Статистика telegram каналу - @long_telegram

Логотип телеграм спільноти - Long Telegram 2021-12-09

Long Telegram

Кількість підписників:
879
Фото:
68 
Відео:
 
Посилання:
445 
Категорія:
Блоги
Опис:
Блог Антона Процюка. Ділюся цікавими статтями і вартими уваги ідеями. Багато про медіа і технології; деколи про американську політику; зрідка — (несмішні) меми. Ваші коментарі, побажання і критика — @protanton

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25

Стіна канала Long Telegram - @long_telegram

Принц Гаррі мав кілька ідей для подкасту зі Spotify. Одна з них — зробити шоу про дитячі травми і взяти для нього інтерв'ю в Путіна, Цукерберга і Трампа.
Очевидно, це абсурдна ідея, яка ілюструє, що Гаррі, м’яко кажучи, не є найкращим медіаменеджером. Відомий подкастер і топ-менеджер Spotify Білл Сіммонс більш влучно назвав його й Меган «довбаними шарлатанами» (fucking grifters) — за результатами багаторічної, багатомільйонної угоди з компанією вони спродюсували лише один невеликий подкаст від Меган.
Зараз співпраця розвалилася: схоже, значною мірою через непродуктивність Гаррі й Меган. Але ця історія ілюструє ширший тренд: кілька років тому у США був бум грошей у подкастингу, і великі компанії без розбору інвестували у подкасти від знаменитостей на кшталт Гаррі і Меган чи Барака і Мішель Обами. Зараз фінансова ситуація змінилася, і Spotify та її конкуренти почали значно прискіпливіше ставитися до цих угод.

232
23-06-23 06:32

Сьогодні вийшов Digital News Report, велике щорічне дослідження онлайн-медіа у кількох десятках країн.
На жаль, Україну він не досліджує як ринок (лише як тему у контексті російського вторгнення) — але все одно має багато цікавого про стан новинних медіа, особливо у Європі і США.
Я зробив короткий огляд основних трендів з дослідження для The Fix Media.
Читайте також:
📌Огляд основних трендів ринку новинних подкастів від The Fix
📌Повне дослідження

321
23-06-14 08:46

В українському Forbes зробили цікавий розбір, як велика війна вплинула на бізнес українських медіа.
Для онлайн-медіа на початку вторгнення трафік дуже сильно зріс, але це не конвертувалося у прибуток реклами. Врятували здебільшого гранти + монетизація англомовного трафіку для тих, у кого він суттєвий (Українська правда, НВ).
Телеканали загалом у повністю іншій реальності із 24 лютого: вони добровільно-примусово об’єдналися в один телемарафон, де реклами загалом немає. Але Forbes пише, що зараз фінансова ситуація у них зараз покращується: найбільші телегрупи запустили клони каналів, залучених у марафон, і рекламодавці повертаються. Тільки медіагрупа Ахметова не пережила війну.
Більше на тему читайте у моїх статтях для The Fix — наприклад, недавнє інтерв’ю з Отаром Довженком про український медіаринок + інтерв’ю з виконавчим директором Української правди Андрієм Боборикіним з березня 2022 року.

228
23-06-07 15:15

Дві цікаві статті про те, як генеративний штучний інтелект змінить (або міг би змінити) роботу і споживання інформації:
▪️Есе Ітана Молліка про те, як інструменти ШІ руйнують зв'язок між цінністю роботи і кількістю часу, витраченого на написання тексту за її результатами: наприклад, для рекомендаційних листів, університетських есе і оцінки співробітників [performance review]. «Раніше ми вважали написання тексту індикатором часу та зусиль, витрачених на завдання. Це уже не актуально».
📌Загалом раджу підписатися на його розсилку. Моллік — один із найцікавіших авторів на тему ШІ та його впливу на роботу й освіту; раніше я вже рекомендував його інший матеріал.
▪️Підбірка ідей, як можна було б покращити електронні книжки з допомогою ШІ. Наприклад, додати інструменти фактчекінгу для застарілої чи просто некоректної інформації; або короткі резюме із контекстом, аби можна було освіжити у пам'яті попередні розділи, коли повертаєшся до читання книжки після паузи.

181
23-06-03 15:49
​​У своїй роботі багато працюю з фрилансерами і деколи сам пишу тексти як фрилансер, тому давно чекав на книжку «Фриланс здорової людини» Тетяни Гонченко.
Книга не про фриланс загалом, а саме про написання текстів на фрилансі (і більше фокусу на журналістику й тексти для бізнесу, менше про копірайтинг). І вона не про те, як власне писати тексти, а про «бізнесову» частину фрилансу — як домовлятися про гонорар, де шукати замовників, як грамотно з ними комунікувати, як вибудовувати особистий бренд.
Тетяна Гонченко — досвідчена журналістка і бізнес-райтерка, але також за останні кілька років вона збудувала собі бренд експертки з теми фрилансу в Україні. Ця книжка — компіляція її досвіду із внеском ще кільканадцяти експертів: авторів, редакторів, піарників.
Поради слушні, грамотно структуровані й гарно розписані. Читається незвично легко й цікаво такого жанру — видно, що авторка є професійною райтеркою :)
Кілька цікавих тез, які особливо зрезонували:
▪️ «Насправді найпопулярніша причина, чому нам [авторам] платять мало — бо ми не попросили більше». Гонорар за роботу дуже часто залежить від того, скільки ви попросите. Не соромтеся просити достойну суму за роботу на початку + не соромтеся час до часу просити про підвищення, якщо співпраця регулярна. Звичайно, це легко сказати і буває складніше втілити на практиці, але є корисні лафйхаки. Наприклад, рахувати кількість витраченого часу на роботу і відштовхуватися від нього; або запровадити чітку структуру — просити про підвищення в усіх постійних замовників з чіткою регулярністю, як-то раз на півроку.
▪️ «Парадоксально, але я, розмовляючи як із замовниками, так і з виконавцями, зрозуміла, що головна передумова успішної співпраці — не якість роботи, не гроші й навіть не пунктуальність у дедлайнах. А комунікація. Якщо вам приємно і комфортно взаємодіяти, решта відходить на другий план». Усі ми живі люди, тому якщо з вами приємно спілкуватися, на інші прорахунки можуть закривати очі. Ідеальної формули комунікації немає, але з корисних порад — цінувати час інших людей і не зникати зі зв’язку; знайомитися наживо (чи хоча б через відео), коли є можливість; звертати увагу на дрібниці, з яких складається загальне враження (наприклад, форматування документа з текстом).
Ця книжка може бути корисною для усіх, хто пише тексти за гроші чи задумується про це; навіть якщо повністю віддаватися фрилансу не входить у ваші плани. Замовити можна напряму в авторки за цим посиланням.
А якщо не готові виділяти час на прочитання цілої книжки, ось два корисних і безкоштовних ресурси на тему, які сам давно читаю:
📍Телеграм-канал Тетяни Гонченко про фриланс
📍Підбірка гайдів для авторів і редакторів текстів на MediaLab від Отара Довженка, одного з експертів, який фігурує у книжці (на сторінці за лінком прогортайте до розділу «Мої тексти про медіа, які варто прочитати»)
179
23-05-29 15:22

Вікіпедію у медіа висвітлюють значно менше, ніж інших техногігантів; намагаюся поступово заповнювати цю прогалину. Написав для The Fix про довготермінові виклики, з якими стикається Вікіпедія:
📌 зниження рівня відвідуваності у заможних багатих країнах ускладнює фандрейзинг;
📌 генеративний штучний інтелект може як допомогти моделі Вікіпедії, так і зашкодити;
📌 Вікіпедія залишається важливою мішенню інформаційної війни (і розвиток ШІ-генераторів тексту може стати додатковим ризиком);
📌 роботу Вікіпедії ускладнюють цензура й регуляції з боку урядів, навіть демократичних.
▪️ Читати статтю (~5 хвилин)

197
23-05-24 09:02
Politico пише про вплив машинного перекладу на штат перекладачів інституцій ЄС
У перекладачів Європейської комісії — виконавчого органу ЄС — багато роботу: офіційні документи потрібно перекладати на кожну із 24 офіційних мов ЄС. Кількість тексту до перекладу лише збільшується: якщо у 2013 році переклали 2 мільйони сторінок, то у 2022 році — 2,5 мільйони.
Відтак у Єврокомісії великий штат перекладачів. Але попри збільшення кількості роботи, кількість людей зменшується — із майже 2,5 тисяч перекладачів десять років тому до 2 тисяч зараз.
Думаю, це дуже типовий приклад того, як штучний інтелект впливатиме і вже впливає на робочі місця. Не приносить радикальних змін, не заміняє спеціалістів повністю — але дозволяє робити більше роботи меншою кількістю людей: автоматизувати простіші завдання і перетворити людей із кріейторів на редакторів.
Буквально:
🗣«Перекладачі ЄС наголошують, що їхні повсякденні завдання зміщуються до виявлення помилок та адаптації автоперекладеного тексту до мови ЄС.
У жаргоні перекладачів це називається “постредагування” [post editing] і стає дедалі важливішою частиною роботи»
.
264
23-05-17 06:32

Кілька місяців тому Microsoft викликали багато хайпу інтеграцією генеративного штучного інтелекту у свій пошуковик Bing. Але поки це не особливо йому допомогло — пропорція пошукових запитів через Bing виросла лише на чверть відсотка за останні три місяці.
Хоча Google трохи відстали від Microsoft і OpenAI за рівнем хайпу у сфері ШІ, зараз вони оперативно доганяють конкурентів. І їхня перевага — наявність продуктів, якими вже користуються мільярди людей і які можна поступово покращувати з допомогою ШІ.
На конференції Google I/O кілька днів презентували багато цікавого, ось можна переглянути відеоогляд основного від The Verge.
Більше почитати і послухати на тему:
▪️ Стаття журналіста Кейсі Ньютона про те, що Google «нарешті привносить ШІ туди, де це справді важливо»
▪️ Есе головного редактора The Verge Нілая Патела про фундаментальні виклики, які стоять перед компанією та її основною бізнес-моделлю в епоху штучного інтелекту
▪️ Інтерв’ю The Verge із генеральним директором Google Сундаром Пічаї за результатами Google I/O (аудіо + транскрипт)

206
23-05-14 08:32

Вношу свою лепту у відродження цікавих офлайн-подій у Києві 🙂 У суботу приходьте на історичний фестиваль LEGIO Historica — поговоримо про те, як працює Вікіпедія, чому там деколи написано не те, що нам подобається, і що з цим робити.
Крім моєї сесії буде ще багато цікавого; деталі і реєстрація — у ФБ-події фестивалю.

198
23-05-11 12:00
​​«Якось був зліт юних піонерів, і вчителі вже зауважили, що Василь [Стус] вміє добре говорити. І ось на цих зборах (клас, мабуть, п’ятий чи шостий), Василь там виступав, говорив, очевидно, те, чого його наперед навчили. А потім він, такий маленький, тягне ручку і вигукує: “За Леніна, за Сталіна!” Справа в тому, що він дуже вірив книгам, щиро»
Цей спогад сестри Стуса у книжці Радомира Мокрика «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» ілюстративний — Стус був далеко не єдиним із покоління українських дисидентів, які народилися через двадцять років після приходу радянської влади і росли під впливом совєтської пропаганди.
Головною темою книжки є становлення шістдесятників: як талановиті студенти, висхідні зірки української радянської літератури кінця 1950-их—початку 1960-их років, які працювали у межах тоталітарної системи, перетворилися на дисидентів і борців із цієї системою. Як пише Мокрик, «це покоління народилося в радянській системі і зуміло в ситуації цілковитого інформаційного вакууму розгледіти [її] фальш…». І не лише розгледіти — а й пожертвувати побутовим комфортом, часто волею, а іноді й життям, щоб почати кинути виклик імперії, яка на той момент виглядала непохитною.
При цьому Мокрик розповідає про Стуса, Симоненка, Костенко, Дзюбу, Драча, Сверстюка та інших шістдесятників як про живих людей — вони закохуються, сваряться, ходять одне до одного в гості, скаржаться на брак грошей, п’ють горілку і підстьобують одне одного в листах. Тому ця книжка — рідкісний випадок того, коли дослідження, яке зародилося як наукова робота, читається легко і швидко.
Це не колекція біографій, а саме хороший наратив; «мандрівка в мікросвіт українських шістдесятників», яку й обіцяє анотація. Окрім розповіді самих шістдесятників — екскурси у деякі з вирішальних моментів української й радянської історії у цю епоху: наприклад, антисталінської промови Хрущова і Куренівської трагедії.
Радію, що виходить якісний нонфікшн про Україну від українців, і раджу почитати.
191
23-05-08 07:29