Статистика telegram каналу - @long_telegram

Логотип телеграм спільноти - Long Telegram 2021-12-09

Long Telegram

Кількість підписників:
879
Фото:
68 
Відео:
 
Посилання:
445 
Категорія:
Блоги
Опис:
Блог Антона Процюка. Ділюся цікавими статтями і вартими уваги ідеями. Багато про медіа і технології; деколи про американську політику; зрідка — (несмішні) меми. Ваші коментарі, побажання і критика — @protanton

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25

Стіна канала Long Telegram - @long_telegram

У The Fix вийшло моє інтерв'ю з Отаром Довженком про те, як почуває себе український медійний ринок на сьомий місяць війни.
Якщо коротко, то краще, ніж можна було боятися, але прогнози не надто оптимістичні.

179
22-09-14 06:40

Хороший опис еволюції новинних медіа (на Заході) за останні кілька десятиліть у новій статті Бена Томпсона.
🗣 «Газетам подобалося думати, що вони заробляють гроші, тому що люди покладаються на них заради новин, які готують їхні безстрашні репортери та працьовиті редактори. Не лише люди платили газетам безпосередньо, але й рекламодавці також були раді заплатити за привілей розміщення своєї продукції поруч із незрівнянною роботою журналістів. Інтернет показав фатальну похибку цього світогляду: те, що забезпечували газети, — це розповсюдження завдяки інфраструктурі як-то друкарні та [продавці газет].
Після того, як інтернет знизив витрати на розповсюдження [контенту] до нуля, стали зрозумілими три істини: по-перше, “новини”, як тільки вони опубліковані, не зберігають економічної цінності. По-друге, газети втратили географічні монополії, а натомість конкурували з усіма виданнями по всьому світу. По-третє, рекламодавців цікавив не контент, а доступ до клієнтів.
Колись редакційні матеріали та реклама були в одній зв’язці [bundle]. Потім інтернет роз’єднав журналістські матеріали і рекламу — та створив незліченні варіанти для [поширення] обох. Останнім кроком була міграція реклами на платформи, які надають прямий доступ до користувачів, залишаючи газети із великим охопленням і без можливості монетизувати його»
.
Тобто інтернет роз’єднав зв’язок між створенням контенту та його дистрибуцією — завдяки цьому я можу опублікувати цю замітку майже миттєво, без потреби видрукувати її і доставити особисто кожному зі своїх 535 підписників.
Це вступ, а основна теза статті — у тому, що зараз нас чекає наступне роз’єднання: штучний інтелект на кшталт генераторів зображень і текстів скоро роз’єднає зв’язок між народженням ідеї та її втіленням (“unbundle the creation of an idea and its substantiation”).

138
22-09-13 07:08

Якісна стаття The Ukrainians про Дарку Гусяк — зв'язкову Романа Шухевича, яка провела 25 років у радянських таборах.
Попри всі складнощі війни, такі історії завжди показують, наскільки сьогодні Україні простіше боротися, ніж 80 років тому — коли у нас не було ні держави, ні міжнародного визнання.
🗣 «Гусяки тримали велике господарство, а кімнати у своєму будинку здавали курортникам. Завдяки цьому, зауважує Дарка, усі троє доньок мали змогу навчатися. Юрій Пуківський, кандидат історичних наук та заступник головного редактора журналу «Локальна історія», зазначає, що родинна історія Дарії Гусяк підважує тиражований міф про те, що основу національного підпілля ОУН становили насамперед соціальні низи суспільства».
🗣 «До Мордовії приїхав суд із Москви, щоби мене звільнити, — розповідає Дарка. — За то вони шось вимагають. Я просто на той суд не пішла. Моя начальниця казилася і грозила, вмовляла і просила. Я вперлася. Як 23 відсиділа, то ше 2 відсиджу. То був дуже добрий крок з мого боку. Я мала спокій. Бо вони завше: “Ви — нам, а ми — вам”».
🗣 «Тяжко собі уявити життя людини, яка має лише те, в чому вбрана, і те, що тримає в своїх руках, а більше нічого немає: ні на хліб, ні на одяг, ні на що», — згадує Дарка.
Дарка Гусяк померла лише на днях у віці 98 років, незадовго після виходу цього матеріалу.
▪️ Читати статтю (~15 хвилин на прочитання)

21300
22-08-16 15:17

​​Вікіпедія — це не лише популярна енциклопедія, а й джерело цікавих історій. На зустрічі у просторі "Цегла" у суботу, 6 серпня, о 14:00, Антон Процюк, адміністратор української Вікіпедії та головний євангеліст Вікіпедії в Україні, розповість деякі із захопливих…

190
22-08-12 07:03

У Kyiv Independent вийшла моя стаття про три українські некомерційні організації, які борються із російською агресією — та які очолюють молоді жінки.
Мені особисто найцікавішою була історія благодійного фонду «Сильні», який допомагає жертвам сексуального насильства. Вони побудували повноцінну інституцію за дуже короткий час. Мабуть, головний виклик наразі* — не знайти гроші, а побороти стигму, з якою стикаються жертви сексуального насильства, щоби вони не боялися і не соромилися звертатися за допомогою.
*Інтерв'ю я робив два місяці тому

133
22-08-11 11:41

​​Вікіпедія — це не лише популярна енциклопедія, а й джерело цікавих історій.
На зустрічі у просторі "Цегла" у суботу, 6 серпня, о 14:00, Антон Процюк, адміністратор української Вікіпедії та головний євангеліст Вікіпедії в Україні, розповість деякі із захопливих історій про Вікіпедію — як міжнародних, так і зі свого досвіду.
Зокрема:
📌як з’явилася ідея Вікіпедії — і чому вона зародилась із майже протилежної ідеї;
як і коли Вікіпедія ставала інструментом для політичного протесту;
📌чому велику частину шотландської Вікіпедії написав американський підліток, який не знає шотландської мови;
чому першу статтю української Вікіпедії створили у Японії;
📌як (не) стати адміністратором Вікіпедії у 15 років;
яку роль Антон зіграв у президентських виборах 2014 року.
🤔І головне — як і чому Антон видаляв статтю про Олексія Арестовича.
Лекцію можна відвідати за вільний донат. Усі зібрані кошти підуть на підтримку жителів тимчасово окупованої Херсонщини. Також для тих, хто не перебуває у Києві ми організовуємо онлайн-трансляцію. Щоб отримати посилання на неї потрібно:
1) Задонатити будь-яку суму на спеціальну монобанку «Допомагаємо Херсону» https://send.monobank.ua/jar/2t415fo7iz
або на карту «Приватбанк» 4149439315371801 (власник - Шатілов Є.В.);
2) Заповнити гугл-форму https://forms.gle/XJEKMddyTGkv5wv77, прикріпивши скрін або квитанцію донату - напередодні лекції ми надішлемо вам лінк на онлайн-трансляцію. Якщо не вийде подивитись у конкретний час - за тим самим посиланням буде доступний запис.
Більше буде у події в Фейсбуці.
Допоможемо жителям Херсонщини дочекатись ЗСУ! До зустрічі!

160
22-08-04 16:35
🇧🇷 «Антиутопія Сан-Паулу»
У Der Spiegel вийшов цікавий репортаж із Сан-Паулу. Із населенням у понад 22 мільйони людей Сан-Паулу — не лише найбільше місто Бразилії, а й четверте за населенням місто у світі і найбагатше місто у Південній Америці.
Авторка статті змальовує його як антиутопію, місце двох світів — багатства, можливостей та найбільшого у світі флоту приватних гелікоптерів; бідності, безнадії та фавел із жахливими умовами життя.
🗣 «Навряд чи знайдеться інше місце на планеті, де убогість і розкіш існують у такій страхітливій близькості одне до одного — де відчай бідних і пиха багатих стикаються так жорстоко. У Сан-Паулу живуть тисячі мультимільйонерів. Середня тривалість життя в багатому білому районі Піньейрос становить понад 80 років, а в найбідніших темношкірих кварталах — лише 58. Заможні жителі називають місто Нью-Йорком південної півкулі. Для тих, хто загруз у злиднях, місто є безжальним звіром, який загрожує поглинути їх будь-якої миті».

Серед героїв статті:
📍 казково багатий і трохи нарцисичний бізнесмен, власник найбільшої юридичної фірми на континенті;
📍 архітекторка, яка виросла у міських нетрях Сан-Паулу і, замість того, щоб втекти від їх бідності, намагається зробити їх більш придатними до життя;
📍 художник вуличного графіті (піксадор), який малює у важкодоступних місцях, часто на приватній території, як своєрідний протест проти нерівності.
Раджу почитати — або принаймні порозглядати фотографії.
▪️ Читати статтю (~4300 слів, ~20 хвилин на прочитання)
189
22-07-31 07:02