Повідомлення telegram каналу - @historicalkyiv

🛣 Саксаганського вулиця є однією з центральних артерій сучасного Києва, яка бере свій початок від Олімпійського стадіону і простягається до площі Перемоги. Була спланована на початку 1830-х рр. як одна з головних вулиць району Нової Забудови вздовж течії річки Либідь (частини Києва, що формувалася з середини ХІХ ст. внаслідок розбудови Київської фортеці на Печерську).
✨ До середини ХІХ ст. тут в основному було заміське пустище, за винятком невеликого селища Паньківщина, яке знаходилось приблизно між сучасними вулицями Володимирською і Тарасівською. Але вже у 1840-х рр. вулицю було прокладено у вигляді двох роз'єднаних відрізків — Великої Жандармської (від вул. Еспланадої до вул. Тарасівської) та Малої Жандармської (від вул. Паньківської до пл. Перемоги) вулиць, які у 1881 р. нарешті з'єднали у цілісну вул. Жандармську. Однак уже в 1888 р. вона отримала назву Маріїнсько-Благовіщенської від розташованих на ній Маріїнської громади сестер-жалібниць та церкви Благовіщення (зруйнована в 1934 р.).
🎭 З 1919 р. вулиця мала ім'я одного з лідерів київських більшовиків П'ятакова Георгія, доки зрештою у 1937 р. була перейменована на честь режисера, драматурга, одного з корифеїв українського театру Саксаганського Панаса, чиїм видатним ім'ям вона зветься і сьогодні.
🌆 Сучасна метушлива вулиця Саксаганського має велику історико-культурну цінність, адже вона зберегла цілі квартали ошатних прибуткових будинків епохи “срібного століття” та інших старовинних пам'яток архітектури й мистецтва. Її обирали для проживання відомі лікарі, професори, театральні діячі, а також цілі родини таких видатних українських особистостей як Микола Лисенка, Михайло Старицький та Леся Українка. Тож «...недурно цю вулицю неофіціяльно звали тоді "Українською"» ще наприкінці ХІХ ст. (за спогадами мецената української культури Євгена Чикаленка).
#визначніпамяткикиєва
Київ | Історичний нарис