Олег Мудренко

Ракети не самі народжуються – їх роблять, працелюбні двоногі - у три зміни на заводах. І на кожному виробництві є десяток спеціалістів, без яких ці цехи зупиняться.Ракети не самі летять. Їх у тиші кабінетів програмують і з літаків та полів запускають. Теж двоногі. Які самі (та їхні родини) живуть у добрих будинках у Москві чи смердючих бараках в Іжевську.Те саме можна сказати про ключових фахівців та їх сім'ї у всіх сферах рейху. Логістика, фінанси, енергетика, муніципальне управління...Чи не ''прості люди'', ця худоба без номера нічого не вирішує. Не керівники вищої ланки – цих упирів надто добре охороняють. Особливо для найманого наркомана з молотком у руках. Середній рівень - ключові фахівці, робочі коні будь-якого процесу. Від заводу до генштабу ворога.Наприклад.В одному із спальних районів Москви є помітний будинок. Колись давно я в ньому жив. Ранком на весь двір йшла череда рашистких офіцерів від майорів до генерал-майорів. Кубло у них там, чай п'ють із рязанським цукром)У схожій ситуації одна розумна бабуся "відправляла хлопчиків", коли ракет не вистачало.І падали головні інженери заводів, льотчики та банкіри, на похоронах родичів вибухали ключові генерали, горіло і вибухало те, що заважало жити...Гинула в боях та при арештах і агентура - не все можна доручити одноразовому виконавцю. Але втрата добровольців диверсантів незрівнянна навіть із одним піхотним боєм.Так вони і перемогли - сталевою волею та філософським ставленням до куртуазних конвенцій.А ми продовжуємо свій Верден- начебто у кожного полководця свій завод з виробництва новобранців... І тінь Сайгона-1975 потихеньку наповзає на Київ.Треба бити ворога там, де він не воює.Nulla est veritas, omnia licent.

Учорашній мій допис про дуже важливий міст під Мелітополем, який аж проситься на расхєрачити, в чергове наштовхнув мене на певну думку. А саме… Дехто наполегливо намагається стерти українцям спогади минулого. Начебто нічого і не було. Начебто ніхто і не жер горілку в Буковелі, коли треба було терміново готувати країну до найголовнішого виклику в сучасній історії, себто до повномасштабного вторгнення! А якщо і була та колиба із горілкою в Буковелі, тооооо… йдіть нахєр, ось чому! І зокрема той міст під Мелітополем не грав ніякої ролі, бо магістральний канал «через двадцять кілометрів закінчується» і що ти нам утетоотвсьо тут розповідаєш. Я людина вельми вперта, до 2014 року прожив в Мелітополі, неодноразово їздив на риболовлю на той самий канал і тому спробую парирувати накиди «фахівців» з диванів. 1. «Військові самі могли підірвати той міст. Чіво Залужний це не зробив?»… Ні, не могли! Військові, в незалежності від прізвища Головнокомандувача, не можуть діяти, як їм заманеться. Навіть якщо дуже захочуть. Навіть якщо на відміну від Банкової уважно слухали те, що говорять західні ЗМІ. (Ну ті, які «гірше скабєєвої»). Для того, щоби військові раптом замінували дууууууже важливий міст біля Мелітополя… міст, по якому їздить купа транспорту бо він знаходиться на трасі, їм, (себто військовим) потрібен Наказ, який спирається на Наказ зверху, а той ще вище. Все це врешті решт впирається в Наказ (указ, рішення) на застосування військ. І це рішення приймає… ні, не Головнокомандувач ЗСІ. А виключно Президент України, Верховний Головнокомандувач. Так і ніяк інакше. В листопаді 2018 року, таке рішення було прийняте пʼятим Президентом. Він тоді діяв навипередки. А ось в лютому 2022 року, це рішення будо прийняте лише тоді, коли на Україну вже падали ракети. Забули? Так освіжіть памʼять власну. Це безкоштовно! Наполягаю… Подивіться, а потім ще раз передивіться інтерв’ю, яке генерал Сергій Наєв дав «УП». Він все розклав по полицях. Настільки зрозумілою мовою, що зрозуміліше та простіше, вже неможливо! Навіть якщо ви не сприймаєте прізвище Наєв, всеодно подивіться. Бо там він цитує нормативні документи, а не власну думку.2. «Цей міст не мав ніякого значення! Бо його можна було обʼїхати». І це мені намагалися довести люди, які із великою вірогідністю плутають Мелітополь із Маріуполем… Неправильна, хибна думка! Російські танки були біля мого рідного міста вже наступного дня після початку повномасштабного вторгнення. І примчалися вони не в обʼїзд, а по трасі зі сторони окупованого Криму. Саме через цей, начебто другорядний міст. А якби ж хтось дуже потужний на Банковій подумав головою та прийняв рішення (дивиться пункт 1), то російським танкам прийшлось би шукати обхідні шляхи, які можливо теж вже були б заміновані та підірвані. Це якщо не враховувати той факт, що вони могли б вже застрягти на Чонгарі або перешийку в Салькове. Безумовно, вздовж Каховського магістрального каналу йдуть грунтові (і трішки асфальтовані дороги). Так, приблизно через кожні 30 кілометрів є дамби для проїзду транспорту. Але це не траса, пряма як шкільна лінійка. І пошук обхідних шляхів, які нагадаю могли б вже бути замінованими, це все щооооо? Бінго! Чааааас! Напишіть мені вартість того самого часу для оборонців Маріуполя? Я вже не кажу про те, що ці мости навряд чи були розраховані на вагу танка. 3. І не менш головне. Навести понтонну переправу через штучну гідротехнічну споруду, себто канал, це завдання із охренєнною зірочкою. Чому? А подивіться уважно на фото Каховського магістрального каналу, і подумайте головою, якщо не втратили таку здатність. Так має цей міст значення чи ні? А доки думаєте, можете подивитися на мапу Каховськоі зрошувальної системи та фото каналу, яке я колись зробив на риболовлі. Нагадаю, одне рішення, однієї людини на Банкової, могло врятувати життя десятків тисяч українців. Рішення, яке так і не було прийняте… Чомусь!

Один популіст і балабол забрав у іншого такого ж брязкальця - і помчало...Вся стрічка завалена вересками та прокльонами, наче це Польша нам міста зносить.Не можу приєднатися до хору. Я не рибка гуппі, у мене пам'яті більше ніж на п'ять хвилинПам'ятаю сотні тисяч жінок та дітей, яких прийняла Польща.Пам'ятаю польські Краби влітку 2022 року.Пам'ятаю сотні !!!! танків восени 2022 - я сам був прикритий ними на КорсунськогоПам'ятаю винищувачі, системи ППО та довгі ряди бронетраспортерів.Десятки навчальних центрів, логістичних хабів та складів. Мільярди доларів фінансової допомоги, волонтерів чи не кожної АЗС під двома прапорами. Я не сука, я добро пам'ятаю.Аферу із зерновим транзитом, на мільярди доларів теж пам'ятаю. На таких зашкварах Навроцькі і виграють вибори.До речі, вони нам нічого не винні і нічим не зобов'язані.Хоче він свою брошку назад - та нехай чекає посилку за рахунок одержувача. А нам треба про свою гідність та свої інтереси пам'ятати, а не актора скривдженого зображати.У тому числі - подякою тим, хто допоміг і допомагає в жуткий час.Za naszą i waszą wolność!Слава Україні!Слава УПА!

Старі пісні про головне - знову у тренді.''Терміни служби, демобілізація, наші хлопчики хочуть додому'' - з кожної праски.Кожен кандидат на тепле крісло поспішає застовпити електорат на міфічних виборах. Від верескливого ​​губошлепа або всіма забутого Разумкова - до серйозних політиків.Спільне у них одне.НІХТО не каже, а, власне, ким нас міняти.НІХТО не згадує про божевілля броні та відстрочок.Артисти, писарі всюдисущого чиновництва, студенти-аспіранти, футбоглісти дворових команд, навіть збірні зі спортивної риболовлі.Мерії давно окупованих міст – від Бахмута до Маріуполя. З величезним штатом та бюджетом. Кубло ''адміністрації Луганської області" та всякі прокуратури Криму. Десятки тисяч дармоїдів на міфічних посадах. Мільйони жлобів із заповітною довідкою в кишеніНІХТО не заїкається про сотні ''законних'' способів отримати бронь або відстрочку будь-кому, хто хоч трохи почухався цим питанням.В результаті зі ста самців у тилу-90 жваво і охоче пред'являє відмазку.З чого б таке єднання політоти – зрозуміти нескладно кожному, хто має IQ хоча б двозначний.Це у нас війна-а у них мозолі на дупах від посадових крісел.Це у нас катастрофа з поповненням, а у них міфічні вибори. Електорат, рейтинги, коаліції та інші чвари.Це у нас діти лякаються від вибухів – а їх давно у теплих місцях.Це нам відступати нікуди-а вони завжди готові до ролі куртуазного уряду у вигнанніПріоритети різні. Дві різні планети.Тож, братва, не розкочуйте губи. Ми тут до кінця. Ніхто крім нас – як завжди

1 червня 2025 року — історична дата, коли СБУ провела спецоперацію «Павутина».Світ був вражений рівнем української майстерності, а окупанти зрозуміли: навіть глибокий тил рф більше не є недосяжним. Це був не просто удар по ворогу, а унікальна за своєю складністю операція, яка вже увійшла в підручники сучасного військового мистецтва.Вона здійснювалась за дорученням Президента України, Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського та під безпосереднім керівництвом генерал-лейтенанта Василя Малюка.Спецоперація «Павутина» готувалась понад півтора року — в умовах повної таємності та максимальної конспірації. Її метою було не лише завдати масштабних втрат, а й зруйнувати ілюзію безпеки, яку в рф вибудовували десятиліттями. У визначений момент 117 FPV-дронів одночасно атакували стратегічну авіацію противника на чотирьох військових аеродромах рф: «Бєлая», «Дягілєво», «Оленья» та «Іваново».У результаті уражено 41 літак, серед яких — Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та А-50. Сума завданих збитків перевищує 7 млрд доларів.Особливої ваги «Павутині» надав той факт, що СБУ знищила частину «ядерної тріади» рф. Саме нею кремль роками залякував та шантажував увесь цивілізований світ.Деталі однієї з найяскравіших та найрезультативніших спецоперацій сучасної війни дивіться у відео.СБУ продовжує методично знищувати цілі в глибокому тилу рф, відплачуючи за кожен злочин!

«Гаряча фаза» війни закінчиться до листопада цього року, — заявив Зе на зустрічі з депутатами-слугами. Приблизно те саме кажуть, як про факт, і пікейні жилети з куртуазної столичної тусовки.ВСЯ політота вже рвонула на вибори. Рейтинги, активісти, замовна брехня та дешеві маніпуляції... Бійці, волонтери та технарі - діляться на свій-чужий. Кухонні розмовляючі голови стають важливішими за бойовиків.Який, нах, фронт, яка катастрофа з мобілізацією? Почався чемпіонат "вилижі дупу електорату". При цьому всі розуміють, кого більше - ухилянтів-енурезників, що втомився від війни, або армійського співтовариства.На все це з цікавістю дивиться руський генштаб. Там війну закінчувати не збираються. Принаймні на лівому березі Дніпра. А якщо ми рухнемо-правий берег захищати не буде кому.Милі рожеві поні. Вам уже шашлик обіцяли. Тільки ви не за столом – а в меню.І лише Армія не дає вас зжерти. Поки тримається фронт-ви живі. А верески про міфічні вибори, від кого б вони не виходили, - це просто струс повітря.Ви б так про восповнення втрат в Армії, про скасування безумства броні та відстрочок думали, - як про теплі крісла для своїх мозолистих дуп

Так бачуНапередодні візиту Президента США до Сі пішов жорсткий "примус до миру". Термін, хто пам'ятає, із рашисткого вторгнення до Грузії.Колись безшумні детективи зірвалися з ланцюга - аж на самого Козиря! Колись віддана господареві профурсетка палить напалмом, зриваючи покриви.У кращих традиціях пропаганди - на першому місці чиста правда про нікчемність, соціопатію та жахливе мародерство Ze кубла.Далі – цікавіше. Далі йдуть мало не дослівні цитати з листівок, що скидають нам на голову. Про "безглуздість війни", про "треба хоч якось, але зупинити", "краще віддати частину, але щось зберегти"Сам Ze заганяється за прапорці. Роби, що скажу, підписуй, що без сопливих затвердимо, відводь війська, куди скажу. Дедлайн – візит Трампа до КНР.А тепер повернемося з небес на землю і подумаємо особисто про своїх та про себе.Слухняні - помруть. Решта – як карта ляже.Що, чим і ким робити – детально зрозуміло. Але у фейсбуці, цьому царстві толерастії, розвивати ці тези треба.Тримаємо зв'язок.Змінюємося контактами в сигнал та симплекс, кому є навіщо.Залишаємося на зв'язку і залишаємось живими. Сподіваємось на диво, руку побратима та силу зброї.Nulla est veritas, omnia licent

Безкарність вбиває.Нагадаю, рік тому в Дніпрі такий самий чорт поранив ножем двох військовослужбовців. Для тилових щурів, переодягнених у суддів, війни немає, є лише понти та каса. Вирок 5 років. Два роки і вийде за УДО.Це у воєнний час,за збройний напад на бійців.Та йди я в СЗЧ, нікого не образивши, мені вісім дадуть.Ось і дійшли до того, що форму у відпустках не носимо, нагороди сховані, а емблеми бойових бригад на машинах заклеюємо.Бидлу насрати на все, крім власних дуп. Закону немає, судді та менти чорти, а балакуни готуються до міфічних виборів. Ворог вибиває бійців і продовжує наступ.Падіння Сайгона, друга серія.А кожна мерзота чекає «перемоги або хоча б перемир'я,а потім виборів»Будуть вам вибори - між кадировцями та бурятами.Або:Арешт пропагандистів ворога, починаючи з губатого Алёши. Перегляд «дивних» вироківНаказ - діяти згідно зі Статутом у разі нападу.І, головне,скасування 80% брони та відстрочок для всей шушвали від студентів і футбоглістів до мусоров та чиновницьких писарів

2 травня (в Одесі) є і передісторія, і підсумки...27 лютого російський спецназ захоплює будівлі уряду та парламенту Криму.1 березня у Харкові москвич Міха Ронкайнен піднімає прапор РФ над захопленою білгородськими «туристами» міськрадою3 березня флот РФ блокує український військовий флот у Криму, розпочинаються штурми кораблів спецназом.18 березня в Криму під час штурму російським спецназом військової частини вбито прапорщика Кокуріна27 березня росіянами штурмом взято останнього з кораблів блокованого флоту — «Черкаси».6 квітня у Донецьку «зеленими» захоплено будівлю облдержадміністрації, натовпу кричать про створення «ДНР»6 квітня ж у Луганську штурмом захоплено будівлю СБУ7 квітня у Криму солдатом РФ вбито українського майора Станіслава Карачевський12 квітня банда росіян Гіркіна (кличка «Стрілків») захоплює Слов'янськ.13 квітня "туристи" захоплюють міськадміністрацію Маріуполя25 квітня у Краматорську збитий український Мі-8. У «зелених» з'явилися засоби ППО...28 квітня у Донецьку втоплено в крові мітинг городян за єдину Україну.29 квітня у Луганську захоплено будинки ОДА та прокуратури1 травня - Маріуполь, захоплені будівлі міліції, СБУ та прокуратуриВранці 2 травня під Слов'янськом збито два українські Мі-24.Армія — у розрусі, менти — продажні, СБУ спить на ходу. Національної Гвардії та добробатів — не існує. Окупант волає з кожної праски про «новоросію» на 8 областей. А тут Одеса... І Куликове поле як природний вертолітний майданчик, і залізничний вокзал поруч, і «зелені» зовсім недалеко, у Придністров'ї.План здавався безпрограшним. Розстрілявши мирну ходу на Грецькій, захопити будівлю і чекати підмоги... Так би й було, і на ранок з кожного вікна стирчав би стовбур, куплений у воєнторгу, а на даху бовтався прапор РФ і ганчірка якоїсь «ОНР». У Донецьку спрацювало – Сонячна Одеса – була б наступною.Стратеги армії вторгнення не врахували лише одне — мужність городян. Керуючи роками слухняним стадом, окупант і подумати не міг, що звичайні, мирні люди, боротимуться за своє місто та свою країну.Упир «ОНР» здох, не народившись. На жаль, вбивши 6 городян і підвівши до смерті натовп своїх "корисних ідіотів" З ним здохла і "новоросія".Почала воскресати армія, спішно збивалиcь перші добробати, підбадьорилися небагато на той час чесні співробітники МВС і СБУ, починався великий подвиг волонтерів...

Папужки.Або «ти взагалі хто такий?»Вже всоте в інтернеті одне й те саме. Людина роками працює на фронт або воює сама. Зриває нерви, втрачає здоров’я, ховає друзів... Іноді — робить кар’єру в Армії або як фахівець військової промисловості, стає відомим волонтером.А потім відкриваються ворота в пекло. На нього набігають натовпи мілф з кухонними лопатками та вгодованих диванних знавців. Великі експерти з усіх питань. І починають змішувати з лайном.Цей не так командував фронтами, той «позеленів», ця, напевно, краде (але це не точно)...Ви, блх, взагалі, хто такі, щоб судити бойових генералів, польових офіцерів, технарів і волонтерів???Дванадцять років війни тільки верещали правильні слова, жрали і срали в теплі і ходили на свої куртуазні тусовки. А зараз, у черговому нападі «боротьби за електорат», перед міфічними виборами - уявили себе рівними тим, хто тримав небо весь цей час. Тим, хто волонтерив, воював і винаходив. Тим, хто нас навчав і лікував.Повертайтеся на кухні та до гри в танки. Не лізьте в дорослі справи. Вони вас не стосуються.