FinWatch | Інсайдер дій

Сьогодні розглянемо ще один аспект функціонування НБУ під час війни або хто кого має фінансувати.Отже, просте питання - хто має бути гаманцем Уряду під час війни, якщо залишити зовнішю допомогу поза дужками (бо вона сьогодні є, а завтра її немає).Таким гаманцем для Уряду має бути центральний банк країни, в нашому випадку - НБУ.На початку війни, у 2022 році, здебільшого, так і було.Але ситуація кардинально змінилась у 2023-му році. Може так повпливало призначення Андрія Пишного на посаду Голови НБУ чи просто так співпало - судити не берусь.Але у 2023-му році вже не НБУ фінансував державу в особі Мінфіну, а Міністерство фінансів, тобто держава, фінансувала НБУ!Для умов війни це "унікальний випадок", який не має історичних аналогів та навіть віддалено подібних аналогій в інших країнах.Тут НБУ дійсно "вляпався" в історію монетарної політики країни, яка веде виснажливу війну.Отже цифри і лише цифри, жодних оціночних суджень.У 2023 році до загального фонду державного бюджету від НБУ у вигляді прибутку за попередній рік надійшло лише 35,9 млрд грнПри цьому, Мінфін у 2023-му році перерахував НБУ відсотки за військовими облігаціями та іншими видами зобов'язань у розмірі 121 млрд грн.Таким чином, від'ємне сальдо розрахунків НБУ та Мінфіну склало 85,1 млрд грн на користь НБУ.Нічого не нагадує вказана цифра?Всі ці кошти, тобто більше двох мільярдів доларів в еквіваленті були перераховані НБУ на користь банків за депозитними сертифікатами.В 2024-му році НБУ перерахував у державний бюдет знову відносно мізерну суму свого прибутку - лише 38,6 млрд грн, зоча затверджений Радою НБУ прибуток регулятора склав 76,6 млрд.Тобто рівень перерахування прибутку НБУ в державний бюджет склав лише 50%.А загалом, за 2,5 роки війни НБУ перерахував банкам величезну фінансову дотацію у вигляді відсотків за своїми депозитними сертифікатами - 227 млрд грн або майже 5,5 млрд дол в еквіваленті. Фактично мова про скриту емісію грошей на користь банків, хоча емісією Нацбанк у нас любить лякати дітей на ніч.Кому пішли ці кошти, може державним банкам?Візьмемо показник за два роки - 2022 та 2023-й. Банки отримали 174 млрд грн, з них приватні банки - 117,6 млрд грн, а державні - лише 57,1 млрд грн.І це при тому, що державні банки складають в структурі банківської системи України від 55% до 60%, якщо брати за рівнем активів чи пасивів.Тобто займаючи в загальній структурі банківської системи 40% приватні банки та їх акціонери отримали 67% доходів за депозитними сертифікатами Нацбанку, а державні банки з питомою вагою у системі в 60% отримали лише 33% доходів від НБУ.Якась модель Парето, вибачте, Пишного.До речі, за каденції Андрія Пишного прибуток НБУ у 2023 році скоротився на 44% у порівнянні із рівнем прибутку за 2022 рік.В той же час, комерційні банки у 2023 році отримали історично рекордний прибуток у розмірі 83,2 млрд грн (за сім місяців 2024-го вже 83,2 млрд грн).Це означає дуже просту річ: збитки НБУ у вигляді відсотків за депозитними сертифікатами трансформувались у прибуток комбанків за цими ж фінансовими інструментами.Як вам, приватизація прибутків та націоналізація збитків! Схема - дисцилят.І постійно виринає цифра у два мільярди доларів, немов хтось її "намалював".

В Україні запроваджують нову податкову реформу від міністра фінансів Марченка. Основне нововведення — оподаткування імпортних посилок. Якщо законопроєкт, ухвалений 18 липня 2024 року, набуде чинності, посилки від фізосіб вартістю понад 45 євро обкладатимуть ПДВ. Замовлення з іноземних інтернет-магазинів будуть оподатковуватися з нуля євро.Це нововведення викликає занепокоєння, оскільки під час війни посилки стали критично важливими, забезпечуючи українців необхідними товарами. Логістичні компанії, такі як Нова пошта, бачать гуманітарну складову цих відправлень і виступають проти податкових змін.Держава замість спрощення процесів для українців планує підвищити вартість імпорту на 20%, паралельно збільшуючи ставку ПДВ до 24%. Марченко пояснює це боротьбою з "тіньовим" бізнесом, але чи доцільно починати з простих громадян?Також варто замислитися, як митниця зможе контролювати мільйони посилок. Україні бракує ресурсів для такої масштабної адміністрації, що під сумнів ефективність нововведення.

Де Україні знайти гроші без підвищення податків Бюджетну діру в 500 млрд грн, необхідних для оборони країни, уряд хоче закрити, зокрема підвищивши податки. Проте жодним чином уряд не звертає увагу на великий об'єм ресурсу з тіньової економіки.Митниця Загалом контрабанда призводить до втрат державного бюджету приблизно на 300 млрд грн на рік. Із них близько 100-150 млрд грн припадає на неефективну роботу митниці. Підакцизні товариЛише через "сірі" схеми у підакцизних галузях держава втрачає близько 40 млрд гривень на рік. Відповідно до розрахунків фахівців аналітичних центрів, у 2023 році та I кварталі 2024-го спостерігалися різноспрямовані тренди щодо динаміки тіньової частки на ринку підакцизних товарів. У тютюновій галузі спостерігається зростання тіні з 6% у 2020 році до 19% за підсумками 2023 року. Через це минулоріч бюджет втратив у межах 18-20 млрд грн. Гральний бізнесНадходження з грального бізнесу складаються з двох великих частин: податків і ліцензійних зборів. Підрахунки легальних гравців ринку та Центру економічних стратегій свідчать, що за підсумками минулого року в тіні продовжувало залишатися близько 50% грального бізнесу. Тобто через нелегальних букмекерів та онлайн-казино держбюджет втрачає орієнтовно ще 37 млрд грн. Тобто з тіньових надер вітчизняної економіки можна видобути в межах 226-355 млрд грн. Це в рази більше, ніж планується отримати завдяки підвищенню військового збору й інших надходжень від громадян і бізнесу. Прогнозована сума – 121,8 млрд грн. Саме через підняття податків для легальних підприємців, ми можемо зіткнутися із ситуацією збільшення тіньової економіки. Залишаючи тіньовий ринок економіки, держава таким чином запрошує в тінь "білого підприємця".

Чому під час війни багато чиновників і депутатів купують нерухомість і автомобілі, а не навпаки. І до чого тут приватизація.Як ви вже помітили, електронні декларації багатьох публічних осіб приростають активами під час війни.Морально-етичний аспект цього я не обговорюю.Важливо інше - чому вони це роблять?Тому що вигідно. Нерухомість падає в ціні, особливо елітна. Чому ніхто з публічних осіб не продає свого нерухомого майна (ну за винятком тих, хто вирішив телепортуватися під чужими документами)?Відповідь проста - це невигідно і без крайньої потреби ніхто цього робити не буде. А крайньої потреби в цих колах ніколи не буває.Але чому тоді наші чиновники з такою маніакальною наполегливістю хочуть продати залишки ліквідних державних активів під час війни?Під час війни ти ніколи не отримаєш навіть мінімальної ціни мирного часу.Навіщо зараз продавати, наприклад, Об'єднану гірничохімічну компанію за 3,6 млрд грн або менш ніж за 100 млн дол?Це основа майбутньої кластерної моделі економіки і одного з ключових кластерів - титанового.Щодо титану, ефект мультиплікатора (зростання вартості готового товару порівняно із сировиною), один із найбільших - більш ніж 1:100.Навіщо нам віддавати 99 доларів, отримуючи лише один?І хіба 3,6 млрд грн врятують бюджет? Ми витрачаємо до 300 млрд грн на місяць або майже 10 млрд грн на день.Тобто, грошей від приватизації в 3,6 млрд грн вистачить менш ніж на півдня витрат Мінфіну.Може, краще почекати до закінчення війни і не розбазарювати національне надбання.

Причина «проколу» антиросійських санкцій.ЄС забороняє імпорт російської нафти - рекордно зростає імпорт до Європи нафтопродуктів з Індії, Китаю і Туреччини, вироблених з російської нафти, що імпортується в ці країни безпосередньо з Росії.ЄС відмовляється від імпорту російського газу - рекордно зростає імпорт мінеральних добрив, вироблених з російського газу, при чому тут уже безпосередньо поставки йдуть із самої РФ без посередників.Індія імпортує в середньому до 2 млн бар. на день російської нафти, що в кілька разів більше, ніж до війни.При цьому, імпорт нафтопродуктів у ЄС з Індії паралельно зріс порівняно з довоєнним рівнем також удвічі - до 230-240 тис бар на день, що є історичним рекордом.Найбільші імпортери індійських нафтопродуктів до ЄС:Нідерланди, Франція, Румунія, Італія, Іспанія, Німеччина та Бельгія.Виходить парадоксальна ситуація: внаслідок санкцій такі країни, як Індія, Туреччина і Китай, отримали можливість за свої фіатні валюти купувати реальні природні ресурси у вигляді нафти, природного газу тощо.Тобто, одним стрибком заскочили у вищу лігу глобалізму.До цього такою привілегією користувалися лише розвинені країни зі світовими резервними валютами.Тобто, відбулася десакралізація долара і євро, адже раніше тільки за них можна було купити нафту і природний газ.

Як на шкарпетках заробити 50 млн грн доходу? Львівські підприємці з Dodo Socks знайшли відповідьТрійця айтівців зі Львова створили бренд дизайнерських шкарпеток Dodo Socks, який став вдалим прикладом маркетингу соціального впливу. За минулий рік бренд згенерував майже 50 млн грн доходу, 20% якого перерахував на допомогу ЗСУ.Як все починалося?У 2015 році львів’яни Марта Турецька, 38, та Андрій Плясун, 40, працювали у ІТ-компанії DevCom.Якось вони купували шкарпетки для українських воїнів в АТО та познайомилися з директором львівської фабрики. Розглядаючи тисячі одноманітних чорних шкарпеток, у друзів з’явилася ідея пошити кілька кольорових пар. Їх здебільшого подарували друзям і роздали колегам, від яких отримали позитивні відгуки.У вересні 2022 року директор Центру стратегічних комунікацій НАТО Яніс Сартс на конференцію у Варшаві прийшов у шкарпетках із написом «Топчу русню». Фото підхопили ЗМІ і соцмережі, а пропагандистські канали назвали шкарпетки русофобськими, що зіграло тільки на користь бренду.