Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - FinWatch | Інсайдер дій
Додано 13 чер 2023

FinWatch | Інсайдер дій

@finwatch
Кількість підписників: 170
Фото: 2,230
Відео: 237
Посилання: 367
Опис:
Економіка, бізнес, фінанси та тенденції Написати нам: https://t.me/finwatch?direct

👥 Кількість підписників

170
Середній/День:: 0
Середній/Тиждень:: 0
Середній/Місяць:: -3

👁️ Середній перегляд на повідомлення

30
Середній/День:: 22
Середній/Тиждень:: 28
ERR: 17.65%

📊 Кількість повідомлень на день

0.4
Останній день: 0
Середнє за тиждень: 0
Середнє за день: 0.4

Історія змін назви

FinWatch | Інсайдер дій 2025-12-06
FinWatch | Суть вирішує 2025-12-03
FinWatch | Інсайди росту 2025-12-01
Розуміти, щоб діяти 2023-07-03
Financial Digest 2023-06-27
Гроші & бізнес 2023-06-13

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2023-06-13

Стіна

Статистика telegram каналу

Боргова петля України: ціна виживанняАбсолютний рекорд. Держборг досяг 6,6 трлн грн ($172,7 млрд). З початку повномасштабного вторгнення він зріс удвічі.Критична межа. Відношення боргу до ВВП наближається до 100%. Це рівень, що загрожує фінансовій стабільності держави навіть у мирний час.Трильйон на виплати. У 2024 році на погашення та обслуговування боргів піде понад 1 трлн грн. Для порівняння: це більше, ніж усі доходи бюджету від митниці та майже стільки ж, скільки країна витрачає на зарплати військовим.Ілюзія "хороших" боргів. Близько 70% боргу – зовнішній, переважно пільговий. Але пільгові періоди закінчаться. Після 2027 року на Україну чекає "боргова стіна" – різке зростання виплат.Загроза дефолту. Ключовий виклик – реструктуризація комерційного боргу ($20 млрд за єврооблігаціями). Україні загрожує технічний дефолт, що закриє доступ до зовнішніх ринків капіталу.Абсолютна залежність. Власні податки України ледве покривають військові потреби. Всі соціальні видатки, зарплати бюджетникам та виплати за боргами фінансуються виключно за рахунок нових позик.
Військовий бюджет 2025: Де Україна знайде $120 млрд на війну?Україні потрібно щонайменше $120 млрд на оборону, заявляє Денис Шмигаль, аби зрівнятися з нинішніми видатками РФ. Нині прямий український бюджет — близько $60 млрд, але його доповнює безоплатна допомога США та Європи. У 2024-му вона сягнула приблизно $50 млрд, тож сукупні оборонні витрати — близько $110 млрд і можуть зрости до кінця року.Попереду дві ключові проблеми. По-перше, війна увійшла в еру дронів, насамперед FPV. Їх виробляють зі здебільшого китайських комплектуючих, які ніхто Україні безкоштовно не віддасть. Отже, потрібні більші внутрішні видатки на закупівлю компонентів і розгортання виробництва дронів та ракет.По-друге, зростає невизначеність зовнішнього фінансування. Поточні поставки спираються на раніше ухвалені пакети США; далі безоплатну допомогу можуть замінити закупівлі європейців. В ЄС обговорюють використання заморожених російських активів, але рішень немає. Здатність ЄС і Британії профінансувати необхідний ривок лишається під питанням. У Києві говорять про дефіцит від $10 млрд. Внутрішні резерви мізерні: фронт і “зони ураження” гасять економічну активність. Додатковий виклик — зростання дальності ударів дронів: розширюються зони ураження, вимирає економічна активність у прифронтових містах, падають надходження. Інструмент девальвації лишається, та його межі визначає імпортозалежність і масштаб нестачі.
Україна на межі стагфляції та економічного крахуОсінь 2025 року віщує Україні економічні бурі. Війна триває, а економіка балансує на межі стагфляції – поєднання стагнації та інфляції. Чи втримаємося? Розглянемо факти.ВВП ледве зростає: 0,9% у Q1 2025, 0,6% у Q2, що на 23% нижче рівня 2021 року ($199,8 млрд). Прогноз на рік – 2,7% зростання (Мінекономіки), але це лише 79,2% довоєнного ВВП. Промисловість у занепаді: металургія впала на 8%, видобуток – на 4,2%, сільське господарство – на 3,7% через погодні втрати. Експорт зерна скоротився на 24% ($3,5 млрд). Машинобудування (+7,4%) та електроенергетика (+6,8%) зростають завдяки оборонним замовленням, але цього замало.Торгівельний дефіцит б’є рекорди: за січень-липень – $24,5 млрд, прогноз на рік – $52,2 млрд. Експорт впав на 5%, імпорт енергообладнання зріс на 68% (+$4,4 млрд). Міжнародні резерви НБУ скоротилися на $20,7 млрд за сім місяців, у липні продано $3,457 млрд валюти. Покриття імпорту – лише 4,7 місяці, критичний мінімум.Держборг досяг 100% ВВП ($185 млрд), з них $139 млрд – зовнішні. Бюджетний дефіцит – 30% доходів, 60% фінансується іноземною допомогою ($22,51 млрд за сім місяців). ЄС урізав транші на €1,5 млрд через невиконання реформ. Інфляція прискорюється: 14,1% у липні, прогноз НБУ – 10% до кінця року, але реалії гірші. Ключова ставка НБУ – 15,5%, але гривневі депозити падають на 12%, доларизація зростає до 45%.Стагфляція очевидна: зростання цін (14,1%) поєднується з економічним спадом (0,6% у Q2). Безробіття – 26%, трудові мігранти (6 млн) не повертаються. Без західної допомоги ($38,4 млрд у 2024, прогноз – спад на 25-50%) резерви впадуть нижче $24 млрд за 9-18 місяців, загрожуючи валютною кризою та гіперінфляцією (потенційно 50%+).Шанс на порятунок: плаваючий курс, реструктуризація боргу ($15 млрд списання), інвестиції в промисловість ($6,6 млрд для металургії). Україна стоїть на роздоріжжі. Реформи та підтримка союзників – єдиний шлях уникнути колапсу. Час рішучих дій!
На цьому еволюційному етапі системно зламати корупцію в Україні практично неможливоСтворені НАБУ, САП, НАЗК і ВАКС. ВАКС із 2019 року виніс понад сто вироків, переважно щодо середньої ланки; справи топ‑рівня рідко завершуються конфіскаціями.Кримінальний процес сприяє затягуванню. Ст. 182 КПК дозволяє заставу: для особливо тяжких злочинів верхня межа — 3000 прожиткових мінімумів (≈9 млн грн у 2024 році), у винятках — вище. Підозрювані виходять під заставу й роками оскаржують слідство.Працює парадокс «чим більше крадеш — тим менше шансів сісти» не як норма закону, а як наслідок масштабу: великі епізоди — десятки експертиз, міжнародні запити й тисячі сторінок, що розбивається відводами й апеляціями. Паралельно діють строки давності (ст. 49 КК: 10–15 років для тяжких та особливо тяжких). Реформи часто «для галочки»: у 2022 е‑декларування призупинили, у 2023 відновили, але реєстр спершу закрили; частина воєнних закупівель засекречена. За цих правил корупцію нині можна лише стримувати, але не перемогти.
Як ЗМІ маніпулюють вами і формуюють неправильне бачення світу. Сьогодні WallStreetJournal із захопленняим написали:"ЄС просуває історичну торговельну угоду з країнами Південної Америки на тлі напруженості зі СШАУ разі схвалення, ця угода створить найбільшу для ЄС зону вільної торгівлі, що охопить понад 700 мільйонів споживачів та відкриє європейським компаніям експортні можливості на мільярди євро."Теперь порівнюємо економіки США та Південної Америки та зрозуміємо абсурд заголовку про історичну угоду:- США: ВВП ≈ $28 трлн (2024), найбільший споживчий ринок світу, високий рівень доходів.- Південна Америка (вся): ВВП ≈ $4,5–5 трлн, середній дохід значно нижчий, нерівномірний розподіл між країнами (Бразилія ≈ половина економіки континенту).Структура торгівлі з ЄС- США – ЄС: в основному високотехнологічна продукція, інвестиції, фінансові послуги, фармацевтика, автомобілі, літаки.- Південна Америка – ЄС: здебільшого сировина (соя, кава, м’ясо, руда, нафта), а ЄС експортує машини, обладнання, фармацевтику, автомобілі.Південна Америка може стати важливим додатковим партнером для ЄС у постачанні сировини, енергії та певних ринків збуту, але не здатна замінити США як головного торгово-економічного союзника. Максимум — часткова диверсифікація, а не повна альтернатива.
Україна нарощує імпорт нафтопродуктів з Індії, повідомляється в аналітичному випуску «НафтоРинок Daily Fuels&LPG».За даними дослідження, паливо індійського походження здебільшого надходило в країну через Румунію танкерними поставками по Дунаю.Середньодобовий обсяг імпорту індійського дизельного палива в липні склав 15,5% від загального місячного поховання. Це найбільший показник серед усіх країн-постачальників.Значна частина індійських нафтопродуктів виробляється з російської нафти. Раніше на Заході неодноразово звинувачували Індію, що вона «наживається» на закупівлях нафти в РФ і перепродажу виготовлених з неї нафтопродуктів. І закликали припинити цю практику.Крім того, як випливає зі статистики, другий за величиною постачальник дизеля в Україну - Словаччина. Переважна частина нафти, яку там переробляють, це російська, що надходить нафтопроводом «Дружба», який регулярно атакують ЗСУ.Серед найбільших постачальників дизельного палива і Туреччина, яка також активно закуповує російську нафту.
«Заморозка» чи «вічна війна»: як США бачать війну та майбутнє УкраїниЗ погляду Вашингтона, війна в Україні триває понад десятиліття й може затягнутися ще на стільки ж. За цей час Китай наростить потугу й відірветься безповоротно. Кожен додатковий рік — це сотні мільярдів, які США не вкладають у реіндустріалізацію та стримування Пекіна. Повна ставка на перелом в Україні означала б ризик ядерної ескалації й парадоксальне посилення Китаю, тоді як РФ не є для Америки ані головним суперником, ані прямою воєнною загрозою. У трикутнику США—РФ—Китай виграє той, хто зостається «третім зайвим»; нині це Пекін.Звідси схильність США виходити з затяжних війн: Корея, В’єтнам, Ірак, Афганістан. Наслідки різні: катастрофа Південного В’єтнаму; процвітання Південної Кореї під американською парасолькою; Тайвань без баз, але з «замороженим» статусом. Досвід дає два чинники успіху: 1) безпека; 2) здатність еліт виконати «домашнє завдання» розвитку — і саме другий вирішальний. Формат «заморозки» сам по собі мало впливає на траєкторію: іспит на власну модель доведеться складати все одно — у разі заморозки раніше, у разі «вічної війни» пізніше. Для України це означає: гарантії безпеки потрібні, але ключ — у внутрішній спроможності модернізуватися й об’єднати еліти навколо чіткої стратегії.
Рекордний дефіцит торгівельного балансу: чому Україна втрачає валюту і наближається до економічної кризиВ Україні зафіксовано рекордне погіршення торговельного балансу. За перші шість місяців 2025 року імпорт товарів склав 38,8 млрд доларів, тоді як експорт — лише 20 млрд, свідчать дані Державної митної служби. Таким чином, дефіцит за півроку сягнув мінус 18,3 млрд доларів. Якщо тенденція збережеться, річний показник може перевищити 36,6 млрд, а з урахуванням послуг — до 50,5 млрд, вважають економісти. МВФ прогнозує 46,5 млрд, Нацбанк — рекордні 52,2 млрд. Це майже вдвічі більше, ніж торік, і близько 25% ВВП — безпрецедентно навіть за часів війни.Така "діра" в балансі означає витік валюти з країни, що загрожує катастрофою для економіки: різка девальвація гривні, зростання інфляції та уповільнення ВВП аж до негативних значень. Поки ситуацію пом'якшує міжнародна допомога, але її зменшення призведе до швидких наслідків. Золотовалютні резерви НБУ — 43 млрд доларів — вичерпаються за рік без підтримки.Головні причини дефіциту:- Зростання військових закупівель, зокрема комплектуючих для дронів з Китаю (понад 20% імпорту). Більше дронів — більше імпорту валюти.- Припинення транзиту російського газу, що обвалило експорт послуг, та різке зростання імпорту газу.- Імпорт коксівного вугілля через зупинку шахтоуправління "Покровське" — єдиної в Україні.- Падіння експорту металургії та агросектора через проблеми з виробництвом, логістикою та скасування "торговельного безвізу" з ЄС.- Зростання імпорту авто перед скасуванням пільг з 1 січня 2026 року.Останній фактор тимчасовий, решта — системні та посилюються війною. Імпорт зріс на 5 млрд порівняно з 2024-м: Китай (8,2 млрд), Польща (3,5 млрд), Німеччина (3,2 млрд). Основні категорії: машини та транспорт (14,8 млрд, включно з військовими), хімія (6,2 млрд), енергетика (4,9 млрд).Експорт зріс мінімально — до 20 млрд (з 19,5 млрд). Головні покупці: Польща (2,4 млрд), Туреччина (1,7 млрд), Італія (1,2 млрд). Категорії: продовольство (11,2 млрд, мінус 9%), метали (2,3 млрд), машини (1,9 млрд). Агроекспорт в ЄС впав на 14%, в Азію — на 10% через квоти та конкуренцію. Металургія страждає від дефіциту вугілля, високих тарифів та браку кадрів.Дефіцит послуг також зростає: експорт впав на 10% через логістику та відсутність газового транзиту (мінус 800 млн доларів).Експерти попереджають: без допомоги долар може сягнути 60-70 грн. НБУ утримує курс за рахунок резервів, але це шкодить промисловості. ВВП зріс на 1,6% у II кварталі, але прогноз знижено до 2,1%. Проблеми в агро, видобутку та переробці посилюються війною.Погіршення економіки — аргумент за швидким миром, який зменшить витрати, оживить торгівлю та інвестиції.
На 1 серпня Україна накопичила в підземних сховищах 5,1 млрд куб. м природного газу, який може бути піднятий найближчої зими (так званий вільний газ).Це становить близько 17% від їхньої місткості та суттєво менше за потреби країни на опалювальний сезон. Для порівняння, європейські підземні сховища на сьогодні заповнені на 65–70% місткості.На початку минулого опалювального сезону запаси газу в Україні становили 13–13,2 млрд кубів, з яких вільного газу було 8,4 мільярда.Таким чином, за збереження нинішніх темпів закачування (а в липні до ПСГ було закачано 1,7 млрд кубів) Україна теоретично може вийти на рівень запасів минулого року.Проте навіть цей рівень може виявитися недостатнім, адже торік споживання газу було аномально низьким через посуху, що тривала всю осінь і призвела до відсутності попиту з боку елеваторів та інших агропереробників, які зазвичай споживають до 1,5 млрд кубів на сушіння зернових.Ще однією проблемою є критичний дефіцит коштів у «Нафтогазу», який нещодавно отримав кредити від Укргазбанку та ПриватБанку на суму 9,4 млрд гривень, чого вистачає лише на закупівлю 400 млн кубів газу з загальної потреби у 3,4 мільярда.
НБУ погіршив прогнози: інфляція зросте до 9,7%, а ВВП сповільнитьсяНаціональний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5% річних, але водночас суттєво погіршив ключові макропрогнози на 2025 рік. Прогноз інфляції підвищено з 8,7% до 9,7%, а очікування зростання ВВП знижено з 3,1% до 2,1%.За словами голови НБУ Андрія Пишного, хоча в червні інфляція вперше за рік сповільнилася (з 15,9% у травні до 14,3%), цей показник виявився гіршим за очікування. Регулятор прогнозує тимчасове зростання інфляції вже в липні. Причинами перегляду стали втрати від війни, зростання витрат бізнесу та гірший прогноз врожаїв. Довгострокова ціль НБУ — сповільнення інфляції до 6,6% у 2026 році та 5% у 2027-му.Важливим фактором стабільності залишається міжнародна допомога. У 2025 році Україна очікує отримати близько $54 млрд ($24 млрд уже надійшло). Базовий сценарій НБУ передбачає надходження ще $35 млрд у 2026 році та $30 млрд у 2027-му.Основними ризиками для економіки залишаються перебіг війни та недостатність фінансування. Також серед загроз: пошкодження інфраструктури, дефіцит робочої сили та гірший, ніж очікувалося, врожай. Через ці фактори НБУ допускає збереження облікової ставки на рівні 15,5% до кінця року.