Повідомлення telegram каналу - @divochiydvizh

🚩 Знайомство на вулиці з цілителем
Йду собі сьогодні вулицею від психотерапевтки, аж мчу радісна, нікого не чіпаю. Аж тут ззаду їде якийсь велосипедист. Я вліво, і він вліво, я вправо, словом, не можем розминутися. І от я вже його пропускаю, а він порівнявшись зі мною, питає: “Можна з вами познайомитися, красуне чотироока?” І майже притиснув мене до будинку. Я: “для чого?”
– Хочу запросити тебе на побачення
– Куди? На каву?
– Можна на каву.
– Чи на пиво? Чи прогулятися в парку?
– Можна і каву, і пиво. Все, як ти хочеш.
– А ти як хочеш?
– Чесно?
– Ну звісно.
– Хочу, щоб ми з тобою сиділи в мене, дивилися фільм і ти схилила голову мені на плече.
– Я не люблю фільми. І ми щойно познайомилися. Думаєш, реально на першому побаченні мати таку близькість? Мені здається, до голови на плечі треба ще дійти.
– Чесно, я взагалі вже хочу одружитися і сім’ю. А ти?
Я скривилася
– Звідки ти йдеш?
– З центру медитації. А ти?
– Йду від психотерапевтки, у мене депресія.
– Хочеш тобі скажу щось приватне?
– Кажи.
– У мене здібності. Я цілитель.
– І кого ти цілиш?
– Хочеш, можу тебе
– Не думаю, що у нас щось вийде, надто багато червоних прапорців, у нас різні погляди на світ.
– Тоді ми можемо спілкуватися і дружити.
– Реально дружити? Чи типу ми дружим-дружим, але я хочу до тебе в бойфренди?
Мовчить.
– Даш свій номер телефону?
– Я не роздаю телефону незнайомцям.
– Тоді нік у телеграмі
Я витягаю телефон, він хоче забрати мені його з рук
– Ей! То який там нік? *знаходжу*
Він лізе пальцями мені в телефон і відправляє собі наліпку. У цей момент підходять якісь дівчата, одна з них ляскає його по сідницях. Він:
– Це мої дівчата з медитації.
– Ясно. Ну я пішла. *спеціально йду в інший бік*
Доходжу до переходу, переходжу через тупі трамвайні рейки, він підрізає мене своїм ровером і наздоганяє ту зграю дівчат. Я звертаю в бічну вуличку в надії, що ми більше не перестрінемося в центрі.
Тепер для вас завдання: які червоні прапорці ви помітили у цьому знайомстві?