Міністр фінансів звітує:— нова програма МВФ на $8,1 млрд (перший транш вже отримано);— очікування кредитної допомоги від ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки;— “стабільне” виконання бюджету;— зростання податкових надходжень на 20% і митних — на 21%.📍І окремо — ключова теза: “покращення податкового адміністрування”.❗️ Питання: що саме мається на увазі під цим “покращенням”?📌Бо на практиці ми бачимо зовсім інше:— тиск на малий бізнес;— розширення бази оподаткування будь-якою ціною;— нові ініціативи щодо підвищення податків;— експерименти з оподаткуванням цифрових доходів;— і паралельно — схеми з “нефіскальними” чеками у великих мережах.І ще одна важлива деталь.❗️На фоні $52 млрд потреби у зовнішньому фінансуванні бачимо:— кешбеки,— експериментальні програми,— витрати з резервного фонду не за призначенням.Тобто: країна живе в борг —але витрачає, як ніби ресурси безмежні.⚡️❓Тоді, чи бачать наші партнери відповідальну економічну політику?Чи лише постійний запит на нові кошти?❗️Бо їхня підтримка — не безкінечна. І в якийсь момент замість “допомоги” ми можемо почути значно простіше:“покажіть результат, а не пояснення”.

🗣ДПС повідомила про виявлення схеми підміни справжніх фіскальних чеків на їх імітацію у мережі роздрібної торгівлі м’ясом та м’ясною продукцією одного з великих платників податків.Покупцям видавали документи, які зовні виглядали як фіскальні чеки, але фактично не були зареєстровані через РРО.Під час перевірок встановлено:▪️ використовувалися два пристрої для друку чеків;▪️ один — для формування офіційних фіскальних документів;▪️інший — для створення імітацій за допомогою спеціального програмного забезпечення.Фактично це означає: ☝️частина продажів свідомо виводилася “в тінь” —без обліку і без сплати податків.❓І тут виникає не одне, а одразу кілька принципових питань.По-перше, як довго могла існувати така схема у великій мережі?По-друге, чому її не виявляли раніше — з урахуванням постійно декларованого “тотального контролю” за РРО?По-третє, які обсяги тіньового обороту стоять за цією схемою?❗Бо мова йде не про одиничне порушення, а про організовану модель мінімізації податків.Наразі ДПС повідомляє про перевірки, штрафи та передачу матеріалів до правоохоронних органів.Але ключове питання залишається відкритим: це поодинокий випадок — чи лише один із епізодів значно ширшої практики?Бо якщо такі “технології” існують, значить питання не лише до бізнесу.

📌Товари, придбані громадянами у міжнародних інтернет-магазинах, оподатковуватимуться ПДВ з ПЕРШОЇ гривні.Саме це пропонує Мінфін у своєму законопроєкті.Нагадаю:сьогодні посилки вартістю до 150 євро не оподатковуються ПДВ.📍Фактично це означає просту річ: кожна покупка українця подорожчає щонайменше на 20%.І мова не про “зайві” покупки. У більшості випадків — це товари, які:— або взагалі відсутні в Україні,— або значно дорожчі,— або недоступні у прифронтових регіонах.Податок, за логікою Мінфіну, буде включений у ціну товару, а перераховувати його до бюджету має… міжнародний інтернет-магазин.🤔І тут починається найцікавіше.Як саме ці кошти потраплять до бюджету України?Відповіді — немає.👉Бо для цього потрібні зміни до митного законодавства. А їх — не оприлюднено.Так, уряд подав якісь поправки до законопроєкту №12360 (щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів), але ознайомитися з ними наразі неможливо. Тобто маємо ситуацію 🫤:— оподаткування вже планують запровадити;— механізму адміністрування — немає;— контролю за сплатою — немає;Нагадаю, що за даними соціологічних досліджень (зокрема Rating Group), міжнародні поштові відправлення стали важливим елементом споживання і навіть виживання українців під час війни.І ось на цьому фоні уряд пропонує: замість спрощення доступу до товарів —додаткове податкове навантаження і повну невизначеність з адмініструванням.Тож питання навіть не в самому ПДВ.Питання в іншому:чи має право держава під час війни ускладнювати доступ громадян до базових товарів —і при цьому навіть не мати відповіді, як працюватиме ця система?Бо поки що це виглядає не як податкова політика. А як ще один експеримент за рахунок українців.

Тепер про📌 ПДВ для ФОП першої, другої та третьої груп.Проектом Мінфіну передбачена обов'язкова реєстрація платником ПДВ, якщо дохід платника єдиного податку перевищує 4 мільйона гривень за останні 12 місяців.Кого це стосується?▪️ 1 група — НЕ підпадає▪️ 2 та 3 групи — підпадають📊 За даними Державної податкової служби України, які отримали на своє депутатське звернення:Дохід понад 4 млн грн у 2025 році мали:• 224 360 ФОП — 2 група• 69 842 ФОП — 3 група🙄Серед платників єдиного податку на 3 групі з доходом понад 4 млн гривень лише 3 671 ФОП (або 5,2%) сьогодні є платниками ПДВ.📌Тобто понад 290 тисяч ФОП змушені будуть:• вести складний облік доходів і витрат• розмежовувати операції з ПДВ і без ПДВ• подавати електронну звітність• постійно реєструвати податкові накладніІ, що важливо —працювати з системою, де накладні можуть блокуватися.📊 Для розуміння масштабу:сьогодні близько 156 тисяч платників ПДВ реєстрували накладні (січень 2026 року).👉 Тепер до цієї системи хочуть додати ще понад 290 тисяч ФОП.❌Це не просто зміна правил.