НІНА ЮЖАНІНА

ℹ️Деякі акценти з ратифікованого сьогодні парламентом пакету щодо макрофінансової допомоги ЄС.Європейський Союз надав Україні доступ до фінансової допомоги у розмірі до 8,35 млрд євро до 31 грудня 2027 року (це частина із загальної суми на 2026 рік):▪️ 3,2 млрд євро — перший транш;▪️ 3,7 млрд євро — другий транш;▪️ 1,45 млрд євро — третій транш.Оскільки парламент ратифікував не лише Угоду про позику, а і Меморандум про взаєморозуміння, ось 👇конкретні зобов’язання України.Зокрема, для отримання першого траншу передбачено:▪️ «Подати до Ради законопроєкт щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони».▪️ «Подати до Ради законопроєкт про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи».▪️ «Ухвалення Радою закону про продовження на 3 роки дії військового збору (військового податку) на рівні 5 відсотків.▪️ «Подати Кабінету Міністрів новий Митний кодекс України.▪️ «Призначити нового постійного голову Державної митної служби».Це перелік лише питань, що стосуються "мобілізації внутрішніх доходів" та "системи управління державними фінансами"1/3

Нещодавно писала про 2,76 млрд грн штрафів за непрацевлаштування осіб з інвалідністю, які були застосовані до 8 697 роботодавців.А тепер з’явилась ще одна дуже показова статистика.ℹ️Від початку 2022 року українські суди винесли 1 992 рішення щодо невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.📌 У 995 випадках компанії зобов’язали сплатити санкції — на понад 109,5 млн грн.📌 Але у 997 випадках — фактично у половині справ — Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у позовах відмовили.Сума таких позовів — майже 286,5 млн грн.І☝️ тут особливо важливо враховувати зміни, які почали діяти у 2026 році.Фактично система застосування санкцій стала значно більш автоматизованою — через обмін даними між реєстрами та автоматичне визначення невиконання нормативу.Але судова практика вже показує суттєву проблему.📌 48% відмов — через те, що роботодавці створили вакансії та вживали необхідних заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.📌 Ще у 29% випадків люди з інвалідністю вже були працевлаштовані.Також суди ставали на бік бізнесу через:▪️недоведеність порушення;▪️або відсутність самого обов’язку виконувати норматив.Тобто ☝️автоматичне нарахування санкцій далеко не завжди означає наявність реального порушення.📌І це вже питання не лише соціальної політики, а якості адміністрування та роботи державних реєстрів.Бо коли бізнес змушений доводити очевидні речі у судах — це свідчить про системну проблему самої моделі контролю.

📣Уряд посилює правила бронювання військовозобов’язаних.І мова не лише про підвищення вимоги до середньої зарплати на підприємстві до 3 мінімальних зарплат.❗️Є ще одна не менш важлива зміна — повний перегляд статусу критично важливих підприємств.👉Протягом 3 місяців усі підприємства мають фактично повторно пройти підтвердження критичності, а критерії погоджуватимуться з Міноборони та Мінекономіки.І тут є кілька дуже важливих моментів.Навіть якщо підприємство формально відповідає критеріям:▪️остаточне рішення все одно приймає профільний орган;▪️статус можуть переглядати;▪️бронювання не є автоматичним.При цьому❗️ один із ключових критеріїв — “важливе значення для галузі або громади” — фактично залишається дуже суб’єктивним.Саме через такі формулювання система часто працює в ручному режимі та створює нерівні умови для бізнесу.Що змінюється тепер:▪️усі критерії мають бути повторно погоджені з Міноборони та Мінекономіки;▪️статуси критичності переглядатимуться;▪️посилюється централізований контроль за всією системою бронювання.Тобто система стає значно жорсткішою.1/3

♾Разом із колегами фракції "Європейська солідарність" розробили та зареєстрували альтернативний проєкт змін до державного бюджету (№15224-4), який, зокрема, передбачає:1️⃣ СПРЯМУВАТИ кошти європейського кредиту виключно для Міноборони: 396,7 млрд грн – на збільшення грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ та виплату одноразової грошової допомоги особам, які вперше укладають контракт або мобілізовані, а також 1000 млрд грн – на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки;2️⃣спрямувати військовий збір на ЗБІЛЬШЕННЯ грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ;3️⃣ встановити, що збільшення грошового забезпечення військовослужбовців СБУ, СЗР, Нацгвардії, Держприкордонслужби здійснюється лише для осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях;4️⃣ ЗБІЛЬШИТИ з 10% до 20% частини ПДФО, що спрямовується на матеріально-технічне забезпечення військових частин ЗСУ (додатково для бригад 7,8 млрд гривень);5️⃣НЕ СКОРОЧУВАТИ❗ видатки Міноборони у розмірі 40 млрд гривень на закупівлю озброєння;6️⃣ зобов'язати Кабмін протягом двох тижнів виконати доручення Президента України щодо збільшення виплат військовослужбовцям в рамках 250 – 400 тисяч гривень у залежності від виконання бойових завдань. Дискусія з владою буде складна як завжди. Але це нас не зупиняє останні сім років.

ДПС повідомила, що надходження військового збору за січень–квітень 2026 року зросли на 25,9%.📊 До бюджету надійшло 60,2 млрд грн військового збору.Це на 12,4 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.📌 Найбільші надходження:• Київ — 19,8 млрд грн,• Дніпропетровська область — 6,4 млрд грн,• Львівська область — 4,8 млрд грн,• Харківська область — 3,9 млрд грн.❗️Військовий збір має бути не просто “ще одним податком”.Це джерело фінансування оборонних потреб країни.Саме тому ми з колегами протягом кількох років наполягали: військовий збір має бути закріплений виключно за потребами оборони та Міністерством оборони.📌 Наразі у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15177, який передбачає спрямування військового збору до спеціального фонду держбюджету ВЖЕ з 01.07.2026 року.📍І уряд нарешті включив цю пропозицію до змін до бюджету-2026.Але це ще не все.Бо саме по собі зарахування коштів до спецфонду не гарантує:👉 збільшення виплат військовим,👉 щорічної індексації грошового забезпечення,👉 прозорого та цільового використання цих коштів.І саме за це ще доведеться боротися окремо.

❗️Українська економіка фактично перебуває у стані стагнації.Після падіння у 2022 році майже на третину,економіка так і не перейшла до повноцінного відновлювального зростання.Хоча після такого глибокого падіння зазвичай спрацьовує ефект “низької бази”, і країни демонструють швидке відновлення — іноді двозначними темпами.❓Чому цього НЕ сталося в Україні?Бо для відновлення потрібні:👉 інвестиції,👉 прогнозовані правила,👉 довіра до держави,👉 доступне кредитування,👉 захист бізнесу,👉 мінімізація надмірного регулювання.А що бачить бізнес сьогодні?• посилення фінмоніторингу,• блокування операцій,• податковий тиск,• постійні зміни правил,• кадрову кризу,• проблеми з енергетикою,• невизначеність із мобілізацією,• складний доступ до фінансування.Тому навіть ті галузі, які зараз показують певне зростання,значною мірою працюють:📌 або за рахунок оборонного сектору,📌 або за рахунок міжнародної допомоги,📌 або на відновленні того, що було зруйновано.А це не те саме,що стале економічне зростання, про що повідомляє Премʼєр ⬆️

📊 ДПС повідомила, що Україна вже здійснює автоматичний обмін Country-by-Country Reporting (CbC) із 99 країнами світу.Йдеться про автоматичний обмін звітами міжнародних груп компаній у розрізі країн.📌 Що це означає?Податкові органи отримують інформацію:• де саме міжнародна група отримує доходи,• де сплачує податки,• як розподіляє прибуток між юрисдикціями,• де веде реальну економічну діяльність.Тобто це один із ключових інструментів контролю за трансфертним ціноутворенням і виведенням прибутків у низькоподаткові юрисдикції.❗️Разом з тим автоматичний обмін ще НЕ діє між Україною та низкою країн, зокрема:• Канадою,• Ізраїлем,• Казахстаном,• Марокко.А також наразі відсутня двостороння угода між Україною та США щодо автоматичного обміну звітами CbC.📌 Україна приєдналася до багатосторонньої угоди ще у 2022 році, а чинності вона набула у липні 2024 року.І тут важливо розуміти: 👀система міжнародного податкового контролю стає дедалі жорсткішою і технологічнішою, рухається до майже повної прозорості міжнародних фінансових потоків та структури великого бізнесу.❓Але тоді виникає питання:якщо держава отримує все більше інструментів контролю за великими міжнародними групами, то чому основний тиск і надалі відчуває саме малий та середній бізнес всередині країни?

📣Мінфін інформує, що Уряд схвалив звіт про виконання Держбюджету-2025.📊 Основні цифри:• доходи — 3,84 трлн грн (+23% до 2024 року),• видатки — 5,48 трлн грн (+22,1%).Із доходів:• 554,8 млрд грн — гранти від міжнародних партнерів,• 954,2 млрд грн — власні надходження бюджетних установ, переважно у формі негрошової допомоги силам безпеки та оборони.📌 На сектор безпеки і оборони спрямовано 3,83 трлн грн.📌 Соціальні видатки — 663,7 млрд грн.📌 На охорону здоров’я — 222,1 млрд грн.📌 На освіту — 197 млрд грн.📌 На “відновлення та розвиток” — 342,7 млрд грн.📌 Дефіцит бюджету — 18,3% ВВП при плані 25,8%.📌 На внутрішньому ринку через ОВДП залучено 581,5 млрд грн.📌 Зовнішнє пільгове фінансування — 1,57 трлн грн.А тепер головне.Чи дає цей звіт суспільству можливість реально проаналізувати:👉 ефективність витрат,👉 залежність бюджету від міжнародної допомоги,👉 результативність програм,👉 реальний стан державних фінансів?На мою думку — ні.Бо подати інформацію теж можна по-різному.Про те, формально вимоги БК і навіть Конституції -виконано🤷‍♀️

📍І ще одне питання в продовження теми місцевих податків.Останнім часом до мене все частіше звертаються громадяни та органи місцевого самоврядування через безпідставне нарахування земельного податку пенсіонерам.❗️Попри те, що пільги для пенсіонерів за віком ℹ️прямо передбачені статтею 281 Податкового кодексу, люди отримують податкові повідомлення-рішення про сплату податку.❓Чому так відбувається?📌 Як з’ясувалося, податкова досі не отримує в автоматичному режимі актуальні дані від Пенсійного фонду про осіб, які мають статус пенсіонера.Тому земельний податок нараховується виключно за даними Державного земельного кадастру.👉 А далі людина повинна:• звертатися до податкової,• проходити звірку даних,• оскаржувати нарахування.І для багатьох пенсіонерів, особливо у сільській місцевості, це надто складна та виснажлива процедура.❗️Тому звертаюся до ДПС, Пенсійного фонду, Мінсоцу та Мінфіну:наведіть лад у власних базах даних та обміні інформацією.Не може бути так, щоб за десятки років існування державних органів не було налагоджено елементарної взаємодії між реєстрами,а громадяни змушені були доводити державі власне право на пільгу

ℹ️У квітні 2026 року до держбюджету надійшло 73,9 млрд грн митних платежів.Водночас пільг зі сплати митних платежів було надано на 37,9 млрд грн.❗️Тобто сума пільг становила вже понад 51% від обсягу митних надходжень.📊 Порівняно з квітнем минулого року обсяг пільг зріс на 52,8%.📌 Найбільші пільги:• 20,7 млрд грн — товари оборонного призначення,• 6,3 млрд грн — тютюнова сировина,• 3,8 млрд грн — угоди про вільну торгівлю,• 2,7 млрд грн — ремонт енергетичної інфраструктури,• 2,7 млрд грн — імпорт природного газу.📌 І якщо звільнення тютюнової сировини відповідає європейській практиці(адже акциз буде сплачений вже при виробництві продукції), то саме пільги для оборонного імпорту дедалі більше “дратують” владу.❗️Вже цієї п’ятниці у податковому комітеті — робоча група щодо перегляду переліку товарів, які звільняються від ПДВ та ввізного мита:— складові для БПЛА,— РЕБ,— машин механізованого розмінування.І тут дуже важливо не допустити помилки.Бо скасування пільг для виробників військової техніки означатиме: 👉 подорожчання готової продукції.А в умовах обмеженого фінансування оборонних закупівель —це може означати і зменшення обсягів поставок для сил безпеки та оборони.