Сценарії розвиткуПісля війни Україні потрібно реанімувати власний промисловий потенціал. І тут є варіанти.Для виходу на точку умовної Туреччини потрібна комплексна реновація промислового ядра. Для умовної Польщі — структурне розширення лінійки виробленої продукції та диверсифікація ринку праці. Для умовної Південної Кореї — інновації.Турецька модель передбачає застосування державних стимулів, польська — залучення масштабного зовнішнього фінансування, корейська — максимізацію внутрішнього інвестування у рамках державно-приватного партнерства.Саме в цьому контексті і народжуються три сценарії для України в рамках інституційної моделі Аджемоглу, Робінсона і Джонсона.Інклюзивний шлях розвитку для максимального залучення зовнішніх інвестицій та власного суспільства в базові економічні процеси та модель ринкової гри.Підвищення ефективності власних екстрактивних інституцій та потенціалу великого бізнесу для проведення нової індустріалізації. Умовно, це балансування між польською та південнокорейською моделями .Розбудова екстракційних інститутів з акцентом на експорт сировини з одночасним вивезенням капіталу з країни (небажаний варіант). Але для такого сценарію доведеться суттєво скоротити чисельність населення шляхом експорту не лише сировини та капіталу, але й трудових ресурсів, адже сировинна модель економіки не потребує численного населення  (згадаємо приклад Монголії).Отже, ми описали базові стратегії для України в рамках концепції цьогорічних нобелівських лауреатів.