Сьогодні розглянемо ще один аспект функціонування НБУ під час війни або хто кого має фінансувати. Отже, просте питання - хто має бути гаманцем Уряду під час війни, якщо залишити зовнішю допомогу поза дужками (бо вона сьогодні є, а завтра її немає). Таким гаманцем для Уряду має бути центральний банк країни, в нашому випадку - НБУ. На початку війни, у 2022 році, здебільшого, так і було. Але ситуація кардинально змінилась у 2023-му році. Може так повпливало призначення Андрія Пишного на посаду Голови НБУ чи просто так співпало - судити не берусь. Але у 2023-му році вже не НБУ фінансував державу в особі Мінфіну, а Міністерство фінансів, тобто держава, фінансувала НБУ! Для умов війни це "унікальний випадок", який не має історичних аналогів та навіть віддалено подібних аналогій в інших країнах. Тут НБУ дійсно "вляпався" в історію монетарної політики країни, яка веде виснажливу війну. Отже цифри і лише цифри, жодних оціночних суджень. У 2023 році до загального фонду державного бюджету від НБУ у вигляді прибутку за попередній рік надійшло лише 35,9 млрд грнПри цьому, Мінфін у 2023-му році перерахував НБУ відсотки за військовими облігаціями та іншими видами зобов'язань у розмірі 121 млрд грн. Таким чином, від'ємне сальдо розрахунків НБУ та Мінфіну склало 85,1 млрд грн на користь НБУ. Нічого не нагадує вказана цифра? Всі ці кошти, тобто більше двох мільярдів доларів в еквіваленті були перераховані НБУ на користь банків за депозитними сертифікатами. В 2024-му році НБУ перерахував у державний бюдет знову відносно мізерну суму свого прибутку - лише 38,6 млрд грн, зоча затверджений Радою НБУ прибуток регулятора склав 76,6 млрд. Тобто рівень перерахування прибутку НБУ в державний бюджет склав лише 50%. А загалом, за 2,5 роки війни НБУ перерахував банкам величезну фінансову дотацію у вигляді відсотків за своїми депозитними сертифікатами - 227 млрд грн або майже 5,5 млрд дол в еквіваленті. Фактично мова про скриту емісію грошей на користь банків, хоча емісією Нацбанк у нас любить лякати дітей на ніч. Кому пішли ці кошти, може державним банкам? Візьмемо показник за два роки - 2022 та 2023-й. Банки отримали 174 млрд грн, з них приватні банки - 117,6 млрд грн, а державні - лише 57,1 млрд грн. І це при тому, що державні банки складають в структурі банківської системи України від 55% до 60%, якщо брати за рівнем активів чи пасивів. Тобто займаючи в загальній структурі банківської системи 40% приватні банки та їх акціонери отримали 67% доходів за депозитними сертифікатами Нацбанку, а державні банки з питомою вагою у системі в 60% отримали лише 33% доходів від НБУ. Якась модель Парето, вибачте, Пишного. До речі, за каденції Андрія Пишного прибуток НБУ у 2023 році скоротився на 44% у порівнянні із рівнем прибутку за 2022 рік. В той же час, комерційні банки у 2023 році отримали історично рекордний прибуток у розмірі 83,2 млрд грн (за сім місяців 2024-го вже 83,2 млрд грн). Це означає дуже просту річ: збитки НБУ у вигляді відсотків за депозитними сертифікатами трансформувались у прибуток комбанків за цими ж фінансовими інструментами. Як вам, приватизація прибутків та націоналізація збитків! Схема - дисцилят. І постійно виринає цифра у два мільярди доларів, немов хтось її "намалював".