Альманах фантастики "Das ist fantastisch!"

"НК-Богдан" взяли в роботу НФ трилогію "LUNA".Місяць хоче тебе вбити.Вакуум, радіація, слабша гравітація, яка руйнує кістки…Місяць — нова держава, де за повітря, воду та інформацію постійно треба платити, а вся влада зосереджена у руках п’яти «драконів» — п'яти індустріальних кланів. Між ними давно поділені сфери впливу, але засновники кланів старіють, і між численними спадкоємцями розв'язується жорстока боротьба за нові сфери.Адріані Корті вісімдесят. Вона засновник та матріарх наймолодшого клану серед п’яти драконів, а її сім'я тепер володіє корпорацією «Корта Еліу». Компанія вижила у жорстоких корпоративних війнах, але нажила чимало ворогів. І тепер, коли так важко завойований світ починає тріщати по швах, діти Адріани повинні врятувати імперію матері від знищення... а ще від самих себе. Так починається один із наймасштабніших науково-фантастичних романів останніх років, епічна сага про інтриги, зради та помсти у зримому, жорстокому, несподіваному і приголомшливо реалістичному світі майбутнього.

"КСД" показали обкладинку "Шістки Атласу" (оригінальна для порівняння). Книга очікується восени.Анотація (автопереклад)Ласкаво просимо до Олександрійського товариства. Коли найкращим фокусникам світу пропонують надзвичайну можливість, сказати «так» легко. Кожен міг приєднатися до таємного Александрійського товариства, чиї охоронці охороняють втрачені знання стародавніх цивілізацій. Їх члени все життя користуються владою та престижем. Проте кожне десятиліття запрошують лише шість практиків - на п'ять місць. Претенденти Ліббі Роудс і Ніко де Варона — нерозлучні вороги, космологи, здатні керувати матерією своїм розумом. Паріза Камалі — телепат, який бачить найпотаємніші таємниці розуму. Рейна Морі — натураліст, здатний сприймати й розуміти плин самого життя. А Каллум Нова — емпат, який може маніпулювати бажаннями інших. Нарешті, є Трістан Кейн, чиї сили загадковують навіть його самого. Якщо у лондонській штаб-квартирі Товариства вони зможуть показати себе протягом року, тоді вони виживуть. Більшість із них.

​​Нещодавно вийшла фахова(!) стаття про книжкових блогерів в Телеграмі. Вона називається «Українські книжкові телеграм-канали з погляду інфлуенсер-маркетингу». Її авторка Анастасія Сімашова вибрала 17 найбільших, за її підрахунками, каналів і проаналізувала їхню активність за квітень-травень.Якщо коротко, то висновки зі статті такі:✅ Підписники блогерів в ТГ більше цікавляться текстом дописів, ніж візуалом (на відміну від ютубу та інсти, де в пріоритеті візуал).✅ ТГ-канали та інста заповнюють нішу літературної критики за відсутності фахових оглядів («критика знизу»). А також є майданчиком для спілкування з письменниками, які можуть прийти в коменти під відгуком на свою книгу.✅ ТГ-блоги здебільшого не анонімні, автори постять свої думки, анонси, рекламні дописи, відгуки (але не завжди маркують їх гештегами).✅ Підписники блогерів – це така собі «спільнота за інтересами», що слідкує за думками автора.✅ Блогери теоретично можуть впливати на продажі книг та на суспільну думку (наприклад, культивуючи проукраїнську позицію) *але в статті цей вплив не вивчався.Побачивши дані авторки статті, мені теж захотілося їх «покрутити». Тож зробила невеликий аналіз. Коротко мої висновки з нього:✅ Букблогери в ТГ мають дуже нерівну кількість підписників. Буквально парочка має понад 20000 підписників, більшість з тих, що взяті для аналізу, – трохи більше 5000. «Середній клас» блогерів за кількістю підписників фактично відсутній. Тільки крайнощі.✅ Кількість дописів на місяць корелює з кількістю підписників (у найбільших каналів – більше всього дописів). ✅ Кількість оглядів книг на місяць не корелює з кількістю підписників (можна припустити, що люди читають блогерів не заради оглядів, а, наприклад, заради новин, анонсів тощо – але щоб дізнатися точніше, заради чого, - треба проводити інше дослідження).✅ Кількість оглядів по відношенню до загальної кількості дописів також не корелює з кількістю підписників (хоча на рівні тенденції канали, де здебільшого публікуються огляди програють за кількістю підписників каналам, де окрім оглядів багато іншого контенту).*з точки зору статистики моє «дослідження» не надто репрезентативне, бо робилося на основі статті, де дані лише за місяць і лише з 17 ТГ-каналів. Але для оцінки певних тенденцій на рівні «диванної аналітики» – чому б і ні? 😁

​​«Дім Солі» Світлани Тараторіної - це алегорична подорож постапокаліптичним фентезійним Кримом. В романі він зветься Кіммерик. Його окупували Старші Брати, які поклоняються Двобогу. До речі, Боги, міфічні істоти та потойбічні сили дійсно існують у світі «Дому Солі». І вони усвідомлюють, що Кіммерік потребує звільнення від окупантів.Сюжет у роману доволі складний, як за історією персонажів, так і за «другим», а то й «третім» шаром алегорій, які туди «запаковані».Основний сюжет нам розказує про Старшого Брата на ім’я Талавір, який прокинувся після багаторічної коми з амнезією. Його одразу засилають у невелике кіммерицьке поселення розслідувати смерть іншого Старшого Брата, а заодно знайти вченого на ім’я Мамай, який начебто влаштував Спалахи (катастрофу). Другий «шар» - це сюжетно важливі алюзії на політичні, історичні та культурні реалії. Серед персонажів є «фентезі-версії» Болбочана та генерала Григоренка, персонажі кримо-татарської міфології тощо. І, нарешті, третій «сюжетний шар» - це відсилки та «великоденки», які мають на меті розважити читача. Наприклад, зовнішній вигляд деяких героїв «списаний» із персонажів відомої фантастики. І сприймається це так, ніби відомі актори «зіграли камео» у романі.Завдяки цьому прийому персонажі у книзі вийшли яскравими, їх відносно просто намалювати в уяві. Проте головні герої – більш складні, ніж «персонажі, які проходять власний квест», вони ще й уособлюють в собі певний символізм (герой протягом роману може символізувати одразу декілька речей, і це трохи грузить). Тож історія, що починалася як детективне розслідування вбивства Старшого Брата, потроху перетікає у сюррелістичну площину, де загальною логікою сюжету керує мова метафор та символів. Навіть фінальна битва за Кіммерик відбувається не на полі бою (хоча епічний екшен наприкінці книги теж є), а в головах та свідомості.Тож «Дім Солі» - це міцне багатошарове постапокаліптичне фентезі про Кіммерик (Крим), із дуже складним пропрацьованим сюжетом, яке, безперечно, варте уваги.Цікавий факт про книгу: нещодавно вийшов переклад азербайджанською і готується переклад польською.