Це AMES: коментарі, оцінки, погляди

На фоні придуркуватих заяв Трампа щодо Ірану (мовляв, він і не збирався нападати на Іран, більше ніхто не стріляє і страти не проводяться) цікавим для читачів каналу буде повідомлення про арешт Мохаммада Саедінії та конфіскацію його бізнесу.🇮🇷Мохаммад Саедінія — один із найбагатших людей Ірану, власник мережі кафе Saedinia (відомих своїм шоколадом та кондитерськими виробами преміумкласу), яка має філії в Тегерані та інших великих містах. Це фігура масштабу «іранського Старбакса/Рошена». Саедінія створив бренд, який був естетично західним, але іранським за суттю. Режим закидає йому фінансування «заколотників» та використання своїх закладів як координаційних центрів. Його мережа кафе та кондитерських була улюбленим місцем ліберальної молоді та середнього класу Тегерана. У його кав'ярнях дівчата часто дозволяли собі спустити хіджаб на плечі, а молодь обмінювалася новинами в обхід державної цензури.Причиною арешту, крім усього іншого, стало приєднання бізнесмена до страйку підприємців базару Тегерана наприкінці грудня 2024 року.Очевидно, це дуже символічний крок. Арешт такої фігури — це спроба режиму знищити інфраструктуру ліберальної думки та продемонструвати, що економічний успіх та меценатство більше не є «бронею». Режим атакує гаманець тих, хто наважується на пасивний опір. Разом з тим, це сильний сигнал, що відбувається подальша руйнація пакту з бізнесом.Десятиліттями іранський бізнес зберігав нейтралітет в обмін на можливість працювати.Тепер із цим покінчено. Влада перейшла до прямої експропріації, що опосередковано свідчить про величезний дефіцит ресурсів для утримання силових структур. Цікаво, що з «кав’ярнями як осередками вільнодумства» активно боролися ще османські султани Селім I, а згодом — Мурад IV у XVI та XVII сторіччях. Вони боялися, що за філіжанкою кави люди обговорюють не Коран, а помилки уряду. В результаті спроба закрити кав'ярні призвела до того, що опозиція стала таємною, а гнів — більш концентрованим. Далі буде!

Цікавий коментар про фінансову систему Ірану від заступника директора Центру близькосхідних досліджень Сергія Данилова 🇮🇷В Ірані існує система буніядів. Це фонди, трастові фонди, які не підкоряються нікому, крім верховного лідера, звільнені від податків і абсолютно непрозорі всередині. Окремо там є фонд, який управляє фінансами, що залишилися від сім'ї Пехлеві — там мільярди. Ніхто не знає, що з ними роблять- працівники ні перед ким не звітують.В програмі спадкоємця перського трону Рези Пехлеві вказано, що потрібно націоналізувати фонд імені першого верховного лідера Рухолли Хомейні. Але є й інші, як-от фонд Мамріза (так званий Astan Quds Razavi), в провінції Хорасан, в другому за величиною міста в Ірані — Мешхеді. Там є мавзолей імамів, і ним управляє такий буніяд, який отримує щороку гігантські суми. 🕌💰А туди приходить щороку кілька мільйонів паломників, які всі жертвують гроші, які осідають в цьому фонді. Зрештою, він потихеньку прибрав до рук 95% сільськогосподарських земель у цій провінції. Там близько сотні підприємств, два університети і ще багато чого. За оцінками, 40% ВВП Ірану проходить через ці фонди, які взагалі не оподатковуються!

Трохи оновленої інформації по Ірану🇮🇷Станом на 12 січня 2026 року (16-й день повстання) ситуація перейшла у фазу тотальної конфронтації та інформаційної війни. Те, що режим почав глушити навіть Starlink, свідчить про використання новітніх засобів РЕБ (можливо, отриманих від РФ або Китаю).Понад 100 годин без інтернету — це спроба режиму створити «інформаційний вакуум», щоб безкарно провести масові зачистки. Втім, такі дії призвели до практично повної зупинки роботи банків та серйозних проблем із логістикою. За повідомленнями, 13 січня влада відновила телефонний зв’язок, а доступ до мережі, ймовірно, почне повертатися протягом 48 годин. Тут одне з двох: або система не змогла впоратися з наслідками такого глибокого цифрового блекауту, або Тегеран тихо відступає, бо цей метод не спрацював. Вони більше не можуть дозволити собі відключення комунікацій ні технічно, ні економічно. У сучасному світі втрата контролю над зв’язком означає, що ви вже програєте.Частина поміркованих ісламістських еліт, як-от клан Алі Ларіджані, з'явилися в публічному просторі з різкою критикою Трампа. Це така собі спроба повернути прихильність Хаменеї. Схоже, кожен зараз робить свій вибір: хтось вивозить родичів за кордон від гріха подалі, а хтось вирішує залишатися з режимом до кінця. Це також свідчить про те, що сподівання на «м’який сценарій» транзиту влади тануть. Про терор написано багато, тому зупинятися не будемо - радикалізація зростає з обох боків.Влада застосовує вогнепальну зброю: вбиває, калічить, арештовує та анонсує публічні страти затриманих. У відповідь горять мечеті, офіси КВІР та органи влади. Протести не припиняються.Заява принца Рези Пехлеві про контакт із адміністрацією Трампа та обіцянка «світової допомоги» — це те, що зараз тримає протест на плаву. Пехлеві у своїй промові звернувся до глибинних архетипів іранської культури, порівнявши протестувальників із легендарним ковалем Кавехом, який бореться проти тирана-змієпоклонника Заххака. Таким чином він легітимізує їхнє право на збройний опір та повстання. Використання образів із «Шах-наме» Фірдоусі — це не просто метафора, а заклик до національного визволення від «чужорідного» та «демонічного» правління.Крім цього, він стверджує, що тисячі військових уже саботують накази про репресії. Це пряма спроба посіяти сумнів у лавах КВІР та армії. Заклик до фахівців із комунікацій атакувати державну інфраструктуру — це перехід до активної фази гібридної війни. Його інтерв'ю американським медіа та підтвердження контактів з Білим домом дають вулиці надію на те, що світ не просто спостерігає, а готується діяти.Тепер про Трампа. Він на роздоріжжі.Тегеран пропонує повернутися до переговорів, але велика ймовірність, що це пастка — затягування часу для перегрупування сил. Венс, наскільки можна судити, підтримує ідею діалогу, тоді як Рубіо виступає «яструбом».Сам Трамп запроваджує 25% мита для партнерів Ірану, що вже б’є по Китаю та Індії (головному постачальнику рису до Ірану).Головний ризик зараз полягає в тому, що якщо Трамп піде на «угоду задля виграшу часу», про яку попереджають активісти, це може деморалізувати вулицю

Роль санкцій в економічній ситуації в Ірані. Аналіз перськомовного матеріалу з коментарями Ігоря Семиволоса 🇮🇷Отже, за часів правління Ахмадінежада (2005–2013) Іран уперше потрапив під жорсткі міжнародні санкції. Щоб продавати нафту в обхід ембарго, режим створив мережу тіньових посередників. У результаті, замість того, щоб гроші йшли до бюджету, вони почали осідати в руках «олігархів санкцій». Це створило паралельну економіку, яку не контролює навіть уряд.Виникла парадоксальна (хоча, власне, очікувана) ситуація: олігархи, задіяні у тіньовому обході санкцій, виявилися зацікавленими в їх продовженні. Суть проста — їм не потрібен мир із Заходом, бо в нормальній економіці вони — ніхто, а в санкційній — королі. Це і є та сама «бомба», яка позбавляє народ ресурсів, провокуючи протести. Часто в іранській опозиційній пресі цих олігархів називають «раковою пухлиною». Ключові особи цієї схеми добре відомі. Найодіозніший із них — Бабак Занджані, мабуть, найвідоміший «гаманець» режиму. Він допомагав КВІР продавати нафту через складні схеми. Його арешт і смертний вирок були спробою режиму «злити» пішака, щоб заспокоїти натовп, але активи залишилися в руках системи.Родина Модаллель фактично монополізувала імпорт продовольства та зерна. Коли в Ірані дорожчає хліб — це безпосередній результат діяльності таких монополістів. Алі Ансарі, власник величезних торгових центрів (наприклад, Iran Mall), звинувачується у висмоктуванні ліквідності з банківської системи, що призвело до девальвації ріала.Алі Шамхані довго очолював Раду безпеки, а його сини займалися морськими перевезеннями нафти. Їхня розкішна власність за кордоном стала символом лицемірства влади: «смерть Америці» — для народу, яхти та Дубай — для синів адмірала.Зрозуміло, що прибутки від продажу підсанкційної нафти не потрапляли до бюджету, а осідали у спеціальних фондах КВІР.Розпухлі від санкційних грошей олігархи почали вкладати «брудні нафтові гроші» в нерухомість, що роздуло ціни на оренду до небес. Сьогодні пересічний іранець витрачає 70–80% доходу лише на житло. Через санкції та крадіжки олігархів ріал знецінився, люди втратили заощадження. Коли культурні вимоги середнього класу (свобода) збіглися з базовим голодом нижчого класу — «бомба» спрацювала. Олігархи, намагаючись врятуватися, лише посилюють репресії через КВІР, який самі ж і фінансують.Отже, режим став заручником власних мародерів. Корупціонери часів Ахмадінежада виросли в монстрів, які сьогодні диктують умови самому Хаменеї. Для виживання режиму потрібно зняти санкції, але олігархи не дозволять цього зробити, бо це їхній основний дохід.Власне, це вирок. У середньостроковій перспективі репресії не спрацюють. Дубинкою неможливо нагодувати голодну країну.

Економічна ситуація у Ірані дійсно складна. 🇮🇷І це не лише про вартість валюти до долара, яка впала до сміттєвих показників типу 1,4 млн ріалів за бакс. Є й інші невеселі показники, які змусили навіть таку вірну режиму верству, як "базарі" закривати магазини та ринки й протестувати. ВВП Ірану скоротився на 0,8% лише за перший місяць 2025 року, якщо не рахувати прибутки від нафти. Інфляція зросла до 42,4% минулого року. За офіційними джерелами Ірану, зараз вона вже складає 52,6%. МВФ заявляє, що по їхнім оцінкам, безробіття складає 9,5%. Але це офіційні дані, а реальні...може бути на рівні 30-35%. 36% іранців жили у 2023 за межею бідності. За останні два роки, ймовірно, ситуація ще погіршилась і зараз складає 31 млн іранців з 92 млн населення. Знаєте, скільки влада виділяє іранській родині з чотирьох людей? 40 млн ріалів або... $26 на місяць. Це при тому, що ціни на їжу зросли космічно, кошик може коштувати well over $100. Не забуваємо, що в країні, окрім економічної, вирує енергетична криза, а через кліматичну катастрофу - і криза з доступом до води та осушенням водосховищ. Повернуті ООН санкції по ядерній угоді (так званий snapback mechanism) лише добивають живий труп (обмеження доступу до твердої валюти, фінринків, до експорту нафти і так далі)

Світські республіканці (Ліберально-демократичний блок) Ця група представляє інтереси нового покоління іранців, які виросли з інтернетом і прагнуть побудови сучасної держави без будь-яких домішок релігійної чи монархічної ідеології. Вони вимагають створення світської республіки на основі загального виборчого права. Серед них найактивніші:Коаліція «Махса» та лідери еміграції: Це об’єднання навколо таких фігур, як Хамід Ісмаїліон (активіст, що об’єднав родини жертв збитого літака PS752) та Масіх Алінеджад (відома борчиня за права жінок). Хоча вони базуються за кордоном, їхній вплив на протестну молодь через соціальні мережі є колосальним. Головною метою є проведення референдуму під наглядом ООН щодо нової форми правління та повна секуляризація (відокремлення церкви від держави).Слабкістю цієї групи залишається відсутність єдиної партійної структури всередині країни. Вони діють як децентралізована мережа, що робить їх невловимими для КВІР, але ускладнює переговори про транзит влади.Етнічні та регіональні рухи — найбільш радикальні, вони часто представляють собою озброєну опозицію, яка посилилася на початку 2026 року.Найактивнішими тут є курдські групи (коаліція з семи організацій, зокрема Демократична партія Іранського Курдистану), які організовують загальні страйки, а також белуджі («Народний фронт Мобарізун» та група «Джайш аль-Адль»), які ведуть партизанську війну на південному сході країни.Станом на зараз, можливо, вперше за весь час існування ісламського режиму, раніше розрізнені групи починають шукати точки дотику через спільну ненависть до вертикалі Хаменеї та економічний колапс. Це створює додатковий чинник, який може пришвидшити падіння режиму.

Саудівська Аравія здійснює тихий політичний поворот і Ізраїль не має це ігнорувати - замітка у виданні Jesusalem Post . 🇸🇦Ізраїль, пише Ефраїм Сне (письменник, колишній генерал армії Ізраїлю та міністр) має зміцнювати відносини з Єгиптом, Йорданією та ОАЕ, оскільки Саудівська Аравія сигналізує про рух у протилежному напрямку. І найкраще це виражається у нещодавньому ударі ВПС Саудів по військовій техніці, яку ОАЕ вивантажували у порту Мукалла у Південному Ємені. І це, наголошує Сне, екстраординарний крок, бо один член Ради співробітництва арабських держав Перської затоки атакував власність іншого, хоча відносини загалом нормальні. За даними джерел Сне, королівська родина Саудівської Аравії ухвалила стратегічне рішення відмежуватися від поміркованих арабських держав регіону та зближатися з режимами, близькими до "Братів-Мусульман". Серед інших, це в нас Катар та Туреччина, на які БМ мають відчутний політичний та ідеологічний вплив. Такий крок став би серйозною зміною у регіональному балансі сил. До речі, саме з лона "Братів-Мусульман" і вийшов, свого часу, Хамас у Газі. Тим часом, вісь Катар - Туреччина вже набирає обертів.Доха та Анкара, на відміну від Тегерану та його проксі, не постраждали під час війни "Залізні мечі" (після 7 жовтня 2023 року) і користуються прихильністю Дональда Трампа.І навпаки, Єгипет, Йорданія та ОАЕ вважають БМ загрозою своєму існуванню. Задіяність в Ємені робить ОАЕ менш привабливими в очах сусідів, які здебільшого орієнтуються на позицію Ер-Ріяду.Приєднання Саудів до вісі, посилить її фінансово, політично та військово. Баланс регіону зміститься в сторону не модерації, а ісламського екстремізму. Ізраїль може опинитися у ситуації, коли турецькі кораблі стоятимуть на рейді біля Гази, дуже близько до Ашкелону, пише Сне. І додає: Туреччина любить створювати військово-морські плацдарми там, де вже є будівельні та інфраструктурні проєкти.Тож Ізраїль, вважає Сне, має діяти. А саме, негайно створити помірковану регіональну коаліцію з ОАЕ, Йорданії, Єгипту, інших зацікавлених сторін. Колись, Сауди повернуться додому у поміркований табір. Але поки цього не сталося, Ізраїль не має битися один

Хронологія протестів (1979–2026) в Ірані🇮🇷Ранній спротив (1979 — кінець 90-х):Перші протести почалися вже через два тижні після революції 1979 року — тисячі жінок виступили проти обов'язкового носіння хіджабу.В цей період було створено КВІР для придушення опозиції (зокрема MEK). Студентські та реформістські рухи (1999–2003):1999 рік: Наймасштабніші на той час протести через закриття реформістської газети. Силовики та «Басідж» жорстоко атакували гуртожитки студентів.2007 рік: Короткий, але бурхливий спалах гніву через раптове введення карток на пальне при президенті Ахмадінежаді.«Зелений рух» (Хронологія протестів (1979–2026) в Ірані:Ранній спротив (1979 — кінець 90-х):Перші протести почалися вже через два тижні після революції 1979 року — тисячі жінок виступили проти обов'язкового носіння хіджабу.В цей період було створено КВІР для придушення опозиції (зокрема MEK).Студентські та реформістські рухи (1999–2003):1999 рік: Наймасштабніші на той час протести через закриття реформістської газети. Силовики та «Басідж» жорстоко атакували гуртожитки студентів.2007 рік: Короткий, але бурхливий спалах гніву через раптове введення карток на пальне при президенті Ахмадінежаді.«Зелений рух» (2009–2010):Мільйони людей вийшли на вулиці через фальсифікацію виборів. Це був перший випадок масового використання відеосвідчень (вбивство Неди Ага-Солтан стало символом). Режим відповів жорсткою цензурою та блокуванням соцмереж.Економічні бунти та «Кривавий Абан» (2017–2019):Протести змістили акцент на вартість життя та безробіття. У листопаді 2019 року через підняття цін на бензин на 200% країною прокотилася хвиля, яку придушили ціною сотень (за деякими даними — до 1500) життів під час повного відключення інтернету.Повстання Махси Аміні (2022–2023):Рух під гаслом «Жінка, життя, свобода». Протести стали найбільш серйозним викликом для ідеології режиму, оскільки зачепили питання фундаментальних прав людини та особистих свобод. Почалися після арешту та вбивства моральною поліцією молодої жінки Махси Аміні за відмову носити хіджаб. Протести спричинені падінням національної валюти, енергетичною та екологічною катастрофою (2025-2026). Тривають прямо зараз на фоні нестачі газу, води, падіння рівня життя, повернення санкцій за "ядерку" і нездатності уряду бодай щось з цим зробити.Більшість протестів в Ірані за останні десятиліття були «безлідерними»

Південна Перехідна Рада Ємену оголосила про дворічну підготовку до референдуму про самовизначення регіону 🇾🇪Ситуація у Ємені загострюється. Сталося кілька авіаударів з боку Саудівської Аравії по силам Перехідної Ради (STC), за якими стоять ОАЕ, а також спроба проурядових (і просаудівських) загонів "Щит Нації" атакувати по землі провінцію Хадрамаут, захоплену STC.Після такої демонстрації сили з боку Королівства, STC оголосили про організацію народного референдуму про самовизначення з дворічним підготовчим періодом.Південна Перехідна Рада не приховує, що хоче повернути з мертвих Республіку Південний Ємен (1967-1990), яка була відверто комуністичною і існувала до об'єднання з Північчю (існувала з 1962 року) внаслідок розвалу совка. Саме південні сили вигнали Хуситів зі своїх земель, завадивши їм захопити весь Ємен. Втім, об'єднання звело в одній країні комуністів та націоналістів і це розділення так ніколи й не було по-справжньому подолане і зрештою, призвело до нової громадянської війни, що триває і нині

Увазі підписників каналу коментар директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса про протести в Ірані 🇮🇷Отже, в Ірані знову заворушення. Вони за своєю природою відрізняються від подій осені 2022 року, які відбувалися під гаслами «Жінка, Життя, Свобода» після вбивства поліцією моралі Махсіни Аміні, яка відмовилась вдягнутихіджаб. Зараз домінує економічний відчай.Епіцентром протестів став Тегеран (район Гранд-базару та технологічний хаб на вулиці Сааді), проте хвиля швидко поширилася на Мешхед, Ісфахан, Шираз та Хамадан. Тригером став валютний колапс. Курс іранського ріала впав до історичного мінімуму — понад 1,4 млн ріалів за 1 долар. Інфляція перевищила 37%, що зробило базові товари недоступними для значної частини населення.Протести супроводжуються масовим закриттям крамниць (страйки торговців) та зіткненнями з силовиками. Влада застосовує сльозогінний газ та арешти, але станом на кінець грудня інтенсивність не вщухає.Знову-таки, на відміну від 2022 року, зараз очолює протест традиційно консервативна верства, яка раніше була опорою режиму, більш відома як «базарі», або торговці. Студенти та молодь долучаються до економічних гасел, трансформуючи їх у політичні вимоги щодо зміни режиму.Ситуація в іранському політичному класі також відмінна. Всередині самої влади спостерігається розкол. Після червневої війни з Ізраїлем ультрарадикальні групи, афілійовані з КВІР (Корпус вартових), намагаються змістити поміркованіших технократів, звинувачуючи їх у «м’якості» та економічних провалах. Верховний лідер Алі Хаменеї, за чутками, перебуває не в найкращому стані і вже обрав двох ймовірних кандидатів на свою посаду. Заворушення відбуваються на тлі нових погроз Ізраїлю розпочати новий раунд війни з Іраном і підтримки у цьому Дональда Трампа. Пряме зіткнення у червні 2025 року виявило технологічну вразливість Ірану. Зокрема, це продемонстрували успішні удари по ядерних об'єктах (Натанз) та ліквідація низки воєначальників. Таким чином, Ізраїль та США підірвали міф про «непохитність» КВІР. Ізраїльські спецслужби активно використовують соцмережі (через мережі ботів та персоніфіковані медіапроєкти) для деморалізації іранських силовиків та підкреслення корупції вищого керівництва.Складається враження, що відкладений ефект поразки у війні починає потроху проявлятися. По суті, Іран перебуває у фазі «ідеального шторму», де поєдналися санкції ООН (активовані у вересні 2025-го), екологічна криза (дефіцит води в Тегерані) та військове приниження. На відміну від попередніх років, сьогодні режим бореться не лише з ідеологічною опозицією, а й з голодним бунтом традиційно лояльних класів.Прогнози розвитку ситуації спираються на наступні тренди:1. Економічна стагнація або падіння. Очікується або незначне зростання (у межах 1%), або, найімовірніше, скорочення на 2,8–3%. Прогнозований рівень інфляції на 2026 рік залишається критичним — близько 42%–58%. Це означає подальше падіння купівельної спроможності та потенційні «голодні бунти». Найбільшою загрозою є дефіцит енергоресурсів. Очікується, що дефіцит електроенергії досягне 25 000 МВт. Крім того, критична нестача води в Тегерані може спровокувати нову хвилю «екологічних протестів».2. Зміна психології протесту. Молодь та середній клас більше не бояться репресій так, як раніше. Протести 2026 року, ймовірно, будуть менш масовими, але більш радикальними та децентралізованими. Вперше за десятиліття режим втрачає підтримку «базару» (торговців) та частини духовенства через нездатність забезпечити базову безпеку та економічний порядок.3. Розкол еліт. Існує висока ймовірність посилення боротьби всередині КВІР. Радикальне крило може спробувати повністю усунути цивільний уряд, встановивши пряму військову диктатуру для «наведення порядку». 4. Загроза нової війни. Імовірність нової війни оцінюється як висока (особливо у першому кварталі 2026 року).