Печера Дракона

​​От таку мапу зараз ганяють по соцмережах, аби показати, мовляв - наші втрати на Донбасі, то дрібниці. Особливо ефектно виглядає, якщо поруч поставити мапу територій які потрапляють під контроль ЗСУ в Курській області РФ після підриву мостів на ріці Сейм. Ні не заперечую, після підриву мостів біля 700 одиниць живої сили противника по факту в мішку. І підтверджую, справді здобутки Москви протягом останніх півроку мізерні - якщо міряти в квадратних кілометрах. Якщо міряти в квадратних кілометрах...А от знаєте, я дуже хочу аби була зроблена мапа де були б означені звільненні ЗСУ у 2014 р Слов'янськ, Краматорськ, Волноваха, Маріуполь, Лиман, Костянтинівка, Дружківка, Бахмут, Сіверодонецьк, Лисичанськ, Рубіжне тощо - і аби там було показані площі районів біля Іловайська та Дебальцево. І аби ті хто зараз каже ніби наші втрати на Донбасі - дрібниці, а операція в Курській області - успіх, хай би так само розповіли, що Іловайськ і Дебальцево - дрібниці порівняно з тим скільки територій було тоді звільнено - плюс додайте Рейд Помсти вересня 2014 р. Я нагадаю - в Іловайську загинуло біля 400 осіб, тобто удвічи менше ніж помирало в Україні щодня на піку пандемії КОВІД за Зеленського. То як? Побачу я таку мапу? Звісно не побачу. Так само як не бачив її в часи Порошенка. Бо НІКОЛИ ми тоді не оперували такими термінами. Бо Іловайськ і Дебальцево для нас теж були болем. А зараз обстановку біля Торецька та Покровська воліють не помічати - аби "тріумф на Курщині" не псувала. І я би промовчав сам з цієї ситуації - мені й самому безумно хочеться аби операція на Курщині завершилася успіхом. Мені й самому хочеться, аби прав був Гіркін, коли сказав сьогодні що дії в Курській області - відволікаючий маневр, скоро, мовляв, ЗСУ вріжуть в напрямку Криму. Хочеться. І ще хочеться, аби Торецьк і Покровськ не перетворилися на Мар'їнку. Вже вибачте, Покровськ і Мирноград, через які я, перебуваючи на фронті, проїздив десятки разів, мені дорожчі за Суджу, Тьоткіно та інші райони РФ.Просто мене вибісила ця мапа. Агов! Гайда порівняємо Іловайськ і Дебальцево зі звільненими Маріуполем, Сіверодонецьком і Лисичанськом! До речі, де вони зараз? Записані в "дрібниці"?

​​До речі, рейтингова агенція Fitch оголосило Україну країною перемігшого дефолту. Рейтинг України за Fitch впав від С (дефолту не уникнути) до RD (обмежений дефолт). Чому з нами так? А це прямий результат діяльності ЗЕ, який питання боргів України вирішив... указом, яким заборонив платити борги. Що далі? А те, що Україні тепер ніхто в борг не дасть - взагалі. Бо для всього світу Україна зараз - синонім п'янички, якому скільки не давай, грошей не побачиш. Тепер все. Якщо нам грошей не дадуть союзники - не дасть ніхто. Взагалі ніхто. Країні де борги відміняють указами в борг не дають, не сподівайтеся. А союзники грощей давати вже не поспішають. На обурення міністра Марченка американці вже відповіли: "Сірими схемами займіться - грошей буде, хоч залийся". Доведеться владі боротися з сірими схемами - тобто проти себе самої.І знаєте що? Я вже навіть радий такому повороту. Бо обов'язковим наслідком всього цього буде обов'язковий набір - інфляція, криза платежів бюджетникам і відсутність кредитів, а отже - безробіття. Так от, може бодай це пояснить нашим співгромадянам, що експериментувати з країною - це надто дороге задоволення. Це надто дорого - під час війни обирати владою комиків з телешоу. Це надто дорого, в той час коли ворог наближається до крупного логістичного центру, лізти в Курську область а не обороняти Покровськ. І так. Коли стануться інфляція, безробіття і криза платежів, швидко це виправити не вдасться. Доведеться виправляти довго і важко. А це багатьом голови провентилює. Аж до ходіння на поклон до дорогого Петра Олексійовича - він може.

​​Не хочу псувати найвпливовішому лідеру сучасності новину про те що ЗСУ контролюють у Курській області 74 населені пункти, але. Приходять новини, що на Покровському та Запорізькому напрямку сили ворога ніяк не меншають. Ба-більше, прийшла інформація що окупанти щойно захопили села Лисичанське, Іванівка і Свиридонівка та просунулися у бік Гродівки, Костянтинівки та Невельського. Ворог рветься до Покровська. А Покровськ, серед іншого, це дорога від Дніпра на Селідове, Курахове і Вугледар. Ба-більше. Є інформація, що ворог уже концентрує сили в Курській області і невдовзі жорстке рубилово почнеться ще й там. У зв'язку з цим зазначу таке. Звісно, українці сповна насолодилися ейфорією від того що наша армія ходить по російській території, що полонені російські строчники стояли на колінах перед вояками з тризубами на одностроях, і що російські пропагандисти істерили в прямому ефірі. Але. Влада мусить розуміти, якщо зараз на Донбасі буде втрачено ще одне місто, розчарування і гіркота що охопить суспільство, всю ейфорію розжене миттю. Курстким вояжем владі тоді дорікатимуть. Бо по результату буде так - ворог буде продовжувати просуватися на Донбасі, і ще ми отримаємо долатковий відкритий фронт, якого раніше не мали. Я сильно сподіваюся, що я ще чогось не знаю і що все це частини якогось складного плану. Бо якщо ні - справи у нас всіх кислі, і це м'яко сказано. Українці дуже люблять самі опльовувати свої власні успіхи, тож розповіді про те як ми контролювали 74 російські населені пунти вже нікого ніяк не втішать. Цим добряче посмакував колись президент Порошенко - і Зеленський тоді сам захоплено опльовував його успіхи.Тепер все те саме зжере Зеленський. Я сильно сподіваюся, що я чогось не знаю.

​​Головне, що найбільше мене вразило від нашого прориву у Курській області РФ - слухайте, а де, власне російська армія? Четвертий день Москва волає що зараз вони наше угрупування одною лівою - але в реальності не відбувається ні чорта. Вони не стягнули сили достатні для штурмів наших позицій, або для проведення зустрічниїх боїв, аби витіснити наші батальйони за кордон. По-факту, наразі ЗСУ гуляють скрізь де можуть дотягнутися і на що вистачає ніяк невеликих наших ресурсів. І от це наводить на роздуми. А роздуми такі. Пам'ятаєте, як під час звільнення Харківщини Залужним восени 2022 року, раптом відкрилося, що угрупування Москви на Харківщині були дуже хиткі і що резервів у Москви вчасно не виявилося. Тут ситуація дуже схожа. І виходить так, що всі свої сили наразі Москва кинула на Донбас - на Покровськ та Нью-Йорк. А на інших ділянках фронту у них сил - сама лише видимість. І от якщо так, то виникає питання - а що далі? Ну от увірвалися ми на Курську область. Ну побалділи від видовищ, коли дарагіє расіянє відчувають себе так само як наші співгромадяни весною 22-го. Що тепер? Ви побачили що Москва не має сил для оборони своїх кордонів - а ми маємо сили для глибокого прориву, який вирішить стратегічні задачі? Ми наблизилися хоча б до Курської АЕС? Віщую заперечення і вже готовий погодитися з ним - наразі ще рано давати оцінку операції ЗСУ в Курській області. Але колись це зробити доведеться. І буде дуже гірко, коли виявиться що здобули ми лише ейфорію на тиждень. Ейфорію. Коротку. Такі саму як від вузенької дорожки з білого порошку. Вона не буває довгою. Вона швидко мине. Бо якщо справді Москва кинула всі свої сили на Донбас, а ми намацали слабину, але просто не маємо сил аби тою слабиною скористатися, то виходить що ми просто підказали Москві де в неї хитко. І все. Крапка. От в цьому критична відмінність між нинішнім проривом на Курську область і звільненням Харківщини Залужним восени 2022 року. Бо тоді Залужний не просто виявив слабину - він ще й у повній мірі тою слабиною скористався. ЗСУ тоді провели масштабну наступальну операцію, звільнили крупні території і створили умови для проведення подальшої операції під Лиманом та звільнення Херсону. А зараз? Ну, повторюся. Давати оцінку цій операції наразі зарано. Сподіваюся, станеться щось, про що я не знаю. Тому наразі несемо службу у ЗСУ і допомагаємо ЗСУ.

​​Трохи не про Курську область. ЗМІ повідомляють що заворушення у Бангладеш загрожують світовій торгівлі одягом. У країні виробляють одіг брендів H&M, Zara, Uniqlo і багатьох інших. Але. Країна в заворушеннях. Швейні фабрики зупинилися на невизначений термін. Це може призвести до затримок у відвантаженні одягу і до згортання низки виробництв. Просто для роздумів, Бангладеш у 2023 році був третім у світі експортемо одягу після Китаю і Євросоюзу. Як не дивно, але для України це неслабий шанс. Навіть в умовах війни, українські швейники продовжують тримати марку і забезпечувати українців роботою. Для інформації, другий і третій найвідоміші в світі українські бренди (перший - Рошен) це "Сліпер" і "Паскаль" - як раз таки виробники одягу. Перехопити ринки... Допомогти вітчизняному бізнесу... Створити робочі місця... Як ви гадаєте, український уряд скористається ситуацією? Для довідки. Форму для ЗСУ замовляють чорти зна де - на етикетках казна-що. Я маю кітель і штани пошиті за Порошенка - вони набагато кращі. Їх тоді шили в Україні.

​​Цікаві штуки відбуваються в Росії. 24 липня РосЗМІ поширили заяву російського прем'єра Міхаіла Мішустіна, що протягом 3 років російська наука має створити технології на заміну західним. Виступаючи в Новосибірському академмістечку Мішустін просторікував про "імпортозамєщєніє" і голосив, що російська наука зараз їхні Кремнієві долини і Гугли - одною лівою! Вам не здається, що якийсь прем'єр бреше? Правильно здається. Бо сьогодні з'явилося повідомлення, що уряд Росії скоротив (!) розходи на фундаментальну науку до п'ятирічного мінімуму. У 23-му році розходи на науку були зменшені на 7% проти попереднього року. У 25-му році заплановане скорочення ще на 17%. І через рік - ще на 10%. Для довідки, після воргнення з Росії за кордон виїхали 2500 наукових співробітників провідних російських вишів. І от знаєте в чому справа. Вони можуть скільки завгодно просторікувати про скрєпи, про ісконні цінності та іншу біліберду. Але технології створюють не скрєпоносці. Технології створюють оті, "з бородьонкамі" як їх називав Путін. Науковці. Яких треба знайти, навчити, профінансувати їхні дослідження. Бо якщо в країні дітей в школах учать розбирати автомати і читати Біблію, але економлять на науці - цій країні гаплик в будь-якому разі.