Монополіст

​​Іноземці дали ляпаса Галущенко. Що означає звільнення керівника УкренергоНаглядова рада НЕК «Укренерго» 26 вересня звільнила голову правління Віталія Зайченка, який був призначений на посаду в червні. До того він був головним диспетчером в компанії.Замість нього виконуючим обов’язки керівника став Олексій Брехт, який і очолював її до Зайченко.Через відсутність комунікації з боку дієвих осіб мало хто зрозумів, що взагалі відбувається…Ситуація з наглядовими радами в Укренерго стала проблемною ще з осені 2024 року, коли звільнили тодішнього керівника Володимира Кудрицького. Тоді незалежні члени наглядової ради (НР) заявили про тиск по цьому рішенню та подали у відставку.Міненерго вирішило розрядити ситуацію. На конкурсі обрали нову НР, яка складалася з авторитетних членів та викликала довіру у міжнародних партнерів. Проте через пару місяців виник новий конфлікт. На конкурсі щодо відбору керівника Укренерго тодішній міністр енергетики Герман Галущенко змінив статут компанії, обмеживши повноваження незалежних членів НР. Хоч це було порушенням угод із ЄБРР та Світовим Банком.Зрештою ситуацію владнали, а НР зробила крок назустріч Міненерго та призначила кандидата, якого наполегливо пропонувало Міненерго – Віталія Зайченка. Але це не додало конструктиву в роботі. Скоріше було розцінене, як можливість прогнути НР.Для повного контролю всіх грошових потоків потрібно було змінити ще і правління. Міненерго та Зайченко почали навʼязувати наглядовій раді таких людей. Але тут НР вже не проявила розуміння, не погодилася з кандидатурами нових людей і продовжила контракти із діючим правлінням Укренерго.У відповідь на це Галущенко, за допомогою Зайченко, домігся від Нацкомісії з цінних паперів (НКЦПФР) припису про те, що члени правління були призначені неправильно і потребують перепризначення.Від компанії ці запити на НКЦПФР писав сам Зайченко, що стало неприємним сюрпризом для НР. Зрештою було очевидно що Зайченко не є незалежним. Компроміс щодо його призначення був розцінений Міненерго, як слабкість НР.У пʼятницю 26 вересня конфлікт вилився у публічну площину. НР звільнила і правління, і голову правління Зайченка. А тво керівника було призначено знову Брехта.Міненерго в той же день видало наказ про те, що «з питань безпеки» засідання НР може відбуватися лише очно в офісі Укренерго, а також заборонило публікацію будь-яких повідомлень на сайті Укренерго без погодження з Міненерго.Прикметно, що для Нафтогазу та інших держкомпаній можливість засідань он-лайн залишилась.Це суттєво ускладнило комунікації НР. Зокрема щодо пояснення їхнього рішення. В той же час, нардеп від Батьківщини Олексій Кучеренко був відправлений Галущенком в атаку на іноземців з НР. Як в медійній площині, так і запитами до різних держорганів.Разом із тим Мінʼюстом, який зараз очолює Галущенко, було заблоковано внесення змін у реєстр щодо нового керівника Укренерго. Також вручено підозру корпоративному секретарю Укренерго Максиму Юркову за неправильне використання службового транспорту.Нагадаємо, нова НР була призначена 9 місяців тому внаслідок конфлікту Міненерго із попередньою НР. Незалежними членами нинішньої НР є:Патрік Роланд Грейхен – працював держсекретарем у Федеральному міністерстві економіки та захисту клімату Німеччини, очолював аналітичний центр Agora Energy Transition.Луїджі де Францискі – колишній директор з регуляторних питань в італійському операторі системи передачі електроенергії TERNA. Колишній член правління ENTSO-E.Ян Генрік Монтелл – колишній фінансовий директор фінського оператора системи передачі електроенергії Fingrid.Єппе Себастьян Кофод (Голова НР) - колишній міністр закордонних справ Данії, колишній євродепутат та депутат парламенту Данії.Монополіст

​​Україна не може збалансувати систему всередині добиВдень доводиться платити «зеленим» за обмеження генерації, ввечері дефіцитЦікава ситуація утворилась в об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України з початком березня.Вийшло сонце і в денні години декількох днів в ОЕС спостерігався шалений профіцит.Системному оператору Укренерго довелось «зливати» надлишки електроенергії (е/е) в сусідні країни за договорами аварійної допомоги. Імпорт було зупинено.Такі самі процеси відбуваються у сусідів. Проблема в тому що через монополізацію українського ринку, ціни в профіцитні години не падають так як в європейських кранах.З іншого боку, в дефіцитні вечірні години українські ціни впираються в прайскепи, які зараз складають 9000 грн/МВт-г, або близько 200 євро, впираються в стелю. В Європі вони в ці години вищі.Ситуація стала настільки помітна споживачам, що 12 березня Комітет Ради з питань енергетики покликав головного диспетчера Укренерго для ї обговорення.Що сталось?В перший тиждень березня Україні довелось обмежувати імпорт і здійснювати експорт через значний профіцит в сонячні години.Але на відміну від сусідів ця ситуація ніяк не відобразилась на цінах.В той час як в Угорщині та Словаччині ціни були 10 євро/МВт-г, а в Польщі взагалі були від’ємні ціни, в Україні ціни були 60 євро/МВт-г (дивись графік).Така аномалія спостерігалась 3, 7 та 8 березня. В ці дні в Україні е/е була найдорожчою в Європі.Які причини проблеми?1️⃣ В Україні 55% електроенергії забезпечує одна компанія – «Енергоатом».Атомні блоки не можуть маневрувати – збільшувати або зменшувати виробіток е/е протягом доби.При тому Енергоатом продавав свою е/е на березень за двосторонніми договорами по 5000 грн/МВт-г рівним графіком. Тобто, ціна однакова у всі години.У споживача немає виходу: або купуй дорого, або будеш без електрики в дефіцитні години.2️⃣ Починаючи з 2019 року в Україні побудовано багато сонячної генерації. В сонячні години вся ця генерація «не вміщується» в споживання.Генерація, яка введена із «зеленим» тарифом, отримує компенсацію за обмеження до 2030 року.Тобто її електрика не споживається але оплачується з тарифу на передачу Укренерго.3️⃣ За час війни багато споживачів побудували власну сонячну генерацію.Вона не подається в мережу, але значно зменшує споживання в сонячні години.Що робити?Потрібні цінові сигнали для того, щоб в профіцитні години – з 11 до 15 – генерація менше виробляла, а споживачі більше споживали.І навпаки, щоб у години пікового споживання з 17 до 22 було більше генерації і менше споживання.Головний диспетчер Укренерго Віталій Зайченко вважає, що так буде поки не почнеться масова інсталяція електролізних установок для виробництва водню з надлишкової електроенергії.В Комітеті звучали пропозиції:- запровадити цінові сигнали, відмінивши обмеження цін (прайс-кепи);- дати фінансові стимули для будівництва маневрової генерації (це і так робить Укренерго);- нарешті прийняти закон про об’єднання українського ринку з європейськими - Market Coupling.Поки зрозуміло що чим далі тим дорожче ця проблема буде коштувати споживачам і бюджету.Монополіст

​​Скільки грошей потрібно Україні на імпорту газуУкраїна готується до складного року щодо забезпечення себе природним газом. Треба накопичити запас до наступного опалювального сезону.Головною причиною є те, що росіяни почали зосереджувати свої ракетні атаки на газовій інфраструктурі, як це було в останню масовану атаку 7 березня.Такі атаки в моменті призводять до значного зниження видобутку газу – до мінус 40%.Проблему посилює те, що Україна останні два роки практично не імпортувала газ, закриваючи свої потреби власним видобутком.Ресурс газу в підземних сховищах (ПСГ) на кінець сезону практично вичерпаний. Раніше завжди був залишок у декілька мільярдів кубів.Враховуючи все це, в 2025 році потрібно імпортувати мінімум 4 млрд кубів. При песимістичному сценарії – 8 млрд кубів.Якщо середня річна ціна буде $350 за тисячу кубів, як було в минулому році, країні потрібно витратити від $1,5 до $3 млрд.Активна закачка почалась з початку лютого (дивись графік). За місяць завезли більше 560 млн кубів.Основні маршрути постачання за даними Оператора ГТС: через Словаччину (240 млн кубів) Угорщину (215 млн кубів). З цими країнами найбільш потужні інтерконектори.Яка стратегія русні?Путін хоче збільшити обсяги імпорту газу в Європу. Чи то через Україну, чи то через північні потоки.Минулого року з березня росіяни били по компресорам біля ПСГ. Цим налякали нерезидентів, які перестали заводити до нас свій газ на зберігання.З початку лютого цього року били вже по видобутку – по дожимних компресорних станціях (ДКС), які очищують, зневоднюють газ та створюють тиск для закачки газу в ГТС.Це призводить до зменшення видобутку в моменті. Відновлення займає від кількох днів до кількох місяців в залежності від об’єкту і ступеню пошкоджень.Вартість будівництва однієї ДКС – кілька мільйонів доларів в залежності від потужності.Загалом агресор створив ситуацію в якій Україна, відмовившись від транзиту російського газу, вимушена закуповувати той самий російський газ в Словаччині та Угорщині. А ті купують його в РФ через Турецький потік.Які ризики?На сьогодні найбільший ризик – фінансовий.Якщо ЄС не допоможе із закупівлею імпорту грошима, за газ заплатить український споживач. Зараз Нафтогаз робить мікс із дорого імпортного газу (20 грн/куб) та дешевого власного (6 грн/куб у собівартості). Це дозволяє утримувати низькі ціни для населення – 8 грн/куб.Якщо більше половини ресурсу буде імпортним, у Нафтогазу не вистачить грошей субсидувати пільгові ціни для населення і підприємств теплокомуненерго (ТКЕ).Потрібно або підвищувати ціни на газ і опалення для населення, або виділяти гроші з бюджету, забираючи у армії. І те, і те створює політичні ризики.Монополіст

​​Чому звільняється голова Оператора ГТС Дмитро ЛиппаЩе одне підприємство змінить керівника на більш лояльного міністру ГалущенкоГендиректор Оператора газотранспортної системи (ОГТСУ) Дмитро Липпа 12 лютого в своєму Facebook повідомив, що йде з посади після завершення опалювального сезону.Наскільки відомо – з 1 квітня.Про причини уходу в своєму описі він написав лише, що «невгамовний творчий дух змушує починати все спочатку».Насправді Липпа не спрацювався з діючим міністром енергетики Германом Галущенко, який активно сприяв в призначенні Липпи на цю посаду в березні 2023 року.ОГТСУ обслуговує газотранспортну систему.Підприємство здійснювало транзит російського газу в Європу.Від нього залежить подача газу споживачам після завершення транзиту з 1 січня.Останні місяці міністерство ставить керівництву ОГТСУ палки в колеса – затягує необхідні погодження, намагається впливати на кадрові рішення, затребує надмірних пояснень щодо рішень.Міністр вимагає беззаперечної лояльності.Те саме відбувалось із попередником Липпи – Сергієм Макогоном, який очолював ОГТСУ з моменту його створення в 2019 році.Те саме відбувалось з головою правління НЕК Укренерго Володимиром Кудрицьким.Відмінність в тому, що Макогон і Кудрицький намагались протидіяти: пояснювали ситуацію журналістам, заручились підтримкою міжнародників: Енергетичного співтовариства, послів.Тому їхньому звільненню передували публічні провокації з боку Міненерго, скандали в наглядових радах.Липпа вирішив не провокувати скандали а просто піти.Цікаво що сам він був призначений після скандалу.Наприкінці 2022 року наглядова рада Магістральних газопроводів України (МГУ), яка формально володіла ОГТСУ, у складі Віктора Пинзеника та Тетяни Федорової звільнила Макогона без якихось притомних аргументів.І вже після цього Кабмін призначив Липпу.До того Липпа керував меткомбінатом Каметсталь із групи Метінвест Ріната Ахметова.Він був серед менеджерів, яких для державних підприємств підшукував Ростислав Шурма – відповідальний за економіку заступник голови Офісу президента.Шурма пішов з посади у вересні 2024 року.Не дивлячись на скандальне звільнення попередника, всі дотичні до енергетики менеджери (включаючи Макогона) відзиваються про Липпу позитивно – адекватний і ефективний.Тепер рекрутингова агенція, обрана за результатами конкурсу, має знайти нового керівника, якого має затвердити наглядова рада ОГТСУ.Вочевидь Міненерго, яке є суб’єктом управління компанією від держави, продавить наглядову раду щоб призначити повністю лояльного Галущенку керівника.Монополіст

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:📈ІнвестМуд | Інвестиції— Канал про інвестиції, де ти зрозумієш, як можна зберегти і примножити свої гроші. Не пропусти свою можливість - підпишись.🏦 Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Автори каналу публікуються у Forbes Україна, Chicago Tribune, Rzeczpospolita та дають коментарі Reuters та Bloomberg.📱 dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.🟪 iPlan.ua — як не втратити кошти через інфляцію, куди вкладати кошти, щоб змусити працювати на вас - підписуйтесь на канал, щоб примножувати капітал та уникати помилок в інвестуванні.⚖️YANKIV Bogdan — унікальні поради для малого та середнього бізнесу ⚡️Як правильно платити податки, проходити перевірки ДПС та вигравати суди!☕️Кофе идешь пить?! — Новинний дайджест по фінансово-економічної ситуації.Пишемо про те що дійсно впливає на копієчку в твоєму кармані.📄FairValue — авторський канал про інвестиції. В ньому професійний консультант з інвестицій в InteractiveBrokers ділиться своїм досвідом інвестування в фондовий ринок, корисними порадами і навчальними матеріалами.

​​Україна запровадила мито у 42% на імпорт радіаторів для опалення з Туреччини та КитаюОфіційний вісник Кабміну «Урядовий Кур’єр» 16 жовтня опублікував повідомлення про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну радіаторів для опалення походженням з Туреччини та Китаю.Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі провела відповідне розслідування за заявками українських виробників «Сан Тех Рай» та «Ютерм Україна».Рішенням від 15 жовтня Комісія застосувала мито на імпорт радіаторів з Туреччини у розмірі 41,86%, на імпорт з Китаю – 42%.Період розслідування – з квітня 2023 по березень 2024 року.Товар дослідження – сталеві, алюмінієві та біметалеві радіатори для опалення.Код за українським класифікатором товарів (УКТ ЗЕД) - 7322 19 00 00.Одеська «Сан Тех Рай» належить Андрію Коваленко та Олександру Божко. Виручка за 2023 рік – 560 млн грн.Київська «Ютерм Україна» в рівних частках належить Володимиру та Сергію Немиро, Тамарі Місюрі та Світлані Зав’яловій. Виручка в 2023 році – 140 млн грн.Ці дві компанії виробляють понад 50% радіаторів в Україні.Комісія зробила висновок, що експортери з Туреччини та Китаю продавали радіатори в Україні з демпінговою маржою у 41,86% та 42% відповідно.Демпінгова маржа – це різниця між цінами на внутрішньому ринку експортера та експортною ціною без врахування ПДВ.Завдяки цьому турки та китайці в 1-му кварталі 2024 року наростили в Україну поставки радіаторів на 160%.При тому, українські виробники в цей час страждали від зменшення попиту, відтоку кадрів, зниження рентабельності через ріст витрат на енергоносії.Цікавий кейс, який ілюструє принципи економічної війни. Навіть без прив’язки до політичних уподобань керівництва згаданих країн.Туреччина і Китай застосовують протекціонізм заради експорту.Їх громадяни переплатять за ці радіатори у їх вартості та в податках, які підуть на підтримку внутрішніх виробників. Наприклад, на компенсацію інвестицій, або пільги по податках.Український споживач, на перший погляд, отримує вигоду – дешевший на 40% товар. Але коли українські виробники припинять діяльність, імпортери отримають монополію.І тоді вже зможуть піднімати вартість – ставити ціну більшу за ту, по якій продають радіатори на своїх внутрішніх ринках.Монополіст

​​Про що свідчить проект бюджету країни-агресора на 2025 рікДерждума РФ 30 вересня зареєструвала проект бюджету на 2025 рік.Вже багато писалось, що це мілітарістській бюджет.Ще рік тому уряд країни-терориста планував значне скорочення видаткової частини в 2025 році. В тому числі – на армію.На сьогодні достатньо матеріалів та відео від росіян щоб оцінити реалістичність цифр кремлівського кошторису.Основні тези1️⃣ Збільшення видатків на війну на 25% до 13,5 трлн руб є декларацією воювати до останнього, не дивлячись ні на що.Реальні видатки на війну виростуть трохи менше через інфляцію яка за офіційною статистикою буде близько 10% в цьому році.Показово, що соціальні видатки при цьому зменшують порівняно з поточним роком майже на 18%. 2️⃣ Загальні доходи збільшені на 12% – з 36 до 40 трлн.При тому, прогнозовані доходи від експорту нафти і газу навіть знижені на 3,5%.Але на 18,5% збільшені ненафтогазові доходи при прогнозі росту ВВП на 2,5%.Це свідчить про те, що кремль не чекає стрибка цін на нафту або значного зростання економіки. Проте буде збирати більше грошей з підприємств та населення без збільшення податкової бази.Ці доходи мають забезпечити ріст податку на прибуток з 20% до 25%, введення прогресивної шкали ПДФО, «індексації» тарифів на ЖКП.З 2025 року в РФ виростуть акцизи на бензин, алкоголь, сигарети і солодку воду. Виросте утилізаційний збір для імпортних авто.3️⃣ Дефіцит бюджету закладений на рівні 1,2 трлн. Цей прогноз навряд чи здійсниться.В цьому році дефіцит був закладений на рівні 1,6 трлн. Але через дві бюджетні правки був збільшений до 3,3 трлн.4️⃣ Виплати по держборгу збільшені на 40% – з 2,3 до 3,2 трлн.Це показує що уряд рф активно залучає гроші під державні облігації, але їх вартість значно росте через інфляцію і високу ключову ставку їхнього центробанку.5️⃣ Курс долара закладений на рівні 96,5 рублів проти 90 рублів в поточному році.Вартість нафти за барель - $70 проти $71 в цьому році.Курс залежить від надходження валюти. Якщо тренд на зниження нафтових цін в наступному році продовжиться, обидва ці прогнози будуть нездійснені.Монополіст

​​Що ж краще – підвищити ПДВ чи військовий збір?Останні пару тижнів триває дискусія щодо вибору податку, який потрібно підвищувати для фінансування оборони.17 вересня в першому читанні був прийнятий проект закону 11416-д, який передбачає підвищення військового збору (ВЗ) з нинішніх 1,5% до 5%, а також податок на прибуток фінустанов у розмірі 50%.Нардеп Ярослав Железняк звертає увагу, що доречніше було б підвищити податок на додану вартість (ПДВ), або застосувати мікс підвищення і ВЗ, і ПДВ.Збільшення ВЗ на 3,5% в наступному році принесе в бюджет трохи менше 110 млрд додатково.Збільшення ПДВ на 2% з 20 до 22% принесе в бюджет трохи більше 90 млрд.По суті, йде дискусія про вибір між збільшенням податку на доходи – ВЗ та податку на споживання – ПДВ.Аргументи за і проти розписані в нещодавній статті The Economist.Це давня дилема, з якою стикались багато країн.Аргументи за ВЗ проти ПДВ1️⃣ Ріст ПДВ призведе до підвищення цін і посилення інфляції.2️⃣ Ріст ПДВ вдарить по найбільш вразливим категоріям населення – по тих, у кого низькі доходи.Це призведе до більшої економічної нерівності населення Натомість ріст ВЗ стосуватиметься лише працюючих. Тобто, тих хто гарантовано має дохід.3️⃣ Підвищений ВЗ, в теорії, менше вдарить по бізнесу, ніж інші види податків.Ріст ВЗ – більш прогнозована історія.Аргументи за ПДВ проти ВЗ1️⃣ Підвищення ВЗ може призвести до тінізації доходів. З цим у нас в країні і так не все гарно.І навпаки, ті хто отримує тіньові доходи, заплатять податки на етапі споживання.2️⃣ ПДВ більш ефективний податок, порівняно з податком на доходи і на прибуток, оскільки менше впливає на інвестиційну привабливість і стимули для тінізації доходів.3️⃣ Високий ПДВ може стримувати імпорт, що опосередковано допоможе внутрішньому виробнику.Такий неочевидний інструмент використовують багато держав (дивись графік).Коротше, ВЗ погіршить становище працюючих а ПДВ заплатить кожен громадянин.При всіх застереженнях підвищення ПДВ виглядає меншим з двох зол. Але, вочевидь, гірше сприйматиметься в суспільстві.Але, схоже, ця дискусія суто теоретична. І ніяких змін в податковий закон не буде. Одна надія, що у Ради вистачить політичної волі не запроваджувати податки заднім числом.Монополіст

​​Національний кешбек не виконує функцію підвищення попиту на вітчизняну продукціюНемає маркуванняПрограма «Зроблено в Україні», яка згодом була перейменована у «Національний кешбек» стартувала 2 вересня.Нагадаємо умови. Кожен громадянин, створивши в банківському застосунку спеціальну карту і зареєструвавши її в Дії, отримає 10% від суми куплених товарів, які приймають участь в Програмі.Виплати нараховуються протягом кількох днів, а здійснюються в місяці, наступному за розрахунковим.Максимальна сума кешбеку на місяць – 3000 грн.В цьому році на програму передбачено 3 млрд грн.Виходячи з інформації на сайті програми, до неї доєдналися більше тисячі виробників, які зареєстрували понад 200 тисяч товарів.Вони продаються майже у 15 тисячах торгових точок.M-t проаналізував зареєстровані товари (дивись таблицю).Всього подано трохи більше 6 тис. брендів.Набільше товарів – 45 тисяч – зареєструвала компанія Бембі Дмитра Шевченка, яка виробляє одяг.Компанії Кідді-Ко Олени Єлагіної та Стратег Україна родини Сивак зареєстрували тисячі найменувань. Проте це картини по номерам, картини з алмазною мозаїкою, настільні ігри та інші штучні товари.Багато товарів зареєстрували торгові мережі – одеська Таврія-Б Бориса Музальова та французький Ashan. Судячи з широкої номенклатури товарів – від булочок до презервативів – більшість з них лише фасується в Україні.Задекларована ціль програми – підвищити попит на українські товариАле ці товари на сьогодні не мають відповідного маркування.Про це розповідає директорка Українського фуд-ритейл альянсу Наталія Петрівська в інтерв’ю LIGA.net.Тобто, споживач просто купує товари, які купував завжди. Ніяк не корегує свою поведінку в залежності від можливості отримати кешбек.Це ніяк не допоможе виробникам. Хіба що людина подивиться в Дію, знайде які саме товари принесли кешбек і наступного разу буде їх шукати.Але Петрівська розповідає, що склад товарів в програмі динамічний. Одні додаються, інші навпаки – вилучаються виробниками.Поки що Національний кешбек – це рандомні гроші за випадково придбані товари.Можливо в майбутньому виробники почнуть маркувати товари, які вносять в програму.Але можливі випадки, коли товари з маркуванням будуть виключені з програми і споживач не отримає за них кешбек.Показово, що мережі не хочуть займатись маркуванням, бо не отримують ніякого зиску з цієї Програми. Хіба що ті, які додали до Програми власні бренди.МоноплістВ таблиці 10 найбільших виробників за кількістю товарів, зареєстрованих в Програмі станом на 25 вересня

​​🔥Топ найнеобхідніших софт скілів:⚡️Communication (Комунікація): навичка спілкування з умінням виражати, доносити й обстоювати свою точку зору, а також уміння слухати інших.⚡️Problem Solving (Вирішення проблем): здатність аналізувати складні ситуації, виявляти проблеми і знаходити ефективні способи їх вирішення.⚡️Creativity (Креативність): здатність мислити творчо і знаходити нові ідеї та рішення, особливо в ситуаціях, де потрібен нестандартний підхід.⚡️Leadership (Лідерство): уміння вести і надихати інших, ухвалювати рішення, визначати цілі та направляти команду до їх досягнення.⚡️Teamwork (Робота в команді): навичка працювати з іншими членами команди, ділитися інформацією, підтримувати колег і досягнення спільних цілей.⚡️Analytical Thinking (Аналітичне мислення): здатність аналізувати інформацію, виділяти ключові аспекти, бачити зв'язки і тренди, що дає змогу ухвалювати обґрунтовані рішення і вирішувати складні завдання.⚡️Resilience (Стійкість до стресу): здатність зберігати емоційну і психологічну стійкість за часів стресу і тиску, продовжуючи ефективно працювати і приймати рішення.⚡️Learning Agility (Здатність до навчання): гнучкість і схильність до постійного навчання й адаптації до нової інформації та ситуацій, що дає змогу швидко опановувати нові навички та знання.💚Щоб прокачувати learning agility (здатність до навчання) співробітників, записуйтесь на консультацію від експерта Englishdom за посиланням👉https://tinyurl.com/28hap3mfБудемо раді співпраці!🤝