Печера Дракона

​​Росіян обрадували - їхні доходи зазнають падіння. Заступник голови російської держдуми Каплан Панеш заявив журналістам, що реальні прибутки росіян у 2026 р. впадуть у 4-8 разів. Мовляв, "уповільнення зростання доходів відповідає загальному завданню стримування інфляції". У перекладі з рос-чиновницької на людську це означає, що народу-богоносцю доведеться повернутися у лихі 90-і, бо інакше як прийде інфляція! А за нею - українці... Те, що новину оголосив дрібний чиновник - не диво, в Росії завжди так. Пуйло оголосить про масштабну перемогу над інфляцією, бо якби не пуйло, інфляція була б взагалв захмарна. Як завжди. Нічого дивного. Я писав, що дефіцит бюджету Росії наприкінці року злетить до небес і час коли його відчує кожен росіянин - не за горами. Тепер про це кажуть самі російські чиновники. В інтерв'ю. І так. Спеціально для нитиків. Я знаю, що в нас ситуація не краща. Я знаю, що наша економиці також в розвалі. Але в нашого розвалу існує конкретний винуватець - Москва. А війна яку ми ведемо, не лишає нам вибору. Ми або збережемося як держава, або ні. І я вважав і вважаю, що війну завершить не Трамп з 28 пунктами. Війну завершить обвал російської економіки. До цього обвалу ми рухаємося хай повільно, але неухильно.

​​Одним словом, доба зелені добігає кінця. Якби вибори до Верховної ради відбулися зараз, найбільше голосів взяли б потенційна партія генерала Залужного і "Європейська Солідарність" Петра Порошенка. Партія Зеленського аж на четвертому місці. Ба-більше, фракцій Залужного і Порошенка цілком вистачає на формування парламентської коаліції. Щось мені підказує що альянс Залужного і Порошенка цілковито реальний. І от саме тому біситься ЗЕботва - розуміють бідаки що їхній час добіга кінця і що доведеться багато за що відповідати. Перебування в опозиції, знаєте, завжди на користь і політикам, і їхнім прибічникам. Особливо - в опозиції до влади штибу Зеленського-Єрмака-Татарова. Багато досвіду здобуто... Багато висновків зроблено... Багато типів показали своє істинне рило... Все ще попереду. І так, не плутайте довіру до президента воюючої країни з довірою до Володимира Зеленського особисто. Коли відбудуться вибори - ми побачимо дуже багато цікавого. Звісно, це станпться коли вибори призначить Верховна рада - і тільки так. До речі, Зеленський вже заговорив про вибори до закінчення війни. Все може бути. Для довідки. Якщо ви збираєтеся в моїх коментах нити і сіяти зневіру - не дивуйтеся що опинитеся в бані. Я нікого обнадіювати і переконувати не збираюся. Панікерів - розстрілюють.

​​У той час коли Зеленський знімав відео на околиці Куп'янська, ворог просунувся до Запоріжжя... Я не буду заперечувати очевидне. Так, те що Зеленський записав відео на околиці Куп'янська - це дуже сильний крок. Я не буду уточнювати, що ніколи в житті ми б не побачили Зеленського біля Куп'янська, якби йому не треба було терміново виправляти свій рейтинг після Міндіч-гейту. А це, у свою чергу сталося тому, що в Україні все ще існують незалежні від ОПУ НАБУ і САП, тому що проти спроби обмежити незалежність НАБУ люди виходили на протести, і тому що в Україні все ще існує опозиція, яку владі не вдалося приборкати. Якби не все це - ніколи б ми не побачили Зеленського в зоні дії російських ФПВ, а Міндіч і Галущенко продовжували б мутити схеми. Проте. Все це сталося. І в російської пропаганди запалало. Ще б пак, армія Росії і особисто пуйло вже кілька разів відзвітували про взяття Куп'янська, а тут... І так. Зеленський правду сказав, успіхи ЗСУ на фронті посилюють позицію дипломатів на переговорах. Очевидно, своє відео Зеленський писав в тому числі для Трампа. Аби наочно продемонструвати - бреше йому пуйло. Проте. У той самий час, коли ЗЕ провів свій успішний перфоманс під Куп'янськом, ворог зміг відсунути позиції ЗСУ на три кілометри і ше більш наблизитися до Запоріжжя. Фронт нині проходить по околицях Степногірська та села Приморське. В самому Приморському ідуть бої з просочившимися групами противника. Пишу все це - і руки тремтять. Я дуже гарно знаю ті місця, в Приморському дача моїх батьків. І от я маю питання. Зеленський гарно провів інформаційну операцію біля Куп'янська. Але що він заспіває якщо ворог прорветься до обласного центру? Сподіваюся в ОПУ розуміють різницю між Куп'янськом та Запоріжжям - промисловим містом ще й центром області? Як там? Дії ЗСУ посилюють позиції дипломатів?

​​Цікаве явище я спостерігаю останнім часом. Зеленський демонструє просто дива гнучкості у дипломатії. Здається ще трошки - і Зеленський опанує мистецтво Кравчука прослизати між крапельками. Що в цьому дивного? Та те, що нещодавно шанувальники ЗЕ вихваляли преЗЕдента за категорично протилежну поведінку! Поглянемо зараз. Трамп вимагає замирення з Москвою? Зеленський заявляє що він "За!" і починає нудити, з очевидною метою тягнути час. Трамп заявляє що Україні потрібні вибори? Зеленський заявляє що він готовий - якщо Штати убезпечать процес проведення виборів. На кожну заяву Трампа Зеленський відповідає гнучко і хитро - погоджується на словах і зразу ж ставить Трампа в незручне становище. Замилуєшся! Прямо таки герцог Талейран, князь Меттерніх і граф Піпер в одній особі! Зеленський дивовижно прогинається і викручується... І отут кортить заволати: "Стоп!" Якщо отак поводитися - норма, тоді що то було в Овальному кабінеті? Як же "зате не прогнувся!"?? Яку поведінку шанувальники ЗЕ вважають правильною для головного "слуги народу"? Політичне прогинання за потреби, чи "не прогнувся і показав характер"? А це ж категорично протилежні форми поведінки! Особисто я вважаю, що політик не має права дбати про гарненькі пози - він має дбати про добробут своєї країни. Треба - мусить прогинатися, як... власне як Зеленський зараз! Бо якщо в Овальному кабінеті Зеленський поводився як треба - де обурення шанувальників ЗЕ нинішньою поведінкою Зеленського? Бо це зараз ми знаємо, що тоді все минулося. У першу чергу тому, що нас підтримали всі керівники найбільш впливових країн Європи (хоча, я особисто переконаний - Зеленський тому й бикував в Овальному кабінеті, бо здобув схвалення Європи і знав - підтримають). А що було б якби не підтримали? Ви розумієте, що увечері після бикування Зеленського в Овальному кабінеті доля України висіла на волосині? Згадайте як Маркарова ховала обличчя під камерами! Ми того ж дня могли втратити геть чисто всю підтримку з боку США і... що б ми тоді робили? Я й тоді казав, що для Зеленського розумно було б поводитися так, як він поводиться зараз, тобто посміхатися, юлити, виктучуватися, вивертатися - і досягати потрібної мети. Бо саме так поводилися всі стовпи світової дипломатії, коли їхні країни перебували в скрутному становищі. Саме така поведінка приносила успіх, а не видовищне бикування на камеру. Але ж нам тоді горлали "зате не прогнувся, а хто незадоволений поведінкою Зеленського той не патріот". Було? То маю питання до шанувальників ЗЕ - коли саме вони були праві? Коли тоді вихваляли ЗЕ, чи коли вони вихваляють його зараз за поведінку ущент протилежну Овально-кабінетівській? Відповідь, на мою думку, проста. Шанувальникам ЗЕ взагалі до лампочки як поводиться Зеленський - для них він завжди правий, а як не правий то дивися пункт перший. Якби Зеленський обхезався на очах іноземних дипломатів - шанувальники ЗЕ й тоді заволали б: "Як потужно!" От саме тому шанувальників ЗЕ я часто називаю коротко - ЗЕкта. Бо існує різниця між підтримкою і сліпим обожнюванням.

​​ПРОБЛЕМИ НАВКОЛО ТЦКНа Львівщині - другий напад на військовослужбовця ТЦК. Перший, нагадаю, завершився загибеллю військовслужбовця і ветерана російсько-української війни. Знаєте, я попри все спокійно скрізь ношу однострій ЗСУ і ніколи не вішав на машину наліпку "не ТЦК", бо вважаю таке поводження огидним для українського вояка. Навпаки на моїй машині - патч ЗСУ. І з приводу нападів на військовослужбовців ТЦК я сказати можу таке. Багато написано, що в ТЦК служить чимало ветеранів російсько-української війни і учасників бойових дій. Це правда. Існує багато військових, яким за станом здоров'я зоборонено брати участь у боях і їх списують у тилові підрозділи. У т ч - до ТЦК. Проте. З мого власного досвіду, ТЦК вважається найбільш паршивим місцем служби з усіх існуючих. Мене зводила доля із сержантами, яких направили служити до ТЦК після поранення, але вони через скандал добилися переведення в підрозділи логістики, або до навчальних центрів. І причини - такі.Основна - це атмосфера ненависті і зневаги, яку навколо ТЦК створили наші любимі демократичні ЗМІ. Бог з ними, з московськими блазнями на кшталт Луганського та Олешка, у них робота така - з-за кордону працювати проти України. Я не маю часу дивитися телебачення, тому новини дивлюся в інтернеті. І от регулярно я бачу скандали пов'язані з ТЦК на каналах... які виславлють чинну зелену владу і паплюжать опозицію. Правда цікаво?Додайте до цього, що служба у ТЦК, то ще те пекло. Там шалено бракує людей - і тому працювати доводиться на межі людських можливостей. Військовслужбовці ТЦК часто місяцями не бачать вихідних і роками не ходять у відпустки. Обіцяне Зеленським "реформування ТЦК" після відомої історії з хабарями, обернулося масштабним зривом роботи ТЦК. ТЦК створено жахливий імідж і зі служби у ТЦК військові просто розбігаються. За таких умов дивно не те, що напади на військових ТЦК сталися - дивно що вони сталися лише на четвертому році війни. І отут є друга сторона проблеми. Після убивства військовослужбовця ТЦК Юрія Бондаренка мою стрічку заполонили дописи військових, суть яких можна звести до тези - військові образилися на цивільних за те що цивільні уникають мобілізації замість носити військових на руках як у перші місяці після вторгнення. От мене справді дивує позиція багатьох військових, мовляв: "Ми за них кров проливаємо - а вони невдячні!" Кортить запитати бойових побратимів - ви давно переселилися до країни рожевих поні? Ви не в курсі, що країни де мобілізація була популярна, в історії не існувало? Мобілізація - це завжди примушення. Добровольців ладних воювати навіть у наскрізь мілітаризованих суспільствах, завжди була меншість. У нашому - й поготів. Що на військових почнуть незадоволено коситися і бурчати що ми заважаємо жити, я знав ще у 2014 р. Гарно читав історію, знаєте. Поглянемо тверезо.Напади на військовослужбовців ТЦК - кримінальний злочин. Убивство - й поготів. Покарання за ці злочини передбачені Кримінальним кодексом. Військові мусять вимагати аби злочинці були покарані за всією суворістю закону. Військові ЦЬОГО вимагають? Чи вони тільки плачуться що їх цивільні не люблять? Далі. Мені очевидно - чинна влада силиться звалити мобілізацію виключно на військових, з очевидною метою - аби згодом саме військових звинуватити в перегинах мобілізації. Чому я так думаю? Бо мобілізацію здійснювати мусить місцева влада разом з МВС. А по факту всю чорну роботу звалили на ТЦК за повної байдужості центральної влади. Це явно робиться свідомо, з прицілом на майбутні вибори. Військові мусять вимагати аби держава включилася нарешті у процес мобілізації. Треба називати речі своїми іменами і дати зрозуміти тиловим чиновникам і правлячій владі - відсидітися за спинами солдатів не вийде. Натомість - плач "нас цивільні не люблять". І все по старому. І напади на військових ТЦК триватимуть. Державні установи благополучно згрузили мобілізацію на плечі військових - і їх же звинуватили у проблемах. Це корінь проблеми. Все решта - наслідки.

​​І знову на фронт вирушила допомога від "Справи громад" та Фонду Петра Порошенка. Як завжди - всього по трошки. Трошки одного, трошки другого... У той час як влада виділяє 9 мільярдів державних (тобтто наших) грошей на ремонт дороги до Буковелю, ми всі, разом з Петром Порошенко виділяємо свої кошти для ЗСУ. Бо так - правильно. Разом виходить дуже таки немаленька сума. Судіть самі. - вантажівка DAF YA - броньований евакуаційний Land Rover - 4 мобільні пилорами - аби бійці були з дровами- 6 прально-душових комплексів - 9 комплексів купольного РЕБу - для захисту від ворожих дронів- 725 FPV-дронів різних модифікацій - 88 зарядних станцій - 71 інверторний генератор - 25 детекторів дронів «Аспірин 2.0» - 108 шин на пікапи - 18 Starlink І ще багато різних електронних гаджетів та пристроїв для різних задач. Разом - біля 40 мільйонів грн. для 20 підрозділів. І все це надали ви. Бо це ваша допомога фронту. Ваша, ваша, і ваша, Петра Порошенка, і ваша звісно. Всі ми знаємо як якісно допомагає фронту "Справа громад" і тому обираємо допомагати фронту разом з нею. Пишайтеся! І приєднуйтеся! ТІЛЬКИ ДЛЯ ПРИВАТ 245169330539480845(Антоніна Бузіло)Для ІНШИХ банків:5375411218951692(Антоніна Бузіло)За посиланням:https://send.monobank.ua/jar/5QZhma2F8kРеквізити 💳

​​От що мене реально дістає, так це ниття у ЗМІ про демографічну катастрофу, яка, мовляв насувається на Україну. Уявляєте який жах?! В Україні населення під час війни впало від 42 до 36 мільйонів! А до 2050 року впаде до 25 мільйонів! Помиральна яма? Точно? А можна до цієї карколомної інфи поцікавитися ще кількома цифрами? Наприклад, як зменшилося населення Великої Британії та Фінляндії під час Другої Світової війни? Воно ж зменшувалося не тільки через втрати на фронті і бомбардування - чимало англійців тоді відчалили до США та Австралії, аби не бігати в бомбосховища і не чекати на мобілізацію. Було? Далі. Скажіть яким було населення України ДО того як владою стали більшовики? Відповідь - 38 мільйонів осіб (разом з Галичиною). Наступне питання - яким було населення України на початку Другої Світової війни? Правильна відповідь - 39 мільйонів осіб. У задачі запитується - ЯК сталося, що після Першої Світової війни, більшовицької окупації України, Отаманщини і Голодомору населення України не поменшало?Правильна відповідь. Тому що так само, як українського селянина закріпачили колгоспами, жінку в СРСР примусили народжувати. Багатьма способами. Заборонами абортів - аж до посадок. Статусом "Матері-героїні". Масовою пропагандою. Відпустками по догляду за дітьми, на тлі жахливих умов праці. Тощо. Було б не зле дізнатися статистику дітей-сиріт в сталінському СРСР - тобто дітей, яких матері кидали в пологових будинках і яких передавали в дітбудинки, бо так було можна, а за аборт садили. Подобаються вам такі способи збільшення демографії? Я нагадаю вам ще одну цифру. Уперше зменшення народжуваності і зростання смертності в УРСР було зафіксоване у 1970 р. - під час розквіту радянської влади, і... коли жінку перестали примушувати народжувати. Зрівнялися показники смертності і народжуваності у 1991 р. Потім - провал. А от починаючи з 2000 року народжуваність в Україні почала зростати. Повільно, але - факт. Далі почалася війна. До речі, підійдіть зараз до молодої українки і скажіть їй, що вона мусить народити 4-5 дітей. І дізнайтеся куди вона вас пошле. Дівчата не хочуть народжувати? Та неправда це. Абсолюна більшість жінок з якими я перетинався, хотіли стати мамами. Але насмілюся нагадати, що народження дитини - процес для жінки украй непростий, це треба дев'ять місяців тягати в собі кілька кілограмів а потім пережити дуже болісний процес, під час якого можна ще й померти. А потім треба років десять бути вирваною з кар'єрного та творчого життя, бо вдома - діти. Саме тому українці народжують дітей, але народжують небагато - одного-двох на сім'ю. А війна додала - чимало українців з України поїхали. І ще поїдуть. Бо бажати ростити дітей там де НЕ прилітають ракети і де НЕ загрожує мобілізація - це нормально. Очевидно, до кінця війни буде от так. А після... А після, треба самим собі відповісти на питання - нам потрібні нові люди? Потрібні? Так тоді треба інвестувати в людей. І не просто давати бабло породіллям на руки. Треба інвестувати в дитячу медицину - аби хвороба дитини (а діти хворіють) не перетворювалася для батьків на провал всіх планів. Треба інвестувати в дитячі садки, аби мама була здатна залишити дитину під наглядом і зайнятися своїми справами. Треба інвестувати в дитячі гуртки, аби дитина не лишалася надана сама собі і вулиці. Треба, вибачте за подробицю, інвестувати в жіночу медицину. Бо якщо хтось не знає, не всі жінки здатні народжувати дітей, і аби жінка була здатна народити у 25 років її здоров'ям опікуватися треба з дитинства. От це має бути одним з напрямків державної політики України. Держава мусить допомогти українці бути мамою. Взяти на себе частину її обов'язків. Аби українка знала, народивши дитину, вона не буде замкнена вдома біля памперсів - вона зможе жити повноцінним життям. Але дискусій на цю тему я не чую. Я чую ниття. Я переконаний, мульку про "демографічну катастрофу" найбільше розганяють олігархи. Бо бажають здобути дармову робочу силу - емігрантів. А це вже зовсім інша проблема.

​​З Днем Збройних сил. Наразі далеко не всі розуміють, що Збройні сили України це не просто натовп озброєних парубків і дівчат, зведених у певну організаційну структуру. ЗСУ - це значно більше. ЗСУ це інституція, від діяльності якої, без перебільшення, залежить майбутнє України. Бо прямо зараз Україну намагається знищити зовнішній ворог, і єдине що стоїть у нього на шляху - бригади та корпуси ЗСУ. Але це не все. ЗСУ наразі це ще й майбутнє України. Завершиться війна і вчорашні фронтовики повернуться до бізнесу й органів державної влади. Вони напряму будуть вирішувати майбутню долю країни. А враховуючи, що війна (на жаль) не завершиться повною поразкою і капітуляцією окупанта, Україна ще десятиріччями буде жити в умовах постійної готовності до війни. Відтак, командування ЗСУ матиме значний вплив в державній системі. А ЗСУ це не тільки ті хто в ЗСУ. ЗСУ - як козаки-запорожці, це всі хто в ЗСУ, всі хто був у ЗСУ і всі хто буде у ЗСУ зразу як заграють сурми. І ще. ЗСУ уже перетворилися на суспільну субкультуру. Уже зараз фронтовика в цивільному (навіть окулярика-ботаніка) можна легко відрізнити по специфічному сленгу: "Плюс", "4.5.0", "мінус, повтори", "так точно". Тощо. Війна завершиться, а зв'язки між людьми залишаться. Людям які штурмували посадку, які прикривали їх артвогнем, які посилювали танками, які з неба з БПЛА корегували для них вогонь, які все це розставляли на Дельті та Кропиві аби рішення приймалися швидко, які ставили зв'язок та підвозили боєприпаси, і все це під шквальним ворожим вогнем та дронами - таким людям завжди буде про що побалакати. Такі спільні згадки ріднять і пов'язують. Такого - не забути. Фрази "був" і "була" для таких людей стануть паролем. І це обов'язково проявиться у післявоєнному житті. Той хто був - сприйматиметься як рідня. Всіх нас перев'язали ЗСУ, НГ, ДПСУ тощо.З Днем Збройних сил. Вітаю дотичних. ЗСУ - це назавжди.

​​Юрко Космина порадував новим шедевром. Наразі - про Єрмака. Читати до кінця - я плакаль! ДУМА ПРО ЄРМАКАНаталі Мосейчук, позитивним блогерам і телеграм-помийкам Офісу Президента присвячується.від Москви на Печерськ листопадний простягалась кігтиста рука...зріли плани в кремлівської падли — відібрати у нас Єрмака!що ж за хвора уява в почвари!що за витвір тупої злоби:після Карлсона та Че Геваринас позбавити й Алі-Баби!можна втратити гідність і волю,гроші, тачку, свиню й хом'яка,та не знає реального болютой, хто ще не втрачав Єрмака...можна втратити й світло в хатинці,й кілометри земель і доріг — та повік не простять українцітих, хто їм Єрмака не вберіг!попри скепсис запроданських медій,знають люди з прадавніх віків:буде той годувати ведмедів,хто не кормить своїх єрмаків!та не здатні ні плани хитрющі,ні підступність старого хричатеплий, стомлений погляд Андрюшіз-за все того ж прибрати плеча.як не пнися зі шкіри, казліна,у смердючім від люті Кремлі, не продасть Єрмака Українай за найбільші скарби на землі!лиш питання ятритиме душувсім, хто слухає плівки НАБУ:“ти за Путіна — чи за Андрюшу?за Хуйло — чи за Алі-Бабу?!”

​​Перший заступник міністра іноземних справ Сергій Кислиця розповів цікаву деталь. Представники США за словами Кислиці, прийшли на зустріч дуже роздратовані, через "витоки у ЗМІ та публічні дтскусії про походження першого проекту". Ситуація за словами Кислиці була "на волосині". Далі дві години тривали украй напружені переговори, за результатами яких накал вдалося знизити. ЗЕботва це все уже подає як "все висіло на волосині - але Єрмак все розрулив". Ну й далі - дифирамби Єрмаку-надефективному. А я маю інше питання. Чому власне американці прийшли роздратовані? І що саме вони пред'являли Єрмаку? Американські конгресмени повідомили, що Рубіо сказав їм ніби оприлюднені 28 пунктів були надані Москвою і передані українській стороні для ознайомлення. Чи не вийшло так, що офіс Зеленського отримав список російських хатєлок - і оприлюднив їх як "план замирення від Трампа" просто аби перебити справу Міндіча? І цим шалено розлютив Держдеп? Звісно, ризик неабиякий. Але. В ОПУ гарно знають що замирення між Москвою і Києвом зараз панічно боїться Європа - бо розуміє хто стане наступною жертвою. Власне Європа збурилася і втрутилася. Так само як тоді, коли Зеленський побикував в Овальному кабінеті. Чи не вийшло так, що хтось так перелякався корупційного сканадалу і бунту у власні фракції, що підняв ставки до неймовірного рівня? Дуже цікаво, про що говорили американці з Єрмаком аж дві години? І як саме він знизив рівень накалу? Що Єрмак пообіцяв американцям?