Статистика telegram каналу - @kliati_pereklady

Кляті переклади

Subscribers: 2356
Photos: 35  Videos: 3  Links: 131 
Куточок, де можна вимістити злобу через той самий клятий переклад. Поскаржитися чи похвалити о_0 переклад або з інших питань: @Single_Seagull Також веду @ChaikaThink. Підтримати: https://t.me/kliati_pereklady/104.
2021-09-02

Кількість підписників

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25
Не знаю навіть радіти чи ридати...

З одного боку ми не використовуємо англійське ім'я, а з іншого боку заміняємо його московським.

Кортіло український відповідник — чом би не Дана?

#скаргаНа #ігри
Ми занадто мало знаємо про мультивсесвіт...

#СкаргаНа #ДумкаПро #меми
А виявляється, стрілочка таки повертається.

Знайшов тут.

#хвалю #ігри
Страждай знову!

Автостопом по галактиці.
Лови хвилю!
П'ять племен.
Звірополіс
.
Перший Орден.
Вершкове пиво.
Відпусти і забудь!..
Сила тече в мені, і я єдиний з Силою.
Король говорить.
Турнір Трьох Чарівників.
Ваканда на століття.
Фантастичні тварини і місця їх проживання.
Володар кілець.
Рокфор і Вжик.

#скаргаНа #кіно #ігри #книги
З Днем Незалежности!

І хай буде ця незалежність не лише політичною, а й культурною та духовною.

І щоб переклади наші були без впливу імперського, як позбувається того впливу наш правопис (якщо ви розумієте, про що я 😏).
Ark Nova — це німецька настільна гра, яку нещодавно локалізували українською під назвою Новий ковчег.

Московською гри немає і, схоже, не буде. Московити грають англомовну коробку і називають гру виключно Арк Нова. Чому ж тоді ютуб на вказаний у світлині запит поміж українських видив сує московське?

Невже річ лише в тому, що московські автори тих роликів додали до тегів для пошуку українську назву? З-поміж вас є фахівці, які допоможуть зрозуміти цю річ? Або ж незвідані алгоритми ютубні? 🤔

#скаргаНа #ютюб
Тим, у кого темний лицар встиг побути ватманом, присвячується...

#ДумкаПро #кіно
Хочете подивитися класне відео, на якому немає ще й сотні переглядів, а в автора на каналі менше сотні підписників? 😏

Ось воно 👉 https://www.youtube.com/watch?v=a38d5LocWwc

Побачте народження нового класний канала мого друга.

Відео розробляв упродовж року. Сподіваюся, нові видива не доведеться так довго чекати. 😅
Подеколи життя підкидає несподівані збіги. Якось у перерві на роботі у час спочинку в скверику пристав один молодик. Ймовірно, під чимось, але то не суттєво. Цікавіше те, що в руках держав Мауса Арта Шпіґельмана. І перше, з чого почав розмову: який гарний роман. Звісно, роман гарний, позаяк я тоді теж його читав. Щоправда у молодика — московський примірник, а в мене — український. Той пан ще багато був ладен розказувати, проте з мого виразу він зрозумів, що стомив мене. Відтак прямо спитав: якщо він мені набрид, то може піти. Я теж прямо сказав, що набрид і хай би йшов. Відтоді його не бачив. Навіть не знаю, чи дійсно він читав ту книжку...

До чого ця історія? А треба ж із чогось почати допис про Мауса. 😅

У минулім дописі говорив, що не конче перебирати помилки оригіналу. Якщо можеш зробити ліпше — роби. І тут зробили. Ох, як зробили.

Маус. Сповідь уцілілого — це власне і є сповідь батька автора мальопису про нацистську окупацію Польщі. Події розгортаються в сімдесятих, а спогади — з тридцятих по сорокові минулого століття. Конфлікт батьків та дітей проходить червоною ниткою. Уцілілий Владек Шпіґельман після голокосту навіть у мирні часи економить продукти, не викидає речі, тягне дроти з вулиці додому замість купляти в крамниці, береже кожну крихту й копійку. Навіть сірники в нього під облік. Цього не розуміє його син Арт Шпіґельман. І це не дивно: він не зростав у таких умовах.

Нам не далекі такі конфлікти: уцілілі після голодомору не викидають хлібні крихти в смітник, все доїдають, засаджують кожен клаптик землі, навіть в саду можуть вирощувати городину. Сучасна молодь не розуміє цього. Принаймні не розуміла до початку війни...

Мало того, що нам близька історія та конфлікт, так ще й адаптатори підкреслили його з допомогою діалектів. Батько вживає діалектизми (ймовірно з волинського говору), а в сина подеколи вигулькує сучасний сленг.

Я перевірив: англійською того немає. Щонайменше моїх знань англійської стало на те, щоб такого там не побачити. Цього ж немає і в москалів. Воно й не дивно, бо вони випалюють діалекти огнем даби нє била разлічія. Типовий імперський підхід — перетравити поглинуте. Думаю, що й твір вони сприйняли не так глибоко, як українці.

Та на діалектах добра робота не зупинилась. У творі на кілька сторінок з'являється француз, який погано знає англійську (розумій: українську), і навіть з ним постарались. Його помилки не з розряду моя погано знати англійська, а гарно й реалістично передані.

Відчуваю, що такі речі закономірні: гарні твори в перекладі можуть стати ще кращими, а погані — ще гіршими.

#хвалю #книги

P. S. В коментарях дивіться знятки з мальописа як ілюстрацію роботи перекладачів. Короткий відгук про мальопис тут.
Цьогоріч весела настільна гра Тако Кіт Коза Сир Піца здобула сиквел: Тако Сік Ковпак Торт Піца. Майже те саме, просто з іншими словами та в іншім дизайні.

Спочатку видавець хотів зробити українську версію першої гри більш автентичною, а саме замінити Сир на Сало. Цікаво, чому не довели діло до кінця: не стало ресурсів на новий дизайн, розважили, що то занадто абощо? Якби ж сало пройшло редакторські чистки, можна було би з певністю говорити: переклад вдався ліпшим за оригінал.

В грі учасники, отримавши рівну кількість карт, викладають їх по черзі на купку в центрі столу, один за одним називаючи слова з назви гри:
Тако 🌮
Кіт 😼
Коза 🐐
Сир 🧀
Піца 🍕


В момент, коли назване слово збігається з викладеною картою, найуважніший та найспритніший учасник накриває рукою стопку викладених раніше карт. Це ж робить решта гравців. А той, хто ловив ґав та останнім накрив карти, забирає всю стопку собі.

У зв'язку з тим, що послідовність слів тако-кіт-коза-сир-піца повторюєш наче вірш, хочеться між останніми двома словами впхнути сполучник і — без нього нема ритму. Проте з салом ритм є. Звісно, гравці не повторюють всі слова під час гри. Кожен каже одне слово, тому ритмічність тут не дуже потрібна. Ба більше, в оригіналі ритмом і не пахне: Taco Cat Goat Cheese Pizza і Taco Hat Cake Gift Pizza.

Та як же гарно воно було би з салом. Ладно: заміни сало на каву, чи ґаву, чи жабу — слів море. Бо ж чому це нам не можна змінювати оригінал під себе й поліпшувати його? Ось приклад. ☝️

I'm One With The Force and The Force is With Me.

Це слова зі стрічки Бунтар Один сліпого монаха ордену Вілів. Персонаж раз-по-раз повторює їх наче мантру. Потім заряджає ними інших — вони теж їх повторюють. Це стає немов гаслом фільму.

Та чи такі це заразні слова? Чи легко їх вимовити? Чи там притерті слова? Чи відчувається ритм?

Українською Чірут Імве каже:

Зі мною разом Сила і з Силою разом я.

Ось. Це вже діло. Тут є ритм, слова притерті й усе почувається як справжня мантра. Глядач перебирає відчуття Сили, проймається вірою та готовий сам це повторювати. Так, переклад не дослівний. Смисл не подається в лоб, захований під формою, проте його нескладно зчитати.

Не конче робити дослівно. Не конче переймати помилки оригіналу. Якщо можна зробити ліпше, то чому ж не зробити.

Чи запам'ятався би дослівний переклад: Я одне ціле з Силою і Сила тече в мені? Навряд. А ось вивірене з дубляжу — так, як і запам'ятовується поезія Шевченка, позаяк він так само вправно добирав слів.

#скаргаНа #ігри #хвалю #кіно
За цим синім текстом заховано авторський переклад передмови Стівена Кінга до роману, що обкладинку його українського видання бачите на зображенні.

Назву стилізовано під зібрану дітьми табличку на вході до Кладовища домашніх тварин. Та у Кінга це Pet sematary — другого слова не знайти у словнику. Це помилка, бо написане дітьми.

+1 до атмосфери, але не українською.

Цікаво, чому таку важливу передмову не опублікували в українському виданні? Чому КСД відхилились від бачення творця і переклали назву з помилкою? Себто без помилки, але... Ну, ви зрозуміли. 🤯

Негоже в мистецтві одхилятися од літературних норм? Скажіть це Антоніо Лукічу, який навмисне використовує суржик та діалектизми. Скажіть це АБАБАГАЛАМАЗІ, в яких Мелфой вживає суржик, а Геґрід — західні діалектизми. Скажіть це студії Le Doyen, які відтворили у Безславних виродках мову Алдо Рейна живою українською.

Мета важить. Годі уявити чому КСД так зробили...

Московський вплив, чи що? 🤨

#СкаргаНа #книги #кіно
Тут один молодик вирішив озвучити 6 сезон Ріка й Морті, бо наявні озвучки вважає поганими.

Що скажете? Вдалося зробити краще?

Ліворуч озвучка від сего пана, праворуч — від Струґачки.

#ДумкаПро #серіали

P. S. Якщо гадаєте, що ліворуч (де видно диктора) ліпше — ставте 🐳. Якщо гадаєте, що праворуч краще — ставте 🌭.
Авторський книжковий телеграм не стоїть на місці, а зростає щодня попри війну. Закладаюсь, що про кілька каналів з цієї добірки ви навіть не чули! 😱 Виправляйте помилки - долучайтесь до якісного контенту українською!

🍒 Читай, krw, книжки — книжкові анонси, події, покупки: буквально все задля пропаганди читання.
☕️ Крадійка книжок — цікаво про літературу: анонси, знижки, рецензії, книжкові роздуми та нетривіальні історії літературного світу.
🎱 in book we trust — все про книжки, літературу та екранізації.
🇺🇦 Ліна Костенко — канал, що присвячений королеві української поезії.
📘 Література — найкращі цитати з книг, афоризми та вірші українською.
🦭 ВРАЖЕННЯ UA — найгірший книжковий канал на який підписуються найкращі люди.
🌝 Світ книг — найцікавіші книжкові анонси, книжкові новини та книжкові меми.
Віршолюб — затишна місцина для вашого внутрішнього поета.

🦉 Книжковий бункер — про книги, авторів, книголюбів і трохи про себе.
📖 Читомо — найцікавіше про читання та мистецтво книговидання.
🍓 Комірчина письменника — усе про письменництво. Від чистого аркушу до повноцінної книги.
🐯 Літературний Тигр — ррррррр *щось на тигриному*.
⚡️ Книжкове буття — не для снобів! Авторський канал про тренди та книжки, про які ви не чули; розмови про літературу і навколо.
😻 Перехресні стежки — найкращі поєднання української літератури та мистецтва.
💫 Коли ми говоримо про книжки — чесний канал про літературне й навкололітературне.
👾 Кецик — блог про тексти і навколотекстове від авторки книжки "Ой, копірайтинг".
📚 Що почитати — канал-ком‘юніті про книжковий світ. Знаходьте цікаві книги та однодумців.

🧚🏼‍♀️ Книжкова Фея — твій гід у трилерний світ книг та кіно. Прогуляємось?
🤬 Кляті переклади — це наш канал. Дивись далі.
🏃‍♀ Яна про літературу — канал з унікальними знахідками про письменників і оглядами книжок.
🇺🇦 Бобреслів — мета каналу чиста милозвучна мова в голові та словах кожного українця.
🦄 страшно середньовічне — кумедні, бентежні й часом не зовсім пристойні знахідки із середньовічних рукописів.
☕️ thedudewhoreads — книжковий блог Вадима Дідика: важливі літературні новини, відгуки, файні фото, книги і кава.
📓 game of stories — канал про сторітелінг: як створювати історії, які запам’ятають.
🤓 Трушний книголюб — трушно про книжки.

Знайшли класні канали для себе? Чудово! Розкажіть друзям — хай теж знайдуть.
Ремесло знищує творчість

Певно ж ви бачили, що сім корінців українських книг про Хлопчика, який вижив разом утворюють цільний малюнок? Приємна увага до зовнішнього вигляду книги, позаяк на полиці її продаватиме зокрема й обкладинка.

Трохи по-особливому цю річ зрозуміли у Фоліо, а тому на обкладинку Сяйва розмістили відомого австралійського актора (уявлення не маю, який у нього стосунок до роману Степана Короля). Неначе ім'я автора вже не продаватиме книгу... Погляньте лиш, як мінялись обкладинки Керрі зі зростанням відомості Кінга.

Але Фоліо видало дві книги Кінга й кинули. Монополію на видавництво, схоже, має КСД. І бачу, вони взялися за Кінга серйозно: якщо раніше виходило по книзі в рік, то тепер не встигаєш за всім. Видно, поставили Короля на потік. Тільки погляньте: це лиш дрібка того, що вийшло торік.

До речі, реально погляньте. Бачите в обкладинок щось спільне? Авжеж! Як не побачити... Чорнота контуром і склеєні в фотошопі шматки атрибутів конкретного роману.

Вони це називають одним стилем, а я ж його зву — конвеєром.

І не скажеш, що це через війну економлять на дизайні. У них така тенденція щонайменше останні три роки.

Годі заперечити: якщо розглядати кожну обкладинку окремо, то вона ж може здатися непоганою. Але потім ти береш іншу книгу і бачиш те саме. І знову. І знову. І знову...

Годі уявити причини таких змін. Тішить, що збирати бібліотеку Кінга почав дуже давно, а тому маю книжки зі старими обкладинками.

Ось до прикладу, КСД перевидає трилогію про Білла Ходжеса так, щоб усі обкладинки були в одному стилі. От погляньте на них і спробуйте не читаючи зрозуміти, де яка книга? Вдається? А ось як було раніше. Так, різний стиль, проте кожна обкладинка пасує під власний твір і не намагається нагнати тривоги, страху чи саспенсу. Кожна унікальна. За кордоном, до слова, впоралися з одним стилем краще. Або ось: лице, зворот, корінці.

Інший приклад: Зелена миля. Це ж Кінг, так? Король жаху! То й обкладинки в нього мусять бути жахними й похмурими, дарма, що твір не горор, а містична драма з елементами детективу. Ні! Читач має розуміти, що читатиме книгу жаху! Тому замість елегантної зеленої обкладинки з мишкою на полиці крамниць піде чорнота з божевільною мишею. Порівняйте самі.

Навіть уже готову обкладинку до Біллі Саммерс КСД переробить у власному характерному стилі. Це ж Кінг, чи не так? Король жаху! Обкладинка мусить відповідати, дарма що твір — кримінальний трилер.

Та мій особистий біль — 11/22/63. Елегантний мінімалізм розчавили катком конвеєрів...

Певною мірою це діло смаку: комусь любе одне, а комусь інше. Нові обкладинки мають своїх шанувальників. Старі ж подеколи наївні, простуваті чи сируваті. Але всі прагнули унікальности. Художники старалися дати кожній книзі свою атмосферу та стиль. Обкладинка воліла бути витвором мистецтва. Та потім художник став дизайнером, а ремесло знищило творчість...

#СкаргаНа #книги

P. S. КСД уже мали один стиль обкладинок: єдиний шрифт і текстуру заголовків, а також Стівен Кінг з тріщиною/блискавкою в букві І.
Нині читаю книжку в перекладі Миколи Климчука. Нечасте явище, коли починаєш читати книжку головно зваживши на перекладача, а не автора. Це як дивитись кіно через конкретного актора озвучення, а не через певну зірку в знімальному акторському складі.

Досі пам'ятаю ажіотаж із мальописом «Проповідник» через те, що його переклав ніхто інший, як Олександр Красюк. Це було одним із рекламних ходів видавництва Рідна мова.

А нещодавно передивився «Кунг фу Панду» лиш тому, що там одну з головних ролей озвучує Богдан Ступка.

Певною мірою це знак якости. Наприклад, через прекрасний переклад трилогії про Володара Перснів Астролябія заробила від мене величезний кредит довіри. Звісно, доки вони не зіпсували собі репутацію з мальописом про Гобіта.

Так само навіть не думаю розглядати щось від Фоліо через їхні зашквари з перекладами Кінга. Можливо, у них є гарні видання, проте колись кинута тінь на репутацію досі негарно відгукується.

Недурні люди радять не робити кумирів, однак трохи най буде. Нам потрібні майстри. Мусить бути еталон, на який би рівнялися і якому би довіряли. Довіра багато дає. Довіра — фундамент у розбудові міцного суспільства.

#ДумкаПро ВСЕ
Окрім писати про переклади викладаю математику. І тяжко стає, коли тема — тривимірні об'єкти, бо там фігурує координата Z. Навіть в допис її незручно вставляти. 😬 Московити зіпсували символ!

Так само нацисти спаплюжили в нашій уяві свастику. А це ж символ життя в багатьох народів! Переглядаю матеріали в каналі Забута спадщина і вражаюсь, як «нацисти продертися» до англосаксів, до греків, до слов'ян, і до самих себе 😏...

Такий класний символ, а зіпсований лихими образами, як нині зіпсовано букву Z. Та ми не забудемо їхніх світлих та хороших смилів! 👌

До слова разить, як забули глаголку: письмо давніх слов'ян. Так захоплюємось рунами, що й не помічаємо власну красу. Лиш погляньте. Хоч бери й на футболці друкуй або користуй у кіно — яка ж то краса!

Рівень та вагу наших надбань годі переоцінити. Що вже й казати, якщо монети Володимира знаходять навіть в Ірландії. 😎

А погляньте, як розмальовані трипільські глеки! Не поступається красою малюнкам вікінгів.

Та що це все тільки я та я... 😅 Зайдіть на канал і власноруч напувайтеся з багатої криниці Забутої спадщини.
Торік 24 лютого московія програла війну. Програла, тільки-но почавши.

Московити не зможуть пограти в S.T.A.L.K.E.R 2 московською.

🍇 Не зможуть більше купити Сєрп або Вінаделіє в крамницях настінних ігор, а ми нарешті зможемо пограти в Carcassonne, Nemesis i Ticket to ride українською.

🤐 Вони дивляться новинки кіно на піратських сайтах із піратською озвучкою, а ми можемо ходити в кінотеатри й насолоджуватися українським дубляжем.

👹 Свіжі серіали та стрічки Netflix не мають більше московського озвучення, зате є українською.

📚 Новий роман Стівена Кінга московською вийде в ліпшому разі самвидавом. І вони вже остаточно поховали надію отримати московську сову з листом до Гоґвортсу.


Ще немало роботи зосталося. Не слід розслаблятись. Проте за цей рік ми здобули чимало і перемог. Їх буде ще більше разом із офіційною перемогою над московією, бо ж фактично, вона програла ще рік тому, коли вирішила напасти на нас.

Працюймо! Ми сильні! Все буде українською і все буде Україна!
Страждай!

Месники: Фінал.
Грифендор, Слизерин, Пуфендуй і Когтевран.
Дитя людське.
Виживший.
Да прибуде з тобою Сила.
По кому дзвонить дзвін.
Крестраж.
Дуже дивні справи.
Малюк на драйві.
Метр і Макквін.
Невіл Долгопупс.
Холодне серце.
Хоробра серцем.
Чіртоги розуму.
Тільки ситхи все зводять в абсолют.
Лютик і Плотва.
Серп.

#СкаргаНа #кіно #книги #ігри
#СкаргаНа #ігри

Весь світ любительська локалізація Крил, а ти в ньому...
Що більше в тексті приміток, то частіше людині, читаючи, доводиться відривати очі від тексту й лізти вниз її читати. Їх, як ті коментарі у всемережжі¹, важко ігнорувати².

Відвертати увагу від тексту, щоб почитати примітку, розриває темп читання. Важче потім знову набрати сталого ритму або ж навіть знайти момент, де спинився. Якщо можна уникнути приміток — робіть це.

Можна ж було інтегрувати пояснення в текст:

Джозеллина була маленька, з французьким лимоново-апельсиновим лікером куанро.

Не завжди так можна. Та де можна — робіть. Щоправда сього разу поталанило: примітка поряд з моментом. Відривання не таке суттєве, а ще легко вмістити на одну світлину і текст, і примітку для допису.

Самі як гадаєте: варто зняти з читача тягар читання приміток або ж не варто засмічувати текст вкрапленнями пояснень?

#СкаргаНа #книги

¹ Те саме, що інтернет. Тут і далі прим. ав.
² Тут проведено паралель між утриманням читати примітку й утриманням написати марний коментар під дописом або видивом, з яким не погоджуєшся.