NE:Urban

🚇 Дніпровський метрополітен: ліквідувати не можна добудувати [кому поставте самі]Наразі метро у Дніпрі виглядає як чудовий і дорогий атракціон з 6-ма (5-ма робочими) станціями. У місті працює лише одна гілка протяжністю 7,8 км, між кінцевої якої можна доїхати за 12 хвилин. Більшість пасажиропотоку рухається між крайніми станціями, адже проміжні попали на ділянку промзони. У 2016 році було прийнято рішення про продовження існуючої гілки на 3 станції, але через різні причини вони досі не добудовані. Ⓜ️ Відкритим залишається і питання того, чи реанімують нові станції безпосередньо саме метро, адже вони дублюються як трамваями, так і маршрутами колісного наземного транспорту. Ймовірно, значні відчутні покращення відбудуться лише після відкриття другої гілки (а це – дуже ефемерна перспектива). Закрити проєкт не можна, адже в нього вже вкладено купу коштів (хоча плани щодо цього озвучувались). Продовжувати – недоцільно, адже ні у міста, ні у центральної влади немає стільки грошей. Що робити? Які думки?#Україна #Дніпро #транспорт #метро

🚂 Львів’яни та гості міста, до вас з Чернівців вирушило кілька десятків тонн різдвяного настрою [і кілька додаткових відсотків до вуглецевого сліду міста]Паровоз Ер 797-86 «живе» у Чернівецькому локомитивному депо, але раз на рік вирушає у далеку подорож до Львова. Кілька різдвяних днів він курсує між Брюховичами та Львівським залізничним вокзалом. Цьогоріч усі рейси будуть безкоштовними, але потрібно попередньо зареєструватись на сайті залізниці та взяти участь у розіграші квитків. У Львові поїзди відправлятимуться тричі на день з 25 по 29 грудня.Єдина значна претензія до Укрзалізниці щодо цього: чому не можна було хоча б один рейс запустити в Чернівцях, враховуючи той факт, що паровоз і так готують до його експлуатації у Львові? Було б чесно, якби буковинці теж мали змогу прокататись на різдвяному експресу, враховуючи те, що він знаходиться та обслуговується у Чернівцях. А якщо і не покататись, то хоча б анонсувати той факт, що потяг буде годину стояти на залізничному вокзалі міста.[на пероні Чернівців, окрім мене, ніхто не знав про виїзд паровоза з депо]#Україна #Буковина #Чернівці #потяг

Дніпро – місто великих масштабів!Цього місяця я вперше побував у Дніпрі. Це найсхідніша локація, у якій я коли-небудь бував в Україні (попередній «рекорд» – ст. м. Лісова). Якщо коротко, то мені сподобалось! Але про все у деталях – далі по тексту. Дніпро – цікаве місто. По масштабності, очевидно, його хочеться порівнювати лише з Києвом. Львів, попри те, що теж з агломерацією є мільйонником, все ж має меншу масштабність та сприймається по-іншому. Коли я перебував на вже реалізованих громадських просторах Дніпра, у мене, ймовірно, в очах з’являлись символи доллара. В інших містах України складно уявити використання настільки дорогих матеріалів та рішень. Попри це, поруч можуть бути вулиці у не найкращому вигляді. Дуже класно, що новобудови переважно є якісними та мають красиві фасадні вирішення. При цьому вони часто абсолютно ігнорують містобудівний контекст та створюють надмірне навантаження на навколишню інфраструктуру. Те, яким чином покращує місто Urban Dnipro не може не дивувати. Останні проєкти ремонтів та реконструкції вуличної мережі виконуються з забезпеченням доступності та коректного зонування міського простору. Віденські платформи, делініатори, припідняті пішохідні переходи… Це все вже певною мірою стало нормою для Дніпра. Сподіваюсь, наступного року приїхати у місто вже в теплу пору, яка дозволяє краще оцінити Дніпро та останні його зміни.#Україна #Дніпро #добірка

АТ «Укрзалізниця» та Чернівці: невигадана історія невзаємного кохання! У жовтні 2015 року УЗ голосно запустила сполучення Львів-Чернівці новим українським дизель-потягом ДпКР-2. Час у дорозі тоді складав неймовірні 3.5 години. До 2024 року потяг продовжував регулярне курсування, але час в дорозі збільшився майже на годину. Виглядає, наче непогано? В новому ж графіку, який вступив в дію 15 грудня 2024 року, цей потяг фактично відсутній у розкладі. Він призначається Укрзалізницею за окремою вказівкою. Тепер він буде курсувати не кожен день, а лише у виняткові рандомні дні, які визначені як «пікові». Таким чином, на 9 рік маршруту Чернівців-Львів Укрзалізниця його поступово вбиває. Спочатку збільшила тривалість руху, наразі ж – частково відмінила деякі рейси. ***У грудні 2021 року був призначений потяг Чернівці-Полтава. Нині ж, у новому розкладі УЗ голосно анонсувала новий потяг Чернівці-Харків. Він курсуватиме через Полтаву, тому попередній скасували. І новина наче хороша, але не все так прекрасно.Фактично Чернівці отримали не новий потяг, а 3-4 вагони Чернівці-Харків, які у Івано-Франківську перечіпляють до потягу, який їде з рахівського напрямку. І все було б не надто погано, але стоянка в Івано-Франківську складає більше години. На зворотньому шляху – та ж сама історія. Таким чином, за 3 роки маршруту Чернівці-Полтава Укрзалізниця фактично ліквідувала його, замінивши лише 3-4 причіпними вагонами з Харкова, які ще й заставляють пасажирів годину чекати в Івано-Франківську.***Постійно страждає також сполучення Чернівці-Київ. Останні кілька років Буковина має лише один повноцінний прямий потяг до столиці. Раніше частково територією Молдови ще курсував потяг 117/118. Згодом через карстові провали на території області його скасували, через що Чернівці залишаються вже тривалий час з одним потягом до Києва. В той же час районний центр Рахів нині має відразу 4 щоденних потяги до Києва (а разом з проміжними їх – ще більше). Так, в тому напрямку розташовані гірськолижні та туристичні містечка, популярні серед відпочивальників. Проте, Чернівцям та містечкам області взагалі складно говорити про якусь привабливість, що обумовлено їх обмеженим залізничним сполученням. До прикладу, гірське буковинське містечко Вижниця від початку коронавірусу залишилось без будь-якого залізничного сполучення. В той же час його прямий зв'язок із Києвом міг би дати значний поштовх для розвитку туристичної інфраструктури як міста, так і району в цілому. Адже одраазу поруч з ним – Кути, Косів, Путила та ряд інших туристичних населених пунктів Карпат.#Україна #Буковина #Чернівці #транспорт #потяг

Не повинен мер будь-якого міста України просити президента України підписувати закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну техніку для ведення своєї діяльності. Це ненормальна ситуація: те, що в цьому когось взагалі треба переконувати.Така дискусія в принципі не повинна виникати на 3-му році повномасштабного вторгнення. В голові постає величезне питання щодо того, чому Верховна рада так довго чекала з законодавчою ініціативою щодо розблокування використання гуманітарних машин комунальними підприємствами (а по суті – органами місцевого самоврядування). Суб'єкти господарювання повинні мати змогу використовувати тролейбуси, автобуси, екскаватори чи автокрани для надання ними відповідних послуг і отримання за них доходу!На ОМС і так значною мірою збільшилося фінансове навантаження (будівництво соціального житла, облаштування укриттів, підтримка ВПО, повернення частини ПДФО), так ще й заробляти на техніці, яка й призначена для заробітку, не можна?#Україна #транспорт

🤔 Мистецтво може провокувати дискусії, але чи завжди використані для цього методи є виправданими? На площі Петрушевича у Львові в межах «Тижня скульптури» була створена інсталяція «Павільйон спадщини» авторства Володимира Костирка. Вона має вигляд 4 бетонних колон, розташованих на постаменті від колишнього пам’ятника радянському письменнику Галану. На них шурупами прикріплені кахлі з місцевих львівських грубок (п’єців).🖍 Очевидно, інсталяція викликала обурення, адже розміщення кахлів під відкритим небом призведе до швидкого руйнування цієї сецесійної спадщини початку ХХ століття. Це у тому випадку, якщо закрити очі на момент з просверлюванням. Проте, насправді це все – початкова задумка автора інсталяції. Команда, яка виконувала роботи, спеціально шукала кахлі, які збираються викинути на смітник. Більшість з них – розрізнена та мають певні пошкодження. Ідея полягає в тому, що згодом настане момент, коли ми всі побачимо їхнє остаточне знищення (ближче до весни).Інсталяція заставляє задуматись над збереженням історичної спадщини, яку ми втрачаємо буквально кожного дня. Як вам такі методи провокування дискусії на цю тему?📸 Підписник каналу#Україна #Галичина #Львів #стріт_арт

🤔 В одній соціальний мережі останні кілька днів досить активно обговорюється питання того, чи потрібно пішоходам в темний час доби та в умовах недостатньої видимості носити світловідбиваючі елементи на одязі. Хоча… Слово «обговорюється» – не зовсім коректне. Окремі агресивно налаштовані водії звинувачують пішоходів у тому, що пішоходи заставляють водіїв дотримуватись ПДР. Нонсенс якийсь!!!🔹 По-перше, правило, на яке посилаються користувачі, стосується лише узбіччя та проїжджої частини. В містах все ж таки замість узбіч — тротуари. І на них, очевидно, не треба ніяких флікерів. Аргументом пішоходоненависників є той факт, що пішохідні переходи теж є частиною проїжджої частини. Це так, але вони позначені відповідними елементами – розміткою та дорожніми знаками. Цього мало б бути достатньо, ви так не гадаєте?🔹 По-друге, пішоходи не повинні переходити дорогу, обвішавшись флікерами чи світловідбивачками, ніби новорічна ялинка. Це просто неможливо виконати. Опираючись на свій досвід водіння скажу і наступне: від того, що на рукаві у когось світловідбиваюча стрічка, мені цю людину не стає краще видно, адже у місті повно світловідбиваючих поверхонь та бліків. Для того щоб мені людину стало дійсно видно в темряві, вона має бути у світловідбиваючому жилеті (але погодьтесь, це крінж, і так люди ходити у місті не повинні). 🚘 Якщо водій не побачив дорожній знак і розмітку, а також якщо водій не здатен їхдити у межах дозволених 50 км/год (або менше, якщо мова йде про безпечну швидкість), то ніяка маленька рухлива стрічка не зробить пішохода для цього водія дійсно помітнішим. Як на мене, використовувати чи не використовувати світловідбиваючі елементи на одязі у місті – це особиста справа кожної конкретної людини. Нормативно регулювати цей процес, очевидно, не варто. ❗️І нагадаю: серед ТОП-20 причин ДТП немає причини «не носив на собі світловідбиваючі елементи». Там є «перевищення допустимої швидкості», «порушення правил маневрування» та «порушення правил проїзду перехресть». Давайте може почнемо із цього боротьбу з порушеннями ПДР?#Україна #БДР

Питання якісної меморіалізації наразі є чи не одним із найактуальніших в Україні, проте варто і усвідомлювати потребу організації відповідних похоронних процесів, які мали б відбуватись з повагою до померлих! На жаль, стан крематорію Байкового кладовища у Києві не відповідає ні статусу цього об’єкта, ні своїй функції. Цього року питання розробки науково-проєктної та кошторисної документації для реставрації залів прощання зрушило з місця.Вже зрозуміло, що процес не буде легким, адже є велика кількість проблем, котрі потрібно вирішити, і які були попередньо обговорені у ході консультацій з експертною спільнотою:🔹 Реалізовувати те, що задумали архітектори, але не змогли втілити у життя? Чи обмежетись реставрацією лише реалізованих об’єктів?🔹 Які використати кольори та матеріали в інтер’єрі? Як забезпечити безбар’єрність?🔹 Як вирішити питання водовідведення, гідроізоляції, поганого стан бетону та конструкцій?🔹 Яким чином зробити так, аби сенси, закладені авторами об’єкту, зчитувались відвідувачами на інтуїтивному рівні?Окрім безпосередньо самої роботи з крематорієм та залами прощання, потрібно пропрацювати і навколишній простір, адже його важко наразі назвати естетичним, доступним чи тим, який висловудє повагу або шану.#Україна #Київ #кладовище #реставрація

У Коломиї відреставрували одні із настаріших дверей міста, яким 235 років!Завдяки роботі коломийських майстрів з реставрації, вдалося відкрити приховану за шарами фарби збережену деревину. Спереду використаний міцний та практично неушкоджений дуб, викладений у «ялинковий» візерунок. Позаду двері захищені пластинами з сосни. Деревину очистили, стабілізували та обробили від шкідників. На дверях залишились оригінальні елементи – металеві заклепки, невелика частина з яких була втрачена і зараз відновлена, та старі завіси – очищені від бруду й фарби, та повністю функціональні.Сам же будинок є першою світською мурованою спорудою в Коломиї 1789 року побудови, наразі у ньому відкрили Простір підтримки «Гарт». Серед подібних забудов об’єкт вирізняє плоска колонада античного стилю з декоративними пілястрами й аттиком (єдина подібного зразка будівля на Прикарпатті). Реставрацію дверей проведено за підтримки міського голови Богдана Станіславського. Роботи виконані майстрами реставраційної майстерні Idea Studio Quadro.#Україна #Франківщина #Коломия #брама #порівняння

😢 Чому в Чернівцях погано працює процес реставрації брам? У місті вже давно існує програма співфінансування, яка, на жаль, не користується значною популярністю. З чим це пов’язано? Загалом усі фактори можна розділити на 2 напрямки.🔸 Відсутність комунікації. Управління охорони культурної спадщини взагалі не комунікувало про програму співфінансування, офіційний акаунт міської ради писав про це дуже рідко. Яким чином працює ця програма, як в ній взяти участь, які результати можна отримати – знайти складно. У місті мізер якісних та крутих реставрацій, які можуть бути «амбасадорами» програми. Мова йде про двері, біля яких після реставрації почнуть фотографуватись як містяни, так і туристи. Мешканці повсякчас виступають проти перефарбування дверей у яскраві кольори, притаманні стилістиці, що теж певною мірою обумовлено відсутністю комунікації. 🔸 Не надто висока якість робіт. Чому? Тому що розпорядником коштів є один структурний підрозділ, замовником робіт – інший. Міська рада готова виділяти на реставрацію в кілька разів нижче ринкової ціни. Тому за документами місто проводить не реставрацію, а звичайний ремонт. Відповідно, проект проходить експертизу, на якій треба пояснити, чому ти вирішив купити не найдешевшу ручку, а не ту, яку можна знайти на сайті Епіцентру. Все це впливає на кінцевий результат відновлення.Допоки місто буде виділяти на «реставрацію» кошти за залишковим принципом, доти Чернівці не будуть мати яскравих прикладів відновлення дверей у середмісті. Краще робити дві якісні реставрації на рік, ніж шість посередніх. Місту потрібно підняти це питання, а також провести наради/обговорення/консультації – з відповідними структурними підрозділами міськради, фахівцями і громадськістю. 📍 П.С. Я ще не торкнувся теми знань та навичок місцевих реставраторів, які стикнулись з проблемами: як відсутності фахівців у зв’язку з низькою оплатою праці та мобілізацією, так і відсутності можливостей підвищення своєї компетенції.#Україна #Буковина #Чернівці #реставрація #порівняння