Статистика telegram каналу - @kalabaniabatnik

Логотип телеграм спільноти - ПІДПІЛЛЯ КОРИФЕЯ 2024-07-14

ПІДПІЛЛЯ КОРИФЕЯ

Кількість підписників:
511
Фото:
80 
Відео:
Посилання:
18 
Категорія:
Книги
Опис:
If you’re not living life on the edge, you’re taking up too much space

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2024-07-14

Стіна канала ПІДПІЛЛЯ КОРИФЕЯ - @kalabaniabatnik

Приходіть в цю середу в кузню. Будем з Женьою Морі вірші кричати.
Отут деталі.
https://www.instagram.com/p/DCeeb42CyLb/?igsh=MWkzMmNtenJzMHA0Zw==

181
24-11-18 11:07

леза стають все ширше, і ходити ними стає все простіше.
бути справжнім митцем — листати західні рілси.
бути відомим поетом — робити інтенсиви та заповнювати рекламні ніші.
робити щось просто тому, що ти це любиш — вибачте, я не того рівня, хай таким гівном займаються інші.
лампочка на цій кухні не перегорає вже півтора роки.
сон наступає лише з гучнішанням сусідських кроків.
бойз-бенди юності спиваються і падають з вікон.
терапію заміняють хіба жінки, що мовчки тікають, хоча з'являлися з криком.
танці — ніщо інше, як рудимент довоєнного часу.
люди навколо корчать гримаси і носять почуття за пазухою.
самотність усе частіше сприймається, як належне для кожного індивіда.
культура, натомість, лише розділяє інтелігента і дебіла.
контексти тусуються у потасканій і затертій колоді.
бо щось не на часі, щось некомфортно, щось не у моді...

313
24-11-13 14:46

варто спробувати.
варто обпектись і зануритись у лід.
варто зшивати рани скобами:
у моїй країні заліза вистачить всім,
як і вистачить бажання жити у найсірішу осінь.
бо яка мотивація буде сильнішою за мотивацію помсти?
який день буде кращим за той, який настав?
варто спробувати.
людина ідеальне полотно для нових ран.
бо що залишається окрім поразок і розчарувань?
мистецтво не любить зелений чай і поетичних зібрань.
циркові артисти розсікають країною і набухують приміські парковки.
ми тонемо у толерантності і горілці, зате без водки.
і варто спробувати, додати свої п‘ять копійок до нового дня.
бо що залишається?
якщо побачиш на бруківці кров — я спробував, ця кров моя.

314
24-11-04 08:57

мені двадцять один, мої двадцять годин
із сорока восьми — робочі;
не змінюють становища
ті зміни шість/один, один-самий, самий-один
немов літак старий на цвинатарі летовища
король помирає у лівій руці, роберт домс у правій
недостатньо для розумак, занадто для маргіналів
бажання життя викривлює, немов би синусоїда
немов би батько-веган м'ясо сину замість сої дав;
день пролітає за днем, заглядую у вікна
у них люди похилого віку на мене точать ікла
немає проблем з фантазією, можу уявити
за рогом вже гострять ножі їхні голодні діти
це Україна брат, слід гартувати дух
виховувати тіло, на брехню гострити нюх
не громадянська лірика і не пуста риторика
збирання фпв дронів покращує моторику
дай Боже, чорт забирай, небо загущене
молоко, час крапає, чай поцвів
хата запущена, наосліп вимикаю світло відкриваю пляшку першим що під руки попадається,
звідки тут вода
хто був тут, хто узяв ключі
від дому, стрибає на серці
ніби це батут
прошу перестань, навіть машинам треба відпочинок і заміна мастил
у мене немає відповідей на запитання
усе чорне — чорне, усе біле — біле,
твій шлях прямий до першого повороту
усі дебіли — дебіли
структура без центру довільно плодиться у варіаціях
інвестуй у силу та владу над групами
бери участь у заворушеннях і провокаціях
реалізовуй на інших свою хвору уяву
значення більше не мають значення,
читай по губам, проси пробачення
а
ну і хто тут тепер гуманітарій
похмеляюся бульйоном
сповідаюсь тітці кларі
ти прости мене старенька
просто я щось трохи цей
загубився серед людей
ну і хто тут тепер гуманітарій
похмеляюся бульйоном
сповідаюсь тітці кларі
ти прости мене старенька
просто я щось трохи цей
загубився серед людей
14-31.10.24

350
24-10-31 06:11

Люде, хелоу!
Маю для вас понеділковий збір to share, to donate, to join 🎃
Батько мій з ОШБ 762 роти ДССТ просить допомогти зібрати на ремонт для їх ластівки.
Працюють на Нікопольському напрямку, і там працювати під КАБами, касетами і дронами без авто — самогубство!
Тому, буду вдячний за донати, лайки, поширення.
А якщо захочете відкрити мінібанку (в мінібінку) — пишіть мені, зроблю вам сімпатічний макет.
Для комфортного поширення
Допис за цим посиланням: https://www.instagram.com/p/DBqK7KztiNm/
Банка за цим посиланням: https://send.monobank.ua/jar/3AoUE16aW1
Дякую кожному і кожній за вашу допомогу🫂

Зображення до поточного посту у каналі "ПІДПІЛЛЯ КОРИФЕЯ" - @kalabaniabatnik
293
24-10-28 16:13

Якшо в тебе ще закриваються портали, тебе ще піздує, без негативу
Сед Новеліст

346
24-10-28 01:51

Трохи зник у богемному житті, щоби стати шефредактором «Потопу», сорі.
Новина – ми ШУКАЄМО АВТОРІВ / АВТОРОК👁
Усіх можливих художньо-публіцистичних жанрів: есеї, рецензії, розслідування, критичні/розважальні/освітні статті, художні оповідання тощо. Окрім поезії.
Відібрані матеріали потраплять у один з друкованих проєктів видавництва «Потоп». Участь у проєкті оплачуємо на гонорарній основі 🙂
Є питання? Пишіть у коментарях, мені в особисті або на емейл: drgonzoukraine@gmail.com
Класні, гарні, талановиті – заповнюйте форму ось за цим посиланням. Усім цьом 🫂

Зображення до поточного посту у каналі "ПІДПІЛЛЯ КОРИФЕЯ" - @kalabaniabatnik
414
24-10-21 13:33

синергія людських тіл.
перевага одного над іншим на межі.
за стіною струшують попіл,
синергія людських тіл —
трохи тобі, трохи мені.
кредитна картка у підозрілих розводах.
поки батьки на заводах,
поки діти у дитсадках,
мої ровесники танцюють під єшкою.
мої ровесники ходять по кістках.
мої ровесники рулять тачки та бронемашини.
що ми по собі залишили?
історичні таблички на житлових будинках?
і то чужих культурних діячів.
а хтось навічно у Кринках.
і наркота випаровується до наступного ранку,
коли музика стихла і вода лише в найближчому універмазі.
все, що було вночі, залишилось у стінах будинку.
між попелом у вазі.
між синергією людських тіл,
які гнуться в екстазі.
і поки траншеї риють на кладовищах,
і поки бронемашини танцюють під артобстрілом,
чергове покоління обдовбується опіумом,
чергове покоління стає втраченим.
шкода, що абсурдності усього навколо не було видно у тридцять першому кабінеті, на уроках математики.

541
24-10-16 06:57

за моїм вікном росте магнолія.
вперта і борза, як дев‘ятикласниця.
в‘ється від цокольного і до чорта:
витанцьовує, а по вихідним приплясує.
за моїм вікном ходить дівчина.
щоранку в одну сторону,
щовечора в іншу.
я б запросив на побачення ввічливо,
але зайнята вже ця ніша.
за моїм вікном підмітають вулицю.
кожного ранку, приблизно о шостій.
будять гуркотом і перегаром жостким,
що просочується навіть у постіль.
за моїм вікном їздять трамваї.
від Залізничного і до Контрактової.
я б зірвав колії, ніби конвалії,
щоб до шостої спати у спокої.
за моїм вікном росте магнолія.
за моїм вікном ходить чиясь дівчина.
комунальники ріжуть стебла і корені.
лиш радянські трамваї лишаться вічними.

600
24-10-04 19:23

Хочеться якось розворушити цей канал перед виходом нової книги🤠
Буду вдячний за якісь поширення і всякі такі приколи🥦🤟
Звіть друзів, братів, сестер, батьків, вчителів фізики🫐

309
24-10-04 19:58