Я не до кінця розумію суспільне обурення.Мене надихають прес-конференції Володимира Олександровича Зеленського. З усіма оцими зашкварами, зневагою до журналістів, підкресленням гнилості гнилого оточення.І все ж це на фоні просто астрономічної корупції з мільйонами євро в багажниках, втікачами ватних виродків через кордон, на якому затримують лише тих, у кого немає депутатського мандата правильної партії, або немає мультильярдів грошей в офшорах.Мене надихають героїчні історії про те, як вистояла Банкова, коли не вистоював бетон в Ірпені і коли бідні цивільні на заклик депутатів правильної партії лишались в пастці.Дехто з них навіки.Надихає… надихає… чому надихає?Бо… якщо при таких проблемах в верхівці український народ (це не якесь метафоричне щось, це спільнота цілком конкретних людей, які попри все працюють на перемогу) відбив першу навалу і продовжує системно третій рік чинити опір росіянам, не погоджуючись на замирення, «задивляння в очі» і всяку таку дичину, то цей народ дуже і дуже ок.Військові, волонтери, вчителі, журналісти, бізнесмени, митці, письменники, шахтарі, робітники… всі-всі-всі дуже ок.А тільки уявіть, якщо того кодла б меншало з кожним днем…У країни фантастичні перспективи.Що там не кажіть, але за 30 років наша країна сильно спрогресувала в плані розбудови сильного і свідомого громадянського суспільства.Звісно, завжди є куди краще.Та все ж, це виглядає як чудовий підсумок 33-ї річниці Незалежності.Я більше скажу.Цінуйте те, що є змога чути, що Він думає, коли говорить без папірця.Було б гірше, якби Він вмів говорити на публіку не те, що думає насправді.Все-все, припиняю розгойдувати.Будьте оптимістами.Всіх обійняв.Майте тиху ніч.P.S. Якщо серйозно, Україні перемога потрібна ще й для того, аби нарешті провести вибори. Всі і всюди. Будь-яка залізна витримка піддається корозії від того мороку, що відбувається навколо. Але все буде добре.P.S. 2. На фото просто красива надихаюча машина з оптимістичним тактичним знаком.
- Так… Так… Коли? Добре. Куди підвезти? Плюс.Співрозмовник поклав слухавку і в салоні буса знову залунала музика.- Тату, а що це таке - плюс?- Плюс? Ну… Це тато спілкується з військовими. І коли все зрозуміло, людина згодна і більше не потрібно нічого пояснювати, то вона коротко каже «плюс». Це типу «добре». Зрозумів?Марк, як завжди, завис на секунду, схвально мотильнув головою і мовив:- Так.————————————Вечір того ж дня, ті ж самі дійові особи.Підлога вистелена тонким шаром машинок, запчастинок, лєго, маленьких пластмасових кульок із вкрапленими де-не-де дитячими книжками.Я кидаю втомлений погляд на кімнату і кричу у коридор:- Маркусь! Маркусь!Десь чутно слоненятів тупіт і в дверях виникає кудлата голова:- Що?- Маркусь… Поприбирай, будь ласка, іграшки, бо треба лягати спати.- Чого?- Чого шо? Лягати спати чи прибирати іграшки?- І те, і те.- Лягати спати - бо вже пізно. Іграшки прибрати - бо вночі татко може на них наступити. Підлога має бути вільною. То ж поприбирай іграшки, іди чистити зуби і спати. Зрозумів?Марк знову завис, потім усміхнувся посмішкою хижой (с) і сказав:- Мінус.Спочатку зникла кудлата голова, а потім знову стало чутно тупіт слоненяти.От звідки це?Майте тиху ніч.
Кавуновий брейкінг бедМені відразу не сподобалося, як поліцейський на мене глянув. Не те, щоб якось підозріло, але дуже уважно.Я зробив вигляд, що нічого не помічаю і продовжив сумлінно тягнути два величезні кавуни, від яких відверто відривалися руки.Туди-сюди сновигали інші люди, теж з кавунами, багатьох з них я знав особисто.Ми віталися, пітніли, але продовжували раз за разом носити повз червоний корпус університету КНУ і монумент Шевченку смугастих красенів.На черговій ітерації транспортації з непримітного чорного тонованого Мерседес Віто виліз ще один полісмен і дуже тихо спитав:- Доброго дня. А у Вас тут якась акція?- Шо? - не зрозумів я.- Ну… Вас багато і Ви кавуни туди-сюди носите…- Ааа… Та ні! Це он там (киваю головою) кавуни привезли… Ми до своїх машин носимо.Полісмен на секунду замислився:- А… добре.Я усміхнувся у відповідь, повернувся до нього спиною та почимчикував геть.Аж раптом, чую, навздогін, теж тихим голосом:- А по скіки?————————-Serhii Marchenko найкращий кавуновий дилер від Полтавщини і до середмістя Києва.Білий Мерседес, завалений смугастими красенями, вишиванка, асортимент товарів («дякую за покупку! А у мене є ше ось що!»), донати на ЗСУ.Колись, можливо, ми почуємо про кавунові війни, контрабанду кавунів і кавуновий акциз.Але поки що в нього цілком легально можна придбати жовтого кавуна.Майте гарний день.
Дисклеймер: пост сповнений дилетантизмом та емоціями.Кілька днів у мене з голови не йдуть думки щодо зарплат в освіті.З одного боку, я прочитав, що згідно з дослідженням мінекономіки, середньомісячна зарплатня в освітній сфері є найнижчою в українській економіці серед усіх видів діяльності - 12649 гривень (середня ж по економіці - 18903 грн). https://osvita.ua/school/92796/При чому ми, як дорослі люди, розуміємо, що середній показник зазвичай підмасковує справжню катастрофічність ситуації. Медіана була б куди доречнішою.Бо варто погуглити тарифні сітки і зарплатню молодого вчителя - волосся взагалі стає дибки.В цьому плані, у нас дивне суспільство.Воно ніби і усвідомлює, що за такі гроші не те, що няню на день не винаймеш, щоб приглядати за «квітами життя».Доставщик піци чи касирка в магазині ніц за такі гроші робити не будуть.Батьки ж очікують, що вчителі мусять за такі гроші бути вмотивованими вчити дитину, наглядати за нею, саморозвиватися, здавати тонни папірців про плани і перспективи та не імітувати роботу.«Знали, куди йшли працювати» - приблизно така реакція, на мою думку, панує у громадян (щодо науковців теж, до речі).В той же час, при такому відвертому розвалі загальнодержавної шкільної освіти, розгортається ринок репетиторства, де ставки вже ринкові, а освіта - справжня, а не імітована, «галопом по Європах».І хороші знання стають надбанням дітей забезпечених батьків.(Звісно, є рідкісні виключення у вигляді залишків держфіз-мат ліцеїв, але вони лише підкреслюють правило).З іншого боку, я дізнався, скільки коштує вартість навчання в одному з найкращих приватних природничих ліцеїв Києва.Та й взагалі в приватних школах, де не просто беруть гроші, аби батькі були задоволені, а сумлінно вчать дітей.Це десятки тисяч гривень на місяць.І це лиш підсилило мою бентегу, бо це навіть не наслідок, а просто ознака байдужості профільних інституцій до виправлення ситуації в державному секторі відповідальності (назвімо це так).Чому мене це чіпає? Я б тільки за науку мав непокоїтися.Та все просто - Марк росте. За 2 роки нам йти в школу.І я розумію, що знайти вмотивованих вчителів в держшколах на 12 тисяч на місяць буде вкрай важко.Плюс класи по 35-40 дітей в три зміни.І чогось мене напружує, що в освіті багато розмов і яскравих презентацій, багато гасел, що «вчитель в центрі чогось там [підставити чого саме]», але елементарно не визнається факт, що не може спец вчити дитину за такі гроші.Бо не може вижити.Все це пахне ситуацією, що можливості в житті отримуватимуть лиш діти забезпечених батьків.Всі решта - аби вміли читати і писати, щоб ставити хрестик в бюлетені.Може я драматизую, та це мене непокоїть.Я ж просто тато, який хоче, щоб дитина знала умовну математику.Ба більше, я хочу, щоб коло Маркового спілкування було рівномірно освіченим, і рівень освіченості не сильно залежав від району проживання або статків батьків.Мабуть, я багато хочу.До речі, війна тут ні до чого.В тому сенсі, що ситуація виникла не три роки тому, а раніше. Нині просто апогей апофігею.Плюс на підняття майже вдвічі окладів працівникам податкової служби кошти є. https://www.epravda.com.ua/news/2024/07/18/716843/index.ampП - пріоритети чи як воно.І на цій чудовій ноті моєї тужливої туги:Майте тихий вечір.P.S. Як же він швидко росте.
Але оці от моменти, коли дитина, при всій своїй поверховості розуміння світобудови, ставить якісь правильні і фундаментальні питання, на котрі зазвичай у дорослих не вистачає часу, сил та чесності не тільки в суспільстві, а й з самими собою - це щось.Я чомусь весь час Марка намагаюсь рівняти по собі, дивуючись, що він ось це вже вміє, але ж я точно "в такому його віці ще їв бруд та ганяв мурах".А воно он як.Мабуть, так і має бути, що діти мають бути спритнішими, розумнішими, відкритішими та менш закомплексованими, ніж наше покоління.Дивився вчора, як він вправно вперше в житті піпеткою набирає розчин і виливає його в скляну пробірку і думав:"Я б вже тричі все те скло побив, хімікати розплескав та пішов гратися машинками".(До речі, Dominion.School, Інна Дьоміна та пані Олеся (не знаю, як прізвище), щира дяка за науковий вікенд. Ваші специ початкової школи і хімічні досліди для малюків - це топ).Марку сьогодні вже чотири.Він каже, що він вже великий.Не знаю, про що він мене питатиме завтра, але інколи я думаю, що запитання дітей відривають очі дорослим на світ більше, аніж університети.Та й саме існування власних дітей змушує переоцінювати свої переконання, пиху, рівень освіти, коло спілкування.Та й все-все-все.І головне.До Марка в моєму житті не було стільки машинок.Inna Korol, обійняв. Дяка за Всесвіт.Майте тиху ніч.
На фото мав би бути потяганий часом і закордонними перекупами Ніссан Патрол, який ми планували передати як тачку 51/42 на 4 бригаду НГУ Рубіж.Але інколи життя має свої плани і логістика Ніссана затягнулася настільки, що ми вже ремонтуємо машини 52, 53 та 54, а цієї ще й не видно на горизонті.А хлопцям жме і притискає.Так жме і притискає, що доводиться ламати голову, як оперативно замінити і таки надати хлопцям колеса.І тут на допомогу проєкту 42 тачки на ЗСУ - вже вчетверте! - кидається Park Lane - агентство нерухомості в особі чудового Віталій Пенц.Нагадаю, що парклейн проспонсорував нам тачки 1/42 (Nissan Patrol на 243 БрТрО), 19/42 (Nissan Navara на 116 ОМБр, знищена ударом Градів) та 42/42 (Ford Ranger, 44 бригада).Тепер ось ця Kia Sorento влітає до нас з Мартин Брест, щоб невдовзі доєднатися до Сил оборони.Віталій, дякуємо.Ван лав, обіймашки і промені любові від хлопців в піксе… в хижаку.А всім Вам дякуємо за системну підтримку.Позавчора вночі у війська поїхала з ремонту л200 для 5ошбр.Звіт згодом.Майте тиху ніч.
Там є всякі історичні анекдоти зі смішними стільцями, але я в них мало розумію. Іншими є спортивні організації, які проводять окремі змагання для чоловіків та жінок. Складні біохімічні аналізи антидопінгових комітетів покликані визначити біологічну стать -- і регулярно хиблять, даючи псевдопозитивні чи псевдонегативні результати. І через це весь час ускладнюються протоколи визначення. До речі, Олімпійський комітет увів комбінацію "SRY+ Y-хромосома" як тест на "нежіночність" у 1992 році, а вже в 2000 його скасував. Не через лобі трансгендерів, а через банальну неефективність. Отже біологічна стать людини є складним гносеологічним конструктом -- хромосоми, транскрипційні фактори, рівень певних гормонів і їхніх рецепторів, наявність певних органів ззовні чи всередині, здатність до участі в розмноженні (згадаємо чеха вище - чи є люди з видаленими яєчниками жінками?) тощо. Усе працює тільки разом, і робити наголос на одному -- надмірно спрощувати. Ось визначення від ААП: https://publications.aap.org/pediatrics/article/142/4/e20182162/37381/Нагадую, це чисто про питання біологічної статі, тут нема ані гендеру, ані самоідентифікації, ані сексуальних уподобань. Тільки біохардкор. На щастя, ознаки статі часто збираються всі разом, щоб ми століттями могли ігнорувати тисячі людей, які не вписуються в інтуїтивно-очевидну систему "двох статей, які легко розрізнити". Проте еволюція права й гуманізму привела до того, що ці люди мають місце в суспільстві. Тому традиційні медичні підходи мають поступитися evidence-based медицині, тобто заснованій на біологічній науці. Що, власне, і стається на наших очах. А що Докінз має проколи з біологією розвитку, про те й у Вікіпедії написано (з посиланням на PNAS, звісно).»https://www.facebook.com/share/p/h67XDuYryGibhJXP/?
Вчора ми з Марком ходили у місто у справах.Важливих, дитячих. Ну, там, на ровері покататися, побігати, попити лимонаду.І дорогою завітали на річковий вокзал на НеБуденні розмови про науку.Шо я можу сказать.Шановні, в Україні не просто народився, а забуяв чудовий формат популяризації науки, де виступи класних лекторів чергуються з виступами музикантів, а всі кошти від відвідин спрямовуються на закупівлю корисних штук для ЗСУ.Ба більше.Це ж не тільки про популяризацію.Це про точку в часопросторі, де збирається купа людей, яким небайдужа наука, освіта, і які розуміють, що власним дітям для успішного життя ой як треба вкладати в голови критичне мислення і знання.Стежте за Платформа БуДні Науки (https://www.facebook.com/profile.php?id=100095425427122 ), Дійсна наука (https://www.facebook.com/RealScienceU).Це не остання подія, а перша з.Моя окрема подяка, як відвідувача - American University Kyiv.Дяка, що прийняли моїх колег і створили таку чудову атмосферу.Організатори, Ви круті.Майте тиху ніч.
Пейпал дуже цікавий звір.- Мартін Олегович, є усосаний корч, який ми можем придбати в Польщі для підрозділу Х в нашій черзі.- Сильно усосаний?- Ну, як всігда. Виглядає на фото фантастично, але чисто на досвіді і враховуючи нашу карму…Думаю, ми намучимося з ним, як чорти з р*с*ею в пеклі. Все, звісно, подолаємо, але сивих волосин знову стане більше. Однак недорого.- Дуже недорого?- Ну… в рази дорожче, аніж було влітку 22-го, але набагато дешевше, ніж буде через рік.- А воякам от саме такий дуже треба? Саме оце?- Та вони як фото побачили - з них слюні радості полетіли на всі боки…- Ну… не знаю… Думаєш варто?- Чарівне слово - пейпал. Віддають за пейпал.- Та шо ти мені голову тоді морочиш? Беремо.Встрічайтє.Тачка 54/42, що придбана сьогодні вночі суто на кошти, які тихо капали на пейпал від донаторів, яким ми безмежно вдячні.Наскільки я розумію, ці люди - переважно за кордоном, тому їм і зручніше допомагати нашому проєкту таким чином.І це реально працює.Електронні цифри на табло перетворилися на автомобіль.Дякуємо.Щодо автівки - класичний рено мастер, задньоприводний, на спарці, найбільший та найпотужніший в класі під специфічні задачі… ВМС.Спеціально для елітних бойових пловців.Не знаю, може вони проріжуть в бортах ілюмінатори і зроблять батискаф.Машина продавалася недорого, проте у неї гуде задній міст, тому ми взяли її ще дешевше, а задній міст ми полагодимо.Двигун сухий, коробка впорядку, водночас я з нетерпінням вже чекаю тачку на СТО, щоб відкрити для себе ще якусь перекупську підступність.Загалом, всіх обіймаємо і дякуємо за підтримку Сил оборони.А тачку ми так і назвем, мабуть.Батискаф.
Думаю, у Вас інколи виникало бажання послухати лекції про атомні станції, дрозофіл, археологічні колекції, які хотіла поцупити росія, синхротронні експерименти, а також про ПТСР.Послухати так, щоб все це розповідали фахові вчені, в перервах виступали музиканти, а в підсумку всі разом могли назбирати гроші на безпілотник для ЗСУ.Штош.В суботу, 10 серпня, в American University Kyiv (річвокзал на Поштовій площі) відбудеться науково-популярний лекторій з музичними паузами.Подія не безкоштовна (студентам 150 грн, решті - 300 грн, дітям та УБД - вільно), адже організатори хочуть зібрати кошти на безпілотний комплекс DJI Matrice 30T / DJI Matrice 300RTK у розвідувально-ударний підрозділ безпілотних систем 5-ї окремової штурмової бригади, де проходить службу старший науковий співробітник Інституту напівпровідників НАН України, к.ф.-м. наук Юрій Рябченко.Пана Юрія я знаю особисто.Тягне службу на фронті з перших днів широкомасштабки і дивовижним чином (тьху-тьху-тьху) не просто вивозить, а як ота квочка постійно намагається спорядити свій підрозділ корисною технікою.Тому, якщо маєте змогу і бажання - приходьте.Програму події лишаю на фото, деталі НеБуденні розмови про науку - тут https://www.facebook.com/events/469539799196091/і тут https://www.facebook.com/photo/?fbid=326357953888383&set=gm.471384862344918Майте гарний день.
TGLIST.COM.UA
