я була зовсім маленькою, коли мій гардероб почала формувати баба Валя. баба Валя шукала мені мої перші не родинні вишиті сорочки і спадници по селу.ну а баба Слава завжди недовольна тим, шо ми одягаємося "як опудала". баба Слава любить такий стиль: в'язана люрексова майка з декольте золотого кольору, штіблєти, спортивні штáні. верх має бути максимально відкритий і трошечки соблазнітєльний. І НІЯКИХ ХУСТОК. ніякої довжини нижче коліна. ви не монашки, шоб так хадить.ще з шкільних часів ношу сукні усіх своїх бабусь — бо вони красиві і старомодні, а все, що старомодне — не нудне. українські дизайнери — це харашо, канєшно, але бабин шифанєр, прабабина скриня, похоронний вузол і чердак – найлуччіші. [тому баба Слава впевнена, що я не вийду заміж].деякі бабині сукні шилися з тканин, які мали використовуватися як фільтри на шосткинських фабриках. якщо це не перформативно-поетичний акт в текстилі, то ну я не знаю. а синій лабораторний халат баби Валі пережив берлінські демо-оргії. як я хочу додому, чорт.