У «Vivat» вийшла добірка фантастики для дітей та дорослих, які полюбляють добрі історії.❄️ Викрадачі снігуРіздвяна казка про хлопчика Річі, що вирушає у небезпечну подорож, аби врятувати свого дідуся. Річі зустріне багато міфічних істот: Вогняних велетів, різдвяних павуків-мерів. І відважну принцесу. 💫 ГеджвідьмаІсторія про дівчинку Кессі, яка дізнається, що вона – нащадок з роду відьом. Польоти на мітлі, величний і затишний маєток суворої тітки, дивовижні істоти, захопливі відьомські заняття й нові друзі — на Кессі чекає безліч пригод.🌿 Дикий роботЦе розповідь про робота Роз, що випадково опиняється на острові, де живуть дикі тварини. Завдяки можливості навчатися Роз вчиться дружити, допомагати та стає матір’ю для осиротілого гусеняти. Книга містить ілюстрації від автора, а нещодавно була екранізована.🚂 Срібна стрілаГерої книжки – брат і сестра, що отримують подарунок – чарівний поїзд. Надзвичайний потяг везе дітлахів у далекі краї. Вони потрапляють туди, де ніколи не бували, навіть у снах.
«Тресс зі Смарагдового моря» - моя найочікуваніша книга року. Це добра і захоплива казка для дорослих. А ще це одиночне фентезі з неймовірною світобудовою. І піратами.☕ Спочатку може здатися, що книга про кохання двох молодих людей, які соромляться сказати про це ротом, тому вигадують дуже милі (і смішні для стороннього читача) способи освідчитися. Але раптом хлопець зникає, і дівчина вирушає на його пошуки через півсвіту. І через різнокольорові моря, сповнені небезпеками. Особисто для мене – це історія про пошук себе і свого хисту, адже поки не спробуєш – не дізнаєшся, на що ти здатний. Ця мотивуюча ідея проходить крізь сюжет. І як би банально не прозвучало, дійсно мотивує.💫 Тресс живе на маленькому острові, посеред моря магічного пилку. Цей пилок колише підземний вітер, тому він поводиться, мов справжнє море, і по ньому можна ходити на кораблях. Але щойно на пилок потрапляє рідина – він вибухає довжелезними лозами (при потраплянні в організм – можете уявити, що відбувається). В книзі дуже вигадливо розписано, як організовано мореплавство за таких умов, яку зброю можна зробити з пилку, і як вона працює. Брендон Сандерсон – майстер фантастичних світів, і «Тресс» впевнено тримає планку.💫 Це самостійний роман, який входить до книговсесвіту Сандерсона (термін я щойно вигадала за аналогією з кіновсесвітом Марверл) – Космеру. У своїх пригодах Тресс зустрічає персонажів із інших книг автора (на сюжет це не впливає, просто дружні відсилочки). А оповідачем, який розказує історію Тресс, виступає Гойд – персонаж-трікстер, що є в усіх книгах Космеру. Гойд додає в оповідь влучні іронічні фрази і жарти з різним рівнем мізантропії (переважно високим). ☕ Під час читання весь час сиділа з усмішкою: було кумедно, атмосферно і дуже затишно. Це одна з тих історій, яку хочеться вставити в серденько, щоби вона світила і зігрівала зсередини.💫 Українською видає «Vivat». У книги збільшений формат, кольоровий зріз і оригінальні ілюстрації з англомовного видання. Словом, дуже красиво. Переклад теж в порядку, до речі, там вперше звучать українською деякі магічні штуки з інших книг Сандерсона, які тільки готуються. Дуже чекала на це видання, і щиро раджу почитати.
«Книгоїди» в мене асоціюються з хамелеоном, що біжить по емендемсах, міняючи кольори: спочатку горор, потім – готичний роман, далі – сімейна драма, а лапка тягнеться до дарк фентезі. Через швидку зміну жанрів в жоден не встигаєш зануритися з головою, зате читається дуже швидко – вжух, і мінімум 50 сторінок за один підхід. Книга гарно підходить для подорожей та ситуацій, коли треба «перемотати» кілька годин, не маючись від бездіяльності.Історія знайомить із книгоїдами – істотами, що харчуються книжками і знаннями звідти. Книгоїди подібні до людей, тільки не відчувають холоду, бачать в темряві, а ще – серед них зрідка народжуються пожирачі свідомості. Таких традиційно знищували, аж поки в ХХ сторіччі не винайшли спеціальні таблетки. Головна героїня стала маніячкою, бо її дитя народилося пожирачем свідомості. В перервах між пошуком нових жертв (бажано – хороших і чесних людей, бо дитя переймає риси того, кого їсть) жінка вистежує свого родича, в якого є таблетки. Другою сюжетною гілкою тягнеться флешбек про дитинство головної героїні. Нам розказують, що вона виросла у старовинному маєтку в консервативній холодній родині, де їй з дитинства згодовували лише «правильну» літературу – казки про принцес. Виявляється, що жінки-книгоїдки – рідкість, і їхня доля – регулярно виходити заміж і народжувати, поки народжувалка не зітреться. Як на мене, книга підіймає забагато важливих тем (домашнє насилля, аб’юз, материнство, сімейні сценарії, під кінець –дрібка ЛГБТ), замість того, щоб сфокусуватися на чомусь і викрутити емоційність на максимум.Відмічу, що в авторки приємний стиль і гарно змальовані психологічно травмовані персонажі. За бажанням їх можна препарувати внутрішнім доктором Фройдом, вишукуючи Едіпові комплекси та компенсаторні механізми, і це робить історію глибшою, ніж на перший погляд. А ще в книзі є яскраві моменти, наприклад, описано, які на смак ті чи інші жанри книг. Мене несподівано зачепив епізод, де сину героїні згодували поляка, і він почав говорити польською (було кріпово), а героїня переймалася, що треба з’їсти польський розмовник, щоб знайти спільну мову з сином.Проте мені не хотілося співчувати головній героїні – бо крізь історію про матір, що робить усе для порятунку дитини, проступає сюжет про холоднокровну маніячку, що вбиває невинних людей (бо як дбайлива матуся згодує синові якогось негідника?). Здалося, що авторка вкладала алюзію на матір особливої дитини, яка попри все бореться за щастя. Але зробити дитину людоїдом, а матір – маніячкою, - це така собі реалізація.Загалом, не шкодую, що прочитала. 🍴📘 Книга самобутня, незвична і похмура, мов осінній день. Присутня атмосфера старовинних маєтків, холодних дощових угідь і «застібнутих на всі ґудзики» людей, які подавляють свою суть. Українською книга вийшла у "Yakaboo Publishing". Додаю у скарбничку історій про нетипових вампірів. 🧛♂️
"НК-Богдан" взяли в роботу НФ трилогію "LUNA".Місяць хоче тебе вбити.Вакуум, радіація, слабша гравітація, яка руйнує кістки…Місяць — нова держава, де за повітря, воду та інформацію постійно треба платити, а вся влада зосереджена у руках п’яти «драконів» — п'яти індустріальних кланів. Між ними давно поділені сфери впливу, але засновники кланів старіють, і між численними спадкоємцями розв'язується жорстока боротьба за нові сфери.Адріані Корті вісімдесят. Вона засновник та матріарх наймолодшого клану серед п’яти драконів, а її сім'я тепер володіє корпорацією «Корта Еліу». Компанія вижила у жорстоких корпоративних війнах, але нажила чимало ворогів. І тепер, коли так важко завойований світ починає тріщати по швах, діти Адріани повинні врятувати імперію матері від знищення... а ще від самих себе. Так починається один із наймасштабніших науково-фантастичних романів останніх років, епічна сага про інтриги, зради та помсти у зримому, жорстокому, несподіваному і приголомшливо реалістичному світі майбутнього.
"КСД" показали обкладинку "Шістки Атласу" (оригінальна для порівняння). Книга очікується восени.Анотація (автопереклад)Ласкаво просимо до Олександрійського товариства. Коли найкращим фокусникам світу пропонують надзвичайну можливість, сказати «так» легко. Кожен міг приєднатися до таємного Александрійського товариства, чиї охоронці охороняють втрачені знання стародавніх цивілізацій. Їх члени все життя користуються владою та престижем. Проте кожне десятиліття запрошують лише шість практиків - на п'ять місць. Претенденти Ліббі Роудс і Ніко де Варона — нерозлучні вороги, космологи, здатні керувати матерією своїм розумом. Паріза Камалі — телепат, який бачить найпотаємніші таємниці розуму. Рейна Морі — натураліст, здатний сприймати й розуміти плин самого життя. А Каллум Нова — емпат, який може маніпулювати бажаннями інших. Нарешті, є Трістан Кейн, чиї сили загадковують навіть його самого. Якщо у лондонській штаб-квартирі Товариства вони зможуть показати себе протягом року, тоді вони виживуть. Більшість із них.
Нещодавно вийшла фахова(!) стаття про книжкових блогерів в Телеграмі. Вона називається «Українські книжкові телеграм-канали з погляду інфлуенсер-маркетингу». Її авторка Анастасія Сімашова вибрала 17 найбільших, за її підрахунками, каналів і проаналізувала їхню активність за квітень-травень.Якщо коротко, то висновки зі статті такі:✅ Підписники блогерів в ТГ більше цікавляться текстом дописів, ніж візуалом (на відміну від ютубу та інсти, де в пріоритеті візуал).✅ ТГ-канали та інста заповнюють нішу літературної критики за відсутності фахових оглядів («критика знизу»). А також є майданчиком для спілкування з письменниками, які можуть прийти в коменти під відгуком на свою книгу.✅ ТГ-блоги здебільшого не анонімні, автори постять свої думки, анонси, рекламні дописи, відгуки (але не завжди маркують їх гештегами).✅ Підписники блогерів – це така собі «спільнота за інтересами», що слідкує за думками автора.✅ Блогери теоретично можуть впливати на продажі книг та на суспільну думку (наприклад, культивуючи проукраїнську позицію) *але в статті цей вплив не вивчався.Побачивши дані авторки статті, мені теж захотілося їх «покрутити». Тож зробила невеликий аналіз. Коротко мої висновки з нього:✅ Букблогери в ТГ мають дуже нерівну кількість підписників. Буквально парочка має понад 20000 підписників, більшість з тих, що взяті для аналізу, – трохи більше 5000. «Середній клас» блогерів за кількістю підписників фактично відсутній. Тільки крайнощі.✅ Кількість дописів на місяць корелює з кількістю підписників (у найбільших каналів – більше всього дописів). ✅ Кількість оглядів книг на місяць не корелює з кількістю підписників (можна припустити, що люди читають блогерів не заради оглядів, а, наприклад, заради новин, анонсів тощо – але щоб дізнатися точніше, заради чого, - треба проводити інше дослідження).✅ Кількість оглядів по відношенню до загальної кількості дописів також не корелює з кількістю підписників (хоча на рівні тенденції канали, де здебільшого публікуються огляди програють за кількістю підписників каналам, де окрім оглядів багато іншого контенту).*з точки зору статистики моє «дослідження» не надто репрезентативне, бо робилося на основі статті, де дані лише за місяць і лише з 17 ТГ-каналів. Але для оцінки певних тенденцій на рівні «диванної аналітики» – чому б і ні? 😁
«Дім Солі» Світлани Тараторіної - це алегорична подорож постапокаліптичним фентезійним Кримом. В романі він зветься Кіммерик. Його окупували Старші Брати, які поклоняються Двобогу. До речі, Боги, міфічні істоти та потойбічні сили дійсно існують у світі «Дому Солі». І вони усвідомлюють, що Кіммерік потребує звільнення від окупантів.Сюжет у роману доволі складний, як за історією персонажів, так і за «другим», а то й «третім» шаром алегорій, які туди «запаковані».Основний сюжет нам розказує про Старшого Брата на ім’я Талавір, який прокинувся після багаторічної коми з амнезією. Його одразу засилають у невелике кіммерицьке поселення розслідувати смерть іншого Старшого Брата, а заодно знайти вченого на ім’я Мамай, який начебто влаштував Спалахи (катастрофу). Другий «шар» - це сюжетно важливі алюзії на політичні, історичні та культурні реалії. Серед персонажів є «фентезі-версії» Болбочана та генерала Григоренка, персонажі кримо-татарської міфології тощо. І, нарешті, третій «сюжетний шар» - це відсилки та «великоденки», які мають на меті розважити читача. Наприклад, зовнішній вигляд деяких героїв «списаний» із персонажів відомої фантастики. І сприймається це так, ніби відомі актори «зіграли камео» у романі.Завдяки цьому прийому персонажі у книзі вийшли яскравими, їх відносно просто намалювати в уяві. Проте головні герої – більш складні, ніж «персонажі, які проходять власний квест», вони ще й уособлюють в собі певний символізм (герой протягом роману може символізувати одразу декілька речей, і це трохи грузить). Тож історія, що починалася як детективне розслідування вбивства Старшого Брата, потроху перетікає у сюррелістичну площину, де загальною логікою сюжету керує мова метафор та символів. Навіть фінальна битва за Кіммерик відбувається не на полі бою (хоча епічний екшен наприкінці книги теж є), а в головах та свідомості.Тож «Дім Солі» - це міцне багатошарове постапокаліптичне фентезі про Кіммерик (Крим), із дуже складним пропрацьованим сюжетом, яке, безперечно, варте уваги.Цікавий факт про книгу: нещодавно вийшов переклад азербайджанською і готується переклад польською.
TGLIST.COM.UA
