NE:Urban

Одні – забороняють самокати, інші – культурні та розважальні заходи!По всій країні міські ради приймають купу абсолютно відірваних від реальності рішень, котрі сприяють виїзду людей за кордон і зменшенню доходів бізнесу. Все це, як у нас прийнято, виправдовується дією воєнного стану.Очевидно, розважальні заходи недопустимі в окремі трагічні дати, проте очевидним є і той факт, що якщо у молоді (а дуже часто саме вона ЦА таких подій) забирати можливість просто жити своє нормальне життя, то ця молодь дуже швидко знаходить спосіб поїхати з цієї країни. А бізнес на фоні і так не простої ситуації змушений поступово закриватись, адже не завжди здатен витримати обмеження в роботі чи додаткове податкове навантаження, а окрім того ще й доводити «небайдужим» мешканцям, що нічого поганого вони не роблять, а музика – це не щось шкідливе чи ганебне в часі війни.«А як там хлопці з нуля, їм приємно, що в тилу дискотека?», – основний аргумент, який можна почути. Не знаю, як у вас, але майже всі мої знайомі, коли приїжджають з фронту, хочуть мати змогу нормально відпочити, в тому числі й в барі, на дискотеці, в ресторані. І будучи вдома - чи не в першу чергу йдуть в той чи інший заклад, де, очевидно, буде грати музика і відпочиватимуть інші люди.#Україна #ЗГХ #Волинь #Дубно #заборони

Вулиця Ярошинської: провальна реконструкція, яка спонукала до розробки концепції односторонності вулиць цілого мікрорайонуНа жаль, вулицю Ярошинської спіткала та ж біда, що і деякі інші вулиці Чернівців: її запроектували як двосторонню, але опісля цього прийняли рішення про односторонність. Через це на ній не вийшло нічого зробити, окрім невеликого розширення тротуарів та кількох лунок для дерев, які тут з’являться згодом. Якби від початку було розуміння того, якою повинна бути вулиця Ярошинської та куди організувати по ній рух, можна було б знайти місце і для антикишень, і для паркування, і для ряду дерев, яких тут, очевидно, не вистачає. Тож, для того аби недопускати таких помилок у подальшому, було прийнято рішення щодо розробки концепції односторонності. Якщо коротко: з 25-ти вулиць цілого мікрорайону міста лише 5 можна залишити двосторонніми. Усі інші потрібно зробити односторонніми (в одну та іншу сторону почергово). На цю концепцію, маю надію, у майбутньому буде звертати увагу замовник робіт при наступних реконструкціях кожної з 25-ти вулиць, що були опрацьовані.П.С. Під «провальною реконструкцією» мається на увазі якість проектування, а не якість виконання робіт, адже пониження бордюрів на переходах тут нормативні, та й мощення ніби непогане. Але мені здається, що ми досягли того етапу, що реконструкції вулиць варто оцінювати не тільки по тому, чи стало на них рівно… #Україна #Буковина #Чернівці #вулиця #реконструкція

🚧 Найбільший у світі проєкт тактичного урбанізму на Контрактовій площі від Мікаеля Колвіла-Андерсена: опубліковані візуалізації TORV Kyiv, які викликали неоднозначну реакцію киян!Головним спонсором проєкту виступила данська компанія Novo Nordisk у співпраці з посольством Данії в Україні та Данським культурним інститутом. TORV Kyiv має на меті перетворити Контарктову площу на «динамічний, яскравий тимчасовий міський простір з травмочутливим дизайном для ветеранів і засобами для фізичної активності як для дітей, так і для дорослих».З однієї сторони це звучить дійсно непогано, проте є кілька але, які породили дискусію👇🔹 Відсутність попередніх консультацій з громадськістю 🔹 Презентація в РДА відбулась ще до того, як були здійсненні опитування, проведене мапування стейкхолдерів чи організовані воркшопи🔹 Відсутність врахування чутливості місця, якою є Контрактова площа, з точки зору історичного та культурного значення (мова не тільки про Середньовіччя, а й про Новітній час)Варто нагадати, що на реконструкцію Контрактової площі ще до повномастабного вторгення був проведений архітектурний конкурс, проте проєкт досі не реалізований. Наразі ж постає питання створення тут найбільшого проєкту тактичного урбанізму у світі? А чи варто тут? А чи варто так? А чи потрібно це зараз? 🎡 Очевидно, Контрактова площа наразі має вигляд асфальтового поля, яке ніяк не використовується, окрім як для пішохідного транзиту. Очевидно, площа має пропонувати більше сценаріїв використання, ніж це є зараз. Проте чи повинні ці зміни відбуватись у контексті «найбільшого проєкту тактичного урбанізму у світі»? Можливо варто дочекатись ресурсів на реалізацію того проєкту, який переміг у архітектурному конкурсі?Проєкт TORV Kyiv сам по собі є дуже хорошим, як і ідея оновлення Контрактової площі засобами тактичного урбанізму, але наразі опубліковані візуалізації не дають відповідей на купу питань, а також роз’ятрують болючі для багатьох киян рани, викликані складною та довготривалою боротьбою за площу.🏙 П.С. Після невеликих підрахунків було визначено, що проєкт тактичного урбанізму у Нью-Йорку більший, ніж пропонований у Києві. Фактчекінг, на який ви заслуговуєте!#Україна #Київ #тактичний_урбанізм #проект

Постійна біда України: міські вулиці перетворюють на траси, а траси – на міські вулиці; в результаті комфортними не є ні одні, ні інші!Об’їздні дороги Львова, Рівного чи Тернополя більше нагадують міські вулиці, аніж реальні об’їздні дороги крупних населених пунктів. На них можна купити продукти, меблі, рослини, автомобілі чи будівельні матеріали; на них можна відпочити, поїсти у ресторані, оформити страховку, відремонтувати побутову техніку тощо. Але до чого це все призводить? Тотальна забудова об’їздних доріг призводить до того, що вони не можуть виконувати свою основну функцію – швидкий пропуск транзитного транспорту, який не мав би затримуватись у межах міста або його околицях. Для того щоб скористатись усіма перерхованими вище послугами, в ідеалі автомобілісти повинні з’їзжджати з доріг державного значення на місцеві. Проте цього не відбувається. Усі з’їзди та виїзди з прилеглих територій відбувають безпосередньо на об’їздні дороги в одному рівні з купою зайвих лівих поворотів, що тільки збільшує конфліктних точок. Подекуди навіть з’являється необхідність облаштування регульованих перехресть, що негативно впливає на пропускну здатність. Проблема ще полягає у тому, що ОМС переважно сприяють забудові трас, які проходять їхніми територіями, адже активний бізнес суттєво наповнює місцеві бюджети. Відсутність стратегічного розуміння об’їздних доріг суттєво поглиблює проблему та інколи унеможливлює її вирішення у майбутнього, окрім як будівництвом нової об’їздної дороги [але нащо воно нам треба?].Законодавство України забороняє певні типи будівництва вздовж доріг державного значення, проте, як ми бачимо, ця заборона є формальністю, яку за бажанням та потребою можна обійти.#Україна #дороги

У Чернівцях нарешті відбувся перший перехід громади УПЦ МП до ПЦУ: у місцевості Рогізна на території Садгори! Варто зазначити, що це не перший храм, який перейшов до ПЦУ у Чернівцях, щоправда у інших випадках це стосувалось скоріше не парафіяльних церков, а сакральних споруд, що мають певні особливості використання: Гарнізонний храм на території госпіталю чи Каплиця-усипальниця на території кладовища. Наразі у місті є понад 20 церков ПЦУ, понад 20 церков УПЦ МП (РПЦ), 5 церков УГКЦ та 3 церкви РКЦ. Ці цифри є приблизними через те, що УПЦ МП приховує свої об’єкти, а часом релігійні організації храмами називають території, на яких поки відсутні безпосередньо самі споруди.Цікаво, а на такому важливому державному об’єкті, як СІЗО, церква досі не підпорядковується ПЦУ?📸 На фото: Собор УПЦ МП у самому центрі Чернівців, який незаконно використовує свою ділянку для паркування. Місто розірвало з релігійною громадою договір оренди цієї території, проте представники церкви перешкоджають комунальникам у доступі до неї.#Україна #Буковина #Чернівці #храм #війна

🚇 Дніпровський метрополітен: ліквідувати не можна добудувати [кому поставте самі]Наразі метро у Дніпрі виглядає як чудовий і дорогий атракціон з 6-ма (5-ма робочими) станціями. У місті працює лише одна гілка протяжністю 7,8 км, між кінцевої якої можна доїхати за 12 хвилин. Більшість пасажиропотоку рухається між крайніми станціями, адже проміжні попали на ділянку промзони. У 2016 році було прийнято рішення про продовження існуючої гілки на 3 станції, але через різні причини вони досі не добудовані. Ⓜ️ Відкритим залишається і питання того, чи реанімують нові станції безпосередньо саме метро, адже вони дублюються як трамваями, так і маршрутами колісного наземного транспорту. Ймовірно, значні відчутні покращення відбудуться лише після відкриття другої гілки (а це – дуже ефемерна перспектива). Закрити проєкт не можна, адже в нього вже вкладено купу коштів (хоча плани щодо цього озвучувались). Продовжувати – недоцільно, адже ні у міста, ні у центральної влади немає стільки грошей. Що робити? Які думки?#Україна #Дніпро #транспорт #метро

🚂 Львів’яни та гості міста, до вас з Чернівців вирушило кілька десятків тонн різдвяного настрою [і кілька додаткових відсотків до вуглецевого сліду міста]Паровоз Ер 797-86 «живе» у Чернівецькому локомитивному депо, але раз на рік вирушає у далеку подорож до Львова. Кілька різдвяних днів він курсує між Брюховичами та Львівським залізничним вокзалом. Цьогоріч усі рейси будуть безкоштовними, але потрібно попередньо зареєструватись на сайті залізниці та взяти участь у розіграші квитків. У Львові поїзди відправлятимуться тричі на день з 25 по 29 грудня.Єдина значна претензія до Укрзалізниці щодо цього: чому не можна було хоча б один рейс запустити в Чернівцях, враховуючи той факт, що паровоз і так готують до його експлуатації у Львові? Було б чесно, якби буковинці теж мали змогу прокататись на різдвяному експресу, враховуючи те, що він знаходиться та обслуговується у Чернівцях. А якщо і не покататись, то хоча б анонсувати той факт, що потяг буде годину стояти на залізничному вокзалі міста.[на пероні Чернівців, окрім мене, ніхто не знав про виїзд паровоза з депо]#Україна #Буковина #Чернівці #потяг

Дніпро – місто великих масштабів!Цього місяця я вперше побував у Дніпрі. Це найсхідніша локація, у якій я коли-небудь бував в Україні (попередній «рекорд» – ст. м. Лісова). Якщо коротко, то мені сподобалось! Але про все у деталях – далі по тексту. Дніпро – цікаве місто. По масштабності, очевидно, його хочеться порівнювати лише з Києвом. Львів, попри те, що теж з агломерацією є мільйонником, все ж має меншу масштабність та сприймається по-іншому. Коли я перебував на вже реалізованих громадських просторах Дніпра, у мене, ймовірно, в очах з’являлись символи доллара. В інших містах України складно уявити використання настільки дорогих матеріалів та рішень. Попри це, поруч можуть бути вулиці у не найкращому вигляді. Дуже класно, що новобудови переважно є якісними та мають красиві фасадні вирішення. При цьому вони часто абсолютно ігнорують містобудівний контекст та створюють надмірне навантаження на навколишню інфраструктуру. Те, яким чином покращує місто Urban Dnipro не може не дивувати. Останні проєкти ремонтів та реконструкції вуличної мережі виконуються з забезпеченням доступності та коректного зонування міського простору. Віденські платформи, делініатори, припідняті пішохідні переходи… Це все вже певною мірою стало нормою для Дніпра. Сподіваюсь, наступного року приїхати у місто вже в теплу пору, яка дозволяє краще оцінити Дніпро та останні його зміни.#Україна #Дніпро #добірка

АТ «Укрзалізниця» та Чернівці: невигадана історія невзаємного кохання! У жовтні 2015 року УЗ голосно запустила сполучення Львів-Чернівці новим українським дизель-потягом ДпКР-2. Час у дорозі тоді складав неймовірні 3.5 години. До 2024 року потяг продовжував регулярне курсування, але час в дорозі збільшився майже на годину. Виглядає, наче непогано? В новому ж графіку, який вступив в дію 15 грудня 2024 року, цей потяг фактично відсутній у розкладі. Він призначається Укрзалізницею за окремою вказівкою. Тепер він буде курсувати не кожен день, а лише у виняткові рандомні дні, які визначені як «пікові». Таким чином, на 9 рік маршруту Чернівців-Львів Укрзалізниця його поступово вбиває. Спочатку збільшила тривалість руху, наразі ж – частково відмінила деякі рейси. ***У грудні 2021 року був призначений потяг Чернівці-Полтава. Нині ж, у новому розкладі УЗ голосно анонсувала новий потяг Чернівці-Харків. Він курсуватиме через Полтаву, тому попередній скасували. І новина наче хороша, але не все так прекрасно.Фактично Чернівці отримали не новий потяг, а 3-4 вагони Чернівці-Харків, які у Івано-Франківську перечіпляють до потягу, який їде з рахівського напрямку. І все було б не надто погано, але стоянка в Івано-Франківську складає більше години. На зворотньому шляху – та ж сама історія. Таким чином, за 3 роки маршруту Чернівці-Полтава Укрзалізниця фактично ліквідувала його, замінивши лише 3-4 причіпними вагонами з Харкова, які ще й заставляють пасажирів годину чекати в Івано-Франківську.***Постійно страждає також сполучення Чернівці-Київ. Останні кілька років Буковина має лише один повноцінний прямий потяг до столиці. Раніше частково територією Молдови ще курсував потяг 117/118. Згодом через карстові провали на території області його скасували, через що Чернівці залишаються вже тривалий час з одним потягом до Києва. В той же час районний центр Рахів нині має відразу 4 щоденних потяги до Києва (а разом з проміжними їх – ще більше). Так, в тому напрямку розташовані гірськолижні та туристичні містечка, популярні серед відпочивальників. Проте, Чернівцям та містечкам області взагалі складно говорити про якусь привабливість, що обумовлено їх обмеженим залізничним сполученням. До прикладу, гірське буковинське містечко Вижниця від початку коронавірусу залишилось без будь-якого залізничного сполучення. В той же час його прямий зв'язок із Києвом міг би дати значний поштовх для розвитку туристичної інфраструктури як міста, так і району в цілому. Адже одраазу поруч з ним – Кути, Косів, Путила та ряд інших туристичних населених пунктів Карпат.#Україна #Буковина #Чернівці #транспорт #потяг

Не повинен мер будь-якого міста України просити президента України підписувати закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну техніку для ведення своєї діяльності. Це ненормальна ситуація: те, що в цьому когось взагалі треба переконувати.Така дискусія в принципі не повинна виникати на 3-му році повномасштабного вторгнення. В голові постає величезне питання щодо того, чому Верховна рада так довго чекала з законодавчою ініціативою щодо розблокування використання гуманітарних машин комунальними підприємствами (а по суті – органами місцевого самоврядування). Суб'єкти господарювання повинні мати змогу використовувати тролейбуси, автобуси, екскаватори чи автокрани для надання ними відповідних послуг і отримання за них доходу!На ОМС і так значною мірою збільшилося фінансове навантаження (будівництво соціального житла, облаштування укриттів, підтримка ВПО, повернення частини ПДФО), так ще й заробляти на техніці, яка й призначена для заробітку, не можна?#Україна #транспорт