Марʼяна Безугла

Сьогодні на акцію не пішла. До цього була щовечора всі 8 днів по кілька годин. Єдина з народних депутатів у такому ритмі. Але подивилась учора на ситуацію і зараз не бачу сенсу. Чому?Парламент нереально зібрати до 18 серпня. Президент їде, отже, фізично нічого не подасть щодо міністра. Його не буде десь тиждень.Чи це хід з його боку? Безумовно.Чи це погано для протестів? Так.Водночас спостерігаю організовані хвилі дискредитації протестів, вкиди про Федорова; активні офіційні медіаспроби показати, що всі працюють і все прекрасно, у яких, звісно, бере участь Хмара як виконувач обов'язків міністра оборони.За цей час кількість людей може зменшуватися. Зокрема ще й тому, що проблеми у війську дуже болючі, а Головнокомандувача Сирського щиро ненавиділи. Зараз же вдалося, здавалося б, неможливе: Президент замінив його на Драпатого. А Федоров у нього був уже шостим міністром, і не всі люди в цьому розбираються. Не скрізь він мав однозначну підтримку. Якщо ж кількість хвиль дискредитації збільшуватиметься, це лише посилить тенденцію.Це все погано.Динаміка зменшення кількості людей на акціях спонукатиме інших втрачати фокус.Але є вихід, який пропоную.Відновити акції тоді, коли Парламент повертатиметься до голосування. Це буде орієнтовно 18 серпня. Шанси, що це станеться раніше, у поточній ситуації майже нульові.Тоді всі хвилі дискредитації протестів, Федорова та його ініціатив уже перезріють, і з'являться контраргументи.Можна буде апелювати і до Президента, і до народних депутатів, які голосуватимуть та належать до різних фракцій, і максимально мобілізувати людей під Верховною Радою України, як рік тому. Або і на площі Івана Франка, і під Верховною Радою. Адже подання на міністра оборони вносить Президент, а Верховна Рада голосує за нього окремою процедурою.У понеділок окремо напишу листа Зеленському щодо ситуації з подякою за звільнення Сирського і з проханням повернути Федорова. Запропоную підписати його ВСІМ народним депутатам. Подивимося, скільки підтримають. Це потенційно покаже, скільки депутатів готові голосувати за повернення Михайла до Міністерства оборони України.А далі, якщо акції максимально відновляться після повернення народних депутатів, тоді будуть шанси.Така моя думка.Підтримую повернення Федорова та протести й надалі. Долучаюсь усіма доступними мені методами. Буду час від часу приходити. Якщо звертатиметеся з проханням бути частіше — буду частіше. Я не пішла ні на які канікули, працюю. НЕ наполягаю саме на такому сценарії. Та все ж поділилася своїми враженнями і запропонувала, на мою думку, реалістичний варіант. Бо бачу, куди все це йде.НЕ хочу, щоб людей, які переважно щиро хочуть повернути надію і вже зробили неймовірне, ввели в оману, попередньо дискредитувавши їх повільними й хитрими методами.

І ще про кілька випадків хейту: Про підтримку Арестовича щодо поведінки полонених, яких вели на розстріл, і вони не чинили спротиву. Логіка моєї підтримки публікації була така: До чого довели військо, що люди в полоні йдуть як худоба на вірну смерть, навіть не пробуючи нічого зробити. Тоді якраз у нас було дуже багато випадків втечі з поля бою і здачі в полон без спротиву. Чи коректною була форма подачі? Очевидно, що ні. Зараз би написала інакше.У мене був період, коли перебувала в постійному стані злості через те, що ні влада, ні народ не чують про злочини в ЗСУ, про Сирського, а проблеми лише наростають. Вірніше, багато хто знає, військові щодня мені пишуть і просять допомогти, але все це потрапляє в зачароване коло атак, політичних розбірок і замовчування.Були ще інші випадки. Наприклад, особистий порученець Залужного в 2023 генерал Зубанич і його прихвосні, а також одна політсила, яка постійно захищала генералітет, «Європейська Солідарність», після того як я все ще тоді непублічно добивалася відповідей, що за жах твориться з південним контрнаступом... Вони поширювали фейк про нібито злив мною південного контрнаступу, бо сфотографувалася з технікою в зелених кущах.Речник Повітряних сил Ігнат, коли вже публічно розкривала брехню і безлад у Повітряних силах, а паралельно добивалась звільнення генерала Содоля з посади (чи не найбільшого м'ясника у війську, який потім звільнився через ВЛК), поширював фейки, що я нібито навела росіянам ракету на Дніпро, бо опублікувала, що Содоль у Дніпрі намагається втекти від відповідальності через "больнічку".Багато було всього. Сирського звільнили, але генеральська мафія залишилася. І Федорова не ще повернули. Тож боротьба має тривати. Інакше нового Головкома Драпатого система просто зжере.

Чому все ще потрібно повертати Федорова, до чого тут СБУ і чому наступний етап складніший, ніж здається?4 березня 2026 року я прийшла до новопризначеного виконувача обов’язків голови СБУ Євгена Хмари. Ми говорили про ситуацію в країні. Зокрема про Сирського, про його злочини, про роль військової контррозвідки, про штурмові полки. Звісно, і про реформу СБУ. Мені було пообіцяно, що будемо чистити і розбиратися. І що будуть регулярні зустрічі щомісяця.Наступного разу я була у Євгена аж у червні. За цей час жодного продуктивного зв’язку не сталося. Жодних кроків щодо реформи СБУ здійснено не було. Жодних кроків щодо Сирського теж. НІЧОГО.Цього разу я вже не мовчала і про корупцію в СБУ, і про кол-центри, і про кришування. Далі — нічого. Люди залишалися на своїх посадах. І якщо при Малюку, попри корупційні схематози, зберігалася сильна управлінська вертикаль з акцентом на протидію росії, а сам він БАГАТО РАЗІВ допомагав мені добиватися рішень щодо проблем у ЗСУ, то з приходом Хмари все це зникло.Загалом у СБУ сформувалося двовладдя, коли частина людей орієнтувалася на «покладівців» (Поклад), а частина — на «малюківців» (Малюк, Хмара). Чи спеціально так влаштував ситуацію Президент? Ймовірно, що так. За принципом: хай виживе сильніший — того і зробимо наступним головою СБУ.Як ви вже розумієте, сильнішим виявився Поклад. Зараз він єдиний і неповторний фактичний керівник СБУ, і у відомстві вже почалися чималі чистки. Чи матимуть вони продуктивний для держави характер, побачимо.Чи програли «малюківці»? Ну... Євгена Хмару перенаправляють у Міноборони.Чи знає він щось про систему оборони держави, окрім діяльності спецназу та далекобійних ударів безпілотниками? Ні.Чи чинив він опір корупції в СБУ? Ні.Чи розбирався він із безчинством і злочинами в ЗСУ, маючи в руках найпотужніший інструмент — військову контррозвідку, представники якої є в КОЖНОМУ підрозділі, зокрема і в «Скелі»? Ні.❗Євген Хмара — це безпілотник Президента: фотогенічний, героїчний, слухняний і без власної системи управління.А тепер розглянемо, що далі.Якщо Хмара залишається і не повертається Федоров? Не буду тут детально розписувати про повернення схематозів у закупівлях, доєднання схематозів СБУ, неможливість сказати «ні» керівництву і просте нерозуміння того, як працює система.Одного того, що всередині вікна можливостей у Міноборони опиняється новий міністр, якому навіть за умови наявності знань про систему потрібно МІНІМУМ три місяці на вникання, достатньо, щоб ми гарантовано втратили темп реформ і в передблекаутний період вийшли без жодного нарощування темпу.Навіть у роботі з партнерами Хмарі доведеться вибудовувати контакти НАНОВО, вже не кажучи про елементарне вивчення того, ЩО ТАКЕ ФРОНТ із стратегічної перспективи.Якщо ж Федоров повертається, то він одразу відновлює процеси і працює з Драпатим. Все. Темп наростає, помилки коригуються, а не перевинаходяться наново. Ми можемо вже в серпні-вересні дати росіянам чималого прочухана, продовжуючи позитивну динаміку змін.Зараз ситуація наступна: Федоров згоден повертатися тільки як міністр оборони, Зеленський категорично проти цього. У Президента на те є особисті причини, пов’язані, зокрема, з кількома епізодами, коли він вважає, що Федоров його сильно підвів.До цього додаються ревнощі, незадоволення деякими реформами і непряма участь Федорова та його оточення в протестах минулого та цього року.Вони дуже довго працювали разом, дуже багато один про одного знають, і відпустити один одного — це отримати політичного опонента, якого можна порівняти з колишньою, яка знає всі нюанси твого характеру. Але і в довірі, яка була раніше, залишатися вже не можуть.Люди, уявіть тільки: якщо Михайло вів SMM президентської кампанії, то ЩО і ЯК він знає? Він фактично один із тих, хто зробив Зеленського.Парадоксально, але в цьому партнерстві-протистоянні Президент ВЖЕ запустив президентську кампанію самого Михайла, яка може бути дуже успішною. І точно ми б отримали когось кращого за Залужного, що мені особисто імпонує.Але за цими розбірками легко загубити основне: щоб дожити до виборчих баталій, треба ПЕРЕМОГТИ РОСІЮ. А щоб перемогти, потрібна сильна система оборони, яка постійно випереджає ворога.Михайло, попри купу проблем і помилок, — найсильніший фахівець для цього на рівні міністерства. І якою б успішною не була його кар’єра як самостійного політика, для держави, для нас із вами, це знижує шанси на успішну війну. Бо діяти ВСЕРЕДИНІ системи він далі вже не зможе.Отже, поки обоє стоять на своєму, ми в пастці. І в пастці — новий Головком. Помиріть уже їх хтось. У мене не вийшло.І чи взагалі Федоров вже ХОЧЕ повертатись? P.S. З великою повагою ставлюся до Євгена Хмари як до спецпризначенця, але не мовчу про наслідки його роботи на високих посадах.Євгене Леонідовичу, вибачте. Не викидайте мій телефон. Можливо, це все змусить Вас по-справжньому замислитися про свою роль у розбірках і переосмислити себе як суб’єкта прийняття рішень.

Зараз «Українська правда» робить серйозні такі ефіри з лідерами протесту про кризу. Про Федорова. Про Сирського.А 2 роки тому, коли я їм розказувала про те ж саме, вони навіть поставили заставку з натяком, що несповна розуму. А під час розмови питали зі смішком, як це так — міняти Головкома ЗСУ.Шановні журналісти, у вас на руках трохи крові людей, які загинули за цей час в репресивній машині Головкома. Сподіваюсь, ви вже це зрозуміли. Бо треба було думати не про політичну кон'юнктуру, а про контекст і про те, про ЩО говорила.Але, судячи з того, що, з ким і як ви далі обговорюєте, і з того, що ніхто зі мною не зв'язався, не кажучи вже про те, що ніхто не вибачився, висновків зроблено небагато? Було б приємно отримати повідомлення від Севгіль Sevgil Hayretdın Qızı Musaieva. Адже до цього від мене був не один десяток особистих повідомлень їй про те, що треба звернути увагу: Сирський вбиває людей. КІЛЬКА РОКІВ. Головній редакторці «Українська правда». Особисто. Історія про Головкома Сирського — це ще й історія про те, як публічні люди, журналісти, політики занадто довго зважували й мовчали. І давали маргіналізувати поодинокі голоси, які не боялися. Поодинокі.Посилання на відео від 28 червня 2024 року: https://www.youtube.com/watch?v=jEqVkumka6w

Знову: я НІКОЛИ не підтримувала Сирського на посаду Головнокомандувача ЗСУ. Мене багато разів оббріхували, щоб виставити так, ніби «не все так однозначно». Зокрема, це робили Іванов і Петров, замовні Телеграм-помийки. Навіть військові з управління комунікацій Генштабу ЗСУ отримували такі завдання. Ну і, звісно, всілякі народні депутати та ще багато хто. І багато людей, які приєднувалися заради «ги-ги», не вникаючи.Дуже багато разів шукали в мене схеми, корупцію — не знайшли.Шукали, чия людина, — не знайшли. Поклеїли "ярлики".Але, по суті, єдине, що залишалося, — виставляти мене божевільною, дурочкою, щоб знецінити правду.Так, деякі мої висловлювання могли бути надто радикальними, але часто й це було наслідком вірусного поширення окремих шматків, а не повного тексту. За ті гроші, які витратили на те, щоб мене знецінити, можна було б побудувати, мабуть, балістичну ракету.А сама не маю своєї «медійки», щоб відбивати численні атаки. Чому? Бо не маю на це грошей! Мій інформаційний інструмент — лише пряме спілкування, а не цілий медіаофіс, як у багатьох блогерів, нардепів та інших.Так, робила багато помилок, але завжди була щирою. Робитиму помилки й надалі, але роблю висновки, щоб їх було менше.А щодо виразу обличчя, вигляду? Він ЗВИЧАЙНИЙ. НЕ «красівий», не гламурний, не «нардепський». То що кому не так? Хочете просту людину серед вас, то ось і маєте.

"Альфівця" Євгена Хмару призначили виконувачем обов'язків міністра оборони замість Федорова. Це такий самий трюк, як і призначення його виконувачем обов'язків голови СБУ, коли знімали Малюка. Навіть не знайшли іншого, та сама людина, буквально.Тоді було збурення в суспільстві: ЗА ЩО знімати Малюка? Зараз чи не більше збурення в суспільстві: ЗА ЩО знімати Федорова? І от вихід — тимчасово призначити Хмару та зробити паузу. "Драма" стихне, а потім можна призначати кого потрібно?Ця двоходівка із СБУ якраз перейшла на наступний етап: СБУ тепер керуватиме Поклад, якого хотіли призначити із самого початку.Парламент не матиме засідань місяць, отже, як мінімум місяць міністерством оборони керуватиме вже НЕ Федоров, а Хмара, а за місяць визначаться з кандидатурою і подадуть її до ВРУ.Чи будуть протести місяць? Чи звільнять тепер Сирського? Чи важить для Сирського ще донедавна керівник тактичного рівня на посаді міністра? Він таких їв на сніданок. Хочу помилитись.Коли вдень здавалося, що є надія, увечері...Жаль, що Хмара, сміливий та інноваційний офіцер, погоджується бути фігурою в таких «шахах» Президента...Ну він же офіцер, "так точно" і ніякої мови про цивільний демократичний контроль над генералами.

Була на фракції з Президентом, бо голосую з ними, та не витримала й крикнула: «Але Сирський вбиває людей!». Не знаю, чи ще покликали б після цього... Саму фракцію не коментую, вона була закрита.Але це ще не все, завтра прийдеться ВСТУПИТИ ЗНОВУ до «Слуги Народу», бо мені блокують постанову ТСК про систему військової юстиції, а конкретно блокує керівник регламентного комітету "слуга" Кальченко, якому плювати на те, що немає справедливості у війську: він грається комами в регламенті та шукає, що позафракційний нардеп не може збирати ТСК.Отже, мені прийдеться вступити до «Слуги Народу», щоб він перестав гратися комами й пропустив постанову до зали. І нарешті ми з колегами отримали мандат на військову юстицію, що мало бути зроблено БАГАТО РОКІВ ТОМУ.Ну що ж, добре, тоді буду ходити на всі зібрання фракції, поки там перебуватиму, НЕ МОВЧАТИМУ і доб'юся постанови. Зараз усе гостріше кожен вибирає: форма чи результат.Зустрічайте: завтра Безугла — «Слуга Народу». Сподіваюсь, тимчасово. Настрій зараз, самі розумієте.

Ще у вересні 2025 року Президент, за пропозицією Сирського, заявив, що за пару тижнів створить штурмові війська. Очолити їх мав Манько. Замість розвитку Десантно-штурмових військ, замість розслідування тортур і вбивств у «Скелі» та інших штурмових полках, про які вже тоді було ВІДОМО, які були створені Сирським і особисто йому підпорядковуються... Замість дій щодо захисту справедливості, замість зупинки поширення російських підходів всередині українського війська... ... Принцип Сирського, — топити в крові українських мобілізованих свої ж помилки, вирішили ЗАКРІПИТИ.Через суспільний резонанс розширення хвороби тоді вдалося призупинити, але сама хвороба продовжилась, адже ні Президент, ні Міноборони, ні Парламент не збиралися її лікувати.Проходили місяці. Інформації ставало все більше. Манька, який співав російських пісень, були вимушені закинути на задвірки, закон про штурмові війська — відкласти і не голосувати. Відомості про український «Вагнер» і про те, що там роблять із людьми, просочувалися дедалі більше. Здавалося: от, дивіться, можливо, це нарешті "розкриє Зеленському очі", і навіть Сирський не такий уже стійкий на своїй посаді?Але ні.Сьогодні Володимир Олександрович не вперше в історії свого президентства показав, як насправді ставиться до невблаганної реальності: він її не має на увазі, а робить своє. Пошук справедливості був одним демонстративним жестом обрубаний на людині, яка мала уособлювати справедливість, знайдену та захищену.Єдиний Указ, який мав вийти сьогодні, — це звільнення Сирського. Єдина заява — про перезапуск бездіяльного ДБР. Натомість ми маємо заплутані сліди, командира ДШВ, принесеного в жертву заради показухи, і трішки солодких слів про розслідування.Сирський — на місці.Указ про штурмові війська, який вдалося відтерміновувати майже рік, підписаний.Справедливості немає.Чому, пане Президенте?Мертві плачуть.Так важко мені не було давно.

Зареєструвала законопроєкт №15365 щодо відповідальності військових службових осіб за втрати особового складу.Війна — не тільки героїзм, а ще й відповідальність командирів за кожне життя, боєць — не статистична одиниця і не ресурс для доповідей. Якщо через службову недбалість, бездіяльність чи свідомо хибні рішення гинуть люди, має наставати не лише моральна, а й кримінальна відповідальність. Інакше система продовжить спотворювати сама себе, що зараз і відбувається, наближаючи нас до етики нашого ворога.Водночас війна — це завжди ризик, невизначеність і рішення в умовах обмеженої інформації. Не можна карати за кожну втрату. Потрібен баланс між бойовим імунітетом і персональною відповідальністю за службову недбалість, бездіяльність чи очевидно неправильні рішення. Інститут бойового імунітету та низка інших законодавчих змін, ухвалених із 2022 року, мали захистити військових від переслідування за виправданий бойовий ризик, але водночас суттєво змістили баланс у бік фактичної безвідповідальності за смерть людей.Бойовий імунітет — не індульгенція від будь-яких рішень і будь-яких наслідків.Час припинити робити вигляд, що проблеми відсутні. Цей законопроєкт — лише початок. І якщо Верховна Рада України не буде готова його голосувати, я принаймні не залишусь такою, хто була осторонь. Ні.https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70265

Микола Хархан, «Киянин», — радник і помічник нардепки Юлії Яцик.«Киянин» зараз військовослужбовець полку «Скеля», який регулярно погрожує людям, зокрема і журналістам «Бабеля», які зробили розслідування про тортури і вбивства в особистому штурмовому полку Сирського. Активний блогер, який у військовій формі регулярно транслює російську пропаганду (Texty.org.ua: https://texty.org.ua/fragments/117740/vijskovyj-bloher-kyyanyn-ulyublenyj-spiker-rosijskyx-propahandystiv).Про нардепку. Яцик ще з 2019 року відома своєю неоднозначною діяльністю. Дуже багато було у неї, зокрема повна підтримка Вікторії Спарц, протистояння з Мінцифрою та безпосередньо з Федоровим тощо. Особисто мене здивувала позиція Юлії щодо підтримки і замовчування того, що коїться в Національному університеті оборони, який привласнив собі генерал Коваль. Вона навіть вступила туди вчитися. Водночас професійно і послідовно збивала ще одного корупціонера — генерала Ткачука із Сухопутної академії.Яцик МОВЧИТЬ як щодо того, що відбувається в «Скалі», інших штурмових полках Головкома, так і щодо заяв «Киянина».Співпрацює з нардепкою Анною Скороход, яка відкрито захищала Манька і штурмові полки, ПУБЛІЧНО. Що мене свого часу теж здивувало, адже Скороход робить максимально жорсткі заяви про бусифікацію. А Стерненка Скороход регулярно називала вбивцею, дослівно, як це робили на російських каналах.Обидві записалися в ТСК щодо військової юстиції, і не знаю, як там себе вестимуть, деструктивно чи ні.Химерна конфігурація.А що, якщо штурмові полки — це взагалі витончена операція рф щодо знищення українців зсередини, буквально? У Головкома, який править українським військом, але є росіянином, який отримав суто російську військову освіту? І навіть якщо сам Сирський не є свідомим російським агентом, а просто зручним і зрозумілим ворогу, інші можуть бути, і у росіян розширені можливості для креативу. Чому б ні? Надто вже все ефективно сходиться.Чому зараз усі мовчать про Костянтинівку, яку захопив ворог? Ключове місто на шляху до Краматорська, яке просто здали, пустивши росіян всередину начебто через черговий безлад в управлінні? Якщо не буде негайних дій, місто втратимо повністю, а Краматорськ постане перед ворогом.Дежавю!Служба безпеки України?