НІНА ЮЖАНІНА

ℹ️У квітні 2026 року до держбюджету надійшло 73,9 млрд грн митних платежів.Водночас пільг зі сплати митних платежів було надано на 37,9 млрд грн.❗️Тобто сума пільг становила вже понад 51% від обсягу митних надходжень.📊 Порівняно з квітнем минулого року обсяг пільг зріс на 52,8%.📌 Найбільші пільги:• 20,7 млрд грн — товари оборонного призначення,• 6,3 млрд грн — тютюнова сировина,• 3,8 млрд грн — угоди про вільну торгівлю,• 2,7 млрд грн — ремонт енергетичної інфраструктури,• 2,7 млрд грн — імпорт природного газу.📌 І якщо звільнення тютюнової сировини відповідає європейській практиці(адже акциз буде сплачений вже при виробництві продукції), то саме пільги для оборонного імпорту дедалі більше “дратують” владу.❗️Вже цієї п’ятниці у податковому комітеті — робоча група щодо перегляду переліку товарів, які звільняються від ПДВ та ввізного мита:— складові для БПЛА,— РЕБ,— машин механізованого розмінування.І тут дуже важливо не допустити помилки.Бо скасування пільг для виробників військової техніки означатиме: 👉 подорожчання готової продукції.А в умовах обмеженого фінансування оборонних закупівель —це може означати і зменшення обсягів поставок для сил безпеки та оборони.

ℹ️Учора Уряд схвалив зміни до Держбюджету-2026 після рішення ЄС про фінансову підтримку України обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки.📌 Уже цього року Україна має отримати перші 45 млрд євро.З них:• 13,2 млрд євро — бюджетна підтримка,• 31,8 млрд євро — оборона та безпека.📊 Загалом доходи держбюджету мають зрости на 2,29 трлн грн.А дефіцит бюджету, за розрахунками уряду, скоротиться: з 18,5% до 12,1% ВВП.📌 Найбільше збільшення видатків — сектор безпеки і оборони:+1,56 трлн грн.Зокрема:🔺+174,3 млрд грн — грошове забезпечення військових,🔺+1,37 трлн грн — озброєння та військова техніка.❗️Уряд також офіційно включив у зміни до бюджету:👉 зарахування військового збору до спеціального фонду👉 та його спрямування на грошове забезпечення військовослужбовців.До речі.Мною з колегами ще раніше був поданий законопроєкт №15177 щодо змін до Державного бюджету та спрямування військового збору до спеціального фонду з 01.07.2026 року.Але, звісно, профільний комітет, як завжди, “не помітив” цієї ініціативи. Цікаво, чи будуть зараз розглядати спільно з вказаними змінами?🤔1/3

ℹ️48% українців готові до підвищення податків заради отримання західного фінансування.Такі результати оприлюднив КМІС.При цьому:• 30% — проти підвищення податків навіть за ризику нестачі коштів,• 22% — не визначились.☝️І тут важливо правильно зрозуміти суть. Бо питання не лише в податках.Питання — у довірі.Коли людей запитують:«Чи готові ви підтримати державу під час війни?» —багато хто відповідає «так».Але коли ті самі люди бачать:— мільярди на сумнівні “кешбеки”,— непрозорі програми,— ручний розподіл коштів,— відсутність системних реформ,— і спроби “закручування гайок” без зміни самої системи,👉реакція вже зовсім інша.І ще одне важливе.❗️Єврокомісар Валдіс Домбровскіс говорить про необхідність податкової реформи та мобілізації внутрішніх доходів.👉Але: реформа — це не лише підвищення податків.Це:— справедливість,— довіра,— прозоре адміністрування,— однакові правила,— і відповідальність держави за використання коштів.Саме тому голосування за податкові законопроєкти сьогодні — це не “за” чи “проти” податків.❗️Це про те:чи є запропоновані рішення справедливими,професійнимиі чи дадуть вони результат для економіки та оборони.❓ Головне питання:чи можна вимагати від суспільства більшого податкового навантаження, не змінюючи підходи самої держави?П.С. До слова: податковий комітет рекомендував прийняти проєкти законів і про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи і оподаткування вартості товарів в міжнародних поштових і експрес відправленнях (з першої гривні). Далі - рішення буде прийматися в залі ВР.

📌 Після націоналізації — більше питань, ніж відповідейСьогодні на ТСК Верховної Ради розглядалося питання Сенс Банк.І те, що прозвучало, викликає серйозні запитання.▪️ Регулятор зазначає: банк був проблемним задовго до націоналізації.❓ Тоді логічне питання: чому він залишався у переліку системно важливих банківі чому не було рішень з боку НБУ раніше?▪️ Щодо формування наглядової ради після націоналізації.🗣Фактично відповідальних за підбір кандидатів знайти не вдалося.Звучали спроби перекласти це на HR-компанію.❗️ Але мова йде про державний банк. І відповідальність не може бути “розмита”.▪️ Голова правління вже державного Сенс Банку заявив:жодного тиску не було, жодних прохань щодо кредитування окремих компаній — також.Навіть попри те, що подібні речі звучали у публічному просторі. Все заперечував.📌 І тут головне.Все, що сьогодні було сказано на ТСК, буде використано у подальших процесах.І якщо хтось говорив неправду —це вже питання відповідальності, а не політичних оцінок.❗️Всі розуміємо, що націоналізація — це лише перший крок.Далі ключове —як управляється державний банк і чи захищений він від будь-якого неформального впливу.❓ Бо питання сьогодні вже ширше, ніж один банк: чи здатна держава ефективно управляти своїми фінансовими активами?

ℹ️Уряд змінив правила програми «Скринінг 40+» (Постанова КМУ №551 від 29.04.2026).📌 Що змінилось:👉 тепер використати 2 000 грн потрібно протягом 2 місяців з моменту зарахування(раніше — значно довший термін)👉 для тих, хто вже отримав кошти:— також 2 місяці (з дня набрання чинності Постанови - до 29.06.2026)— інакше гроші повертаються державі❗️Тобто фактично держава скорочує час і обмежує можливість скористатися програмою📊 А тепер цифри:• понад 200 тис. осіб отримали кошти• лише 18 тис. реально пройшли обстеження👉 фактичні витрати: 36 млн грн❗️І тут головне.Програма розрахована на мільйони людей 40+, але за три місяці результат — мінімальний.📌 Тобто проблема не в термінах. А в самій моделі програми.Бо якщо: люди не користуються, навіть маючи гроші👉 значить щось не працює:— доступність послуг— організація— або реальна потреба📌 І тоді 1️⃣питання: який сенс був у цій програмі?— реальна профілактика чи інформаційна кампанія з білбордами?І 2️⃣ питання:чому програми запускаються без розуміння, як вони реально працюватимуть для людей?І головне, 3️⃣ питання: чи справді ця програма з самого початку була про здоров’я нації?Бо складається зовсім інше враження.І, здається, відповідь тут очевидна🤔

📣Представники влади заявляють, що рішення Ради ЄС про розблокування 90 млрд євро кредиту має дуже важливе значення для нашої обороноздатності:Воно дозволить внести зміни до Бюджету, щоб передбачити необхідне фінансування армії та врешті закрити той штучний розрив у фінансуванні, який ми бачимо вже третій рік поспіль". Нажаль, це свідомий "штучний розрив" у фінансуванні Збройних Сил України, який щороку уряд закладає у бюджет та який підтримується провладними депутатами."Штучний розрив", який утворюється через спрямування бюджетних коштів на Кешбек, Зимову підтримку, єБак, Скрінінг, Телемарафон та інші популістські програми, які не мають жодної користі.Наполягаю, щоб при внесенні змін до Бюджету було передбачене збільшення грошового забезпечення військовослужбовців вже 📍з 1 липня 2026 року, а з 1 січня 2027 року – проведена щорічна індексація таких виплат.Ресурс для цього є – це кошти військового збору, які мають бути спрямовані до спеціального фонду державного бюджету – проєкти законів вже зареєстровані – №15177 про внесення змін до закону про Державний бюджет на 2026 рікта №15138-1 про внесення змін до Бюджетного кодексу. 📌Додам: не можна допустити щоб створення спеціального фонду для зарахування військового збору стало формальними змінами (елементарний перетік із ЗФ запланованих сум на грошове забезпечення у СФ). Тож будьмо уважними до текстів проєктів!

ДПС оголосила про старт цифрової трансформації за підтримки Світового банку та міжнародних партнерів.📌 Що планують:👉 впровадження data-driven підходу👉 використання системи CRM (управління податковими ризиками)👉 розвиток аналітики та індикаторів ефективності📊 Перший етап:— ризик-орієнтований підхід— базове аналітичне середовище— розробка індикаторів📌 Простими словами:податкова хоче:👉 автоматично визначати “ризикових” платників👉 і концентрувати контроль саме на нихТакож створюється:👉 Офіс цифрової трансформації (ДПС + експерти + міжнародна підтримка)📌 На перший погляд — правильний напрям.Бо сучасна податкова система — це:— дані— аналітика— і мінімум ручного втручання❗️Але є ключове “але”.👉 якість алгоритмів = якість рішеньЯкщо:— критерії ризиків непрозорі— або система працює з помилками👉 це означає:— блокування операцій— тиск на бізнес— і нові конфлікти📌 І ще один момент.ДПС говорить про впровадження в межах існуючої інфраструктури.👉 тобто без глибокої реформи системи❗️А це вже ризик:коли нові інструменти накладаються на стару логіку роботи.📌 Цифровізація — це правильно.Але вона працює лише тоді, коли змінюється не тільки технологія, а й підхід до взаємодії з бізнесом.І ключове питання:чи стане це спрощенням для платників, чи просто більш “розумною” формою контролю?

Минулого тижня Президент заявив, що влада лише готує рішення щодо посилення мотивації військових і додаткового фінансування армії🤔І це виглядає щонайменше дивно.📌 Бо ще 14 квітня 2026 року було підписано Закон:👉 військовий збір має спрямовуватись до спеціального фонду👉 і використовуватись на потреби ЗСУ📌 Більше того.У Верховній Раді вже зареєстровані законопроєкти (зокрема і за моїм авторством з колегами з ЄС):• №15138-1— зміни до Бюджетного кодексу• №15177 — зміни до бюджету-2026👉 Що пропонується:— спрямувати військовий збір безпосередньо Міністерству оборони— з 1 липня 2026 року збільшити грошове забезпечення військових— з 2027 року запровадити щорічну індексацію— не менше 20% “військового” ПДФО спрямовувати прямо військовим частинам (зараз лише 10%)❗️Тобто рішення не “готується”.Воно вже: оформлене, зареєстроване, і може бути розглянуте📌 І головне питання: чи буде цього тижня політична воля розглянути ці проєкти в комітеті і в залі?Чи знову: “готуємо”, “опрацьовуємо” і відкладаємо🤷‍♀️ коли його чекають ті, хто сьогодні тримає оборону країни.

ℹ️Європейська Комісія підписала гарантійні угоди з ЄБРР на 363 млн євро.Звучить добре.Але давайте розберемося, що за цим стоїть.Ці 363 млн євро — це не прямі гроші бізнесу.Це гарантії, які дозволяють видати до 2,9 млрд євро кредитів для:— малого і середнього бізнесу— стартапів— компаній із середньою капіталізацією❗Що важливо.✔️ Кредити — це не гранти. Їх потрібно повертати.✔️ Але ЄС бере на себе частину ризиків. У тому числі — ризики збитків від війни.Тобто, якщо бізнес постраждає через війну —частину втрат покриють гарантії.❗ОКРЕМО: понад 320 млн євро — це вже гранти і технічна допомога.На що підуть кошти?— відновлення зруйнованого бізнесу— підтримка ВПО та ветеранів— енергетичні проєкти перед зимоюНа папері — все виглядає правильно. Але ключове питання: чи дійдуть ці кошти до малого бізнесу?Не до великих груп.Не до «наближених».А саме до тих, для кого це декларується.Бо механізм складний: банки → кредити → оцінка ризиків → відбір.І тут завжди виникає головне: хто реально отримає доступ до цих ресурсів?

Мінфін оприлюднив дані про видатки держбюджету.📊 За І квартал 2026 року:✅ 916,4 млрд грн — загальні видатки (+7,1% до минулого року), лише у березні — 369,1 млрд грн📌 570,9 млрд грн (62,3%) — безпека і оборона📊 Найбільші статті:• 408,4 млрд грн (44,6%) — оплата праці• 169,5 млрд грн (18,5%) — соціальні виплати• 108,6 млрд грн (11,9%) — трансферти підприємствам❗️• 98,3 млрд грн (10,7%) — товари і послуги• 65 млрд грн (7,1%) — обслуговування боргу❗️• 54,9 млрд грн (6%) — трансферти місцевим бюджетамТільки на перший погляд — структура зрозуміла.Є ключова проблема.❗️Мінфін не розкриває конкретні суми по найважливіших напрямках:— грошове забезпечення військовослужбовців — ?— витрати на ЗСУ та силові структури — ?— закупівлі для потреб армії — ?👉 Тобто найбільша стаття бюджету є, але її зміст — фактично “згорнутий”.❗️Тим більше, ці дані не дають можливості проаналізувати зв’язок із дохідною частиною бюджету, а відтак — і реальне забезпечення військових потреб.📌 Публікація загальних цифр — це добре.Але без глибини і деталізації це не прозорість, а лише її імітація.