Статистика telegram каналу - @nacussd
2022-01-07
Українські студії стратегічних досліджень
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Історія змін назви
Історія зміни типу аккаунта
Історія зміни статуса
Стіна канала Українські студії стратегічних досліджень - @nacussd
Запрошуємо до онлайн дискусії "Деколонізація росії – калмицький фактор" у четвер, 3 листопада о 19:00.
Продовжуємо цикл дискусій про справжній устрій крихкої імперії, та майбутній устрій на теренах півночі Євразії. Цього разу в фокусі уваги – калмицький народ і його рух за свободу.
Днями калмики одними з перших чітко заявляють про конкретні плани самовизначення. 26 жовтня Конгрес ойрот-калмицького народу проголосив декларацію “Про державну незалежність Республіки Калмикія”, де закликає калмицький народ гуртуватись у боротьбі за визволення від колоніального гніту, а світ – підтримати ініціативу.
Чого ж прагнуть представники калмицького народу? Про це обговоримо під час дискусії.
Учасники дискусії:
Юрій Сиротюк, директор НАЦ "Українські студії стратегічних досліджень" , солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку;
Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ "УССД", кандидат політичних наук;
Андрій Мохник, народний депутат України VII cкликання, міністр екології та природних ресурсів України у 2014 році;
Владімір Довданов, заступник голови Конгресу ойрот-калмицького народу, міністр молодіжної політики, спорту та туризму Республіки Калмикія в 2004-2005 роках.
Трансляція на ютуб-сторінці https://www.youtube.com/channel/UCiWxggjen2JXyKkFWlPsh2Q У процесі дискусії всі охочі зможуть поставити питання у коментарях під стрімом.
Продовжуємо партнерство з кафедрою міжнародних відносин КНУКіМ, прийнявши на практику студентів - майбутніх міжнародників. Долучаємо практикантів до вивчення міжнародної ситуації та конфліктів у світі, аналізу закордонних публікацій, ознайомлюємо з нашими проектами: "Індекс війни" та "Деколонізація росії"
#КНУКіМ #УССД #Кафедра_МВ
В США 27 жовтня Пентагоном опублікована оновлена Стратегія національної оборони. Посилання на Стратегію у першому коментарі. Спробую дати оцінку окремим цікавим речам, що помітив у документі.
У преамбулі цитується Байден, який назвав наш час “вирішальним десятиліттям” з драматичними змінами в політиці та економіки у світі. Головні завдання з одного боку це стримання Китаю, а з іншого – співпраця з членами НАТО у спільній протидії російській агресії. На наступному рівні протидія екстремізму, стримування Ірану та КНДР.
Попри події довкола росії, залишається незмінним курс на визначення саме Китаю як головної загрози у середньостроковій перспективі. Знову цитується Байден – Китай як країна що прагне розхитати світовий устрій, і єдина сила яка це може зробити (через економічні, військові та технологічні здатності).
Політика росії після вторгнення до України характеризується як безвідповідальна. На неї США відповідають і посилюють єдність з союзниками по Альянсу.
Але для готовності протистояти викликам у майбутньому потрібно посилити вдосконалення технологій, бо США ніколи не боялись конкурентного змагання, наголошують автори.
Головними пріоритетами безпеки виступають:
- Захист батьківщини, протидія багатоаспектній загрозі з боку КНР
- Протидія стратегічним атакам проти США, союзників, та партнерів
- Протидія агресії, зі здатністю при потребі мати перевагу в конфлікті – насамперед проти КНР в Індотихоокеанському регіоні, далі проти російських дій в Європі
- Побудова потужних Об’єднаних сил та екосистеми безпеки
керівник дослідницьких програм НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень», кандидат політичних наук Юрій Олійник
Детальніше за адресою https://ussd.org.ua/2022/10/28/81240/
пріоритетом безпеки, тренування, обміну технологіями. Завданням є добиватись розширення підтримки на східному фланзі НАТО, аби надати проміжні гарантії Україні до вступу в Альянс.
✅«Нагадує історію Веймарського трикутника (в рамках якого Париж і Берлін просували євроатлантичну інтеграцію Польщі). Це посилить і глобальну роль Британії, і регіональну Польщі. З початком вторгнення в основному багато експертів зайняті на інших флангах, тому дискусія затримується. Тему треба продовжувати, й інтерес у союзників не зменшився. Особливо це підвтерджує настрій польських експертів», - зауважує аналітик.
❗️На його думку, пріоритетними зонами впливу “Глобальної Британії” це Чорне, Балтійське море, Північна Європа, східний фланг НАТО. Рф для неї загроза на першому місці, бо для Вашингтогнського канону на цьому місці – Китай. «Це виливається в нові домовленості. Останньою є Рамкова домовленість щодо безпеки торгівлі 8 жовтня 2022 року. В кабінеті Сунака більше 70 % міністрів залишилось після попередників. Займуться більше внутрішніми питаннями (зокрема через фінансову кризу), але продовжиться старий зовнішній курс, хоча з меншою увагою медіа. Але дальші ініціативи залежать від України», - стверджує Олександр Краєв.
👉Аналізуючи британську політику (зокрема монархію), то експерт виділив, що велика її частина керується звичаєвим правом. В 2013 парламент провів юридичне дослідження, чим обмежена воля короля. Виявляється, не обмежена нічим, крім власної волі. Але традицію балансу дотримуються. Частіше використовують монаршу санкцію і королівський дозвіл. Відносно недавно в 1998 році Єлизавета наклала санкцію на обговорення парламентом обмеження прав Корони. Про Чарльза можна згадати скандал “Чорного павука” з Тоні Блером, де Принц висловлював поради щодо політичного курсу. Тому можна очікувати більший вплив як Короля у країнах Співдружності.
👉Олександр Чупак, Oleksandr Chupak експерт НАЦ “УССД”, випускник Селкірк коледжу (Канада). вважає, що наростає потреба закріпити на папері союз. Бо є загроза змін при політичних змінах. Зокрема падає підтримка консерваторів, а політика лейбористів досить непередбачувана. Треба 15-16 листопада на G20, де і Польща, і Україна будуть присутні, показати нашу візію майбутного, як визволення поневолених росією народів. Окремо зазначити – що підтримка України це не витрати, а інвестиції.
✅Експерт нагадав, що проблема у кризі консерваторів і навів ряд фактів - ще з часів Кемерона починаючи, який включав соціалістичні пункти лейбористів до програми . А референдум за Брекзіт задумували для заспокоєння населення. Навіть Джонсон підірвав енергетичну стабільність під гаслами боротьби зі змінами клімату (обмеження трекінговоно видобутку газу).
👉Зараз при владі Ріші Сунка, зять індійського мільйонера Нараяни Мурті, який має хороші контакти з путіном. Але Сунак оголосив про збільшення підтримки України. Тільки 20 % підтримують консерваторів. Але ключ до стабілізації Британії - на сході Європи.
На прикладі Ліз Трасс бачимо хто має владу у Британії – фінансова еліта зумовила падіння фунта, і зараз змінює прем'єра. Ріші Сунак її представник, був банкіром у Golden Sucks. А Лондон після Нью-Йорка на другомі місці у світі як фінансовий центр впливу. А от в Канаді велика увага до королівської родини, її візитів зберігається.
Але якщо Британія захоче відновити силу (яку 70 років втрачає), то зараз для неї шанс.
https://youtu.be/k7G-wwq9GZM
Запрошуємо до онлайн дискусії "Перспективи україно-британо-польського союзу і урядові зміни у Великій Британії" у рамках проекту Глобальний обсерватор у четвер, 27 жовтня о 19:00.
Ще на початку року активно обговорювались можливості формування союзу Києва, Лондона та Варшави, до якого в подальшому зможуть приєднуватись інші гравці. Під час війни Британія та Польща чи не найбільше допомагали Україні. Однак після відставки прем’єр-міністрів Боріса Джонсона та Ліз Трасс постає питання, чи продовжиться дана політика за наступних лідерів.
Також політична нестабільність в британському уряді ставить питання, чи не сконцентрується Лондон на внутрішніх проблемах? Чого чекати Україні, і які перспективи наших взаємостосунків? На ці питання шукатимемо відповідь у четвер.
Учасники дискусії:
Юрій Сиротюк, директор НАЦ "УССД" Українські студії стратегічних досліджень , солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку;
Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ "УССД", кандидат політичних наук;
Олександр Чупак, експерт НАЦ “УССД”, випускник Селкірк коледжу (Канада);
Олександр Краєв, директор Програми “Північна Америка” Ради зовнішньої політики “Українська призма”.
Трансляція на ютуб-сторінці УССД https://youtu.be/k7G-wwq9GZM У процесі дискусії всі охочі зможуть поставити питання у коментарях
https://youtu.be/iXTkMy_ozhk
Ювілейні X БАНДЕРІВСЬКІ ЧИТАННЯ - «Філософія української перемоги. Візія Великої України» відбудуться 4 лютого 2023 року.
За будь-якої геополітичної погоди.
Запрошую приєднатися до команди і Справи.
Наш контакт у ФБ: https://www.facebook.com/nac.ussd
Електрона пошта: nac.ussd@gmail.com
Свій! До Свого! По Своє!
#Бандерівські_читання #Україна #історія #війна #Сиротюк #москва_впаде #ВО_Свобода #націоналізм #УССД
Вже є ядро башкирських бійців, які гуртуються, в підпіллі, на боці ЗСУ в Україні готуються воювати.
✅За роки легальної діяльності Башкорт провів Всебашкирський чоловічий Йийин (віче) та інших політичних акцій.
А екологічні акції були найбільші були, бо відносяться до всіх народів.
📌На запитання про відносини Башкортостану з татарами, конфлікти та співпраця між ними, експерт відповів:
В республіці три великі народи – башкири, татари, росіяни. Тому в майбутньому розробили проект мирної процвітаючої держави багатоетнічної: башкирської політичної нації, куди ввійдеть всі жителі республіки Башкортостан, не залежно від національності, але народи мають визнати за башкирами право на самовизначення (башкирська як державна мова).
Інші народи теж приходять до ідеї політичної нації, зокрема ерзя під час останнього з’їзду в Естонії.
Москва спеціально стравлює дві схожі ментально мусульманські та тюркські республіки, Татарстан та Башкортостан, бо якщо вони об’єднаються, то стануть великою силою.
📌Руслан Габбасов підсумував, що зараз відкривається вікно можливостей. Останнє було 30 років тому, але башкири ним не скористались. Зараз все як снігова лавина, росію лихоманить. І швидко йдуть зміни. Ще півроку тому були регіоналістські рухи, але зараз вони розцвіли (Смаляндія, Вільний Сибір, Інгермаладія). Він прогнозує, що за рік часу імперія розпадеться, можлива громадянська війна, місцеві етнічні конфлікти. І щоб запобігти, західні політики мають звернути увагу на закордонні національні рухи, щоб підготуватись до неодмінного розвалу, і зменшити його кривавість.
⚡️Експерт не сумнівається, що Україна виграє і після цього стане однією з найбільш авторитетних і сильних держав якщо не у світі, то у Європі, а через кілька десятиліть буде суперсучасна держава.
Надіємось, що зараз будемо допомагати Україні, а вона допоможе нам в майбутньому, фінансами, зброєю, позбавимось частини репарацій. Бо ж Україна ще сто років тому першою визнали Башкурдистан під керівництвом Зака Валіді. Також Башкортостан буде в гармонії між Європою і Азією, особливо співпрацюючи з Туреччиною, Казахстаном (тут питання про майбутній коридор територіальний, через Оренбурзьку область).
Башкири воюють в ЗСУ, але індивідуально. Є плани зробити окремі підрозділи, зі взводів почати. І Башкирський національний політичний центр буде координувати, випрацьовувати єдиний політичний напрямок. Вже зараз проходимо зум-зібрання башкирів з усього світу, плануємо після нового року Башкирський національний з’їзд. Можливо, там постане питання про закордонний уряд.
https://youtu.be/rUkP89Xb4uE
✅четвер, 20 жовтня о 19:00.
Продовжуємо цикл дискусій про справжній устрій крихкої імперії, та майбутній устрій на теренах півночі Євразії.
👉Цього разу в фокусі уваги – башкирський рух за самовизначення. Обговоримо майбутнє територій Ідель-Уралу та долю московською імперії з башкирської точки зору.
✅Учасники дискусії:
Юрій Сиротюк, Yuriy Syrotyuk Юрій Сиротюк директор НАЦ "УССД" Українські студії стратегічних досліджень , солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку;
Юрій Олійник, Юрій Олійник керівник дослідницьких програм НАЦ "УССД", кандидат політичних наук;
Гліб Парфьонов, Gleb Parfenov експерт Центру політичних студій "Доктрина";
Руслан Габбасов, керівник Башкирського Національного політичного центру (м. Вільнюс), один з засновників організації “Башкорт”(зараз заборонена в росії)
Трансляція на ютуб-сторінці 👇
https://www.youtube.com/channel/UCiWxggjen2JXyKkFWlPsh2Q
У процесі дискусії всі охочі зможуть поставити питання у коментарях під стрімом.
Політичний аналітик Юрій Олійник Українські студії стратегічних досліджень у розмові із прес-службою «Свободи» відповів на два важливі запитання: про обстріл т.зв. Кримського мосту та основну мету нещодавніх ракетних атак.
❗️❗️Заради чого Московія обстрілює об'єкти критичної інфраструктури, зокрема наші електростанції? Щоб залякати цивільних? Щоб зірвати експорт електроенергії в Європу і посилити залежність останньої від Кремля?
Росія переслідує кілька завдань. По-перше, це терор, залякування населення, яке нібито має тиснути на владу, аби та йшла на компроміси. Путін розуміє, що війну він не може виграти, тому й намагається схиляти до миру на своїх умовах. Ми це бачимо в закиданні різних інсайтів як через західних агентів, так і недалекоглядних людей, які ведуться на маніпуляції. Тому ці обстріли й погрози ядерною зброєю для того, щоб якомога швидше змусити нас до миру, поки Росія остаточно не програла і поки ЗСУ не деокупували всю нашу територію.
По-друге, це створення проблем для самої України, для живлення армії, загалом нашої економіки, а також проблем для Європи. Оскільки ми експортуємо електроенергію до Європи, то проблеми в нашій енергетичній системі там зумовлюють як зростання цін, так і дефіцит. Тобто це спроба тиску й на Європу.
❗️❗️ Чи вдається залякати цими масовими обстрілами цивільне населення і владу?
Поки що не вдається. В них проблеми з вибором цілей, не попадають туди, куди їм треба. В принципі наше суспільство за ці місяці війни вже виробило певний імунітет. Ми розуміємо, що в них також обмежені ресурси. Їхня економіка може за три місяці зробити ту кількість ракет, яка була випущена на початку тижня. Бо щомісяця вони можуть робити кілька десятків ракет. Це в’яжеться з тактикою генерала Соловікіна, який зараз знову призначений керувати «операціями» в Україні. В нього є сирійський досвід, коли він також використовував багато ракет. Але зараз постала проблема їхнього дефіциту, вони мусять їх економити. Зауважте: в понеділок ракет було багато, у вівторок – в чотири рази менше. Крім того, наші ППО збили десятки.
Багато українців в соцмережах навперебій сперечаються щодо обстрілу т.зв. Кримського моста. Мовляв, якби не обстріляли, то Москва не чіпала б наших електростанцій. Це так? Чи треба було цілити зараз, на Вашу думку, в той міст? Які переваги це нам дало?
Це треба було робити з двох міркувань. Це інформаційний вплив, демонстрація того, що Крим наш, український. Другий фактор – це суттєве обмеження російського військового потенціалу на Херсонщині, на Запоріжжі, бо пошкодження мосту спровокувало проблеми з постачанням зброї, людей, обмежило логістичні лінії.
Я чув версії, що це не українці зробили, бо Україна повністю не взяла на себе відповідальність. Є припущення, що це підстава самого Путіна, щоб спровокувати «покарання» України. Але думаю, це не за рішенням самого Путіна відбулося. Чому? Бо ця подія змусила його діяти швидко і нерозважливо. В усіх ватних імперських телеграм-каналах, пов’язаних з Пригожиним, Кадировим і т.д., піднявся крик, мовляв, щось треба робити. Бо Кримський міст був символом, вони його називали «будівельним чудом 21 століття». Тому він змушений був на це реагувати. Але мені здається, що такі масштабні ракетні удари мали завдати пізніше, скажімо, зимою, коли будуть люті морози. До того часу їм би вдалося ще більше їх зробити. І ситуація в Україні була б тоді набагато гірша: в умовах зими пошкоджене і опалення, і електростанції. Але обстріл цього мосту змусив ворога раніше використати ці запаси, з набагато меншим коефіцієнтом дії, ніж можна було отримати через кілька місяців.
На наше щастя…