Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - "Натів" - Ізраїльський культурний центр у Києві
Додано 14 лип 2024

"Натів" - Ізраїльський культурний центр у Києві

@israelforyou_ua
Кількість підписників: 1 092
Фото: 2,640
Відео: 99
Посилання: 826
Опис:
Розповідаємо про всі аспекти життя сучасного Ізраїлю - культуру, освіту, інновації, економіку та науково-технічні досягнення.

👥 Кількість підписників

1 092
Середній/День:: +1
Середній/Тиждень:: +24
Середній/Місяць:: +101

👁️ Середній перегляд на повідомлення

316
Середній/День:: 381
Середній/Тиждень:: 370
ERR: 28.94%

📊 Кількість повідомлень на день

1.3
Останній день: 3
Середнє за тиждень: 0.9
Середнє за день: 1.3

Історія змін назви

"Натів" - Ізраїльський культурний центр у Києві 2025-06-25
Ізраїльський культурний центр «Натів» в Україні 2024-07-14

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-07-14

Стіна

Статистика telegram каналу

Історія в обличчях: 24 березня - день пам’яті Марка Шагала🎨 Є митці, які не просто малюють картини - вони змінюють спосіб, у який ми бачимо світ. Марк Шагал - один із таких художників. Людина, яка навчила світ літати.Якщо ви бачите на картині закоханих, що ширяють над дахами, або зеленого скрипаля - майже напевно це Шагал. Художник, який довів: щоб підкорити Париж і Нью-Йорк, не потрібно забувати свій дім. Потрібно просто забрати його з собою.Де б не жив Шагал - у Парижі, Нью-Йорку чи на півдні Франції - він усе життя малював своє рідне місто. Маленькі вулиці, синагоги, базари та людей, серед яких він виріс. Його інколи дорікали за «старомодність», але він відповідав просто:«Якби я не був євреєм, я б не був художником». Так він перетворив образи єврейського міста на частину світової культури. Герої його картин літають не тому, що вони супергерої. Вони літають, бо закохані. Для Шагала любов була силою, здатною підняти людину над жорстокістю й буденністю життя.У лікарні Гадасса в Єрусалимі зберігаються знамениті 12 вітражів Шагала, присвячені колінам Ізраїлю. Під час Шестиденної війни один із них було пошкоджено. Тоді 80-річний художник сказав: «Не хвилюйтеся за скло. Хвилюйтеся за Ізраїль. Я зроблю нові». І він справді їх відновив. Секрет Шагала був простим: він не намагався бути «сучасним». Він просто був щирим. У його світі кози можуть бути синіми, а люди можуть ходити по хмарах - якщо в серці живе надія.Марк Шагал прожив майже сто років. Він бачив революції, війни та народження держави Ізраїль. Але до останнього дня залишався тим самим хлопчиком, який дивиться на світ широко відкритими очима й вірить у диво.#היסטוריהבאישיםומועדים
Історія в обличчях: 18 березня - день, коли Галь Гадот отримала зірку на Алеї слави в ГоллівудіЄ люди, які стають символами своєї країни далеко за її межами. Галь Гадот - одна з таких постатей. Акторка, яка пройшла шлях від служби в ізраїльській армії та національної популярності до статусу світової кінозірки.Чому згадують цей день?Через світове визнання. Отримати зірку на Голівудській алеї слави - означає увійти до історії світового кіно. Для ізраїльтян це також символ того, що талант із невеликої країни може стати частиною глобальної культурної спадщини.Для мільйонів глядачів у всьому світі Гадот стала втіленням героїні - завдяки ролі Диво-жінки у фільмах всесвіту DC Universe. Її персонаж поєднує рішучість, сміливість і людяність.Попри міжнародну кар’єру, Галь Гадот завжди відкрито говорить про своє ізраїльське походження, мову та досвід служби, які сформували її характер і світогляд.Її історія - приклад того, як наполегливість, талант і вірність своїй ідентичності можуть привести від маленької країни до світового визнання.Галь Гадот - одна з найвідоміших ізраїльтянок у сучасній світовій культурі. 🇮🇱#היסטוריהבאישיםומועדים
Наша фінальна зустріч в унікальному міжнародному проєкті від Посольства Держави Ізраїль в Україні, “Натів” - Ізраїльського культурного центру в Києві, Почесного консульства Держави Ізраїль у Західному регіоні України та НІМЗ “Бабин Яр” “Розумій правду" з людиною, яка без перебільшення професійно навчає в Україні як боротись з пропагандою - директоркою Інституту національної стійкості та безпеки, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Реною Марутян.Ми здійснили цю зустріч у партнерстві з неймовірними людьми - унікальним арт простором Vivid Fusion Art. Вони неймовірні, адже їх місія - відродити моду на українське мистецтво, зробити його частиною повсякденного життя. Підкреслити його культурну й інвестиційну цінність - в Україні та у cвіті. Ідейними “батьками” Vivid Fusion Art став творчий тандем талановитих митців - Макса Вітика та Ганни Криволап! Vivid Fusion Art створили справжню революцію у світі мистецтва - об’єднали арт-технології й підприємництво, щоб створити новий тип культурного продукту - ліцензовані артпринти музейної якості. Про простір, мистецтво та спільні культурні вектори нам розповів директор Vivid Fusion Art - Дмитро Доценко.В просторі, сповненому мистецтвом, красою та натхненням ми говорили про продуктивність світової індустрії пропаганди та інструментарій для журналіста, блогера та просто споживача інформації і як з нею працювати.Ми щиро дякуємо всім нашим спікеркам та спікерам проєкту!Шукайте нас тут: 👇👥Facebook / 📷 Instagram / 🎞 YouTube / 🎵TikTok#Und_erstandthetruth#Culture_Nativ_Ukraine
Шавуа тов! 🫶🏛 Шхемські ворота в Єрусалимі - одні з найвеличніших і найжвавіших воріт Старого міста. Через них щодня проходять тисячі людей: паломники, торговці, місцеві жителі та мандрівники. Кам’яні стіни, галасливі ринки поруч і аромат східних спецій створюють особливу атмосферу справжнього Близького Сходу. Саме тут починається один із найколоритніших шляхів у Старе місто - до вузьких вулиць, базарів і стародавніх святинь.💡 Цікаві факти:🔹 Шхемські ворота були збудовані у XVI столітті за правління султана Сулеймана Пишного під час відновлення стін Старого містоа Єрусалима.🔹 Їхня назва походить від дороги, що веде на північ до міста Наблус, яке в давнину називали Шхемом.🔹 Арабською ворота називають Баб аль-Амуд - «Ворота колони», на згадку про римську колону, що колись стояла на площі поруч.🔹 Сьогодні це один із головних входів до Старе місто Єрусалима з боку східного Східний Єрусалим.☺️ Особливо атмосферно тут увечері: світло ліхтарів підкреслює стародавній камінь, а площа перед воротами наповнюється музикою, розмовами та життям міста.📸 Фото: Yuri Leschev#IsraelYafa
Наша фінальна зустріч в унікальному міжнародному проєкті від Посольства Держави Ізраїль в Україні, “Натів” - Ізраїльського культурного центру в Києві, Почесного консульства Держави Ізраїль у Західному регіоні України та НІМЗ “Бабин Яр” “Розумій правду" з людиною, яка без перебільшення професійно навчає в Україні як боротись з пропагандою - директоркою Інституту національної стійкості та безпеки, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Реною Марутян.Ми здійснили цю зустріч у партнерстві з неймовірними людьми - унікальним арт простором Vivid Fusion Art. Вони неймовірні, адже їх місія - відродити моду на українське мистецтво, зробити його частиною повсякденного життя. Підкреслити його культурну й інвестиційну цінність - в Україні та у cвіті. Ідейними “батьками” Vivid Fusion Art став творчий тандем талановитих митців - Макса Вітика та Ганни Криволап! Vivid Fusion Art створили справжню революцію у світі мистецтва - об’єднали арт-технології й підприємництво, щоб створити новий тип культурного продукту - ліцензовані артпринти музейної якості. Про простір, мистецтво та спільні культурні вектори нам розповів директор Vivid Fusion Art - Дмитро Доценко.В просторі, сповненому мистецтвом, красою та натхненням ми говорили про продуктивність світової індустрії пропаганди та інструментарій для журналіста, блогера та просто споживача інформації і як з нею працювати.Ми щиро дякуємо всім нашим спікеркам та спікерам проєкту!Шукайте нас тут: 👇👥Facebook / 📷 Instagram / 🎞 YouTube / 🎵TikTok#Und_erstandthetruth#Culture_Nativ_Ukraine
Незаслужено забутий письменник Іцхак ШенгарНавіть коли гуркочуть ракети, музи не повинні мовчати. Поговорімо сьогодні про Іцхака Шенгара - одну з найвитонченіших і, на жаль, напівзабутих постатей у пантеоні івритської літератури ХХ століття.Життєвий і творчий шлях Іцхака Шенгара, який народився як Іцхак Шенберг, розпочався 1902 року в єврейському містечку Шпиків. Саме походження з типового містечка смуги осілості стало визначальним вектором усієї художньої філософії майбутнього письменника. Репатріювавшись до Землі Ізраїлю у 1921 році під час Третьої алії, Шенберг привіз із собою не лише бажання будувати нову єврейську державу, а й культурний доробок російської класичної літератури, який він дбайливо інтегрував у відроджуваний іврит.З одного боку, його проза сповнена туги за втраченим ландшафтом України - її лісами, снігами та неквапливим ритмом життя. З іншого - він захоплюється життям на Батьківщині, пекучим сонцем і кам’янистими пагорбами Юдеї. Єврейське життя України, просякнуте психологізмом Антона Чехова і фантасмагорією Миколи Гоголя, сформувало його унікальний авторський почерк.На відміну від багатьох сучасників, які в запалі ідеологічного будівництва нової країни писали героїчні плакатні тексти, Шенхар залишався вірним «маленькій людині». Його проза - це тихий, але наполегливий голос інтелігента, який серед шуму будівництв і пафосу відродження шукає відповіді на вічні питання самотності, відчуженості та крихкості людської душі.Репатріювавшись, він змінив прізвище на Шенгар, що в перекладі з івриту означає «червоне світло», однак у його текстах завжди мерехтів м’який, сутінковий відтінок європейської меланхолії. Він став першим ізраїльським письменником, який наважився показати втому першопрохідців, тугу за покинутими батьківськими домівками у Східній Європі та складність адаптації до безжального сонця Сходу.Шенхар описує кризу самоідентифікації єврейського інтелігента зі смуги осілості, який, змінивши перо на кайло, раптом виявляє, що фізична праця не здатна заглушити екзистенційну порожнечу. Його герої - це часто люди «міжсвіття», які вже не належать Європі, але ще не до кінця пустили коріння в новому ґрунті, відчуваючи себе чужими навіть серед однодумців.Його мова, що віртуозно поєднує біблійні тексти й асоціації з живим пульсом сучасного івриту, який щойно народжувався, стала еталоном стилістичної досконалості. Шенгар реформував мову івритської прози, очистивши її від зайвої риторики та наповнивши живими, нюансованими інтонаціями, що дозволило йому передавати найтонші рухи людської душі. За життя Шенгар не був оцінений належним чином і не здобув гідної популярності. Причина була не літературна, а політична - в епоху становлення держави була затребувана література дії, боротьби й колективізму. Шенгар зі своїм психологізмом і тихим сумом здавався надто старомодним і європейським, тобто, в очах будівничих нової Батьківщини - містечковим песимістом.Він раптово пішов із життя 21 лютого 1957 року у віці лише 55 років - саме тоді, коли в ізраїльську літературу увірвалося так зване «покоління Пальмаху», яке повністю захопило увагу читачів. Але сьогодні Шенхар сприймається як ключова ланка, що поєднує класичну єврейську літературу мовою їдиш і сучасну літературу івритом. Його тексти - свідчення того, що велика література завжди народжується на перетині культур, у просторі між пам’яттю про минуле та надією на майбутнє.Твори Іцхака Шенгара дозволяють сучасному читачеві побачити становлення Ізраїлю не через сухі історичні хроніки, а через живий, трепетний, подекуди скорботний літопис людського серця, написаний вихідцем з України, який до останнього подиху зберіг вірність своїм єврейським, хоч і галутним, витокам.Автор: Давид Шехтер
МАМАД - це не просто бетон і сталь, а символ.Сьогодні під час обстрілів з Ірану та Лівану більшість ізраїльтян проводить багато часу в приміщенні, яке івритом називається МАМАД. І це рятує життя - без жодного перебільшення.В Ізраїлі захист цивільних від ракетних обстрілів та інших загроз уже десятиліттями вбудований у повсякденне життя. Із середини 1990-х років кожна нова житлова будівля зобов’язана мати МАМАД (акронім слів мерхав маген діраті) - захищене житлове приміщення всередині квартири або приватного будинку. Це не розкіш, а вимога закону, ухваленого після війни в Перській затоці 1991 року, коли іракські обстріли ракетами «Скад» уперше показали вразливість ізраїльського тилу. Відтоді в будинках, збудованих із початку 90-х, обов’язковою є спеціальна кімната із залізобетонними стінами завтовшки 20–35 см, герметичними сталевими дверима, що відчиняються назовні, вибухостійким вікном і системою вентиляції із захистом від газів. Мінімальна внутрішня площа - 9 м².Головна перевага МАМАДу - він завжди поруч. Коли виє сирена, а час попередження іноді вимірюється секундами, не потрібно бігти сходами чи на подвір’я: достатньо зайти до кімнати й зачинити важкі двері (повернувши ручку на 90°). Це рятує від уламків, вибухової хвилі та частково від хімічних загроз.У звичайні дні МАМАД часто слугує спальнею, кабінетом або дитячою - звичайна частина дому, але з особливим призначенням. Суворо заборонено порушувати конструкцію: знімати металеві двері, замуровувати вікно, свердлити стіни без погодження або встановлювати кондиціонер, який пошкоджує герметичність - інакше захист втрачає сенс і законність.У старих будинках (до початку 1990-х) МАМАДу зазвичай немає. Там покладаються на МАМАК - поверхове укриття, спільне для кількох квартир, або на міклат - класичне бомбосховище в підвалі будівлі чи в окремій споруді. Дістатися до них інколи складніше, особливо якщо попередження коротке. Тому в нових будівлях МАМАД став стандартом.Ці кімнати - не просто бетон і сталь. Вони символізують, що держава Ізраїль робить усе можливе, щоб кожен громадянин мав надійне укриття, де він може разом із родиною перечекати небезпеку. У повсякденному житті вони непомітні, але в момент тривоги стають найважливішим місцем у світі. Ізраїльтяни навчилися жити під загрозою, але водночас не здаватися, будувати, виховувати дітей і вірити в завтрашній день із повною впевненістю у своїй перемозі над усіма ворогами.https://www.youtube.com/watch?v=i-mbOrLU7fY
Історія в обличчях: 6 березня - Ізраїль на Місяці: Історія «Берешит» 🚀 🇮🇱Чи знали ви, що крихітний Ізраїль мало не став четвертою країною у світі, яка висадилася на Місяці? Історія апарата «Берешит» (у перекладі з івриту בראשית «На початку») - це справжній космічний трилер.Чому це було круто?🔹 Приватний проєкт: Його створили не на державні мільярди, а силами некомерційної організації SpaceIL. Бюджет був у 10 разів меншим за типову місячну місію!🔹 Біблія та тихоходи: На борту була цифрова капсула часу з піснями на івриті, дитячими малюнками та... тисячами мікроскопічних тихоходів (найвитриваліших істот на Землі).🔹 Селфі з космосу: Апарат надіслав приголомшливий знімок на фоні місячного горизонту з табличкою: «Маленька країна, великі мрії».Але що пішло не так?11 квітня 2019 року, за лічені хвилини до тріумфу, стався технічний збій. Двигун вимкнувся занадто рано, і «Берешит» здійснив «жорстку посадку» (простіше кажучи - розбився).Перемога чи поразка? Однозначно - перемога! Ізраїль довів, що космос відкритий не лише для наддержав. Прямо зараз готується місія «Берешит-2», яка має врахувати всі помилки та знову штурмувати Місяць у 2026 році.🌕 Мрії не розбиваються, вони просто коригують траєкторію!
А ми вирішили показати вам нашу зустріч в унікальному міжнародному проєкті від Посольства Держави Ізраїль в Україні, “Натів” - Ізраїльського культурного центру в Києві, Почесного консульства Держави Ізраїль у Західному регіоні України та НІМЗ “Бабин Яр” “Розумій правду" зі справжньою легендою світової документальної журналістики - Ітаєм Енгелем, всесвітньовідомим ізраїльським журналістом і документалістом.Його називають самим безстрашним журналістом документалістом у світі. Очима Ітая було показано Боснію та Герцоговину у 1990 - ті, громадянську війну в Руанді, страхіття землетрусу на Гаїті, війну в Косово та інші найжахливіші місця та події на Землі. А його фільм «Битва за Київ» отримав нагороду Форуму документалістів Ізраїлю та був номінований на International Emmy.Ми говорили з людиною, яка без перебільшення не лише знає як зрозуміти правду, а показує її без прикрас, яка б страшна вона не була.Поради професіонала - як бути справжнім журналістом, як в цьому буремному світі вчитись бачити справжнє зло, не боятись йогопоказати та називати речі своїми іменами. Про розуміння правди, критичне мислення та професійну документальну журналістику.▶️Подивитись: https://youtu.be/re5eF0e3kaMМи щиро дякуємо всім нашим спікеркам та спікерам проєкту!Шукайте нас тут: 👇👥Facebook / 📷 Instagram / 🎞 YouTube / 🎵TikTok#Und_erstandthetruth#Culture_Nativ_Ukraine
Дорогі представники єврейських громад!Сьогодні, 28 лютого, Ізраїль і США розпочали військову операцію проти Ірану, що отримала назву «Левиний рик» (שאגת הארי, Шаагат га-арі).Держава Ізраїль знову змушена вести збройну боротьбу за свою безпеку та право на існування. Організація «Натів» висловлює щиру вдячність єврейським громадам Діаспори за підтримку, солідарність і відчуття єдності в цей непростий і доленосний період.Сьогодні, як ніколи, ми відчуваємо, що кордони та відстані не розділяють нас. Ваші слова, ініціативи, громадянська позиція та взаємна відповідальність додають нам сил і підтверджують: ми - один народ зі спільною історією та спільним майбутнім.Водночас ми вважаємо важливим підтримати й вас. Навіть перебуваючи далеко, ми відчуваємо відповідальність за безпеку та добробут єврейських громад у всьому світі. «Натів» продовжує уважно стежити за ситуацією, посилює взаємодію з громадами Діаспори, залишається на зв’язку для відповідей на будь-які запитання, надання інформації та необхідної підтримки - особистої й професійної.В умовах нинішніх викликів ми особливо підкреслюємо важливість згуртованості, взаємної підтримки та відкритого діалогу. Наша співпраця й постійний зв’язок - це основа стійкості та впевненості в завтрашньому дні.Ми - єдиний народ. І «Натів» поруч із вами - в будь-якій країні, у будь-який час, у будь-якій ситуації.Голова організації «Натів»Алон Шохам