9,5 МЛН БОРГІВ В УКРАЇНІ: ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ?ℹ️Станом на початок березня 2026 року в Єдиному реєстрі боржників —понад 9,5 млн боргів.За рік їх стало більше ще на 514 тис. (+6%).І це дуже показова цифра про реальний стан економіки та платоспроможність громадян.СТРУКТУРА БОРГІВНайбільше проваджень:✔️ понад 2 млн (21%) — штрафи за порушення ПДР✔️ 1,93 млн (20%) — інші адмінправопорушення✔️ 1,65 млн (17,3%) — стягнення на користь держави✔️ понад 816 тис. (8,6%) — борги за комунальні послуги❗️І ще один показник, який викликає питання:✔️2,1 млн (22%) — борги без чіткої категорії👉Це результат змін у класифікації, але фактично —❗️кожне п’яте провадження держава навіть не може нормально структурувати.ДИНАМІКАНайбільше зростання:▪️ спеціальна конфіскація: +63%▪️ звернення стягнення на майно: +37%Тобто мова вже не лише про штрафи. Все частіше — це про втрату активів.ГЕОГРАФІЯНайбільше боргів:• Дніпропетровська область — 11%• Харківська — 7%• Київ — 7%• Одеська — 6%• Донецька — 6%Отже, 9,5 млн боргів — це не просто статистика.Це:▪️ падіння платоспроможності▪️ зростання тиску штрафів і санкцій▪️ і слабка якість державного адміністрування (навіть у базових речах, як класифікація боргів)І ключове ❓:це так має працювати держава під час війни?це управління чи вже хаос?
ЯК ДУМАЄТЕ: СКІЛЬКИ ЧАСУ ЗНАДОБИТЬСЯ АМКУ?На можливий картельний зговір щодо цін на пальне вже відреагували📣 всі:* уряд (було відповідне звернення від Прем’єр-міністра Юлія Свириденко)* політичні сили* окремі народні депутатиІ найголовніше —відреагували українці, які щодня платять за пальне все більше.📌Минув ВЖЕ тиждень після того, як Антимонопольний комітет України отримав відповіді від операторів ринку.І що далі?Тиша🤐А тепер — про строки.Законодавство України не встановлює чітких граничних строків розслідування справ про порушення конкуренційного законодавства.Фактично це означає, що такі розслідування можуть тривати:* місяці* а інколи — рокиПри цьому:* відкриття справи — це лише початок* збір доказів, експертизи, аналіз ринку — тривалий процес* рішення часто приймаються вже тоді, коли ринок давно «пережив» цю ситуаціюТобто ключове питання:чи буде це розслідування ефективним САМЕ ЗАРАЗ, коли ціни хвилюють суспільство?Бо суспільство очікує не формального процесу.Суспільство очікує відповідей:❓чи був картельний зговір?❓чи були зловживання?❓і хто понесе відповідальність?Наразі ж маємо ситуацію, коли:реакція — є,заяви — є,а відповідей — немає. На сайті Антимонопольного - жодної інфо.І тут важливо розуміти: якщо розслідування триватиме «як завжди», то його результат втратить будь-який сенс для людей.
Година запитань до Уряду у Верховній Раді.Мене та багатьох колег цікавила ситуація на ринку пального та дії уряду.Відверто кажучи — чергове розчарування.Склалося враження, що ми з урядом живемо в різних реальностях.Ось основні тези, які прозвучали 🗣від Свириденко, Шмигаля та Соболєва:• ціни на пальне повністю корелюють зі світовими цінами;• головне завдання — наситити ринок ресурсом;• оператори ринку пального законтрактовані наперед;• уряд планує на горизонт два місяці;• пального для посівної вистачить на 3–6 тижнів — далі побачимо;• пального для сил безпеки і оборони вистачить;• акциз та ПДВ на пальне зменшувати не будемо, бо всі податки йдуть на армію;• програма кешбеку по пальному — найефективніший інструмент.Окремо пролунала ще одна цікава деталь.За словами міністра економіки, до 1 травня 2026 року на кешбек по пальному планують витратити понад 3 млрд грн.І ці кошти уряд планує перерозподілити з інших програм Міністерства економіки.Виникає логічне питання — ☝️з яких саме програм?📌Із програм гуманітарного розмінування?📌Із грантів та кредитування для бізнесу?📌Із підтримки агровиробників?📌Із страхування воєнних ризиків?Бо інших ресурсних програм у Міністерства економіки України фактично немає.❓Чи знову кошти просто візьмуть із резервного фонду бюджету?❗Для цього уряду це вже стало найпростішим рішенням.І головне — що далі після 1 травня?Про це — ні слова.Так само жодного слова:— про можливий картельний зговір на ринку;— про надійність законтрактованого постачання пального;— про підтримку українського бізнесу;— про ІНФЛЯЦІЙНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ.Складається враження, що уряд живе у паралельному світі🤷♀️P.S. Навмисно зафіксувала всі заяви урядовців щодо ситуації на ринку пального, щоб кожен міг сам переконатися в абсурдності цих пояснень, а згодом і в їх нікчемності.На жаль, процедура «Години запитань до Уряду» не передбачає можливості народному депутату дати оцінку почутим відповідям.
❗Пенсійна реформа скасовується? Саме так можна зрозуміти нову заяву влади.Замість системних змін уряд презентував черговий пакет «підтримки для людей».Йдеться про цільову доплату 1500 грн для 13 млн громадян — пенсіонерів за віком, людей з інвалідністю, малозабезпечених, отримувачів базової соцдопомоги, ВПО та сімей з дітьми.І тут ключова деталь:⚡️виплати планують здійснити в межах чинних бюджетних програм Мінсоцполітики.Тобто, не завершивши і навіть не розпочавши реалізацію раніше анонсованої пенсійної реформи, влада вже переходить до нових заяв.Роздати гроші — це завжди простіше.А от системно вирішити проблему низьких пенсій та підвищити мінімальну пенсію (як обіцялось - не нижче 6 тис.грн)— значно складніше.Тому виникає кілька цілком логічних ❓:▪️ за рахунок яких саме бюджетних програм Мінсоцполітики буде профінансовано майже 20 млрд грн таких виплат?▪️ хто помилився під час бюджетного планування?▪️ чи, можливо, комусь із соціально вразливих категорій просто не вистачить коштів, бо їх перенаправлять на чергову тимчасову «доплату»?Бо якщо гроші беруться в межах вже затверджених програм, це означає лише одне — їх заберуть у когось іншого.І тоді це вже не соціальна підтримка, а чергова популістична тимчасова акція замість реальної пенсійної реформи.
10 березня 2026 року Верховна Рада України запросила на пленарне засідання Антимонопольний комітет України та його голову Павла Кириленко для надання інформації щодо різкого зростання цін на пальне.Очікування були зрозумілими — почути відповіді на ключові питання:❓ чому так стрімко зросли ціни на АЗС;❓чи є ознаки картельної змови між операторами ринку;❓ які саме порушення виявив Антимонопольний комітет.На жаль, учора за відведені 5 хвилин виступу відповіді на ці питання ми так і не почули🤷♀️Фактично виступ складався з добре відомих всім факторів:— залежність України від імпорту нафтопродуктів;— зростання попиту;— скорочення пропозиції;— подорожчання логістики.Це інформація, яка і так регулярно озвучується учасниками ринку.❗️ Складається враження, що з парламентської трибуни більше звучало пояснення позиції операторів ринку, ніж результати роботи органу, який має контролювати дотримання конкурентного законодавства.При цьому:— жодного слова про конкретні ціни,— жодної оцінки дій мереж АЗС,— жодної відповіді, чи були ознаки картельної змови.Натомість прозвучало лише повідомлення про початок розгляду справи.📌Тож, чи були зловживання на ринку пального та хто нестиме відповідальність — поки що без відповіді від Антимонопольного комітету України.
Українців продовжує поглинати залежність від азартних ігор. 158 мільярдів гривень у 2025 році було витрачено громадянами на азартні ігри – це сума поповнень гральних гаманців (за даними НБУ). Або 433 мільйона гривень ЩОДЕННО. ШОК🤷♀️ – лудоманія прогресує. А до виплат виграшів гравцям у розмірі 105 млрд гривень (або 66%) ставлюся дуже скептично – чи це дійсно виграші тих самих гравців?За даними того ж НБУ фіксується багато виплат на картки, які не співпадають із картками поповнення, або ж проводяться нетипові та надвеликі виплати.Це результат:📌 5-ти річної бездіяльності влади щодо запровадження Державної системи онлайн моніторингу на ринку азартних ігор (її і досі немає), 📌бездіяльності щодо виявлення та ліквідації величезної кількості фіктивних гравців (так званих "дропів"), на рахунки яких під контролем організаторів азартних ігор виплачуються мільярди гривень (контроль повністю провалений),📌 бездіяльності щодо встановлення реальних обмежень на час гри та витрат на азартні ігри (встановлені обмеження є фікцією).Наслідки – відмивання коштів, зростання соціальних проблем та втрати бюджету воюючої країни.
📉 ЄБРР переглядає очікування: менше оптимізму — більше реалістичностіЄвропейський банк реконструкції та розвитку змінив вихідні припущення щодо зростання економіки України.▪️ Базовий сценарій (війна триває до кінця 2026 року): +2,5% ВВП▪️ У разі завершення війни — +4% у 2027 році▪️ Раніше очікували +5% уже у 2026 році (за умови припинення вогню)Тобто ключова зміна — відкладене відновлення. Сценарій швидкого ефекту після припинення вогню більше не закладається як базовий.Водночас є й сигнали стійкості:▪️ прискорення зростання наприкінці 2025 року (до 3% у IV кварталі)▪️ інфляція у січні 2026 року знизилася до 7,4%▪️ бюджетний дефіцит повністю фінансується партнерами▪️ понад 110 млрд євро зовнішньої підтримки на 2026–2027 рокиАле ризики залишаються системними:⚡ дефіцит електроенергії👥 нестача робочої сили🌾 проблеми в агросекторіОкремо: з початку повномасштабної війни Європейський банк реконструкції та розвитку надав Україні понад 9 млрд євро.📌 Висновок простий: економіка тримається завдяки зовнішній підтримці та адаптації бізнесу, але без безпекової визначеності швидкого зростання не буде.
ℹ️Уряд схвалив Стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2026–2030 роки та операційний план її реалізації.Документ підготовлено за участю міжнародних партнерів і він є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема в межах кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС».Що декларується 👇Ключові напрями Стратегії:🔹 Євроінтеграція — приведення системи управління державними фінансами до стандартів ЄС.🔹 Ефективність — прозоре та раціональне використання бюджетних коштів в умовах війни та відбудови.🔹 Підзвітність — посилення контролю та нагляду за державними фінансами.🔹 Стійкість — формування системи, здатної працювати в умовах відновлення та післявоєнної реконструкції.Операційний план містить конкретні заходи, індикатори та строки виконання.👀Правильні цілі — безумовно важливі.Але ключове ❓ — імплементація.📌 Чи стане це реальним інструментом підвищення якості управління фінансами?📌 Чи побачимо реальне посилення бюджетної дисципліни та контролю?📌 Чи знову ризикуємо отримати формальне виконання «під євроінтеграцію»?⚡️Саме відповіді на ці питання і визначать практичну цінність нової Стратегії.
Індексація пенсій з 1 березня: що відомоℹ️Уряд ухвалив рішення про індексацію пенсій та страхових виплат з 1 березня 2026 року на 12,1%.Рівень підвищення перевищує інфляцію за 2025 рік (8%).📌 Після перерахунку пенсії зростуть:— мінімум на 100 грн— максимум на 2 595 грнПідвищення отримають більшість пенсіонерів, зокрема:▪️пенсіонери загальної системи▪️військові пенсіонери▪️особи з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи▪️отримувачі пенсій за особливі заслуги▪️колишні працівники органів місцевого самоврядування▪️постраждалі від нещасних випадків на виробництвіОкремо проіндексують мінімальні виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій.🔹 З 1 квітня 2026 року працюючим пенсіонерам автоматично перерахують пенсії з урахуванням оновленого стажу та/або заробітку.❗️Водночас пенсії, встановлені на рівні прожиткового мінімуму або у максимальному розмірі, не індексуються — їх уже переглянули з 1 січня 2026 року.Усі виплати здійснюватимуться в межах бюджету Пенсійного фонду на 2026 рік.
❗️Загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.Про це повідомив Міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки збитків і потреб у відновленні України (RDNA5).Майже 80% від загальної суми — $71 млрд — необхідні саме для відновлення та модернізації генераційних потужностей. Решта потреб включає:• $6,4 млрд — теплове господарство• $5,2 млрд — газотранспортна інфраструктура• $4,6 млрд — нафтова галузь, включно з переробкоюℹ️За даними RDNA5, лише для швидкого відновлення енергетики у 2026 році необхідно $4,9 млрд.Отже, наміри влади — уникнути повторення ситуації цієї зими — задекларовані❗.☝️Але результат залежить від двох речей: швидкості рішень і своєчасного фінансування.Критичний дедлайн — березень–квітень. Саме зараз має відбутися запуск проєктів.Інакше — ризикуємо знову не встигнути.📌Щоб обіцянки не розходилися зі справами, потрібен системний парламентський контроль виконання.Вважаю, що цю функцію щонайменше має здійснювати профільний комітет Верховної Ради.Країна не переживе ще одну зиму без життєздатних умов.
TGLIST.COM.UA
