Статистика telegram channel - @homointellectual

«Якось Джванові Джову наснилося, що він метелик — жвавий метелик, що літає де хоче і знати не знає ніякого Джвана. Коли прокинувся — аж він таки Джван. Але він не розумів, чи це Джванові наснилося, що він метелик, чи це метелику досі сниться, що він Джван Джов? Але ж мусять вони якось відрізнятися! Ось що таке переміни сущого»🦋Це лише одна з багатьох не просто красивих, а таких глибоких і парадоксальних уривків з книги «Джвандзи», над якими захочеться ще довго медитувати/рефлексувати. Саме цим ми і будемо займатись в затишній компанії мого філософського клуба «Людина мисляча» протягом всього вересня.«Джвандзи» Чжуан-цзи — один із найглибших текстів давньокитайської думки, без якого неможливо зрозуміти китайську культуру. Він вплинув і на даосизм, і на дзен-будизм, і на конфуціанство. В тридцяти трьох розділах книги (308 сторінок) містяться притчі, роздуми, історії, анекдоти, перекази давніх хронік та записи містичних осяянь. Але попри тематичне різноманіття, усіх їх об’єднує тема людської гідності та пошуків смислу життя. Тож ці тексти знайдуть відгук у кожному з ваших сердець!📗Книга доступна у видавництві Сафран з коментарями до неї — лише в паперовому варіанті, і кому зручно — в аудіо на ютубі.В клубі ви можете взяти участь в будь-якому зручному для себе форматі:👄 оратор(ка) — за 333 грн отримує лише можливість взяти в фінальному онлайн-обговоренні творів без доступу до спілкування по ходу читання та додаткових матеріалів;👂слухач(ка) — за 555 грн має можливість окрім запису ефіру стати частиною закритої групи по обговорюваній книзі, де і будуть додаткові матеріали та спілкування з іншими учасниками(цями).❤️‍🔥 активний(а) учасник(ця) — за 777 грн має нагоду безпосередньо взяти участь в онлайн-зустрічі (на вибір: четвер, 2 жовтня, з 18 до 21 год або субота, 4 жовтня, з 12 до 15 год) для живого обговорення по книзі, і звісно, всі перераховані вище бонуси.🎁 А ще: слухач(ка) та активні учасники(ці) матимуть можливість взяти участь в додатковій кіно-зустрічі для обговорення фільму «Ідеальні дні» Віма Вендерса в контексті теми пошуку сенсу життя (і не лише його).Хотіли б взяти участь в цьому потоці клубу? Тоді напишіть мені про це в особисті @varvara_bosco 🧡

Про те, де і як працює філософія в нашому повсякденному життіУсвідомлюєте ви це чи ні, але насправді все наше життя базується на філософії, навіть якщо ми цього не усвідомлюємо. Вона проявляє себе:— у виборі: від простих типу «що сьогодні зʼїсти на сніданок?» (тут діє етика, бо ми обираємо що є «добрим», а що ні саме для нас в плані їжі) — до того, що саме ми для себе визначаємо сенсом життя, от як реалізація себе, сімʼя чи ще щось інше і те, що думаємо про життя, любов, смерть, сенс, свободу (це все сфера впливу філософії екзистенціалізму);— у спілкуванні з іншими людьми, на навчанні, в роботі: коли ми намагаємося аргументувати свою думку, відрізнити правду від брехні, факти від інтерпретацій (тут ми практикуємо логіку та критичне мислення);— у стосунках з людьми: дружба, кохання, батьківство, робота в команді — все це спирається на наші уявлення про людину, свободу, обов’язок, взаємність (це територія філософської антропології й етики);— у щоденних практиках: як ми обираємо проводити час — сумлінно виконуючи всі свої обов’язки (тут знову гору бере етика), сприймаючи всі події в житті з розумом, усвідомлюючи, де що в сфері нашого впливу, а що ні (стоїцизм), насолоджуючись кожним моментом, наприклад, за чашкою кави з близькими (це епікуреїзм).— весь світ навколо: ми не сприймаємо речі в їхньому чистому вигляді як ноумени, вони виступають для нас феноменами, які ми пізнаємо через різні чуттєві прояви типу кольору, форми, запаху, через категорії часу, простору, мислення загалом (всі ці питання досліджує феноменологія).Певно, саме останній спосіб прояву філософії в нашому повсякденні житті через феноменологію є найбільш поширеним. Ми маємо з справу з феноменами навіть коли щось купуємо, бо найчастіше купуємо не стільки саму річ, скільки її символ, стан, емоцію. Наприклад, кава — це символ більш душевної взаємодії з іншими людьми, стан бадьорості, емоція радості. І якщо це те, чого ви зараз потребуєте, то я нагадую вам про свою улюблену каву 25 Coffee Roasters (за моїм промокодом philokava завжди діє знижка -15%).І на завершення можу дати класний приклад як працюють феномени в нашій свідомості якраз на прикладі згаданої кави. В 25 Coffee Roasters зʼявилась нова серія (буде діяти лише місяць ще, тож встигніть замовити!) під назвою «5 смаків, 5 регіонів: кавове турне Україною». Звісно, так як я живу Одесі, то отримала «південне», який дуже цікаво обіграли на пачці через зображення всіх тих концептів, які асоціюються саме з південним регіоном України: море, чайка, пахлава, янтик, кавун, кукурудза, відомі в Одесі двері «Будинок сонця» (вони якраз на моєму фото), ну і словесні фрази, які для тих, хто орієнтується в контексті, мають сенс: «не роби мені нерви», «фітькать гроші», «такі да, такі нє», «шоб ви знали». Всі ці і візуальні і словесні образи не є порожніми для тих, хто розуміє що стоїть за цими феноменами — реальні речі, асоціації та спогади.До речі, цікаво, а який регіон України — ваш, і які за цим стоять асоціації?Людина мисляча | #філософія_ЛМ

«Пізнати себе: філософська абстракція чи реальність?»Саме такій темі буде присвячена нова зустріч мого рефлексивного клубу «Людина людині», яка відбудеться онлайн в наступну суботу, а офлайн в Одесі через суботу✨На ній в затишному колі ми разом рефлексуватимемо над тим, чи можливо (і наскільки) пізнати себе, а головне — як це зробити, тому будемо обмінюватись досвідом пізнання себе через різноманітні практики, книги, особисті досвіди. Після цієї зустрічі ви неодмінно відчуєте наповнення, отримаєте цінні інсайти та просто гарно проведете час.Я зі свого боку як модераторка готую цікаві питання для нашого обговорення і м'яко керую процесом, з вашого — лише присутність й відкритість на зустрічі.🌏 онлайн: субота, 13 вересня, з 12 до 14 год ☕️ Одеса: субота, 20 вересня, з 12 до 14 год.💸 вартість участі: 333 грн — для тих, хто братиме участь в клубі вперше, 500 грн — для подальших зустрічей.📍Придбати квиток участі в зустрічі можна за цим посиланням або напряму за реквізитами мого ФОП в особистих повідомленнях: @varvara_bosco Давайте пізнавати самих себе ближче та краще, приєднуйтесь до клубу 🫂

Філософія, для осягнення якої не потрібно читати безліч книг, навпаки, для неї важливе недіяння. І це — філософія даосизму, яку ви можете для себе перевідкрити завдяки книзі давньокитайського філософа Лао-цзи «Дао де цзин».Чому перевідкрити?Бо навіть якщо ви напряму не досліджували ідеї даосизму, які заклала ця маленька, але Велика книга, ви точно чули про ідеї, які вона собою розкриває. Серед них — ідея Дао як чогось неосяжного, що лежить в основі буття всіх нас та всіх речей, вже згаданий принцип у-вей (недіяння/бездіяльності), який насправді не про пасивність, а про внутрішній спокій, який схожий на стоїчний тим, що ми відділяємо себе від свого его, його бажань, пристрастей та залежностей. До ідей даосизму відноситься і відома всім концепція Інь-Ян, за якою все перебуває в гармонії, і де кожна протилежність проявляє себе через іншу — чоловіче-жіноче, світле-темне, тепле-холодне і так далі…А ще, ви точно чули славнозвісну фразу Лао-цзи:Шлях довжиною в тисячу миль починається з першого кроку. Вона є чудовою ілюстрацією філософії Дао, яка звертає нашу увагу на те, що все велике починається з малого. І як би інколи нашому его не хотілось би перестрибнути понад міру до якоїсь ефемерної мети, маємо у всьому слідувати середини, знати міру, триматись спокою через недіяння, яке є відмовою не від дій, а від їх надлишку, які створюють лише зайву напругу.Для Лао-цзи ідеалом мудреця, людини, що слідує Дао, є немовля. Дао — таке ж безмовне, як немовля, але як і воно для своїх батьків, таке ж важливе для всіх речей в світі, щоб все відбувалось згідно природному плину речей. Не просто плисти за течією, а бути в потоці — тобто бути в контакті з самими собою справжніми, де ми стали би вільні від конструктів власних уявлень, суджень інших людей, навʼязаних ззовні бажань та хибних надмірних прагнень.Слідувати Дао — значить просто бути, значить свідчити власне буття і тихо спостерігати гармонію світу навколо.Людина мисляча | #книжкове #філософія_ЛМ #сенс

Практика free-writing (вільне письмо)Не прогортуйте цей допис думаючи, що це лише для тих, хто повʼязаний якось з письмом. Так, про цю практику я черговий раз почула на вихідних на письменницькому воркшопі літературного фестивалю “PORT” у нас в Одесі, але насправді це дуже корисна практика для кожної людини мислячої.Воркшоп, який я відвідала, був присвячений темі написання есе, але техніку вільного письма можна застосовувати і в особистому щоденнику, і в форматі есе щоб розписатись, де ви можете фіксувати свої якісь усвідомлення, враження, почуття, роздуми. Як сказала ведуча воркшопу, Тетяна Огаркова (яку ви точно чули, якщо слухали бодай раз Kult:Podcast), «есеїстика — територія завжди особистих текстів», і тут важливий саме процес написання, завдяки якому ви можете подивитись на світ та самих себе під іншим новим кутом, а ще побути в потоці.Вільне, воно ж автоматизоване письмо, придумали сюрреалісти під впливом З.Фройда — вони прагнули дати свободу внутрішньому потоку проти цензури «я». Все, що для цієї практики потрібно, це: ручка+папір або нотатки телефону (але все-таки від руки краще). Головне правило: не думати, а просто писати, і навіть якщо не знаєте з чого почати, з цього і почніть — з білого аркуша.Для вашого натхнення ділюсь тим маленьким текстом, який я написала за 5 хвилин цієї вправи на воркшопі (хто разом зі мною цього місяця читає в філософському клубі Лао-цзи, певно відчує тут дух даосизму🙃):Білий лист — нескінченно-біле полотно, яке ніде не має початку, не має кінця, я завжди опиняюсь десь всередні нього. Всередині мене — страх, страх не зуміти нічим заповнити цей простір, страх залишитись не сповна вираженою, ще більший страх — бути незрозумілою іншим. Що за цим всім? Порожнеча, яка вічно співіснує в гармонії зі своєю протилежністю — повнотою. Як дібратись до останньої, якщо прямий шлях до неї — найдовший, найскладніший, найбільш неосяжний? О, я осягаю себе по атому, по міліметру в словах, які виходять з-під моєї руки. Це мої слова, мої прояви свого буття — зі свідомості — в матерію. Від матері чи від Бога-Отця в мені дар — хіба оце і не є моя повнота, що переливається через край, навіть коли я відчуваю, радше думаю, що я порожня? Що таке порожнеча — вона справді відчутна чи це лише мої самонавіювання від замкнутості в просторі понять? Все навколо одразу потрапляє в їхню сітку, кути, обмеження, лінії, що окреслюють собою, стискають реальність…Спробуйте і ви щось написати: лише візьміть ручку й папір, і просто почніть!Людина мисляча | #практика

Ми переповнені інформацією, але ми потребуємо знань — Про самих себе, про подібних собі, про світ.Щоб інформація стала знанням, вона має пройти цілий шлях —Від зовнішньої форми (формації), по якій ми впізнаємо свою потребу — тут важлива жага до знань, навіть коли спочатку це лише просто інформація, що інформує нас про стан речей.До того, що крізь купу всього наносного, розкопаємо саму суть, ядро, цінне й поживне саме для нас — тут вже станемо ближче до знання.Хоча не всяка інформація може в принципі стати знанням.Головна відмінність — в меті.І саме тому ми переповнені інформацією, бо в більшості з нас нема мети, власної ентелехії, ми просто ковтаємо все підряд вслід за іншими, більше, ніж насправді можемо перетравити.Для знання треба дозріти: як кажуть, коли учень готовий — приходить вчитель, вчитель же стає таким через учня.Знання — сакральне таїнство, що призначене не для всіх очей, вух, ротів — воно не всім то й потрібне.Але ті, хто мають до нього справжню жагу, що горить зсередини, має йти цим шляхом, яким би складним і часто туманним він не був.З Днем знань вас, люди мислячі!

Про мої залежності — в цих двох фото1. Я обожнюю дім як одне зі своїх найважливіших місць сили й натхнення (а новий тепер ще більше), бо в ньому самому тепер є додаткове місце сили — місце моїх найважливіших речей. Серед них: мій акварельний портрет — подарунок від талановитого Ігоря Татаренко, вазончик та настільний календарик від любої подруги, скринька тільки з улюбленими прикрасами, шматочок кори дерева з мушлями та аромапаличками й іншими дрібницями, тут же поряд — килимок для йоги, а від учора на полиці поповнення — «кишенькова Рука-Правиця» від ще однієї талановитої художниці Ксюші Стоянової, яку вона втілила за моїм сном та задумом ще до озвучення мого замовлення (якась магія!)2. Я люблю і потребую природи у всіх формах взаємодії з нею — гуляти, чути, торкатись, спостерігати. Щаслива, що з нового дому відкривається неймовірний краєвид на поля, і саме з такою картинкою я насолоджуюсь своєю улюбленою кавою 25 Coffee Roasters. Цього разу вони надіслали мені новинку з шоколадними нотками (обожнюю їх та цитрусові) — Mexico Esmeralda. Тож якщо ви такі ж каво-залежні як я, користуючись нагодою, раджу замовити і собі щось у них зі знижкою -15% за моїм промо philokavaЯ ж поки писала цей допис, усвідомила, що найцінніші речі для мене — зовсім не речі. Бо навіть всі ті, що втілені в матерії, є лише знаками про тих людей, події та стани, з якими вони повʼязані💫

Від чого ви стали вільні за останній рік? А без чого навпаки не уявляєте себе і свій день?«Людина людині вовк», — писав Плавт.А я вірю, що людина людині — опора 🫂Саме тому я створила рефлексивний клуб «Людина людині» — простір для щирих розмов і роздумів про дійсно важливе. І тепер він вперше буде онлайн!Перша тема особлива, бо співзвучна до Дня Незалежності:«Історія моєї (не)залежності».Ми не будемо говорити про державу.Ми поговоримо про себе:— де я маю/здобуваю свободу;— від чого відокремлюю себе;— які залежності мене тримають і які навпаки наповнюють.Я підготую для вас питання, щоб розмова стала глибшою. Від вас потрібно лише бути й відкритися.📌 Тема: «Історія моєї (не)залежності»📆 Дата і час: субота, 23 серпня, 11:00–13:00 (за Києвом)📍 Місце: онлайн в Zoom (посилання надам після оплати)💸 Вартість: 333 грн — символічно і не випадково (три трійки як баланс між собою та іншими)Щоб долучитися, пишіть у коментарях ➕ або мені в особисті @varvara_boscoІ поділіться тут: яка ваша маленька залежність, без якої день не той? Я про свою теж розповім дописом нижче 🙌🏻

🌾Тихі серпневі медитації напередодні осені, коли треба буде «збирати врожай» — ким ми стали за пройдену частину шляху цього року, чим наповнили себе і своє життя…Шлях — це не відрізок між точкою А і Б, це Дао, яке не можна висловити словами, а можна тільки відчути й довіритись йому. Щоб пірнути в глибину цих процесів, пропоную в серпні разом читати та на початку вересня обговорити в моєму філософському клубі «Дао Де Цзін. Книга про шлях та силу» Лао-цзи — книги, що є однією з найдавніших й найважливіших в філософії даосизму☯️У цій маленькій книжечці (всього ~70 сторінок) ми будемо досліджувати теми:— Дао (Шляху) як першооснови всього сущого;— Де (Сила, Доброчесність) як те, що дає людині й речам бути такими, якими є;— Принцип у-вей (недіяння) як гармонія з природнім перебігом речей;— Природність (цзи жан) як автентичне життя;— Полярність (інь і ян) як гармонія протилежностей;— Мудрий правитель і суспільство.📗Книга доступна в кількох видавництвах (Фоліо — паперова та електронна, Арій — паперова та ін).В клубі ви можете взяти участь в одному з найбільш зручних для себе форматів:👄 оратор(ка) — за 333 грн отримує лише можливість взяти в фінальному онлайн-обговоренні творів без доступу до спілкування по ходу читання та додаткових матеріалів;👂слухач(ка) — за 555 грн має можливість окрім запису ефіру стати частиною закритої групи по обговорюваній книзі, де і будуть додаткові матеріали та спілкування з іншими учасниками(цями).❤️‍🔥 активний(а) учасник(ця) — за 777 грн має нагоду безпосередньо взяти участь в онлайн-зустрічі (на вибір: четвер, 4 вересня, з 18 до 21 год або субота, 6 вересня, з 12 до 15 год) для живого обговорення по книзі, і звісно, всі перераховані вище бонуси.🎁 А ще: слухач(ка) та активні учасники(ці) матимуть можливість взяти участь в додатковій кіно-зустрічі для обговорення фільму «Весна, літо, осінь, зима…і знову весна» Кім Кі Дука в контексті теми пошуку свого шляху й життя у злагоді з собою.Якщо відчуваєте, що нам з вами по дорозі, пишіть мені @varvara_bosco і приєднуйтесь до спільного Шляху 🧡

Про концепцію мономіфу в контексті життя кожного з насЦя концепція виникла завдяки Дж.Кемпбеллу (книга «Тисячеликий герой») і здобула поширення завдяки його наступнику К.Воглеру (книга «Подорож письменника»). Дуже люблю її за те, що вона не лише допомагає краще зрозуміти книги та фільми, бо показує саму суть, що лежить в основі кожного твору культури, але й готуючись до своїх лекцій, усвідомила її цінність в житті кожного з нас.Інша назва цієї концепції — «подорож героя», і цим героєм виступає кожен з нас на своєму життєвому шляху. Потенційно, кожен з нас його має, але тут вступає екзистенційний аспект — чи готові ми проявити мужність, взяти на себе відповідальність, скористатись своєю свободою, і врешті вирушити в цей шлях, аби з потенційного перетворити його на актуальний.Цей шлях починається з відомого, нашої точки А, світу буденності, але далі занурюється у невідоме, в якому на нас чекає ціла низка випробувань тіла і духу, принципів та чеснот, і все для того, аби потім повернутись у вихідну точку А, яка трансформувалась і стала вже точкою Б. Вона вже ніколи не буде тією ж, герой пройшов шлях і назавжди змінився всередині себе, і ці зміни відобразилися навіть в його зовнішності — новий погляд, нова хода та інші деталі, які не вислизнуть від уважних спостерігачів.Все починається просто — з поклику до мандрів. Його ми можемо прийняти одразу, якщо давно відчували в собі цю готовність до змін та руху вперед, або відкинути, але новий шлях все одно так чи інакше постане перед нами. Тут може втрутитися надприродне заступництво, яке вкаже шлях і так почнеться перехід в світ невідомого — «в череві кита». В ньому чекатимуть випробування, зустрічі з богами чи богинями, примирення з батьком (а через нього з собою, своєю тінню), яке врешті стане апофеозом шляху. За ним — нагорода, і найважливіша з них часто не слава, багатство, чи інші прояви матерії, а ті самі внутрішні зміни.Ці зміни можуть бути такими, що людина усвідомить неможливість повернутись туди, звідки прийшла, але все одно через втечу, порятунок ззовні, і врешті перетин кордону між цими двома світами, володарем обох з яких стала людина, вона повертається оновленою в свій світ. Звісно, це дуже схематична історія, але суть в тому, що ця «подорож героя» відображає шлях кожного з нас. Ми всі живемо циклами, ми рухаємось вперед, і в той же час по спіралі, адже деякі уроки та виклики проходимо раз за разом все більше поглиблюючи себе, своє усвідомлення певних речей.Світ ззовні завжди лякав людину — спочатку дикі прерії, нині все, що перебуває за межами нашої комфортної бульбашки людей, речей, цінностей. Проте неможливо завжди залишатись в одній точці: ми або рухаємось і в цьому є життя, або завмираємо, і врешті помираємо — не одразу буквально, найчастіше все починається зі «старості» в думках, з відсталості в діях, фізична смерть стає лише наслідком. І навпаки, якщо ми готові до смерті метафорично — дати померти одному своєму «я», аби народилось інше, тоді ми немов фенікси відроджуємось в новому житті, і тоді нам не страшна смерть, бо знаємо, що вона лише початок чогось нового.Людина мисляча | #роздуми #сенс