Щодо стану ППО в столиці та інших містах. Федоров ще в Мінцифрі стимулював організацію ППО, впровадження перехоплювачів та розвиток інших заходів для захисту міст. Далі він це розвинув у Міноборони, зокрема враховуючи, що Елізаров «Лазар» приєднався до команди. Неідеально, так. Але крім Елізарова, йому як міністру оборони за 184 (!) дні не погодили жодного військового призначення. Тож Федорову доводилося діяти гібридними методами та через ручний контроль. Мабуть, помітили, що зокрема в Київ дрони практично вже не залітали. Так, технології йдуть уперед, реактивні дрони тощо, але тоді це був конкретний результат попри спротив, а динаміка позитивна. Нагадую, коли він прийшов, чи не основною проблемою взагалі було використання росіянами Starlink, припинити яке він домовився з Маском дуже вдало.Чи можна було зробити все краще? Звісно. Але без карт-бланшу на зміни у війську, без звільнення Сирського, у тодішній ситуації все одно стався результат. Ба більше, коли його звільнили, а Елізаров пішов за ним, навіть цей результат, ручний, незграбний, уже втратив інерцію, і тепер маємо не те що тупцювання на місці, а регрес.Звичайно, повітряну оборону зараз має підхопити й уже інституційно розвинути Головком ЗСУ Драпатий. Та і йому перший місяць Президент не погоджував жодного кадрового призначення, а почав погоджувати після суспільного резонансу. До зміни керівництва в ППО ще не дійшло, а експерименти в Міноборони деградували.Такою бачу ситуацію.