Статистика telegram channel - @kurinska_a

Давно хотіли навчитися розрізняти архітектурні стилі та зрозуміти, що воно таке і звідки взялося? Маю для вас чудову рекомендацію!Це книга «Історія архітектурних стилів, великих і не дуже», написана історикинею архітектури та мистецтвознавицею Катериною Липою. Закладаючи фундамент, авторка розпочинає свою оповідь з пояснення самого терміну «стиль» та його походження, адже лише зрозумівши його значення, можливо розібратися у віковій історії та розмаїтті. Основна частина праці подана у цікавій формі і, водночас, насичена персоналіями, історичними зрушеннями й архітектурними поняттями, котрі, проте, легко підхоплювати на льоту.Книга дуже структурувала мої знання, здобуті в Академії. Передусім цьому слугували: — виноски про зодчих, які відзначилися у той чи інший період;— влучні зауваження та порівняння з сучасними мірами, що допомагають зповна збагнути викладений матеріал;— ілюстрації Андрія Будника, подані у вигляді чорно-білих, контурних малюнків;— перелік рис та особливостей стилю, за яким його можна впізнати;— стислі історичні відомості періоду, що подані у вигляді таблиці наприкінці кожного розділу;— словник архітектурних термінів, котрий розмістився на останніх сторінках праці.Авторка вміє зацікавити, позаяк постійно звертається до знайомого нам контексту: розповідає щось особливе про будівлі, які нам бодай раз в житті доводилося бачити наживо. Одним з головних завдань письменниці є розвінчання міфів про нашу меншовартість. Липа щораз доводить, що українське національне надбання нічим не гірше за інше, ба більше, має свої унікальні риси. Окрім того, нас вкотре переконують, що архітектура, як і будь яке мистецтво, не може існувати поза політикою і державними, чи релігійними зрушеннями. Це буквально взаємозалежні речі.#мистецька_бібліотека

Актуалізація автентикиАндрій Блудов розпочав свій проєкт «Голоси» ще у далекому 2007. Для його реалізації Музей Гончара надав художнику доступ до архіву фотографій, яким понад 100 років. Світлини були відзняті в українських селах і для багатьох це міг бути єдиний знімок у житті. Портретовані часто пишно вбиралися у національний стрій, збирали усю сім'ю та навіть залучали до процесу домашніх улюбленців.З плином часу роботи Блудова набули такого розголосу, що численним родинам закортіло поділитися з митцем власними архівами. Нині серія налічує близько 170 полотен.Художник створює картини в авторській техніці, міксуючи колажування і трафаретний друк. Автентичні світлини, зроблені у різних регіонах, разом з накладеними на них орнаментами, демонструють розмаїття української ідентичності.За майже два десятиліття проєкт зазнав суттєвих змін. Митець став додавати до своїх робіт відголоски сьогодення, зокрема військові елементи та сучасні світлини. Нинішня експозиція об'єднала близько 30 творів, котрі ще не демонструвалися публіці у такому складі. Щиро раджу вам побачити усе на власні очі!Vakulenko consulting (карти) «Голоси. Альбом»Вхід — вільний Виставка діє до 25 серпня#безкоштовно #куди_сходити_у_липні #куди_сходити_у_серпні

Виставка, що була задумана ще до повномасштабного вторгнення, та у нинішньому контексті набула нових, глибших, сенсів Робота над проєктом «Пам'яті тої, що пам'ятає» розпочалася у 2020-му, а його стрижнем стала історія Аліни Ламах. Мисткиня насамперед відома загалу, як дружина художника Валерія Ламаха, котра доклала неймовірну кількість зусиль, аби його праця — «Книга схем», присвячена авторській філософській системі аналізу світової культури, побачила світ. Досліджуючи історію цієї непересічної особистості, кураторки — Лізавета Герман та Марія Ланько, роздумували над тим, що практика збереження пам'яті може стати самостійним художнім проєктом. Окрім того, Аліна Михайлівна має власний художній доробок, котрий вона створювала паралельно з розшифровуванням та упорядкуванням книги чоловіка (фото 5-6). Тож, ця виставка про пам'ять і те, як про неї дбають, а також роздуми про тих, хто був прихований від загалу, проте віднайдений сьогодні.Подія поєднала у залах роботи кількох десятків митців, створених у проміжку з 1950-х до 2024-року, а географія учасників вийшла далеко за межі України, адже до проєкту долучилися автори з країн Східної Європи та Центральної Азії. Сама виставка присвячена пам'яті Людмили Лисенко, мистецтвознавиці, котра працювала з численними архівами українських художників, зокрема зі спадком родини Ламахів.Експозиція складається з шести зал, кожна з яких несе свої сенси: у першій ми знайомимося з творчістю Аліни та Валерія Ламахів, а також мистецького тандему — Ади Рибальчук і Володимира Мельниченка (фото 1-3); друга — фокусується на світлі, яке проходить наскрізь, чи приховує суть (фото 7); третя — присвячується майстерням та їх ототожненням з безпечним простором; четверта — феміністична; п'ята — вражає кількістю текстилю: розмаїтого, сучасного, дивовижного; шоста — про квіти, котрі можуть символізувати швидкоплинність життя, чи проростати на руїнах пам'яті.Надзвичайно тішуся подібним вартісним проєктам!Jam Factory Art Center (карти)«Пам'яті тої, що пам'ятає»Вхід — 100/200 грнВиставка діє до 8 вересня#куди_сходити_у_липні #куди_сходити_у_серпні #куди_сходити_у_вересні#мистецька_подорож_Львовом

Днями я завітала до Львова, тож на цей тиждень ми трохи змістимо географію каналу і поговоримо про тамтешні мистецькі проєктиЗвісно, почнемо з Я Галерея. Там, у рамках виставки — «На рядні», експонуються пізні роботи Володимира та Людмили Лободи: створені від середини 1990-х до початку 2010-х років. Проєкт є логічним продовженням минулорічного — «Ніжність», для якого було відібрані ранні твори митців (1968-1971). Представлені нині роботи переважно були створені на хуторі, у селі Турове, до якого подружжя перебиралося зі Львова, як тільки сонце починало пригрівати землю. Подія присвячена пам'яті Володимира, котрий відійшов у засвіти у грудні минулого року, а сам проєкт доповнює інтерв'ю Людмили, що знайомить нас з цією творчою сім'єю.Цікавою є назва виставки — «На рядні», куратор — Павло Гудімов, розповідає таке: «Що таке це рядно? Чи дійсно це ткані килими чи доріжки, на тлі яких зʼявляються оголені постаті? А може, це метафора? Може, рядно і є основою наших культури і простору, традиції і новації? Шукаючи відповіді та роздумуючи над побаченими роботами останніх творчих років тандему, ми зануримось в атмосферу творення циклу творів Людмили та Володимира Лободів, у якому все пронизано особливою дикою, але стійкою формулою нашої культури від землі».В експозиції представлені графічні рисунки, живописні полотна та аплікації, створенні подружжям, а також дерев'яні скульптури, котрі майстрував Володимир. Особисто мені, багато творів, за стилістикою, нагадали Анрі Матіса, котрий також послуговувася у своїй творчості різними техніками. Я оглянула галерею з великим захватом і була облюбована побаченим, до того не лише витворами мистецтва, а й інтер'єрами. Раджу завітати і вам!Я галерея (карти)«На рядні»Вхід — 50/100 грнВиставка діє до 8 вересня#куди_сходити_у_липні #куди_сходити_у_серпні#куди_сходити_у_вересні#мистецька_подорож_Львовом

СПЛАВ — складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів). Нещодавно у Києві з'явився однойменний мистецький простір — SPLAV. Назва каже нам про те, що митці мають на меті показати: як розмаїтість, у сукупності, може стати перевагою, адже у тісній співпраці кожен проявить свої сильні сторони, що дозволить ставити та досягати нових, незнаних до того, цілей.Відкриття простору ознаменувалося дебютною виставкою — «Чому я тут?». Організатори проєкту переконані, що саме від нас залежить, де ми перебуваємо, а також висувають гіпотезу, що на наше місцезнаходження найбільший вплив має культурне поле. Виставка підіймає важливі питання, а от чи знайдете ви на них відповіді — залежить винятково від ваших зусиль. Вже з нетерпінням чекаю майбутніх проєктів SPLAV.До експозиції увійшли твори Антона Саєнка, Сани Шахмурадової-Танської, Ярослава Футимського, Вольта Агапєєва, Каріни Синиці, Діми Толкачова, Олени Курзель, Вови Павлова та Марії Матяшової.Куратори: Вольт Агапєєв, Діма Толкачов.Фото надані галереєю.SPLAV (карти, вхід в арку (ліворуч), 1-й під'їзд, 3-й поверх)«Чому я тут?»Виставка діє до 25 липняПростір працює з чт по нд, з 15 до 19, Instagram (тиць)#безкоштовно #куди_сходити_у_липні