НІНА ЮЖАНІНА

Мінфін повідомляє:у І кварталі 2026 року на соціальні видатки спрямовано 106 млрд грн— вчасно і в повному обсязі.📊 структура видатків на картинці👆І традиційний висновок від Мінфіну:👉 соціальні видатки — другі за обсягом після оборониНа перший погляд — все добре.Виплати є.Обсяги значні.Звітування — красиве.❗️Але є те, про що не сказано.👉 За рахунок яких коштів профінансовано ці 106 млрд грн?Бо реальність така:☝️значна частина соціальних видатків сьогодні існує завдяки міжнародній фінансовій підтримці.👉 Що саме входить у ці статті?Бо в цих цифрах:— “зашиті” разові виплати— “зимові підтримки” по 1000 і 1500 грн— інші тимчасові програмиІ тоді картина виглядає вже не так однозначно.❗️Бо одне — стабільна соціальна політика.І зовсім інше —разові рішення, які створюють ефект “підтримки” на короткий період.Бо коли:— не розкривається структура— не пояснюються джерела— і не відокремлюються постійні та разові витрати👉 суспільству показують не повну картину📌 Соціальні видатки — це ж не лише про суми.Це про:— сталість— джерела— і чесність у поясненнях

ℹ️Україна отримала останній транш від Великої Британії — 752 млн фунтів стерлінгів (≈1 млрд дол.) у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration (ERA).Ці кошти мають чітке цільове призначення — посилення сектору безпеки й оборони.Міністр фінансів Сергій Марченко наголосив: фінансування спрямовується на пріоритетні потреби обороноздатності.📌 Нагадаю:загальний обсяг угоди з Великою Британією — 2,26 млрд фунтів (≈3 млрд дол.)перші транші — 1,5 млрд фунтів — Україна отримала ще у березні-квітні 2025 рокунинішній платіж — фінальний у межах цієї домовленості📌 Важливо:ці кошти — частина механізму ERA країн G7 на 50 млрд дол.,який фактично фінансується за рахунок майбутніх доходів від заморожених активів рф.Тобто — це не просто підтримка партнерів, а інструмент, де російські гроші працюють на оборону України.І саме зараз ця допомога має особливу вагу —після чергової важкої ночі обстрілів і на фоні суперечливих заяв про нашу спроможність протистояти ракетним атакам.❗️Питання не лише в обсягах допомоги.Питання — у швидкості її використання, ефективності рішень і реальному посиленні захисту людей.🤔Як вважаєте, чи достатньо сьогодні не лише ресурсів, а й управлінських рішень для протидії таким атакам?

ЄБРР разом з Укрсіббанком запускає інструмент, який має оживити кредитування бізнесу.📊 Загальний обсяг покриття — €104 млн.❗️Суть проста і правильна:ЄБРР бере на себе до 50% ризику за новими кредитами.Тобто:— банк активніше кредитує— бізнес отримує доступ до фінансування— ризики — розподіляютьсяПроєкт складається з трьох напрямів:📌 €80 млн (RLG) — обіговий капітал та інвестиції для приватного бізнесу📌 €4 млн (ESSF) — енергетика та енергоефективність📌 €20 млн (EU4Business-EBRD) — модернізація МСП під стандарти ЄС(з них щонайменше 70% — “зелені” технології + гранти і технічна допомога)Проєкт ще на стадії погодження (очікується 14 травня).Що важливо:📊 У 2025 році ЄБРР уже працював за подібною логікою:• €504 млн — програми розподілу ризиків• це дало до €1,6 млрд нового кредитування❗️Тобто міжнародні партнери роблять ставку не на роздачу грошей. А на:— зменшення ризиків— стимулювання кредитування— інвестиції в розвитокІ це ключова відмінність.Бо саме доступ до фінансування, а не точкові програми,є основою відновлення економіки.

Кожна третя компанія в Україні втрачає більше працівників, ніж рік тому.А кожна четверта — нічого з цим не робить.📊 Динаміка плинності кадрів:• 35% — зростання• 51% — без змін• 14% — зменшення📌 Причини звільнень:• 31% — рівень зарплати• 24% — мобілізація• 16% — вигорання• 13% — небезпека та війна• 9% — релокаціяТобто маємо поєднання факторів:— економічних— безпекових— психологічнихІ це вже не просто “плинність кадрів”.❗️Це — системна зміна ринку праці.Як реагує бізнес?• 28% — застосовують комплексні підходи• 27% — підвищують зарплатиАле:❗️25% компаній взагалі не мають системної роботи з утримання працівниківІ ще показово:• лише 6% — роблять ставку на гнучкість• 7% — на навчання• 4% — на зворотний зв’язок• 3% — на психологічну підтримку❗️Тобто більшість рішень — короткострокові.І тут головне. Плинність кадрів сьогодні — це не проблема окремих компаній.Це:— демографія— війна— рівень доходів— і якість робочого середовищаІ якщо навіть бізнес у чверті випадків нічого не робить —питання стає ще ширшим:❗️чи є в держави політика ринку праці, яка відповідає цим викликам?Бо без системних рішень дефіцит кадрів буде лише зростати.І це вже ризик не для окремих компаній —а для економіки в цілому.

ℹ️ДПС повідомила:станом на березень 2026 року до так званого “клубу білого бізнесу” включено 8 991 платник податків.Це на 1 353 більше, ніж у листопаді 2025 року (+18%).Податкова пояснює це:• підвищенням податкової культури бізнесу• пом’якшенням критеріїв включення(про “покращення адміністрування” цього разу — без традиційних заяв 🙂)📍До переліку увійшли:• 8 410 юридичних осіб• 581 ФОП📊 За підсумками 2025 року ці платники сплатили 272,2 млрд грн податків.❗️А тепер головне.Це лише 13,3% від загальних податкових надходжень.Тобто:👉 86,7% податків забезпечують платники, які… не входять до “клубу білого бізнесу”.І тут виникає логічне питання:❗️за якими критеріями формується цей “клуб”?Бо виходить, що:— одні платять основну частину податків— інші отримують статус “зразкових”І ще одне.Якщо більшість платників податків не відповідають критеріям “високого рівня добровільного дотримання” —👉 це проблема бізнесу чи все ж самої системи адміністрування?Бо довіра до податкової системи вимірюється не кількістю “клубів”, а тим, наскільки правила є однаковими і зрозумілими для всіх.

📊 2,76 млрд грн штрафів за непрацевлаштування осіб з інвалідністю.Таке повідомляє Опендатабот.Застосовано до 8 697 роботодавців — це близько 10% від тих, хто мав виконати норматив.❗️На перший погляд — держава “посилює соціальну відповідальність бізнесу”.Але давайте розберемося глибше.📌 Як це працює заразВ Україні діє норматив:• 1 робоче місце — якщо 8–25 працівників• 4% штату — якщо понад 25 працівниківЯкщо норматив не виконано — штраф:❗️≈ середня річна зарплата за кожне “нестворене” місце (тому середній штраф зараз — ~317 тис. грн)📌 Хто нараховує:— Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю— автоматично, на основі даних реєстрів📌 Куди йдуть кошти:— до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (і мають використовуватись на програми підтримки працевлаштування)📌 Що змінилося з 2026 року❗️З 2026 року:• контроль стає щоквартальним, а не річним• вводиться новий підхід — цільові внески замість класичних штрафів👉 Тобто держава фактично переходить від “покарання” до моделі постійного фінансового навантаження❗️І тут головне питання — справедливістьФормально логіка зрозуміла:👉 стимулювати роботодавців брати на роботу людей з інвалідністюАле на практиці:— не всі робочі місця адаптовані— не всі професії дозволяють таке працевлаштування— бізнес часто не отримує підтримки для створення таких місць❗️І тоді штраф перетворюється:не на стимул, а на додатковий податок за “невиконання нормативу”1/2

ℹ️Міжнародні резерви України станом на 1 квітня — $52 млрд.За березень вони зменшилися на 5%.Причини — цілком показові:❗️НБУ активно продавав валюту❗️держава здійснювала боргові виплати📊 У березні:— НБУ продав $4,77 млрд на валютному ринку— на обслуговування та погашення боргу виплачено $123 млн— окремо сплачено $260 млн МВФЩо зайшло в країну:📥 $3,046 млрд надходжень, з них:• $1,52 млрд — від МВФ• $1,47 млрд — через Світовий банк• $50,5 млн — валютні ОВДП❗️Тобто відтік валюти перевищує надходження. І це ключовий сигнал.Додатково: через переоцінку резерви втратили ще $656 млн (зміцнення долара + зниження ціни на золото)📌 Формально ситуація контрольована: поточний обсяг резервів покриває 5,5 місяця імпорту.Але по суті:❗️резерви тримаються за рахунок зовнішньої допомоги❗️і валютних інтервенцій НБУІ це означає:📌стійкість фінансової системи напряму залежить від регулярності зовнішнього фінансування.І питання не в сьогоднішніх $52 млрд.Питання — у динаміці і залежності, яка лише посилюється.

ℹ️Сьогодні — день голосування у Верховній Раді за податкові законопроєкти.І це вже не про техніку голосів. Це — про відповідальність.❗️Проєкти складні. Є і плюси, і серйозні ризики.Водночас відповідальність — не лише на парламенті.Саме рішення уряду:— “з коліс”— без системного планування— із постійним латанням дірокпривели до ситуації, коли будь-яке рішення подається як “безальтернативне”.Замість того, щоб:— реформувати системи— зменшити корупційні ризики— і створити зрозумілі правила гри?Так, війна забирає багато ресурсів — і фінансових, і управлінських. Подолання наслідків атак — це щоденний складний процес.📍Але якщо не почне працювати система —з чітким горизонтом і прогнозом на найближчі роки —нічого не допоможе.І ще важливе. Аргумент “це вимоги директив” — не пояснення.📌 Директиви задають рамку. А те, як їх впроваджувати — це відповідальність держави.Я маю сумніви, що ці проєкти дадуть реальний ефект для економіки.Але рішення приймається вже сьогодні.І відповідальність за нього — теж.

Міністр економіки повідомив: в Україні сьогодні працює 13,1 млн людей, але лише 10,5 млн — це ті, за кого сплачується ЄСВ.❗️Фактично — це лише близько третини населення.І на цьому фоні:📊 три чверті бізнесів стикаються з нестачею персоналу.Яке бачить рішення уряд? “Внутрішній резерв” — до 7 млн людей🤔:• ВПО працездатного віку• молодь і люди з інвалідністю поза ринком праці• пенсіонери до 60 років• люди з доглядовими обов’язкамиІ далі — набір ініціатив:• навчання і перекваліфікація• програми для 50+• підтримка молодих підприємців• профорієнтація школярів• мікрогранти• програми підтримки під час простою• спрощення розірвання трудових договорів на ТОТ• прогнозування потреб у кадрахНа перший погляд — правильні речі. Але є ключове питання.❗️Чи вирішують ці заходи головну проблему?Бо дефіцит кадрів сьогодні — це не лише про “відсутність людей”. Це про:— масову міграцію— мобілізацію— низьку економічну активність ( в т.ч. із-за ініціатив, які знищують підприємництво)— і головне — рівень доходів і умови праціІ поки ці базові фактори не змінюються —жодні програми “залучення резервів” не дадуть системного ефекту.Бо люди не поза ринком праці просто так.

♾ДПС знову виявила схему підміни справжніх фіскальних чеків на їх імітацію.І цього разу — вже в одній із великих мереж побутової техніки та електроніки.Мережа — це майже 150 магазинів по країні.Що встановили податківці:❗️Під одним брендом працюють десятки ФОП на спрощеній системі❗️Частина розрахунків проводиться поза офіційним обліком📌 У березні провели контрольні закупівлі:▪️ покупцям видавали чеки ПРРО, які лише імітували фіскальні документи▪️такі операції не фіксувалися на сервері ДПС❗️Тобто реальні обсяги продажів просто приховувалися.Під час перевірок:• зафіксовано понад 20 випадків підроблених чеків• виявлено порушення трудового законодавства— 6 працівників без оформлення📊 Орієнтовні штрафи — близько 3 млн грн Матеріали передаються до правоохоронних органів.Це вже другий випадок за короткий час, коли ДПС публічно говорить про однакову схему:Вважаю, що це не випадковість.❓ і до частини великого бізнесу і до контролюючого органу: де була система контролю раніше, якщо такі схеми працюють у мережах із сотнями магазинів?