Людина мисляча

Про концепцію мономіфу в контексті життя кожного з насЦя концепція виникла завдяки Дж.Кемпбеллу (книга «Тисячеликий герой») і здобула поширення завдяки його наступнику К.Воглеру (книга «Подорож письменника»). Дуже люблю її за те, що вона не лише допомагає краще зрозуміти книги та фільми, бо показує саму суть, що лежить в основі кожного твору культури, але й готуючись до своїх лекцій, усвідомила її цінність в житті кожного з нас.Інша назва цієї концепції — «подорож героя», і цим героєм виступає кожен з нас на своєму життєвому шляху. Потенційно, кожен з нас його має, але тут вступає екзистенційний аспект — чи готові ми проявити мужність, взяти на себе відповідальність, скористатись своєю свободою, і врешті вирушити в цей шлях, аби з потенційного перетворити його на актуальний.Цей шлях починається з відомого, нашої точки А, світу буденності, але далі занурюється у невідоме, в якому на нас чекає ціла низка випробувань тіла і духу, принципів та чеснот, і все для того, аби потім повернутись у вихідну точку А, яка трансформувалась і стала вже точкою Б. Вона вже ніколи не буде тією ж, герой пройшов шлях і назавжди змінився всередині себе, і ці зміни відобразилися навіть в його зовнішності — новий погляд, нова хода та інші деталі, які не вислизнуть від уважних спостерігачів.Все починається просто — з поклику до мандрів. Його ми можемо прийняти одразу, якщо давно відчували в собі цю готовність до змін та руху вперед, або відкинути, але новий шлях все одно так чи інакше постане перед нами. Тут може втрутитися надприродне заступництво, яке вкаже шлях і так почнеться перехід в світ невідомого — «в череві кита». В ньому чекатимуть випробування, зустрічі з богами чи богинями, примирення з батьком (а через нього з собою, своєю тінню), яке врешті стане апофеозом шляху. За ним — нагорода, і найважливіша з них часто не слава, багатство, чи інші прояви матерії, а ті самі внутрішні зміни.Ці зміни можуть бути такими, що людина усвідомить неможливість повернутись туди, звідки прийшла, але все одно через втечу, порятунок ззовні, і врешті перетин кордону між цими двома світами, володарем обох з яких стала людина, вона повертається оновленою в свій світ. Звісно, це дуже схематична історія, але суть в тому, що ця «подорож героя» відображає шлях кожного з нас. Ми всі живемо циклами, ми рухаємось вперед, і в той же час по спіралі, адже деякі уроки та виклики проходимо раз за разом все більше поглиблюючи себе, своє усвідомлення певних речей.Світ ззовні завжди лякав людину — спочатку дикі прерії, нині все, що перебуває за межами нашої комфортної бульбашки людей, речей, цінностей. Проте неможливо завжди залишатись в одній точці: ми або рухаємось і в цьому є життя, або завмираємо, і врешті помираємо — не одразу буквально, найчастіше все починається зі «старості» в думках, з відсталості в діях, фізична смерть стає лише наслідком. І навпаки, якщо ми готові до смерті метафорично — дати померти одному своєму «я», аби народилось інше, тоді ми немов фенікси відроджуємось в новому житті, і тоді нам не страшна смерть, бо знаємо, що вона лише початок чогось нового.Людина мисляча | #роздуми #сенс

Вчора я отримала в свою адресу комплімент, що виглядаю цілісною жінкою — те, до чого прагну вже довгий час і відчуття, що попри величезний шлях, який пройшла до цього, попереду ще не менший.Вчора ж я зробила ці нові фото, щоб зафіксувати зміни, які відбулись зі мною за останній час — зовнішні та внутрішні.Що ж відбулось, в чому суть моїх транс-формацій — як вихід за межі старих форм і формування нових?Маю відчуття, що всі філософські знання, які я всотувала в себе за останній рік, почали давати вже деякі цінні для мене плоди.Торо та стоїки нагадали мені про цінність простоти, де в гонитві за «більше, краще, новіше», треба берегти себе й боронити свої цінності. Бо часто навпаки: менше — значить більше — глибше, чистіше, чесніше. Відписалась від більшості людей та каналів, цим зменшивши білий шум, який лине звідусіль і часто навіть несвідомо змушує до гонитви, порівнянь, зливу моєї власної життєвої енергії на спостереження за чужими життями. Тепер у мене в фокусі більше моє власне — на його розширення й наповнення. Після змін всередині, змінився простір навколо — переїхала в нову світлу простору квартиру, де відчула, що ожила. Тут немає ні зайвих людей, ні зайвих речей, ні зайвих хвилювань, навпаки, повернулось давно забуте відчуття, що я сама і все навколо на своєму місці і все моє. Завершила кілька внутрішніх діалогів, які мене зʼїдали. Навчилась без провини відкладати нецікаві мені книги й загалом не гнатись за їх кількістю, вимикати нецікаві мені фільми та завершувати такі ж діалоги. Усвідомила, що не готова більше до жодних компромісів з собою. Зробила фокус на якість, а не кількість, на природність та простоту, спокійний внутрішній стан супроти зовнішніх темпів. Це стосується мого зовнішнього дому та внутрішнього, мого віртуального проявлення і середовища буття загалом.Камю, Кʼєркеґор та інші екзистенціалісти перевідкрили для мене цінність ролі Творця. І це не просто роль, це стан, в якому з власної повноти та цілісності хочеться творити вже світ навколо. Творчість як акт мого справжнього буття, сутність якого втілюється через власне існування. Через сенси, не силу, змінювати інших людей. Бути Творцем — значить йти самотнім шляхом без жодних орієнтирів інших людей та з повною відповідальністю за кожен свій вибір. Це страшно і це цікаво водночас, на меншу роль вже не згодна, не готова бути підрядником чиїхось ідей, вже можу бути лише творцем та реалізатором власних. На основі такого погляду на речі за цей час вкорінилась в своїх попередніх виборах і вже йду не просто з метою рости як особистість, рости в доході, а дійсно на практиці впливати завдяки філософії та власному досвіду на інших людей, щоб вони почали жити саме своє і більш усвідомлене, а отже й щасливе життя. Тому попереду не лише розширення в уже існуючих форматах цього каналу, філософського клубу, філософських консультацій та лекцій, але й ще деякі інші формати, про які в свій час розкажу. Все це є зовнішнім виявом внутрішньої визрівшої потреби розширення в усіх сенсах цього слова, вже не боюсь видимості — ані через свою яскраву зовнішність (і тому кайфую від свого рудого кольору), ані через свій гучний голос, ані через свої «дивні» погляди. Цей новий стан відчувається як те саме відчуття цілісності, яке вже зі мною, і до якого водночас я ще йду.А цей допис нехай буде таким собі маніфестом мого нового етапу проявленості, у тому числі в цьому просторі.

Отримала перші відгуки на свою вчорашню лекцію про сродну працю🥹А ще на цій лекції відбулось дещо важливе особисто для мене — вперше в своєму житті я усвідомила та проговорила іншим свою місію💫Ось вона:Допомогти якомога більшій кількості людей краще пізнати самих себе завдяки філософії. Раніше я дуже скептично до цього ставилась, і в офісі однієї з моїх попередніх робіт, де в кожному кабінеті висіла місія компанії, я з цього навіть трохи глузувала. А тут, готуючись до лекції, я не лише зрозуміла, що раптом стала людиною, що живе за своєю сродністю, а відчула, написала, озвучила цю свою місію. Не тому, що це комусь треба, а лише тому, що хочу робити те, що роблю, усвідомлено, і маючи мету, яка виходить далеко за межі мене, й слугує тепер для мене ніби таким собі маячком-світлячком 🧚‍♀️Також після лекції подумала, що варто розповісти вам не лише про відчуття радості від своєї сродності, але й про темну сторону цього. Про це й напишу найближчим часом.А поки потребую відновлення за останні насичені дні в «зовнішньому світі» — наодинці з собою (до речі, це якраз одна з практик для кращого пізнання себе й своєї сродності). Тому біжу в кіно, якщо пощастить з відсутністю повітряних тривог, на фільм «Життя Чака» — думаю, що обов’язково напишу про нього на каналі, зараз же ділюсь відгуком на нього Насті з каналу “LIVE.LOVE.READ”.Ну і чекайте від мене анонсів нових лекцій, бо вже три нові ідеї народились ще під час вчорашньої лекції і від натхнення ваших пропозицій в цьому дописі.Дякую за те, що ви тут є, і за ваш зворотній звʼязок!

Сьогодні, в 1001 дописі на своєму каналі, послідую своїй традиції по понеділкам робити єдиний допис про все важливе, а цього вже трохи назбиралось. Тому тут будуть анонси й нагадування про те, що ви могли пропустити або не знати:🗝️ моя авторська філософсько-практична онлайн-лекція «Як знайти свою сродню працю?» відбудеться вже в цей четвер, 24 липня, о 19 год. Вона буде цікава не лише тим, хто хоче знайти свою справу по душі, але й просто втомився/вигорів від своєї поточної роботи. Придбати квиток на лекцію можна через цей сайт або напряму без комісії за реквізитами мого ФОП, які я вам дам, пишіть в особисті @varvara_bosco💫 філософська онлайн-консультація як можливість через діалог зі мною та на основі філософських текстів вирішити свій запит, який може бути повʼязаним з екзистенційними й просто будь-якими життєвими питаннями (криза індентичності, пошук себе, пізнання себе, стосунки з іншими та інші питання). Наразі вартість 700 грн/1 год. В цьому місяці звільнилось одне місце, тому з радістю візьму в роботу новий запит — пишіть @varvara_bosco💬філософський онлайн-клуб по «Страх і трепет» Кʼєркеґорапро віру, її парадокс та екзистенційний вибір — можу взяти ще 1-2 людини на будь-який формат участі, кому цікаво взяти участь, пишіть @varvara_bosco📓 моя філософська збірка «Метафізика простих речей»залишилась всього в 13 екземплярах — може, серед них є ваша книжечка? Пишіть мені @varvara_bosco щоб придбати, а ще отримати до неї в подарунок два крутих стікерпака, які за моєю ідеєю розроблялись до збірки;☕️ розіграш набору смачної кави від мого улюбленого бренду 25 Coffee Roasters— ідеально пасує до читання. Беріть участь!📲моя сторінка в Threads, який мені полюбився останнім часом (більше ніж інстаграм) і потрохи стає такою собі демо-версією «Людини мислячої» — з моїми роздумами та спостереженнями, тому якщо теж ним користуєтесь, підписуйтесь!Буду рада будь-яким із запропонованих варіантів взаємодії з вами✨

Третину свого життя ми проводимо в роботі. Але чи займаємось ми справою, яка нам сродня, близька до душі?Те, від чого відчуваємо живість і внутрішній спокій, навіть якщо втомлюємось.Те, що резонує з нашою природою, а не з чужими очікуваннями.Те, що дає відчуття сенсу, навіть коли світ не дає готових відповідей.Сковорода називав це сродною працею.Франкл бачив у цьому відповідальність і сенс.Камю питав чи можна жити без поклику згори? — і відповідав, що можна, якщо творити власний сенс у дії.На основі концепцій цих трьох мислителів у моїй новій авторській лекції «Як знайти свою сродню працю?» ми поговоримо про те:— що таке сродня праця, де та як її шукати;— як знайти сенс у тому, що робите;— як прийняти свободу створювати власний сенс навіть без гарантій «згори»;— чому знайти свою справу — це не чарівна відповідь, а процес життя.Лекція буде корисна тим, хто: — займається не своєю справою, але хоче її знайти; — не відчуває сенсу в своїй праці, але прагне його;— втомився чи вигорів від своєї роботи, і потребує натхнення..До того ж, це не просто теоретична лекція, а філософсько-терапевтична лекція з практиками, які ви зможете використовувати в пошуку своєї справи надалі.📆 Коли: четвер, 24 липня🕔 Час: початок о 19:00 за Києвом (тривалість 1,5-2 години)💸 Вартість: 444 грн (лекція + PDF-гайд + жива комунікація на лекції)📍Формат: онлайн (з можливістю перегляду запису)Якщо відчуваєте, що готові до пошуку своєї сродної праці і хочете зробити перший крок у спокійній, філософській атмосфері, — буду рада бачити на лекції.Щоб взяти участь, достатньо внести оплату✨*після оплати вас буде перенаправлено в телеграм-канал, де напередодні лекції вас чекатиме посилання на лекцію та її запис опісля.Приєднуйтесь, щоб вже зробити крок до реальних змін у своєму житті!

Ентеле́хія — це…З давньогрецької ἐντελέχεια («досягнення втілення») — реалізація, дійсність.В філософії Арістотеля, де вона і зʼявилась як поняття, ентелехія — це внутрішня мета руху, закладена в прихованому вигляді у кожному бутті до його здійснення. Усе має потенцію (можливість бути чимось) і актуальність(реалізацію цієї можливості). А ентелехія якраз є кінцевою досконалою актуалізацією потенції, що реалізує призначення речі.Кажучи простіше: ентелехія — це реалізована можливість, стан, коли річ досягла своєї мети й стала тим, чим мала стати — зсередини назовні.Найпростіший приклад — це зернятко дерева, що несе в собі його в потенційному вигляді. Те, що проросло з цього зернятка і стало деревом, є ентелехією, тобто реалізацією його внутрішньої мети.Людина теж має свою ентелехію. У цьому світі ми зʼявляємось «зернятками», і ніхто, навіть наші батьки, уявити не можуть яким «деревом» ми можемо стати, зачатки чого і поклик до чого вже в нас є. Тут ентелехія Арістотеля красиво перегукується зі сродністю Сковороди, адже і те і інше вже є в нас, і лише через зростання та пізнання самих себе ми виявляємо ким/чим ми є, а ким/чим не є.Таким чином, сродня праця стає тією діяльністю, через яку кожна людина максимально реалізує закладений в собі потенціал, тобто здійснює свою ентелехію — стає тим, ким має бути. Стає справді собою.Людина мисляча | #філософія_ЛМ #словничок

Девід Лінч як прерафаелітЗ такою назвою вийшла стаття від сучасного словенського філософа Славоя Жижека, переклад якої опублікували в Контурі. Ділюсь цією знахідкою і з вами в декількох цікавих тезах:— Уся «онтологія» Лінча базується на дисонансі або контрасті між реальністю, яку ми спостерігаємо з безпечної відстані, та абсолютною близькістю реального.— У цьому полягає фундаментальна риса постмодерністського гіперреалізму: сама надмірна близькість до реальності призводить до «втрати реальності».— У фільмах Лінча «плоскість» зображеної реальності — що скасовує відкритість нескінченної перспективи — знаходить свій точний корелят або аналог на рівні звуку.— За аналогією, фундаментальний шум у фільмах Лінча не просто спричинений об’єктами, які є частиною реальності; він радше формує онтологічний горизонт або фрейм самої реальності, тобто текстуру, яка її утримує. Всім прихильникам кінотворчості Лінча, та й мистецтва прерафаелітів (яке ви теж відкриєте для себе з нового боку), обовʼязково читати. Повна стаття — тут.Людина мисляча | #знахідка

Сьогодні відправляюсь в маленьку подорож до «зачарованих гір» — така собі міні-відпустка. Лише я, донька та гори. Подалі від повітряних тривог й вибухів. Навіть без книг та роботи в телефоні й ноуті. Буду читати саму себе, як казали стоїки. Хочу повернутись до контакту з собою, а на канал повернусь за тиждень. Поки ж залишу тут актуальні повідомлення:💬 вже 3/5 липня в моєму філософському клубі відбудеться обговорення трьох текстів Сковороди, якщо бажаєте приєднатись, дайте знати, ще можу взяти 1-2 людини, а наступний потік буде по «Страх і трепет» Кʼєркеґора та розпочнеться 7 липня;📓 залишилось всього 15 моїх збірок «Метафізика простих речей», щоб встигнути замовити екземпляр для себе чи кимось на подарунок, напишіть мені (але відправка з 30 червня);☕️ нагадую, що тепер на постійній основі на мою улюблену каву 25 Coffee Roasters діє мій промокод philokava для знижки -15%;📌 поділилась сьогодні в своєму інстаграмі рілсом на тему «Більше — значить менше, і навпаки», може і вас мої слова надихнуть на роздуми, тому запрошую до перегляду.А коли я повернусь, то зроблю для вас новий книжковий розіграш однієї важливої книги, яке любе моєму серцю видавництво хоче вам подарувати. Дочекайтесь! Не лише розіграшу, а й мене — повернусь з натхненням та готовою до втілення для вас своїх грандіозних липневих планів 🧡

Роздуми про істину Що є істина? Ядро, правда, серцевина, світло.Як вона звучить? Тишею, одкровенням сам на сам.Як вона виглядає? Сонячним зайчиком, раптовим промінням світла, який і вхопити цілком не можеш, і вже ніколи не забудеш, раз торкнувшись.Де вона, де її шукати? Вона ніде і всюди водночас. Вона просвіт в темряві, неповторність серед буденності. Шукати її можна всюди, знайти ж — лише в усамітненні. Шлях до неї завжди самотній, а інколи навіть страшний. Не сам по собі, а тими правдами, які на шляху до неї відкриються.Чим є цей пошук? Пізнанням самих себе — так просто і так складно водночас. Все проходить крізь наше серце, як і заповідав Сковорода.Для кого вона? Не для кожного. Не кожному вона треба, не кожному відкриє себе, не кожен їй відкриється.Чи існує вона взагалі? В серці кожного з нас вже присутнє усе, у що ми ним віримо. Воно — дороговказ до істини. Воно вже ним є.Роздуми натхненні сьогоднішньою прогулянкою в парку і цими спонтанними фото звідти, на яких вдалось вловити щось важливе. Ну а ще, читанням Сковороди.Людина мисляча | #натхнення #роздуми

Чи займаєтесь ви в житті тим, чим справді хотіли б? Чи є ваша робота — вашою сродньою, тобто близькою вашій душі, працею? І взагалі, наскільки добре ви знаєте себе і те, що робить вас по-справжньому щасливими?Питань чимало, і впевнена, вони хвилюють кожну людину мислячу.Саме їх пропоную досліджувати завдяки філософії славетного Григорія Сковороди протягом червня в колі інших цікавих та глибоких людей мислячих в моєму філософському клубі✨Цей потік буде присвячено темі самопізнання та пошуку сродньої праці. Ми разом прочитаємо й обговоримо такі невеликі, але дуже важливі твори Сковороди:📕 «Нарцис. Слово про те: пізнай себе» (64 ст.) — про самопізнання та щастя;📗 «Розмова пʼяти подорожніх про справжнє щастя в житті» (44 ст.) — про щастя та душевний спокій;📘 «Розмова, що називається Алфавіт, або Буквар миру» (76 ст.) — про світобачення та сродню працю.В клубі можна взяти участь в одному з трьох зручних форматів, обирайте свій:👄 оратор(ка) — за 333 грн отримує лише можливість взяти в фінальному онлайн-обговоренні творів без доступу до спілкування по ходу читання та додаткових матеріалів;👂слухач(ка) — за 555 грн має можливість окрім запису ефіру стати частиною закритої групи по обговорюваній книзі, де і будуть додаткові матеріали та спілкування з іншими учасниками(цями).❤️‍🔥 активний(а) учасник(ця) — за 777 грн має нагоду безпосередньо взяти участь в онлайн-зустрічі (на вибір: четвер, 3 липня, з 18 до 21 год або субота, 5 липня, з 12 до 15 год) для живого обговорення по книзі, і звісно, всі перераховані вище бонуси.🎁 А ще: слухач(ка) та активні учасники(ці) матимуть можливість взяти в додатковій кіно-зустрічі для обговорення мультфільму «Душа» в контексті теми сродньої праці!Приєднуйтесь до цього потоку, якщо хочете не лише пізнати філософію Сковороди, а головне — пізнати себе. Щоб взяти участь в клубі, пишіть мені @varvara_bosco 🧡