Статистика telegram каналу - @historicalkyiv

Логотип телеграм спільноти - Київ | Історичний нарис 2023-05-03

Київ | Історичний нарис

Кількість підписників:
319
Фото:
395 
Відео:
Посилання:
150 
Категорії:
Освіта | Пізнавальне
Опис:
Історичний енциклопедичний довідник. Співпраця: https://t.me/serhiity

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2023-06-05
Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2023-05-03

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2023-05-03

Стіна канала Київ | Історичний нарис - @historicalkyiv

🛒 Бесарабська ринкова площа та трамвайна колія по вулиці Хрещатик
Поштова листівка кінця XІX століття.
#визначніпамяткикиєва
Київ | Історичний нарис
56
23-06-08 16:15
💒 Андріївська церква у Києві
Поштова листівка початку XX століття.
#визначніпамяткикиєва
Київ | Історичний нарис
39
23-06-07 19:21
📽 Хроніка Куренівської трагедії у Києві 1961 р. як чергове нагадування про жахливі наслідки неправильних рішень людей при взаємодії з водною стихією.
#історичніподії
Київ | Історичний нарис
47
23-06-06 18:56
Вид на вулицю Нестерівську (нині — вулиця імені Івана Франка) у Києві
Поштова листівка початку XX століття.
#визначніпамяткикиєва
Київ | Історичний нарис
56
23-06-04 18:45
🏛 Оперний театр (Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка) у Києві
Поштова листівка початку XX століття.
#визначніпамяткикиєва
Київ | Історичний нарис
29
23-06-03 19:45
🏞 Вид на Поділ, Дніпро та його праву притоку — річку Почайна. Праворуч — Київський фунікулер.
Поштова листівка початку XX століття.
#визначніпамяткикиєва
Київ | Історичний нарис
48
23-06-02 19:57
🌇 Вулиця Львівська (Велика Житомирська) на перетині зі Львівською площею
Фотографія початку ХХ століття.
#визначніпамяткикиєва
Київ | Історичний нарис
75
23-06-01 07:43
🛤 Центральний залізничний вокзал — головна залізнична станція міста Київ. Він був побудований як перший залізничний вокзал столиці у 1868-1870 рр. в заплаві річки Либідь. У лютому 1870 р. тут було започатковано регулярний залізничний зв'язок між Києвом і Балтою на відрізку довжиною 428 верст (≈457 км).
🏤 Первісний залізничний вокзал у Києві являв собою двоповерхову будівлю з жовтої цегли у давньоанглійському готичному стилі. Перед ним розташована Вокзальна площа, з якої вулиця Симона Петлюри веде до бульвару Тараса Шевченка. Вокзал простягався на 133 м, що трохи менше за розміри пасажирської платформи, довжина якої становила 144 м. Для "найвищих осіб" були передбачені спеціальні, розкішно облаштовані приміщення.
🚉 Проєкт нового, більш масштабного Київського вокзалу був затверджений у 1913 р., але Перша світова війна зупинила будівельні роботи. Однак вже у 1920-х рр. питання щодо будівництва нового вокзалу у столиці постало знову. На оголошеному конкурсі переміг проєкт київського архітектора Олександра Вербицького. 7 листопада 1927 р. відбулося урочисте закладання фундаменту майбутнього вокзалу, який будувався впродовж 1927-1932 рр. у стилі українського бароко з деякими елементами конструктивізму. Під час Другої світової війни вокзал сильно постраждав, але невдовзі після неї був відновлений приблизно до свого попереднього вигляду.
🚆 У 2001 р. Центральний вокзал пройшов капітальну реконструкцію, і за рекордно короткий час (6 місяців) був побудований Південний вокзал. Він був пов'язаний з Центральним вокзалом пішохідним переходом (конкорсом), що пролягає над коліями. Між сходами, що ведуть до конкорса, було встановлено ескалатор. Особлива роль у цьому будівництві належала тодішньому Генеральному директорові «Укрзалізниці» Георгію Кірпі. Також у той період на площі навпроти Південного вокзалу було зведено храм у трансформованих по-сучасному давньоруських формах.
#визначніпамяткикиєва
Київ | Історичний нарис
54
23-05-31 19:06
⚡️Борщагівка — історична місцевість, група селищ та житлові масиви у Святошинському районі, розташовані між залізницями Київ-Фастів, Київ-Ковель та Святошинським лісом вздовж Великої Окружної автомагістралі. Вперше згадується у 1497 р. як Борщагівка, а також Борщувка. Назва місцевості, за однією з версій, походить від трави борщівник, за іншою — від річки Борщагівки (Борщівки, Борщувки), яка була лівою притокою ріки Нивка.
⛪️ У XVII-XVIII ст. тут знаходилося п'ять поселень — Братська, Микільська, Михайлівська, Петропавлівська і Софійська Борщагівки. Назви селищ походять від київських монастирів, яким вони належали до 1787 р., коли вони перейшли у державне володіння.
🏗 У 70-х рр. минулого століття на місці старовинних селищ постали житлові масиви, забудовані типовими багатоповерховими будинками для розселення зростаючої кількості мешканців столиці. А вже у 1974 р. почався і культурний розвиток району з відкриттям кінотеатру "Лейпциг", який до 1991 р. був одним із найзразковіших кінотеатрів Києва. В лютому 1975 р. була запущена перша в Україні лінія швидкісного трамвая (маршрут №3), який з'єднав Микільську Борщагівку з центральними районами міста.
#визначніпамяткикиєва
Київ | Історичний нарис
65
23-05-30 14:02
🛣 Саксаганського вулиця є однією з центральних артерій сучасного Києва, яка бере свій початок від Олімпійського стадіону і простягається до площі Перемоги. Була спланована на початку 1830-х рр. як одна з головних вулиць району Нової Забудови вздовж течії річки Либідь (частини Києва, що формувалася з середини ХІХ ст. внаслідок розбудови Київської фортеці на Печерську).
До середини ХІХ ст. тут в основному було заміське пустище, за винятком невеликого селища Паньківщина, яке знаходилось приблизно між сучасними вулицями Володимирською і Тарасівською. Але вже у 1840-х рр. вулицю було прокладено у вигляді двох роз'єднаних відрізків — Великої Жандармської (від вул. Еспланадої до вул. Тарасівської) та Малої Жандармської (від вул. Паньківської до пл. Перемоги) вулиць, які у 1881 р. нарешті з'єднали у цілісну вул. Жандармську. Однак уже в 1888 р. вона отримала назву Маріїнсько-Благовіщенської від розташованих на ній Маріїнської громади сестер-жалібниць та церкви Благовіщення (зруйнована в 1934 р.).
🎭 З 1919 р. вулиця мала ім'я одного з лідерів київських більшовиків П'ятакова Георгія, доки зрештою у 1937 р. була перейменована на честь режисера, драматурга, одного з корифеїв українського театру Саксаганського Панаса, чиїм видатним ім'ям вона зветься і сьогодні.
🌆 Сучасна метушлива вулиця Саксаганського має велику історико-культурну цінність, адже вона зберегла цілі квартали ошатних прибуткових будинків епохи “срібного століття” та інших старовинних пам'яток архітектури й мистецтва. Її обирали для проживання відомі лікарі, професори, театральні діячі, а також цілі родини таких видатних українських особистостей як Микола Лисенка, Михайло Старицький та Леся Українка. Тож «...недурно цю вулицю неофіціяльно звали тоді "Українською"» ще наприкінці ХІХ ст. (за спогадами мецената української культури Євгена Чикаленка).
#визначніпамяткикиєва
Київ | Історичний нарис
60
23-05-29 19:01