NE:Urban

🤔 Мистецтво може провокувати дискусії, але чи завжди використані для цього методи є виправданими? На площі Петрушевича у Львові в межах «Тижня скульптури» була створена інсталяція «Павільйон спадщини» авторства Володимира Костирка. Вона має вигляд 4 бетонних колон, розташованих на постаменті від колишнього пам’ятника радянському письменнику Галану. На них шурупами прикріплені кахлі з місцевих львівських грубок (п’єців).🖍 Очевидно, інсталяція викликала обурення, адже розміщення кахлів під відкритим небом призведе до швидкого руйнування цієї сецесійної спадщини початку ХХ століття. Це у тому випадку, якщо закрити очі на момент з просверлюванням. Проте, насправді це все – початкова задумка автора інсталяції. Команда, яка виконувала роботи, спеціально шукала кахлі, які збираються викинути на смітник. Більшість з них – розрізнена та мають певні пошкодження. Ідея полягає в тому, що згодом настане момент, коли ми всі побачимо їхнє остаточне знищення (ближче до весни).Інсталяція заставляє задуматись над збереженням історичної спадщини, яку ми втрачаємо буквально кожного дня. Як вам такі методи провокування дискусії на цю тему?📸 Підписник каналу#Україна #Галичина #Львів #стріт_арт

🤔 В одній соціальний мережі останні кілька днів досить активно обговорюється питання того, чи потрібно пішоходам в темний час доби та в умовах недостатньої видимості носити світловідбиваючі елементи на одязі. Хоча… Слово «обговорюється» – не зовсім коректне. Окремі агресивно налаштовані водії звинувачують пішоходів у тому, що пішоходи заставляють водіїв дотримуватись ПДР. Нонсенс якийсь!!!🔹 По-перше, правило, на яке посилаються користувачі, стосується лише узбіччя та проїжджої частини. В містах все ж таки замість узбіч — тротуари. І на них, очевидно, не треба ніяких флікерів. Аргументом пішоходоненависників є той факт, що пішохідні переходи теж є частиною проїжджої частини. Це так, але вони позначені відповідними елементами – розміткою та дорожніми знаками. Цього мало б бути достатньо, ви так не гадаєте?🔹 По-друге, пішоходи не повинні переходити дорогу, обвішавшись флікерами чи світловідбивачками, ніби новорічна ялинка. Це просто неможливо виконати. Опираючись на свій досвід водіння скажу і наступне: від того, що на рукаві у когось світловідбиваюча стрічка, мені цю людину не стає краще видно, адже у місті повно світловідбиваючих поверхонь та бліків. Для того щоб мені людину стало дійсно видно в темряві, вона має бути у світловідбиваючому жилеті (але погодьтесь, це крінж, і так люди ходити у місті не повинні). 🚘 Якщо водій не побачив дорожній знак і розмітку, а також якщо водій не здатен їхдити у межах дозволених 50 км/год (або менше, якщо мова йде про безпечну швидкість), то ніяка маленька рухлива стрічка не зробить пішохода для цього водія дійсно помітнішим. Як на мене, використовувати чи не використовувати світловідбиваючі елементи на одязі у місті – це особиста справа кожної конкретної людини. Нормативно регулювати цей процес, очевидно, не варто. ❗️І нагадаю: серед ТОП-20 причин ДТП немає причини «не носив на собі світловідбиваючі елементи». Там є «перевищення допустимої швидкості», «порушення правил маневрування» та «порушення правил проїзду перехресть». Давайте може почнемо із цього боротьбу з порушеннями ПДР?#Україна #БДР

Питання якісної меморіалізації наразі є чи не одним із найактуальніших в Україні, проте варто і усвідомлювати потребу організації відповідних похоронних процесів, які мали б відбуватись з повагою до померлих! На жаль, стан крематорію Байкового кладовища у Києві не відповідає ні статусу цього об’єкта, ні своїй функції. Цього року питання розробки науково-проєктної та кошторисної документації для реставрації залів прощання зрушило з місця.Вже зрозуміло, що процес не буде легким, адже є велика кількість проблем, котрі потрібно вирішити, і які були попередньо обговорені у ході консультацій з експертною спільнотою:🔹 Реалізовувати те, що задумали архітектори, але не змогли втілити у життя? Чи обмежетись реставрацією лише реалізованих об’єктів?🔹 Які використати кольори та матеріали в інтер’єрі? Як забезпечити безбар’єрність?🔹 Як вирішити питання водовідведення, гідроізоляції, поганого стан бетону та конструкцій?🔹 Яким чином зробити так, аби сенси, закладені авторами об’єкту, зчитувались відвідувачами на інтуїтивному рівні?Окрім безпосередньо самої роботи з крематорієм та залами прощання, потрібно пропрацювати і навколишній простір, адже його важко наразі назвати естетичним, доступним чи тим, який висловудє повагу або шану.#Україна #Київ #кладовище #реставрація

У Коломиї відреставрували одні із настаріших дверей міста, яким 235 років!Завдяки роботі коломийських майстрів з реставрації, вдалося відкрити приховану за шарами фарби збережену деревину. Спереду використаний міцний та практично неушкоджений дуб, викладений у «ялинковий» візерунок. Позаду двері захищені пластинами з сосни. Деревину очистили, стабілізували та обробили від шкідників. На дверях залишились оригінальні елементи – металеві заклепки, невелика частина з яких була втрачена і зараз відновлена, та старі завіси – очищені від бруду й фарби, та повністю функціональні.Сам же будинок є першою світською мурованою спорудою в Коломиї 1789 року побудови, наразі у ньому відкрили Простір підтримки «Гарт». Серед подібних забудов об’єкт вирізняє плоска колонада античного стилю з декоративними пілястрами й аттиком (єдина подібного зразка будівля на Прикарпатті). Реставрацію дверей проведено за підтримки міського голови Богдана Станіславського. Роботи виконані майстрами реставраційної майстерні Idea Studio Quadro.#Україна #Франківщина #Коломия #брама #порівняння

😢 Чому в Чернівцях погано працює процес реставрації брам? У місті вже давно існує програма співфінансування, яка, на жаль, не користується значною популярністю. З чим це пов’язано? Загалом усі фактори можна розділити на 2 напрямки.🔸 Відсутність комунікації. Управління охорони культурної спадщини взагалі не комунікувало про програму співфінансування, офіційний акаунт міської ради писав про це дуже рідко. Яким чином працює ця програма, як в ній взяти участь, які результати можна отримати – знайти складно. У місті мізер якісних та крутих реставрацій, які можуть бути «амбасадорами» програми. Мова йде про двері, біля яких після реставрації почнуть фотографуватись як містяни, так і туристи. Мешканці повсякчас виступають проти перефарбування дверей у яскраві кольори, притаманні стилістиці, що теж певною мірою обумовлено відсутністю комунікації. 🔸 Не надто висока якість робіт. Чому? Тому що розпорядником коштів є один структурний підрозділ, замовником робіт – інший. Міська рада готова виділяти на реставрацію в кілька разів нижче ринкової ціни. Тому за документами місто проводить не реставрацію, а звичайний ремонт. Відповідно, проект проходить експертизу, на якій треба пояснити, чому ти вирішив купити не найдешевшу ручку, а не ту, яку можна знайти на сайті Епіцентру. Все це впливає на кінцевий результат відновлення.Допоки місто буде виділяти на «реставрацію» кошти за залишковим принципом, доти Чернівці не будуть мати яскравих прикладів відновлення дверей у середмісті. Краще робити дві якісні реставрації на рік, ніж шість посередніх. Місту потрібно підняти це питання, а також провести наради/обговорення/консультації – з відповідними структурними підрозділами міськради, фахівцями і громадськістю. 📍 П.С. Я ще не торкнувся теми знань та навичок місцевих реставраторів, які стикнулись з проблемами: як відсутності фахівців у зв’язку з низькою оплатою праці та мобілізацією, так і відсутності можливостей підвищення своєї компетенції.#Україна #Буковина #Чернівці #реставрація #порівняння

🌾 Забута зелена зона на куті вулиць Главки та Коцюбинського: як за невеликі кошти внести життя у міський простір?Біля Резиденції митрополитів Буковини та Далмації почалась реалізація мініпроєкту Green Dot, який передбачає унеможливлення незаконного паркування на тротуарі, а також доповнення локації багаторічними зеленими насадженнями (на фото – візуалізація). Дякую КП «Трест зеленого господарства та ПЗР» за консультації, допомогу і активну участь у облаштуванні. Громадський простір, ініційований NE:Urban, стане невеликою локальною інтервенцією прямо під стінами об’єкта Всесвітньої спадщини, продовживши логічний розвиток зелених зон середмістя. Багаторічники забезпечуватимуть постійну зміну вигляду локації, а також допомагатимуть знижувати рівень нагріву вуличних поверхонь. Окрім того, у планах – доповнити простір вуличними меблями, які і перешкоджатимуть незаконному паркуванню на тротуарі. Проєкт реалізується Молодіжним банком ініціатив Чернівців, що впроваджується ГО «Дріада» за ініціативи БО «Національна мережа розвитку локальної філантропії» та за фінансової підтримки Foundation de France.#Україна #Буковина #Чернівці #ГП #озеленення

🚍 Не Чернівцями єдиними: у Львові з 16 по 18 вересня пройде Всеукраїнський форум міської мобільності!Форум є частиною реалізації Плану сталої міської мобільності Львова – стратегічного документа, котрий визначає транспортну політику міста на найближчі 10 років. Ключові питання події наступного тижня👇🔹 Доступність та актуальні виклики українських міст у впровадженні безбар’єрних практик та адаптації міських просторів🔹 Стійкість транспорту та мобільності в умовах дефіциту електроенергії та блекаутівЗа результатами заходу буде сформовано резолюцію із пропозиціями щодо внесення змін до законодавства, яку передадуть на розгляд у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Фінальна програма – вже зовсім скоро. Реєстрація тут. Спочатку – у Чернівці, потім – у Львів, а на початку жовтня – ще в одне місто (сюрприз-сюрприз!).До речі, минулого року NE:Urban був присутній на Форумі міської мобільності. Пролистайте стрічку – і знайдете короткий підсумок події у вигляді кількох дописів. #Україна #Галичина #Львів #захід

Сквер на вулиці Вічевій у Львові: як покращення доступності, освітлення та озеленення впливає на розвиток району? 🔹 Зелені зони малого формату. Часто міські чиновники думають лише масштабними проектами та реконструкціями, хоча насправді покращити життя району та зробити середовище комфортнішим можна і досить незначними по своїй площі інтервенціями у вуличний простір: розчищенням чагарників, висадкою якісного озеленення, встановленням лавок та велопарковок. 🔹 Простір формує поведінку людей навколо. Початково мешканці будинків поблизу цього скверу виступали проти реконструкції, адже у цьому місці довгий час збирались маргінальні групи суспільства. Вони побоювались, що безхатьків тут стане ще більше, проте їхні страхи не справдились: наразі ж асоціальні елементи звідси повністю зникли. Цьому сприяла в тому числі й поява якісного освітлення. 🔹 Успішний кейс бюджету громадської участі. На жаль, у багатьох містах ці програми були призупинені з початку повномасштабного вторгення. Попри заполітизованість деяких проєктів, все ж будь-який бюджет громадської участі – це досить хороший та дієвий інструмент, котрий не тільки покращує вуличний простір, але й виховує у суспільстві розуміння того, що воно є за нього відповідальним.Ремонт був здійснений ще у 2020 році за проектом ГО «Urbanideas».#Україна #Галичина #Львів #озеленення #ГП

Давайте всі закриємо складне питання з простою відповіддю: чи треба розміщувати меморіали у пам’ять про загиблих воїнів на центральних площах міст? Ні, не треба! Центральні площі міст – це місця для відпочинку та прогулянок. Це місця, де завжди буде велика кількість людей та дітей. Вони будуть сміятись, відпочивати, бігати, їздити на роликах, скейтах чи самокатах. І досить неправильним є розміщення на таких локаціях меморіалів щодо трагічних подій, адже це буде провокувати багато обмежень, що стосуватимуться поведінки людей. Наслідком цього будуть конфлікти! В Садгорі, одному з крупних районів Чернівців, наразі закінчують реконструкцію центрального скверу, а деякі ініціативні групи вже пропонують розмістити тут алею пам’яті за загиблими. Очевидно, тут будуть проводити різдвяні ярмарки і святкування. Для чого тут меморіал, який передбачатиме створення певних правил поведінки, що прямо суперечать тим заходами та подіям, які тут будуть у мабутньому? В часи СРСР могили любили розміщувати посеред площ та скверів. Як показала практика, це було неправильним рішенням. На площах люди переважно збираються не для вшанування пам’яті, тому суспільство швидко почало ігнорувати меморіальний аспект подібних об’єктів. П.С. Є винятки з цього правила: в окремих випадках мають місце меморіали в центрі площ чи інших публічних локацій, якщо трагедії сталась саме на них. Проте це стосується окремих випадків, які повинні індивідуально обгорюватись усіма представниками громадськості, а не бути ініціативою кількох осіб.П.П.С. Також винятками є стихійні тимчасові меморіали, які теж наразі мають місце бути. П.П.С. Звертаю увагу, що мова йде ЛИШЕ про центральні площі міст та районів. А не про невеликі тихі ділянки та сквери, де меморіали гарно вписуються як в навколишнє середовище, так і у функціональне призначення території.#Україна #Буковина #Чернівці #парк #меморіал #монумент #війна

Цінною історичною спадщиною є не тільки декоративні архітектурні елементи будівель, але й об'єкти транспортної інфраструктури!Львів – місто, у якому збереглося чи не найбільше в Україні історичних кронштейнів контрактної мережі трамваю. Вони тримали її над пантографом – від самого початку існування системи й донині!У Львові існує 4 типи декоративних кронштейнів рідних типів. Одні з них мають форму примітивної циліндричної пластини, інші ж – є справжнім витвором модерної інженерної думки. Усі вони здатні витримувати навантаження до 1 тонни.Цікавим виявився напис на одному з кронштейнів: «AUF WIDERRUF». Він перекладається як «з можливістю зняття». Таким чином підкреслювався факт того, що кронштейн не був функціональною частиною будівлі.Найбільшим балансоутримувачем кронштейнів є ЛКП «Львівелектротранс». Підприємству обов'язково потрібно зберегти цей цінний історичний спадок, який здатен посісти гідне місце у культурному пласті міста.Дослідження кронштейнів провели Дмитро Мойсеєнко та Владислав Муравський.#Україна #Галичина #Львів #транспорт #трамвай