Чому під час війни багато чиновників і депутатів купують нерухомість і автомобілі, а не навпаки. І до чого тут приватизація.Як ви вже помітили, електронні декларації багатьох публічних осіб приростають активами під час війни.Морально-етичний аспект цього я не обговорюю.Важливо інше - чому вони це роблять?Тому що вигідно. Нерухомість падає в ціні, особливо елітна. Чому ніхто з публічних осіб не продає свого нерухомого майна (ну за винятком тих, хто вирішив телепортуватися під чужими документами)?Відповідь проста - це невигідно і без крайньої потреби ніхто цього робити не буде. А крайньої потреби в цих колах ніколи не буває.Але чому тоді наші чиновники з такою маніакальною наполегливістю хочуть продати залишки ліквідних державних активів під час війни?Під час війни ти ніколи не отримаєш навіть мінімальної ціни мирного часу.Навіщо зараз продавати, наприклад, Об'єднану гірничохімічну компанію за 3,6 млрд грн або менш ніж за 100 млн дол?Це основа майбутньої кластерної моделі економіки і одного з ключових кластерів - титанового.Щодо титану, ефект мультиплікатора (зростання вартості готового товару порівняно із сировиною), один із найбільших - більш ніж 1:100.Навіщо нам віддавати 99 доларів, отримуючи лише один?І хіба 3,6 млрд грн врятують бюджет? Ми витрачаємо до 300 млрд грн на місяць або майже 10 млрд грн на день.Тобто, грошей від приватизації в 3,6 млрд грн вистачить менш ніж на півдня витрат Мінфіну.Може, краще почекати до закінчення війни і не розбазарювати національне надбання.