Бахш - «смарагдовий» смак давньої БухариУ березні весь єврейський світ святкує Пурим. Але чи знаєте ви, що у однієї з найзагадковіших громад - бухарських євреїв - є страви, історія яких сягає корінням у часи задовго до подій у Персії?Бухарські євреї справедливо пишаються своїм давнім родоводом. Згідно з переказами, їхні предки - нащадки «Десяти втрачених колін», які осіли в Центральній Азії ще в епоху Першого Храму. Відрізані від Єрусалима величезними відстанями, вони століттями зберігали унікальний устрій життя, що сформувався на Шовковому шляху.Коли у 1793 році рабин Йосеф Мамон прибув до Бухари, він зустрів громаду із самобутніми ритуалами, які багато в чому відрізнялися від звичних нам сьогодні. Це була жива історія: традиції бухарських євреїв збереглися в тому вигляді, в якому вони існували до багатьох пізніх історичних нашарувань.Сьогодні бухарські євреї святкують пам’ятні дати разом з усім народом, але їхній святковий стіл у березні незмінно вінчає страва, що вважається кулінарним свідком тих прадавніх часів - Бахш.Це «зелений плов». На відміну від золотистого узбецького плову з морквою, бахш - смарагдовий. Його унікальність у тому, що зелені в ньому стільки ж, скільки рису й м’яса.У березні в Середній Азії з’являється перша молода кінза. Після довгої зими цей плов ставав справжнім символом пробудження природи й життя.Головні правила: - Жодної м’ясорубки. М’ясо (яловичина і трохи печінки для ніжності) ріжуть вручну на кубики розміром із рисинку. - Гора зелені. Кінза - королева бахша. На кілограм рису йде 5-6 великих пучків. - Чорний перець. Бахш має бути «з характером» - гострий і пряний.Коротко про приготування: 1. Дрібно нарізаємо м’ясо, печінку, цибулю та всю зелень. 2. У казані розігріваємо олію, обсмажуємо м’ясо до скоринки, потім додаємо цибулю. 3. Додаємо всю зелень. Щойно вона потемніє й пустить сік - засипаємо промитий рис. 4. Ретельно перемішуємо рис із «зеленим маслом», солимо, перчимо й заливаємо окропом (вода має ледь покривати рис). 5. Готуємо на сильному вогні до випаровування води, потім накриваємо кришкою й томимо на мінімальному вогні 25 хвилин.Підсумок:Розсипчастий, ароматний рис, просочений соками трав і м’яса. Це смак історії, яка не переривалася тисячоліттями.
Історія в обличчях: 26 лютого - історія про те, як простирадло та чорнило стали символом свободи 🇮🇱10 березня (9 адара) 1949 року. Кінець Війни за незалежність. Бійці бригади «Негев» дістаються берега Червоного моря, до покинутого поста Умм-Рашраш. Мета досягнута, перемога в руках, але... у них немає з собою прапора, щоб відзначити цей момент.Що робить ізраїльський солдат, коли чогось немає? Створює це з нічого!У хід пішло звичайне біле простирадло.1) Смуги намалювали чорнилом.2) Зірку Давида вирізали з аптечки та пришили.Капітан Авраам Адан (Брен) піднімається на флагшток і так народжується легендарний «Чорнильний прапор» (Дегель га-Дійо).Цей момент - не просто про кордони на мапі. Це про нашу ізраїльську рису: винахідливість, зухвалість та вміння перетворювати мрію на «увда» (факт), навіть якщо під рукою лише пляшка чорнила.Сьогодні на цьому місці стоїть сучасний Ейлат. І кожного разу, дивлячись на синє море, варто пам'ятати: воно стало нашим завдяки тим, хто не побоявся йти крізь пустелю.#היסטוריהבאישיםומועדים
Є такі теми та проєкти, що стають знаковими та епохальними. Таким став проєкт НІМЗ “Бабин Яр” та Національний центр «Український Дім» “В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг” що був відкритим глядачу з 28 січня по 22 лютого 2026 року в Українському Домі.Інституційними партнерами виставки були Посольство Держави Ізраїль в Україні Ізраїль, Ізраїльський культурний центр «Натів» в Україні та Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков.Віктор Франкл у книзі “Людина в пошуках справжнього сенсу” пише:"... пошук життєвого сенсу та цінностей може спричинити радше внутрішню напругу, аніж внутрішню рівновагу. Однак саме ця напруга є необхідною умовою психічного здоров'я.”
Ми задумувались в цьому проєкті про справжні сенси, про минуле і сьогодення.Особливо знаково, що останню кураторську екскурсію від Заслуженого художника України Матвія Вайсберга та генеральної директорки НІМЗ “Бабин Яр” Рози Тапанової відвідав голова представництва “Натів” в Україні пан Марк Довев.#Culture_Nativ_Ukraine
Історія в обличчях і датах: 17 лютого - Йом га-МішпахаДень, коли дім важливіший за все. 🏠Сьогодні, 17 лютого (30 швата), в Ізраїлі відзначають Йом га-Мішпаха - День сім’ї. Це не просто теплий привід зібратися разом, а дата з глибоким змістом і сильною історією.Вона приурочена до дня пам’яті Генрієтти Сольд - жінки, у якої не було власних дітей, але яка стала «матір’ю» для тисяч. Саме вона врятувала єврейських дітей під час Голокосту та довела: сім’я - це не лише кровний зв’язок, а передусім відповідальність, турбота й любов.Колись це був День матері. Але ізраїльське суспільство зробило важливий крок - розширило ідею. Сьогодні це свято кожної родини: з дітьми чи без, традиційної чи нетипової, великої чи зовсім камерної. Головне - бути разом.Є й проста, майже домашня традиція: шоколадний торт. У цей день кухні наповнюються запахом випічки, а сімейні чати - фотографіями та теплими словами.У світі, який не зупиняється ні на хвилину, Йом га-Мішпаха нагадує: найміцніша опора - це люди, які чекають на тебе вдома.Зі святом. Бережімо своїх.#היסטוריהבאישיםומועדים
Спікеркою нашої наступної зустрічі унікального міжнародного проєкту від Посольства Держави Ізраїль в Україні, “Натів” - Ізраїльського культурного центру в Києві, Почесного консульства Держави Ізраїль у Західному регіоні України та НІМЗ “Бабин Яр” “Розумій правду” стала Заслужена журналістка України, експертка телевізійних соціальних проєктів, співзасновниця всеукраїнських проєктів «Найкраща українка в професії» , «Діти - гордість України», співавторка книги «Відомі Жінки України. Історії сили під час війни», прес-секретар Українського Союзу Промисловців і Підприємців Марина Кінах.Поспілкувались про важливі речі з учасниками, навіть через повітряну тривогу частина зустрічі пройшла у бомбосховищі. Адже життя зараз саме таке, і важливо отримувати безцінний досвід справжніх професіоналів та навчатися критичному мисленню, аби дійсно розуміти правду.Ми щиро дякуємо всім нашим спікеркам та спікерам проєкту!Шукайте нас тут: 👇Facebook / Instagram / YouTube / TikTok#Und_erstandthetruth#Culture_Nativ_Ukraine
Глава представництва «Натіву» в Україні виступив перед учасниками сімейного табору в МукачевіУ Мукачеві працює масштабний сімейний табір, організований Єврейським агентством «Сохнут». Понад 150 учасників з’їхалися з різних міст України для обговорення питань історії, культури та майбутнього єврейської громади. Програма заходу насичена освітніми та практичними сесіями.Глава представництва «Натіву» в Україні Марк Довев виступив перед учасниками табору з лекціями та провів консультації. У ході своїх виступів він представив глибокий аналіз «Закону про повернення», простеживши шлях його ухвалення та еволюцію основних принципів, що лежать в основі сучасної політики репатріації. Особливу увагу аудиторії привернула лекція-роздум «З Дніпра до Єрусалима і назад (ненадовго)», де Марк Довев крізь призму власного життєвого шляху порушив фундаментальні теми єврейської ідентичності, цінностей сімейного виховання та унікальної структури ізраїльського суспільства.Окрім лекційної частини, програма табору мала важливе практичне значення: сім’ї, зацікавлені в репатріації до Ізраїлю, змогли отримати від Марка Довев конкретну допомогу під час 17 індивідуальних консультацій. Такий формат взаємодії дозволив учасникам не лише зануритися в теорію питання, а й розв’язати конкретні завдання, пов’язані з плануванням майбутнього своєї родини, що підкреслює значущість подібних громадських ініціатив для зміцнення зв’язків між Україною та Ізраїлем.📸 Фото: Пресслужба "Натіву"
Лід, полум’я і алія: історія ізраїльського успіху на зимових ОлімпіадахУчасть Ізраїлю в зимових Олімпійських іграх - це унікальний приклад того, як ентузіазм репатріантів і державна підтримка перетворили середземноморську країну зі спекотним кліматом на помітного гравця на світовій льодовій арені. Історія офіційного представництва Ізраїлю на Білих олімпіадах розпочалася у 1994 році в Ліллегаммері. Першопрохідцем став фігурист-одиночник Михайло Шмеркін, який посів гідне 16-те місце й заклав підґрунтя для регулярної присутності Ізраїлю на головних зимових стартах чотириріччя.Розвиток зимових видів спорту в Ізраїлі був би неможливий без репатріантів. Масова алія з колишнього СРСР, що відбулася на початку 1990-х років, зокрема й завдяки діяльності організації «Натів», принесла із собою професійних тренерів, методичну базу та талановитих атлетів. Саме вихідці з країн СНД стали тим кадровим ядром, яке практично з нульової позначки сформувало національну інфраструктуру зимових дисциплін і забезпечило Ізраїлю високі спортивні результати.Найвагоміші досягнення країни традиційно пов’язані з фігурним катанням, яке за лічені десятиліття перетворилося з екзотики на серйозну дисципліну з багатими традиціями. На початку 2000-х танцювальний дует Ґаліт Хайт і Сергія Сахновського довів, що ізраїльська школа здатна конкурувати зі світовими лідерами: у 2002 році вони вибороли бронзу чемпіонату світу та посіли 6-те місце на Олімпійських іграх у Солт-Лейк-Сіті. Згодом естафету підхопили брат і сестра Олександра та Роман Зарецькі, які перемагали на зимовій Універсіаді та входили до десятки найсильніших пар на Олімпійських іграх.Особливе місце в літописі ізраїльського зимового спорту посідає доля Олексія Биченка. Розпочавши виступи за Україну, у 2011 році він ухвалив рішення представляти Ізраїль, який став для нього справжньою батьківщиною. Під біло-блакитним прапором Биченко став віцечемпіоном Європи у 2016 році - це була перша медаль такого рівня для Ізраїлю в чоловічому одиночному катанні. На Іграх у Пхьончхані 2018 року він увійшов в історію, посівши друге місце в короткій програмі в межах командного турніру та 11-те місце в особистому заліку. Наступність поколінь підтвердили й інші майстри: Даніель Самохін, який у 2016 році став чемпіоном світу серед юніорів, і Тамір Куперман, що посів 7-ме місце на чемпіонаті Європи в Шеффілді.Для підготовки атлетів світового рівня в Ізраїлі було створено мережу сучасних льодових арен. Найстарішою базою є «Канада-центр» у Метулі, де проходили перші збори національної збірної. Водночас сучасним домом для збірної та сотень юних фігуристів став відкритий у 2013 році палац Ice Peaks у Холоні. Функціонування майданчиків у Беер-Шеві, Ейлаті та Раанані дає змогу розвивати спорт навіть у найспекотніших регіонах країни.Сьогодні ізраїльська збірна продовжує диверсифікуватися, виходячи за межі льодових дисциплін. Історичного успіху в гірськолижному спорті досяг Барнабаш Селлеш, який посів шосте місце на Олімпіаді-2022 у Пекіні. На зимових Олімпійських іграх 2026 року Ізраїль представляють уже дев’ять спортсменів. Уперше ізраїльтяни виступають не лише у фігурному катанні, скелетоні та гірських лижах, а й у лижних перегонах та бобслеї. Прапороносцем делегації на церемонії відкриття Ігор 2026 року стала фігуристка Марія Сенюк.Державна підтримка через стипендії Міністерства алії та інтеграції, а також залучення нових талантів із числа уродженців країни дозволяють ізраїльському зимовому спорту зберігати конкурентоспроможність навіть серед гігантів зимового спорту. Поєднання досвіду російськомовних фахівців і амбіцій нового покоління атлетів дає підстави для оптимізму в боротьбі за перші в історії країни зимові олімпійські медалі.
🕯 Шабат шалом!🏜 Маале-Адумім - місто світла й простору, що виростає серед юдейської пустелі між Єрусалимом і Мертвим морем. Тут пейзажі з піску й каменю поєднуються з білими будинками, парками та терасами, а тиша пустелі відчувається навіть поруч із міським життям. Це місце, де горизонт відкритий, а повітря наповнене відчуттям руху вперед і внутрішньої зібраності.💡 Цікавий факт: назва Маале-Адумім походить від біблійних «червоних підйомів» - מעלה אדומים, згаданих у Танаху як частина шляху з Єрусалима до Єрихону. Цей шлях у давнину був небезпечним і водночас життєво важливим, а сьогодні він асоціюється з переходом, вибором і відповідальністю - темами, які глибоко вкорінені в юдейській традиції. Маале-Адумім часто сприймають як сучасне місто, але воно стоїть у просторі, де біблійна географія, пустеля та сьогодення переплітаються. Це нагадування про те, що навіть у суворому ландшафті можна будувати дім, громаду й майбутнє - спокійно, без пафосу, крок за кроком.📸 Фото: Mikhail Levit Jerusalemski#IsraelYafa
🍎🌿 Пиріг із сухофруктами до свята Ту бі-ШватТу бі-Шват - це не просто «Новий рік дерев». Це свято вдячності землі, плодам і часу. В Ізраїлі воно завжди було пов’язане з тим, що можна зберегти надовго: курага (משמשים מיובשים), чорнослив без кісточок (שזיפים מגולענים), сушений інжир (דבלים), ізюм (צימוקים), журавлина (חמוציות) та горіхи - плоди, які переживають зиму й несуть у собі обіцянку весни 🌳Саме таким є цей пиріг із сухофруктами - щільний, насичений, стриманий у формі й глибокий за змістом. У ньому немає кремів чи показної солодкості - лише те, що дозріло, висохло й зберегло смак і силу часу.🍰 Це десерт без поспіху. У ньому поєднуються кумкват (תפוז סיני), фісташки очищені (פיסטוקים קלופים), фундук (אגוזי לוז), мигдаль (שקדים), пекан (פקאנים) та волоські горіхи (אגוזי מלך) - набір, знайомий багатьом ізраїльським родинам. Тісто тут відіграє скромну роль: борошно (קמח), цукор (סוכר) та яйця (ביצים) лише об’єднують плоди в єдину, щільну структуру, не затьмарюючи їхній характер.У багатьох домівках такі пироги пекли до Ту бі-Шват як символ достатку, витривалості й зв’язку із землею Ізраїлю - навіть тоді, коли вона була далекою. Його нарізали тонкими скибочками, подавали до чаю й ділили між усіма - тихо, просто й по-родинному. 🤍👩🍳 Спосіб приготування:1️⃣ Розігрійте духовку до 180°C.2️⃣ У великій мисці змішайте всі інгредієнти до отримання однорідної маси - так, щоб сухофрукти й горіхи були рівномірно вкриті тонким шаром тіста.3️⃣ Перекладіть суміш у форми для кексу (English Cake), застелені пергаментним папером. Добре утрамбуйте масу ложкою - цей пиріг має бути щільним і «зібраним».4️⃣ Випікайте 40 хвилин. Дістаньте з духовки й залиште охолоджуватися до кімнатної температури.5️⃣ Наріжте пиріг тонкими скибочками та подавайте до столу - найкраще з чаєм і без поспіху ☕️🍰🌾 Цей рецепт - про коріння, яке не втрачається.🍎 Про плоди, що переживають зиму.🕊 Про стриманість і внутрішню силу єврейської традиції.
Історія в обличчях: 5 лютого - День народження Нахмана СиркінаМрійник, який поєднав непоєднуване. 🙏🏻Сьогодні, 5 лютого (18 швата), ми відзначаємо день народження Нахмана Сиркіна - людини, без якої Ізраїль, можливо, виглядав би зовсім інакше.Наприкінці XIX століття світ часто ділився на «чорне» та «біле». Або ти соціаліст і борешся за світову рівність, або ти сіоніст і будуєш національний дім. Сиркін був тим інтелектуальним бунтарем, який гучно заявив: «Єврейська держава буде або соціалістичною, або її не буде зовсім.»Він першим зрозумів, що на новій землі не можна просто скопіювати старі помилки Європи. Він мріяв про країну, де праця - це найвища цінність, а земля належить усьому народу. Саме з його сміливих теорій виросли перші кібуци та унікальна модель ізраїльської солідарності.Його часто називали утопістом, але історія довела: великі справи починаються з тих, хто не боїться поєднувати найскладніші ідеї.З днем народження, ідеологу нашої свободи. Вчимося мріяти так само масштабно.#היסטוריהבאישיםומועדים
TGLIST.COM.UA
